Постанова 4803 № 208/4074/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/5140/20 Справа № 208/4074/19 Суддя у 1-й інстанції - Нельга Д. В. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 червня 2020 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого Пищиди М.М. суддів Ткаченко І.Ю., Каратаєвої Л.О. за участю секретаря судового засідання Бондаренка В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 19 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів, - В С Т А Н О В И Л А: У червні 2019 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів. В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що після визначення судом розміру аліментів на утримання його дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , відбулась зміна його сімейного та матеріального стану, а саме він одружився, та став батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Оскільки, за рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська з нього на утримання дружини та доньки (кожної) стягуються аліменти у розмірі 1/8 частини його доходу, вважає, що, вказані обставини є підставою для зміни розміру аліментів, що стягуються з нього на утримання відповідача. Враховуючи зазначене, позивач просив суд зменшити розмір аліментів, визначених та утриманих з ОСОБА_1 за рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 23 лютого 2016 року на користь ОСОБА_2 на утримання дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 жовтня 2015 року до розміру 1/8 частини усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_1 , щомісячнона кожну дитину до досягнення дітьми їх повноліття (а.с.3-5). Рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 19 лютого 2020 року позов задоволено частково. Змінено розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , на утримання дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 1/2 на 1/3 частину заробітку (доходу) платника аліментів, але, не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішення законної сили до повноліття дитини (а.с.77-78). Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 , звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції було неповно та неправильно встановлено деякі обставини, що мають значення для справи, внаслідок неправильного дослідження і оцінки наданих суду доказів (а.с.82-84). Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за потрібне апеляційну скаргу задовольнити частково, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено, що на підставі виконавчого листа, виданого 14.03.2016 року за рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська, з позивача ОСОБА_1 на користь відповідачки ОСОБА_2 стягуються аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/2 частини заробітку (доходу) позивача, але не менше 30% прожиткового мінімум на дитину відповідно віку. Рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 26.04.2019 року з позивача стягуються аліменти: - на користь ОСОБА_7 у розмірі 1/8 частини з усіх видів заробітку позивача щомісячно на утримання малолітньої доньки, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 11.03.2019 року до повноліття дитини; - на утримання дружини ОСОБА_7 у розмірі 1/8 частини з усіх видів заробітку позивача щомісячно, починаючи з 11.03.2019 року до досягнення дитиною трьох років. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що, матеріальний стан батьків не може впливати та звільняти їх від обов`язку утримувати дитину та забезпечувати дитині рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку, та вважав за можливе зменшити розмір аліментів, що стягуються з позивача на користь відповідача на утримання двох дітей з 1/2 на 1/3 частину з усіх видів заробітку позивача. Колегія суддів не може в повній мірі погодитись з висновком суду першої інстанції. Відповідно до статті 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Згідно із частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Статтею 182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, які повинні забезпечити належне утримання дитини до її повноліття незалежно від розміру їх доходів. Законом України від 17 травня 2017 року № 2037-VIII, який набрав чинності 08 липня 2017 року, визначено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Частиною 1 статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Таким чином, зміна раніше встановленого розміру аліментів можлива за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із сторін та в інших випадках, передбачених СК України. Звертаючись з позовом про зменшення розміру аліментів позивач посилається на те, що його матеріальний та сімейний стан змінився, оскільки після визначення судом розміру аліментів, які стягуються з нього на користь відповідачки ОСОБА_2 на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , позивач одружився та в нього народилася третя дитина. Вони знаходяться на його утриманні, оскільки за рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська з нього на утримання дружини та доньки (кожної) стягуються аліменти у розмірі 1/8 частини його доходу. Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що після ухвалення рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 23 лютого 2016 року про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у позивача істотно змінився сімейний та погіршився матеріальний стан. Встановлено, що після ухвалення рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 23 лютого 2016 року, ОСОБА_1 повторно одружився та від цього шлюбу у нього народилася дитина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яку відповідно до статтей 180, 181 СК України позивач зобов`язаний утримувати до досягнення нею повноліття. Крім того, рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 26.04.2019 року з позивача стягуються аліменти на користь ОСОБА_7 у розмірі 1/8 частини з усіх видів заробітку позивача щомісячно на утримання малолітньої доньки, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 11.03.2019 року до повноліття дитини; на утримання дружини ОСОБА_7 у розмірі 1/8 частини з усіх видів заробітку позивача щомісячно, починаючи з 11.03.2019 року до досягнення дитиною трьох років. Отже, зі справи вбачається, що з часу стягнення аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , змінився сімейний стан позивача, а також змінився і його матеріальний стан, оскільки позивач належно підтвердив, що на даний час зобов`язаний утримувати трьох малолітніх дітей та дружину. Отже, такі обставини є умовами зменшення розміру аліментів у відповідності до положень частини 1 статті 192 СК України. Враховуючи встановлені судом обставини та положення сімейного законодавства, що регулюють питання обов`язків батьків утримувати дитину, колегія суддів вважає, що стягнення аліментів в визначеному розмірі є надмірним для платника аліментів, який має потребу у забезпеченні життєдіяльності своєї сім`ї. Колегія суддів вважає, що розмір аліментів, який встановлений рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 23 лютого 2016 року, слід змінити шляхом стягнення з ОСОБА_1 аліментів на користь ОСОБА_2 , на утримання дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , 1/4 частки його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішення законної сили, до досягнення дітьми повноліття. Щодо посилання позивача, що загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50% заробітної плати , що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами, тому розмір аліментів, які стягуються за рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 23 лютого 2016 року підлягає зменшенню з 1/2 до 1/8 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно на кожну дитину до досягнення дітьми їх повноліття, колегією суддів відхиляються, з наступних підстав. Відповідно до частини третьої статті 70 Закону України «Про виконавче провадження», загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати, у разі стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У такому випадку розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків. Згідно ч. ч. 2, 3 ст. 128 КЗпП України при відрахуванні з заробітної плати за кількома виконавчими документами за працівником у всякому разі повинно бути збережено п`ятдесят процентів заробітку. Обмеження, встановлені частинною другою цієї статті, не поширюються на відрахування із заробітної плати при стягненні аліментів на неповнолітніх дітей. У цьому випадку розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків. Отже, згідно вищевказаних положень закону, при стягненні аліментів на неповнолітніх дітей допускається загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника до 70 відсотків. Обмеження, встановлені статтею 128 Кодексу законів про працю України та частиною третьою статті 70 Закону України «Про виконавче провадження», передбачені при відрахуванні із заробітної плати при виконанні судових рішень, визначають межі стягнення державним виконавцем аліментного платежу під час кожної виплати заробітної плати платнику аліментів і не є обставиною, що зумовлює зменшення розміру аліментів відповідно до статті 192 СК України. Враховуючи зазначене, апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, а рішення суду на підставі статті 376 ЦПК України зміні. На підставі викладеного, керуючись ст. 367, 368, 374, 376, 381- 384 ЦПК України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 19 лютого 2020 року в частині визначення розміру аліментів змінити, виклавши рішення в цій частині в наступній редакції: Змінити розмір аліментів, який встановлений рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 23 лютого 2016 року, про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на користь ОСОБА_2 , на утримання дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 1/2 частки його заробітку (доходу) до 1/4 частки його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішення законної сили, до досягнення дітьми повноліття. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до чинного законодавства. Судді: