Постанова КАС ВС № 686/1811/16-а

ПОСТАНОВА Іменем України 24 червня 2020 року Київ справа № 686/1811/16-а провадження № К/9901/14777/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Чиркіна С.М., розглянувши в порядку письмового провадження в касаційному порядку справу за позовами ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Речовий ринок «Торговий дім «Бартерсервіс» до виконавчого комітету Хмельницької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради № 18 від 14 січня 2016 року, за касаційною скаргою виконавчого комітету Хмельницької міської ради на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Ватаманюка Р.В., Мельник-Томенко Ж.М., Строчака В.Ю. від 7 червня 2016 року, УСТАНОВИВ: ІСТОРІЯ СПРАВИ Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до виконавчого комітету Хмельницької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, якому з урахуванням уточнень, просила: - визнати протиправним та скасувати з моменту прийняття рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради № 45 від 27 січня 2016 року «Про розгляд звернення ОСОБА_1 »; - визнати протиправним та скасувати з моменту прийняття рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради № 18 від 14 січня 2016 року «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету від 11 червня 1997 року № 1638 «Про дозвіл на організацію ринків», тимчасове визначення торговими рядами павільйонів для торгівлі непродовольчими товарами по АДРЕСА_1, і уповноваження міського комунального підприємства - ринок «Ранковий» на забезпечення функціонування торгових рядів та автостоянки». ТОВ «Речовий ринок «Торговий дім «Бартерсервіс» звернулось до суду з позовом до виконавчого комітету Хмельницької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, в якому просило: - визнати протиправним та скасувати з моменту прийняття рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради № 18 від 14 січня 2016 року «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету від 11 червня 1997 року № 1638 «Про дозвіл на організацію ринків», тимчасове визначення торговими рядами павільйонів для торгівлі непродовольчими товарами по АДРЕСА_1, і уповноваження міського комунального підприємства - ринок «Ранковий» на забезпечення функціонування торгових рядів та автостоянки».

2. Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 9 березня 2016 року закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Хмельницької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування з моменту прийняття рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради № 45 від 27 січня 2016 року №Про розгляд звернення ОСОБА_1 », у зв`язку з тим, що дану вимогу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

3. Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 9 березня 2016 року позовні заяви ОСОБА_1 та ТОВ «Речовий ринок «Торговий дім «Бартерсервіс» до виконавчого комітету Хмельницької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради № 18 від 14 січня 2016 року «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету від 11 червня 1997 року № 1638 «Про дозвіл на організацію ринків», тимчасове визначення торговими рядами павільйонів для торгівлі непродовольчими товарами по АДРЕСА_1, і уповноваження міського комунального підприємства - ринок «Ранковий» на забезпечення функціонування торгових рядів та автостоянки» об`єднано в одне провадження. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

4. Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 квітня 2016 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ТОВ «Речовий ринок «Торговий дім «Бартерсервіс» відмовлено.

5. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що судом встановлено, що ні ОСОБА_1 , ні ТОВ «Речовий ринок «Торговий дім «Бартерсервіс» не є власниками єдиного майнового комплексу «Речовий ринок «Торговий дім «Бартерсервіс», а тому рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради №18 від 14 січня 2016 року їх права, свободи та інтереси не порушені.

6. Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 7 червня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено. Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 квітня 2016 року - в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 скасовано та прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради № 18 від 14 січня 2016 року «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету від 11 червня 1997 року № 1638 «Про дозвіл на організацію ринків», тимчасове визначення торговими рядами павільйонів для торгівлі непродовольчими товарами по АДРЕСА_1, і уповноваження міського комунального підприємства - ринок «Ранковий» на забезпечення функціонування торгових рядів та автостоянки». В іншій частині постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 квітня 2016 року залишено без змін.

7. Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції, виходив з того, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Судом встановлено, що на підставі рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 11 червня 1997 року № 1638 «Про дозвіл на організацію ринків» склалися певні правовідносини щодо організації речового ринку по АДРЕСА_1, в м. Хмельницькому, в тому числі і такі, законність яких перевірялася в межах судових справ. Зазначене рішення є ненормативним правовим актом одноразового застосування, яке вичерпало свою дію фактом його виконання, а тому не може бути в подальшому скасоване самим органом місцевого самоврядування. Короткий зміст вимог касаційної скарги

8. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, виконавчий комітет Хмельницької міської ради звернувся із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 7 червня 2016 року та залишити в силі постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 квітня 2016 року. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

9. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 14 січня 2016 року виконавчим комітетом Хмельницької міської ради прийнято рішення № 18 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету від 11 червня 1997 року № 1638 «Про дозвіл на організацію ринків», тимчасове визначення торговими рядами павільйонів для торгівлі непродовольчими товарами по АДРЕСА_1 і уповноваження міського комунального підприємства - ринок «Ранковий» на забезпечення функціонування торгових рядів та автостоянки», яким виключено з рішення пункт 1.1 та слова «Товариству (Товариства) з обмеженою відповідальністю «Речовий ринок «Торговий дім «Бартерсервіс», «А. Пліс».

10. Вважаючи таке рішення відповідача неправомірними, ОСОБА_1 та ТОВ «Речовий ринок «Торговий дім «Бартерсервіс» звернулись до суду з позовами. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

11. Касаційна скарга обґрунтована тим, що предметом розгляду даної справи є оскарження рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету від 11 червня 1997 року № 1638 Про дозвіл на організацію ринків», тимчасове визначення торговими рядами павільйонів для торгівлі непродовольчими товарами по АДРЕСА_1, і уповноваження міського комунального підприємства - ринок «Ранковий» на забезпечення функціонування торгових рядів та автостоянки». Необхідність прийняття зазначеного рішення виконавчим комітетом спричинена тим, що згідно рішення сесії Хмельницької міської ради від 26 серпня 2016 року № 46 «Про непоновлення договору оренди землі юридичній особі», а саме вирішено не поновлювати договір оренди землі від 15 грудня 2005 року, із змінами та вважати його припиненим з 6 жовтня 2015 року, у зв`язку з закінченням терміну його дії. Таким чином, ТОВ «Речовий ринок «Торговий дім «Бартерсервіс» не має права організовувати ринок на земельній ділянці, яка йому не належить, у зв`язку з припиненням права оренди земельної ділянки. Враховуючи, що припинено право на земельну ділянку по АДРЕСА_1 за ТОВ «Речовий ринок «Торговий дім «Бартерсервіс» та дозвіл на організацію ринку надавався ТОВ «Речовий ринок «Торговий дім «Бартерсервіс», тому рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 14 січня 2016 року № 18 підтверджує припинення правовідносин між Хмельницькою міською радою та ТОВ «Речовий ринок «Торговий дім «Бартерсервіс» стосовно організації ринку. Проте судом зазначені факти враховані не були, що стало підставою для прийняття незаконного, необґрунтованого рішення по справі. Придбання так званого єдиного майнового комплексу ОСОБА_1 згідно договору купівлі-продажу від 15 вересня 2015 року не надає права на організацію ринку. Судом апеляційної інстанції не в повній мірі з`ясовано той факт, що організація роботи ринку не пов`язана з наявністю у будь-якої особи єдиного майнового комплексу, а пов`язана з наявністю земельної ділянки. Згідно з Правилами торгівлі на ринках, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26 лютого 2002 року № 57/188/84/105 ринок - це суб`єкт господарювання, створений на відведеній за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці і зареєстрований в установленому у порядку, функціональними обов`язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій. Таким чином, відсутність у ТОВ «Речовий ринок «Торговий дім «Бартерсервіс» та ОСОБА_1 земельної ділянки під організацію ринку, підтверджує той факт, що ніяких прав та інтересів позивачів оскаржуваним рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 14 січня 2016 року №18 не було порушено. При прийняті постанови Вінницьким апеляційним адміністративним судом не було враховано та надано належної оцінки тому, що на момент вчинення правочину від 15 вересня 2015 року відчужуване майно - єдиний майновий комплекс, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 належало ТОВ «Речовий ринок «Торговий дім «Бартерсервіс» на підставі мирової угоди, визнаної ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 7 серпня 2015 року по справі № 2/686/3635/15. Однак, ухвала Хмельницького міськрайонного суду від 7 серпня 2015 року була оскаржена Хмельницькою міською радою та ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 13 жовтня 2015 року скасована. У зв`язку з чим, Хмельницькою міською радою було подано позов до Хмельницького окружного адміністративного суду про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Філюка С.П. про державну реєстрацію права власності на єдиний майновий комплекс, що розташований АДРЕСА_1 за ТОВ «Речовий ринок «Торговий дім «Бартерсервіс» від 11 вересня 2015 року. Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 7 грудня 2015 року по справі № 822/6083/15 позов Хмельницької міської ради до Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України, третя особа ТОВ «Речовий ринок «Торговий дім «Бартерсервіс» було задоволено. Вказане рішення залишено в силі ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2016 року. Також Хмельницькою міською радою було подано позов до Хмельницького міськрайонного суду про визнання недійсним договору купівлі-продажу єдиного майнового комплексу від 15 вересня 2015 року, укладеного між ТОВ «Речовий ринок «Торговий дім «Бартерсервіс» та ОСОБА_1 Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 10 лютого 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 21 квітня 2016 року, позов у справі № 686/22765/15-ц було задоволено. Враховуючи, що акт на підставі якого відчужуване майно належало ТОВ «Речовий ринок «Торговий дім «Бартерсервіс» скасований ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 13 жовтня 2015 року, тому всі подальші угоди є недійсними так, як відповідно до статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. Статтею 236 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Враховуючи наведене та те, що угода визнана недійсною з моменту вчинення, то відповідно на момент розгляду справи судом апеляційної інстанції відсутні були правові підстави для задоволення позовних вимог. Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 травня 2013 року по справі № 822/1951/13-а, яка залишена в силі ухвалою Вищого адміністративного суду України від 9 квітня 2014 року у справі за позовом Хмельницької міської ради, за участю прокуратури м. Хмельницького на стороні позивача до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області, Реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції у Хмельницькій області, третя особа на стороні відповідача ТОВ «Речовий ринок «Торговий дім «Бартер сервіс», про визнання незаконним та скасування реєстрації декларації та реєстрації права власності, позов задоволено та визнано незаконною і скасовано реєстрацію декларації про готовність об`єкту до експлуатації - єдиного майнового комплексу речового ринку ТОВ «Речовий ринок «Торговий дім «Бартерсервіс», зареєстрованої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області від 28 січня 2013 року № 142130290317 по АДРЕСА_1. Визнано незаконною та скасовано реєстрацію права власності на єдиний майновий комплекс ТОВ «Речовий ринок «Торговий дім «Бартерсервіс» по АДРЕСА_1 в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об`єкта 12130968101, номер запису про право власності 191478. Не врахування судом вищевказаного та того факту, що у позивачів відсутні документи, які б підтверджували наявність так званого єдиного майнового комплексу по АДРЕСА_1 у м. Хмельницькому призвело до прийняття незаконного, необґунтованого вирішення справи по суті.

12. Відзиву на касаційну скаргу виконавчого комітету Хмельницької міської ради на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 7 червня 2016 року ОСОБА_1 та ТОВ «Речовий ринок «Торговий дім «Бартерсервіс» не подано. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

13. Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

14. Згідно зі статтею 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

15. Статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад входить: скасування актів виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень.

16. Відповідно до частин 9, 10 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рішення виконавчого комітету ради з питань, віднесених до власної компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані відповідною радою. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку. Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

17. Аналіз наведених положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» дає підстави вважати, що за органами місцевого самоврядування законодавець закріпив право на зміну та скасування власних рішень. Таке право випливає із конституційного повноваження органів місцевого самоврядування самостійно вирішувати питання місцевого значення шляхом прийняття рішень, що є обов`язковими до виконання на відповідній території, оскільки вони є суб`єктами правотворчості, яка передбачає право формування приписів, їх зміну чи скасування.

18. Водночас у статті 3 Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність.

19. Цей принцип знайшов своє відображення й у статті 74 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», згідно з якою органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами.

20. Конституційний Суд України у Рішенні 16 квітня 2009 року№ 7-рп/2009 у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини 14 статті 46, частин 1, 10 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування), зазначив, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

21. Ненормативні правові акти місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

22. Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

23. Аналіз наведених положень свідчить про можливість скасування органом місцевого самоврядування власного рішення, у той же час, реалізація зазначених повноважень можлива у разі дотримання сукупності умов, зокрема: відсутність факту виконання рішення, що скасовується; відсутність факту виникнення правовідносин, пов`язаних з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів або ж відсутність заперечень суб`єктів правовідносин щодо їх зміни чи припинення у разі виникнення таких правовідносин.

24. На підставі договору купівлі-продажу єдиного майнового комплексу, посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького міськрайонного нотаріального округу Бережною Л.П. 15 вересня 2015 року, ТОВ «Речовий ринок «Торговий дім «Бартерсервіс» продано ОСОБА_1 об`єкт нерухомого майна - єдиний майновий комплекс речового ринку, розташований в АДРЕСА_1 на двох земельних ділянках загальною площею 5,7036 га.

25. Договір купівлі-продажу єдиного майнового комплексу від 15 вересня 2015 року на час прийняття оскаржуваного рішення не був визнаний судом недійсним, оскільки рішення Хмельницького міськрайонного суду від 10 лютого 2016 року у справі № 686/22765/15-ц, яким визнано договір купівлі-продажу єдиного майнового комплексу від 15 вересня 2015 року недійсним, набрало законної сили 21 квітня 2016 року відповідно до ухвали апеляційного суду Хмельницької області.

26. На час прийняття відповідачем оскаржуваного рішення за позивачем в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зареєстровано право власності на єдиний майновий комплекс - речовий ринок, розташований в АДРЕСА_1 на двох земельних ділянках загальною площею 5,7036 га.

27. Ураховуючи, що рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 11 червня 1997 року № 1638 «Про дозвіл на організацію ринків» є ненормативним правовим актом одноразового застосування, на підставі якого склались певні правовідносини, а саме: за позивачем 15 вересня 2015 року було зареєстровано право власності на єдиний майновий комплекс в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, це рішення не може бути в подальшому скасоване органом місцевого самоврядування, а тому колегія суддів вважає правильним висновок суду апеляційної інстанцій про те, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

28. Зазначений висновок узгоджується правовою позицією висловленою у постановах Верховного Суду України від 4 червня 2013 року (№ 21-64а13) та 25 травня 2016 року (№ 21-5459а15), Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 521/17710/15-а та Верховного Суду від 30 жовтня 2019 року у справі № 461/1505/16-а.

29. Відповідно до положень пункту 25 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» (№ 63566/00), пункту 13 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Петриченко проти України" (№ 2586/07) та пункту 280 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (№42310/04), суд зобов`язаний оцінити кожен специфічний, доречний та важливий аргумент, а інакше він не виконує свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції.

30. Крім цього, у пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини від 15 листопада 2007 року по справі «Бендерський проти України» (№ 22750/02) вказано, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлі обставин кожної справи (…). Конвенція не гарантує захист теоретичних та ілюзорних прав, а гарантує захист прав конкретних та ефективних (…). Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді «заслухані», тобто належним чином вивчені судом.

31. Суд також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

32. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

33. Суд застосовує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29). Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

34. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду апеляційної інстанцій є законним і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують. Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу виконавчого комітету Хмельницької міської ради залишити без задоволення, а постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 7 червня 2016 року - без змін. Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач Н.В. Коваленко судді Я.О. Берназюк С.М. Чиркін