Постанова 4855 № 640/6562/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/6562/20 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Маруліна Л.О. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 25 червня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Костюк Л.О.; суддів: Бужак Н.П., В.А. Кобаля М.І.; за участю секретаря: Несін К.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» на ухвалу судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 березня 2020 року (прийнята в порядку письмового провадження, м. Київ, дата складання повного тексту рішення - відсутня) у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» до Міністерства юстиції України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И Л А: У березні 2020 року, Приватне акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач), в якому просить зобов`язати Міністерство юстиції України повторно розглянути заяву АТ «Львівгаз» від 26.12.2019 року №2/264-40. Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 березня 2020 року позовну заяву повернуто позивачеві. Не погоджуючись з постановленою ухвалою, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить дану ухвалу скасувати, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи та направити справу на продовження розгляду до суду першої інстанції. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а а ухвала судді - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду з наступних підстав. Повертаючи позовну заяву позивачеві, суддя суду першої інстанції виходив з того, що позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності на ведення справи у суді. З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не погоджується виходячи з наступного. Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи, має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником). Цією ж статтею передбачено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, зокрема, якщо відсутні підстави для її повернення. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу. Відповідно до ч. 1 ст. 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Згідно із ч. 1 ст. 57 цього Кодексу представником у суді може бути адвокат або законний представник. Положеннями п. 2 ч. 1 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником). Як встановлено матеріалами справи та зі змісту позовної заяви, остання підписана Фахівцем управління клієнтського сервісу АТ «Львівгаз» ОСОБА_1. При цьому, суд першої інстанції звернув увагу на те, що Законом України від 02.06.2016 № 1401-III «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» Перехідні положення Конституції України доповнено пунктом

161. За змістом пп. 11 пункту 161, представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 1312 Конституції України виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року. З вищевказаного слідує, що з 01.01.2019 року представництво інтересів осіб в судах усіх інстанцій у справах, у яких не відкриті провадження до 30.09.2016 (дати набуття чинності Закону України від 02.06.2016 № 1401-III) здійснюється адвокатами. Однак, жодних документів про те, що ОСОБА_1 є адвокатом, до позовної заяви не додано. Аналізуючи наведені положення законодавства та обставини справи, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції інстанції про повернення апеляційної скарги, з огляду на таке. Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України передбачено, що довіреність від імені юридичної особи видасться їїорганом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами. Згідно частини 3 статті 55 КАС України, юридична особа, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника. На підставі вище зазначеного вище, суд апеляційної інстанції зазначає, що AT «Львівгаз» може брати участь у справі через особу, уповноважену дія ти від його імені відповідно до трудового договору, здійснюючи самопредстав ництво в межах повноважень, визначених трудовим договором. У відповідності до вимог ч.3 ст.55 КАС України у позовній заяві зазначено про її подання особою, що здійснює самопредставництво позивача; вказано посадо ве становище особи, яка підписала позовну заяву; до заяви долучено документи на підтвердження повноважень здійснення самопредставнищва: належно офо рмлені витяг з трудового договору від 02.01.2020 року та витяг з наказу про прийняття ОСОБА_1 на роботу на посаду фахівця Управління клієнтського сервісу. У відповідності до вимог ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначено відо мості про особу, що здійснює самопредставництво позивача. Долученим до позовної заяви витягом з трудового договору підтверджується, що п.2.1.6. трудового договору передбачено обов`язок ОСОБА_1 здійснен ня самопредставництва Товариства в судах всіх інстанцій і юрисдикцій в межах повноважень, визначених п.2.4.2. цього Договору, а п.2.4.2. договору, серед ін ших повноважень, передбачено право підписувати позовні заяви від імені Това риства (а.с.32). Відтак фахівець управління клієнтського сервісу AT «Львівгаз» ОСОБА_1. трудовим договором у відповідності до ч.3 ст.55 КАС України наділений адміністративно - процесуальною дієздатністю на ведення справ AT «Львівгаз» у суді, що спростовує висновки оскарженої ухвали. Окрім зазначеного вище, суд апеляційної інстанції зазначає, що судом першох інстанції не враховано, що самопредставництво юридичної особи і представництво юридичної особи є різними поняттями. Повноваження на здійснення самопредставництва можуть підтверджуватися трудовим договором і КАС України не мі стить обмежень на здійснення самопредставництва юридичної особи виключно адвокатом. Порядок і підстави укладення трудового договору регулюються КзПП України. На підстав вище зазначеного, колегія суддів париходить до висновку, що винесенні оскаржуваної ухвали про повернення позовної заяви, судом першої інстанції не було досліджено всіх обставин справи, та порушено норми процесуального права. Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини. Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. В Рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. У Рішенні від 27 вересня 2010 року по справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» зазначено, що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Таким чином, апеляційний суд вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо повернення позовної заяви. Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Отже, суддя суду першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у відкритті провадження в адмінстративній справі. За таких обставин керуючись ст.320 КАС України, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала судді Київського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст.ст. 2, 10, 11, 241, 242, 243, 250, 251, 308, 311, 312, 320, 321, 322, 328, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» - задоволити. Ухвалу судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 березня 2020 року - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст. 329 КАС України. Головуючий суддя: Л.О. Костюк Судді: Н.П. Бужак, М.І. Кобаль