Ухвала КЦС ВС № 619/3759/17

Ухвала 19 червня 2020 року м. Київ справа № 619/3759/17 провадження № 61-20833св19 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , представники позивача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , відповідач - ОСОБА_4 , розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Харківського апеляційного суду, у складі судді Коваленко І. П., від 15 листопада 2019 року, ВСТАНОВИВ: У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя. Заочним рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 15 березня 2018 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від 28 листопада 2018 року, позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право власності у порядку поділу спільного сумісного майна подружжя на: автомобіль Volkswagen Transporter, 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 ; автомобіль ГАЗ-3309, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 ; предмети домашнього вжитку та побутову техніку, всього майна на загальну суму 888 360 грн. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію у розмірі 627 318 грн. Припинено право власності ОСОБА_4 на автомобіль Volkswagen Transporter, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та автомобіль ГАЗ-3309, реєстраційний номер НОМЕР_2 . Постановою Верховного Суду від 29 травня 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення. Заочне рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 15 березня 2018 року та постанову Харківського апеляційного суду від 28 листопада 2018 рокузалишено без змін. У серпні 2019 року ОСОБА_4 звернувся до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами заочного рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 15 березня 2018 року. Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 01 жовтня 2019 року заяву ОСОБА_4 задоволено частково. Заочне рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 15 березня 2018 року змінено.Позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя на: автомобіль Volkswagen Transporter, реєстраційний номер НОМЕР_1 ; автомобіль ГАЗ-3309, реєстраційний номер НОМЕР_2 . Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію у розмірі 668 200 грн. Припинено право власності ОСОБА_4 на автомобіль Volkswagen Transporter, реєстраційний номер НОМЕР_1 , автомобіль ГАЗ 3309, номерний знак НОМЕР_2 . В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням ОСОБА_1 звернулась до суду з апеляційною скаргою. Ухвалою Харківського апеляційного суду від 15 листопада 2019 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 визнано неподаною та повернуто заявнику. У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права. Касаційна скарга мотивована тим, що заявник усунув недоліки апеляційної скарги у строк, вказаний в ухвалі апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху, отже суд апеляційної інстанції передчасно визнав апеляційну скаргу неподаною та повернув її заявнику. До Верховного Суду від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 (обмежень процесуальних прав договір про надання правничої допомоги не передбачає) надійшла заява про відмову від поданої касаційної скарги на ухвалу Харківського апеляційного суду від 15 листопада 2019 року з посиланням на те, що постановою Харківського апеляційного суду від 19 травня 2020 року апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 01 жовтня 2019 року розглянута. 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», положеннями якого встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Відповідно до частини четвертої статті 398 ЦПК України (у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) особа, яка подала касаційну скаргу, має право відмовитися від неї, а інша сторона має право визнати касаційну скаргу обґрунтованою в повному обсязі чи в певній частині до закінчення касаційного провадження. У разі відмови від касаційної скарги суд, за відсутності заперечень інших осіб, які приєдналися до касаційної скарги, постановляє ухвалу про закриття касаційного провадження. Ураховуючи те, що заява про відмову від касаційної скарги подана до закінчення касаційного провадження, вона підлягає задоволенню, а касаційне провадження - закриттю. При цьому заявнику роз`яснюється, що відповідно до частини п`ятої статті 398 ЦПК України, у разі закриття касаційного провадження у зв`язку з відмовою від касаційної скарги на судові рішення, повторне оскарження цих рішень особою, що відмовилася від скарги, не допускається. Керуючись статтею 398 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про відмову від касаційної скарги задовольнити. Прийняти відмову ОСОБА_1 від касаційної скарги та закрити касаційне провадження у справі за заявою ОСОБА_4 про перегляд за нововиявленими обставинами заочного рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 15 березня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя, за касаційною скаргоюпредставника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Харківського апеляційного суду від 15 листопада 2019 року. Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття і оскарженню не підлягає. Судді: Є. В. Синельников С. Ф. Хопта В. В. Шипович