Постанова 4824 № 756/10674/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 756/10674/19 Головуючий у суді першої інстанції: Майбоженко А. М. Апеляційне провадження № 22-ц/824/4706/2020 Головуючий: Гаращенко Д. Р. 03 червня 2020 року м. Київ Київський апеляційний суд. Колегія суддів судової палати в цивільних справах Київського апеляційного суду в складі: Головуючого - судді Гаращенка Д. Р. суддів Невідомої Т.О., Пікуль А. А. при секретарі Гавриленко М. А. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 представника ОСОБА_2 за довіреністю, на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 09 грудня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Київтранспарксервіс», третя особа: виконуючий обов`язки директора Комунального підприємства «Київтранспарксервіс» Німас Олександр Ярославович про нарахування та виплату надбавки до заробітної плати, скасування наказу, поновлення на роботі та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, ВСТАНОВИВ: У серпні 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства «Київтранспарксервіс», третя особа: виконуючий обов`язки директора Комунального підприємства «Київтранспарксервіс» Німас О.Я. про нарахування та виплату надбавки до заробітної плати, скасування наказу, поновлення на роботі та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Просив суд зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_2 надбавку за розширення зони обслуговування у розмірі 166 080,00 грн., скасувати наказ №99-к від 12.07.2019, поновити позивача на посаді начальника відділу паркування Оболонського району м. Києва КП «Київтранспарксервіс», стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 27 лютого 2019 року позивача поновлено на посаді начальника відділу паркування Служби паркування КП «Київтранспарксервіс». З 01 березня 2019 року позивач приступив до виконання своїх посадових обов`язків, передбачених посадовою інструкцією, з якою був ознайомлений в 2015 році. Протягом березня-липня поточного року позивач сумлінно виконував свої посадові обов`язки, а також доручення начальника адміністративного управління, про що складав службові записки. Доручення начальника управління виходили за межі посадових обов`язків позивача, а саме передбачали здійснення заходів, не передбачених посадовою інструкцією та включали обстеження паркувальних майданчиків, які знаходяться поза межами обслуговування позивача (Оболонського району). Відповідно до додатку № 10 до Колективного договору позивачу мала бути встановлена доплата за розширення зони обслуговування та збільшення обсягу робіт. Згідно розрахунку, здійсненого позивачем розмір такої доплати мав складати 166 080,00 грн. Наказом директора КП «Київтранспарксервіс» № 47 від 10 травня 2019 року "Про скорочення штату працівників та внесення змін до організаційної структури та штатного розпису КП "Київтранспарксервіс" позивача було попереджено про скорочення його посади та наступне звільнення. Наказом № 99-к від 12 лютого 2019 року позивача було звільнено з посади начальника відділу паркування в Оболонському району у зв`язку з скороченням штату. Зазначив, що з дня попередження позивача про звільнення відповідачем було введено нові штатні одиниці, звільнялись інші працівники. Створені та звільнені посади позивачу запропоновані не були, чим знехтувано переважене право позивача про залишення на роботі. При звільненні позивача не було отримано згоду профспілкового органу. Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 09 грудня 2019 року позов ОСОБА_2 залишено без задоволення. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, адвокат Кузьмін Д.В. представник ОСОБА_2 за довіреністю подав апеляційну скаргу. Зазначив, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, не дослідивши докази подані відповідачем. В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що ОСОБА_2 було звільнено незаконно. Суд першої інстанції дійшов помилкових висновків та не звернув увагу на те, що наказ № 194 від 08.07.2019 року не є підставою для скорочення посади та звільнення ОСОБА_2 . Апелянт звертає увагу на те, що ОСОБА_2 був звільнений раніше, ніж видано наказ № 194, а саме в липні 2019 року. Суд першої інстанції не надав належної оцінки підставі звільнення ОСОБА_2 зазначені в наказі від 10.05.2019 року №

47. Апелянт вважає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив в задоволенні клопотання про витребування доказів. Просив скасувати рішення суду першої інстанції від 09.12.2019 та ухвалити нове рішення, про задоволення позову ОСОБА_2 27.02.2020 року представник КП «Київтранспарксервіс» Т.П. Ларіна подала відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_2 . Зазначила, що позивача було звільнено 12.07.2019 року у зв`язку із скороченням штату працівників (п. 1, ст. 40 КЗпП України) на підставі Наказу № 47 від 10.05.2019 року. Зазначив, що доводи апеляційної скарги є безпідставними, рішення суду першої інстанції ухвалено із дотриманням норм матеріального та процесуального права, із встановленням усіх обставин справи. Просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення без змін. В судовому засіданні представник апелянта апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати. Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін. Третя особа в.о. директора комунального підприємства «Київтранспарксервіс» Німас О.Я. в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином про день, час та місце розгляду справи, причини своєї неявки суду не повідомили. Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка у судове засідання сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про день, час та місце розгляду справи не перешкоджає розгляду справи. Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного. Судом першої інстанції встановлено, що наказом КП «Київтранспарксервіс» від 12 липня 2019 року № 99-к «Про припинення трудового договору», ОСОБА_2 було звільнено з посади начальника відділу паркування у Оболонському районі у зв`язку зі скороченням штату працівників, п. 1 ст. 40 КЗпП України на підставі Наказу № 47 від 10 травня 2019 року та попередження про скорочення посади від 10.05.2019. Наказом КП «Київтранспарксервіс» від 10 травня 2019 року № 47, на виконання доручення голови Київської міської державної адміністрації Кличка В.В. від 17 липня 2017 року № 18165/1, враховуючи наказ від 08.08.2017 № 194 «Про внесення змін до фінансово-господарської діяльності КП «Київтранспарксервіс», керуючись п.1 ст. 40 КЗпП України, ч. 3 ст. 64 Господарського кодексу України внесено зміни до штатного розпису та організаційної структури КП «Київтранспарксервіс» 12 липня 2019 року, скоротивши одну штатну одиницю - начальника відділу паркування в Оболонському районі і відповідно до чинного законодавства України, не пізніше ніж за 2 (два) місяці, попередити працівника про можливе його вивільнення та запропонувати працівнику, що підлягає під скорочення штату, переведення, за його згодою, на іншу вакантну посаду. У разі відмови від переведення або браку вільних посад підготувати документи для скорочення відповідних працівників та звільнення їх за п.1 ст. 40 КЗпП України. 10 травня 2019 року відповідно до ст. 49-2 КЗпП України ОСОБА_2 було письмово повідомлено про скорочення його посади з одночасним пропонуванням продовжити роботу на посаді робітника з благоустрою відділу організації роботи відведених паркувальних майданчиків. Суд першої інстанції встановив, що згідно особової картки працівника ОСОБА_2 та копії диплому він отримав базову вищу освіту за напрямком підготовки «Економіка і підприємства» та здобув кваліфікацію бакалавра з маркетингу. З огляду на відсутність роботи за відповідною професією чи спеціальністю на Підприємстві, роботодавцем запропоновано позивачу іншу наявну на Підприємстві вакантну посаду, а саме «Робітника з благоустрою відділу організації роботи відведених паркувальних майданчиків». Позивач від запропонованої посади відмовився, що підтверджується його особистим підписом. Відповідно до п.2.5.3 Колективного договору між адміністрацією та трудовим колективом комунального підприємства «Київтранспарксервіс» на 2018-2021 роки при істотних змінах в умовах праці, скороченні штату та чисельності підприємство пропонує працівнику іншу роботу за спеціальністю, а у випадку неможливості цього або при відмові працівника від неї, останній працевлаштовується самостійно. Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо. Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 09 серпня 2017 року у справі № 6-1264цс17. Інші вакантні посади в період з 10 травня 2019 року по 12 липня 2019 року, які б могли бути запропоновані Позивачу з урахування освіти, фаху та стажу роботи на підприємстві були відсутні. Відмовляючи у задоволені позову суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що КП «Київтранспарксервіс» при звільненні Позивача було дотримано вимоги ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України, займана позивачем посада Начальника паркування служби паркування в Оболонському районі була єдиною у штатному розписі, від запропонованої вакантної посади позивач відмовився. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції враховуючи наступне. Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог. Колегія суддів вважає, що рішення суду відповідає зазначеній нормі процесуального закону. Відповідно до положень ст. 64 ГК України підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис. Рішенням Київської міської ради від 26.06.2007 № 930/1591 «Про вдосконалення паркування автотранспорту в м. Києві» КП «Київтранспарксервіс» визначене єдиним оператором з паркування транспортних засобів в м. Києві. КП «Київтранспарксервіс» здійснює господарську діяльність на паркувальних майданчиках, закріплених за Підприємством в таблиці №1 до додатка 5 до рішення Київської міської ради від 23.06.2011 № 242/5629 «Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві» (зі змінами та доповненнями). Зазначеним рішенням за Підприємством закріплено перелік паркувальних майданчиків за відповідною адресою, на яких Підприємство здійснює господарську діяльність у сфері паркування. З метою мінімізації корупційних ризиків в системі паркування на відведених паркувальних майданчиках в м. Києві, відповідно до доручення Київського міського голови Кличка В.В. від 17.07.2017 № 18165/1 та наказу КП «Київтранспарксервіс» від 08.08.2017 № 194 «Про внесення змін до фінансово-господарської діяльності КП «Київтранспарксервіс» з 10.08.2017 припинено прийняття готівкових коштів контролерами на паркувальних майданчиках та запроваджено оплату на існуючій мережі відведених майданчиків для паркування виключно в безготівковому вигляді (паркомати, смс-оплата, оплата за допомогою мобільного додатку та онлайн через систему ГІОЦ), а також абонементних талонів на паркування (місячні та квартальні), які можна придбати на Підприємстві та онлайн через portmone.com. Такі посади як «паркувальник», «контролер» або аналогічні посади у штатному розписі відсутні з 2017 року. В свою чергу, посадовою інструкцією Начальника паркування Служби паркування визначено завдання та обов`язки Начальника відділу, а саме Начальник відділу: -аналізує та контролює щоденні та щомісячні звіти по готівковим надходженням; -керує роботою працівників відділу, організовує їх ефективну роботу; -вживає заходи щодо забезпечення відділу кваліфікованими кадрами, найкращого використання знань та досвіду працівників; -здійснює облік робочого часу працівників відділу та подає табель обліку використання робочого часу начальнику служби паркування для погодження; -забезпечення додержання правил і норм охорони праці та протипожежної безпеки працівниками відділу; -здійснює ефективний контроль і виконання планових завдань відповідно до затверджених тарифів; -здійснює контроль за виконанням виробничих завдань працівниками відділу; -постійно здійснює контроль за зовнішнім виглядом контролерів та за дотриманням ними вимог щодо носіння форменого одягу; -постійно здійснює контроль за роботою контролерів з паркування транспортних засобів; -готує та надає необхідну інформацію для підготовки відповідей на скарги та пропозиції власників автотранспортих засобів, населення; -бере безпосередньо участь у складанні місячних планових завдань та перспективного плану розвитку мережі паркування транспортних засобів, дільниць, майданчиків; -здійснює облік видачі та реалізації контролерами талонів на паркування; -здійснює ведення облікової відомості надходжень грошових коштів від паркувальної діяльності під порядкового відділу паркування, згідно з затвердженою формою відомості та забезпечує здачу грошових коштів до каси підприємства. Займана позивачем посада Начальника паркування Служби паркування була єдиною у штатному розписі Підприємства. Факт ліквідації структурних підрозділів відповідача є формою зміни в організації виробництва і праці у вказаній юридичній особі. Скорочення чисельності та штату працівників є самостійною ознакою змін в організації виробництва і праці, яка не обов`язково повинна поєднуватись з ліквідацією підприємства, установи чи організації чи іншими випадками, переліченими в п.1 ч.1 ст. 40 Кодексу законів про працю України. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 10 вересня 2019 року (справа №235/2833/16-а). Судом першої інстанції встановлено, що позивач не є членом первинної профспілкової організації КП «Київтранспарксервіс», заяви про вступ до профспілкової організації Підприємства не подавав, участі в діяльності профспілкової організації не брав, відповідні внески до організації не сплачував, а тому згода виборного органу первинної профспілкової організації для його звільнення не потрібна. Щодо позовних вимог про виплату на користь позивача надбавки за розширення зони обслуговування та збільшення обсягу робіт у розмірі 166 080 грн. колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції враховуючи наступне. Стаття 2 Закону України «Про оплату праці» визначає структуру заробітної плати: Основна заробітна плата - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. За змістом ч. 2 ст. 97 КЗпП України форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. У відповідності до ст. 64 ГК України підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, штатний розпис, порядок оплати і стимулювання праці для працівників Підприємства. Відповідно до пп.2.2.1 п. 2.2 та п. 2.2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої Наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 фонд додаткової заробітної плати включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. До складу фонду додаткової заробітної плати входять: надбавки та доплати до тарифних ставок (окладів, посадових окладів) у розмірах, передбачених чинним законодавством, у тому числі за виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника. Додаткові функції з виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника покладають на конкретного співробітника підприємства виданням відповідного наказу керівника. За додаткове навантаження з виконання обов`язків тимчасово відсутнього співробітника працівникові підприємства, на підставі ст.105 КЗпП України, здійснюється відповідна доплата. Розміри доплат за сумісництво професій (посад) або виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника встановлюються на умовах, передбачених у колективному договорі. Конкретний розмір доплати визначає керівник підприємства в наказі про покладання на працівника додаткових функцій з виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника. Відповідно до Інструкції № 53-ВЛ від 14 травня 1982 року, яка розроблена на підставі постанови Ради Міністрів СРСР № 1145 «Про застосування постанови Ради Міністрів СРСР від 04 грудня 1981 року «Про порядок і умови суміщення професії (посад)» передбачено, що розміри доплат за суміщення професій (посад), розширення зон обслуговування або збільшення обсягів виконуваних робіт оформлюються наказом (розпорядженням) адміністрації (абз. 1 п. З Інструкції № 53) і встановлюються на умовах, передбачених у колективному договорі (ст.105 КЗпП). У наказі в обов`язковому порядку вказують назву професії (посади), за якою відбувається суміщення, та розмір доплати. Відповідно до п. 8.4.8. Статуту КП «Київтранспарксервіс» директор Підприємство видає у межах своєї компетенції накази, організовує та перевіряє їх виконання. Згідно з п. 3.17. Колективного договору в межах фонду оплати праці встановлювати працівникам підприємства доплати та надбавки до тарифних ставок і посадових окладів згідно переліку, визначеного в Додатку № 10 до Колективного договору. Відповідно до Додатку 10 за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу робіт доплати одному працівнику максимальними розмірами не обмежуються і визначаються наявністю одержаної економії за тарифними ставками і окладами, які могли б виплачуватись за умови нормальної чисельності працівників. Згідно з п. 3.20. Колективного договору за виконання працівниками КП «Київтранспарксервіс» особливо важливої роботи встановлюється надбавка у розмірі до 50 % їх посадового окладу (тарифної ставки) на весь період виконання цієї роботи. Підставою для видання наказу є погоджене з директором підприємства подання, яке готує керівник структурного підрозділу, в якому визначається яку саме особливо важливу роботу виконував працівник на протязі періоду, за який надається надбавка. Відповідно до організаційної структури Підприємства, яка затверджена 01.03.2019 Начальник відділу паркування в Оболонському районі напряму підпорядковується Заступнику директора з безпеки. Доводи Позивача щодо виконання доручень начальника адміністративного управління як на підставу для нарахування надбавки не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду. Наявність значної кількості службових записок та контрольних листків огляду паркувальних майданчиків поза межами Оболонського району не вказують на те, що роботодавець уповноважив позивача на виконання таких дій, що зумовлювало б виплату йому надбавки за розширення зони обслуговування. Підстав для здійснення доплати за розширення зони обслуговування судом не встановлено. Колегія суддів не погоджується з доводами апелянта, та вважає, що суд першої інстанції прийшов до законного та обґрунтованого висновку про звільнення ОСОБА_2 . Позивача звільнено від 12.07.2019 року у зв`язку із скороченням штату працівників (п. 1, ст. 40 КЗпП України) на підставі Наказу № 47 від 10.05.2019 року. Скорочено єдину посаду начальника відділу паркування Оболонського району м. Києва КП «Київтранспарксервіс» яку займав позивач, а тому в нього не виникає переважного права перед іншими начальниками відділів паркування інших районів міста на залишення на роботі. Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги є безпідставними, рішення суду першої інстанції від 09.12.2019 ухвалено із дотриманням норм матеріального та процесуального права, із встановленням усіх обставин справи. Керуючись ст. 268 367, 368, 375, 381, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 представника за довіреністю ОСОБА_2 залишити без задоволення. Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 09 грудня 2019 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду з підстав визначених ст. 389 ЦПК України. Повний текст постанови суду складено 15 червня 2020 року. Головуючий Д. Р. Гаращенко Судді Т. О. Невідома А.А. Пікуль