Постанова Івано-Франківський апеляційний суд № 349/181/20
від 23.06.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДСправа № 349/181/20 Провадження № 33/4808/212/20 Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Головуючий у 1 інстанції Рибій М. Г. Суддя-доповідач Кукурудз П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 червня 2020 року м. Івано-Франківськ Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Кукурудз Б.І., з участю захисника Гринчишина І.Я. в інтересах ОСОБА_1 , розглянувши адміністративну справу за апеляційною скаргою захисника Гринчишина І.Я. на постанову Рогатинського районного суду від 23 квітня 2020 року, в с т а н о в и в: Вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительку АДРЕСА_1 , громадянку України,- визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 420 грн. 40 коп. З оскаржуваної постанови суду слідує, що 26 січня 2020 року о 03 год. 52 хв. в с. Пуків Рогатинського району Івано-Франківської області ОСОБА_1 керувала автомобілем марки "ЗАЗ 110308", д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, чим порушила вимоги п.2.9 А Правил дорожнього руху, тобто вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, огляд на стан сп`яніння проводився зі згоди водія у встановленому законом порядку в присутності двох свідків із застосуванням приладу "ДРАГЕР 6810", результат тесту 0,75%. Оскаржуючи вказану постанову адвокат Гринчишин І.Я. в інтересах ОСОБА_1 вважає її незаконною, необгрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказує, що дії працівника поліції щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення є незаконними та такими, що грубо порушують конституційні права ОСОБА_1 . Складений протокол не відповідає фактичним обставинам справи, вимогам КУпАП. В порушення вимог чинного законодавства, щодо належності та допустимості доказів, працівниками поліції не вжито належних доказів щодо встановлення наявності чи відсутності адміністративного правопорушення, не надано жодних належних і допустимих доказів, які могли б підтвердитифакт умисного скоєння ОСОБА_1 правопорушення, а факт вчинення правопорушення не зафіксовано належним чином, як того вимагає КУпАП. Просить постанову судді Рогатинського районного суду від 23.04.2020 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП скасувати, провадження закрити за відсутністю складу правопорушення. Заслухавши учасників процесу, перевіривши та дослідивши матеріали адміністративної справи, вважаю, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав. Як слідує з матеріалів справи (а.с.2) ОСОБА_1 порушила пункт 2.9 а Правил дорожнього руху України за, що передбачена відповідальність згідно ч.1 ст. 130 КУпАП. За змістом ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності. Згідно вимог ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом. При цьому суддя повинен дати оцінку не тільки даним, що додані до протоколу про адміністративне правопорушення, але й доказам, які представлені особою в порядку захисту. Досліджуючи всі наявні докази суддя дає їм об`єктивну оцінку з точки зору їх достовірності та степені підтвердження чи спростування обставин, що характеризують діяння особи як правопорушення. Згідно ст.268 ч.1 КУпАП справа про адмінправопорушення розглядається у присутності особи, яка притягається до адмінвідповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. З матеріалів справи вбачається, а саме з постанови суду першої інстанції, що захисник Гринчишин І.Я. в інтересах ОСОБА_1 під час розгляду справи, заявив клопотання про відкладення розгляду справи. Заперечив щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, просив допитати свідків у справі. Однак, суддя першої інстанції, розглянувши справу без участі ОСОБА_1 порушив її право на захист, а тому винесена ним постанова є незаконною. Разом з тим, право на участь в судовому засіданні, є складовою права на захист. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення (проступку) має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або - за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника - одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя. Відповідно до вимог ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, та іншими. Наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП, доводиться наявними в матеріалах справи доказами, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення серії БР № 233081 від 26.01.2020 року, висновком технічного приладу "Драгер" щодо результатів медичного огляду на стан сп`яніння (а.с.3), письмовими поясненнями свідків, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції,відеоматеріалами. Проте, відповідно до ст.38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш, як через три місяці з дня вчинення правопорушення. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення 26.01.2020 року, однак, на час апеляційного розгляду строки накладення на нього адміністративного стягнення, встановлені ст.38 КУпАП, закінчилися. Згідно положень ст.294 п.3 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та прийняти нову постанову. Відповідно до ст.247 ч.1 п.7 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу. За таких обставин, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає до часткового задоволення. На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 294 КУпАП, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу захисника Гринчишина І.Я. в інтересах ОСОБА_1 задовольнити частково. Постанову судді Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 23 квітня 2020 року щодо ОСОБА_1 за ст. 130 ч.1 КУпАП скасувати. Прийняти нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП. Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 КУпАП закрити, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП. Постанова остаточна і оскарженню не підлягає. Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Б.І. Кукурудз