Постанова 4805 № 296/1218/20

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №296/1218/20 Головуючий у 1-й інст. Шимон Л. С. Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач Ляшук В. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 червня 2020 року суддя Житомирського апеляційного суду Ляшук В.В., з участю секретаря Кусковської Т.А., особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника Трофімова А.В. розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою в АДРЕСА_1 , встановив: Постановою Корольовського районного суду м. Житомира від 07 квітня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення за у виді штрафу, розміром 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 420 грн 40 коп. Відповідно до постанови, 31.01.2020 року о 03 год 10 хв водій ОСОБА_1 в м. Житомирі, по вул. Театральна, 5 керував транспортним засобом Chery д.н.з. НОМЕР_1 , в стані наркотичного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, проводився у лікаря нарколога, висновок медичного огляду №91 від 31.01.2020 року. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив п. 2.9А ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч.1 КУпАП. На постанову суду захисник Трофімов А.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, скасування постанови суду та закриття провадження у справі за відсутністю події адміністративного правопорушення. Вважає, що строк на апеляційне оскарження ним пропущено з поважних причин і просить його поновити. Зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення № 199603 складений 04.02.20 року о 19.10 год. по вул. Покровський, 96 у відсутність ОСОБА_1 який працівником поліції за вказаною адресою не викликався. Під час складання протоколу права передбачені ст. 268 КУпАП ОСОБА_1 не роз`яснювались. Про існування постанови ОСОБА_1 дізнався 04.05.20 року з листа управління патрульної поліції від 27.04.20 року, який було надіслано поштою 29.04.20 року, про що свідчить відмітка на поштовому конверті. Вважає, що постанова суду є незаконною та необґрунтованою, винесеною на підставі неналежних, недостовірних і недопустимих доказів. Зазначає, що працівниками поліції під час складання протоколу порушено норми ч.1 ст. 266 КУпАП, оскільки в ньому не зазначено жодної ознаки наркотичного сп`яніння. В матеріалах справи відсутнє направлення на проходження освідування, а також відсутні будь-які докази того, що його відсторонили від керування автомобілем. Отже, отримані результати огляду на стан наркотичного сп`яніння, а відтак і докази перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп`яніння не можуть бути прийняті судом для підтвердження обставин справи. З висновку № 91 вбачається, що він складений 31.01.20 року на підставі аналізу № 97 від 03.02.20 року, тобто лікарем-наркологом який проводив огляд 31.01.20 року вже після складення висновку № 91 03.02.2020 року були внесені додаткові відомості. Відмітки про повідомлення ОСОБА_1 про зміст висновку від 31.01.20 року в протоколі відсутні. Внесення будь-яких відомостей після складання висновку щодо результатів огляду особи не допускаються. 05.02.2020 року за зверненням ОСОБА_1 до КУ «Обласний медичний спеціалізований центр» Житомирської міської ради було проведено новий огляд та складено висновок № 150, в якому зазначено, що в «в сечі метадон, амфетамін, морфін не виявлено». Заслухавши пояснення правопорушника ОСОБА_1 та його захисника Трофімова А.В., які підтримали викладене в апеляційній скарзі, перевіривши матеріали справи відповідно до вимог ст. 294 КУпАП, приходжу до наступного висновку. ОСОБА_1 не був присутній при розгляді справи, копію постанови отримав лише 08.05.2020 року, а тому строк на апеляційне оскарження постанови суду підлягає поновленню. Разом з тим, на переконання апеляційного суду, висновки суду про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП ґрунтуються на доказах, що містяться у матеріалах справи. Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють ПДР. Особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Зі змісту п. 2.5 ПДР слідує, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно з п.7 розділу 3 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» є обов`язковим проведення лабораторних досліджень в закладі охорони здоров`я на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини. У відповідності з п.п. 11.12,13 Інструкції для проведення лабораторних досліджень у обстежуваного відбираються зразки біологічного середовища, якими можуть бути слина, сеча, змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук, кров за відбір, транспортування, цілісність яких відповідає заклад охорони здоров`я. Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується, доказами, які містяться в матеріалах справи, а саме: висновком № 91 від 31.03.2020 року щодо результатів медичного огляду на виявлення стану наркотичного сп`яніння (а.с.3); відеозаписом з нагрудної камери поліцейського (а.с.5). Так, з матеріалів справи вбачається, що водій ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції 31 січня 2020 року о 03:10 год. При спілкуванні з водієм працівниками поліції були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, ОСОБА_1 погодився пройти медичний огляд в медичному закладі. Відповідно до висновку № 91 від 31.01.2020 року щодо результатів медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп`яніння, оскільки в біологічних зразках взятих на аналіз виявлено морфін та амфетамін (а.с. 3). Ці обставини підтверджуються і актом медичного огляду №91 з якого вбачається, що огляд проводився у медичному закладі, де відбиралися та досліджувалися біологічні зразки в яких виявлено морфін та амфетаміни (а.с. 51,52). Та обставина, що висновок та акт огляду, а зокрема дата його заповнення датована 31.01.2020 р., а результати огляду до нього вписано лише 03.02.2020 р. не свідчить про недопустимість цього доказу, оскільки огляд було розпочато саме 31.02.2020 р., де у ОСОБА_1 відбирались зразки, перевірявся його стан та поведінка, а завершений був лише 03.02.2020 р. після отримання результатів лабораторних досліджень. Даних, які б ставили під сумнів рішення суду першої інстанції щодо винності ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення, в матеріалах справи не має. Як вбачається з матеріалів справи протокол про вчинення адміністративного правопорушення був складений працівниками поліції у відсутність ОСОБА_1 . Проте, на думку апеляційного суду, це не є таким порушенням, що дає підстави для скасування судового рішення, чи визнання протоколу серії ОБ № 199603 від 04.02.2020 року недопустимим доказом. З відеозапису нагрудної камери поліцейського, який був досліджений судом вбачається, що працівники поліції повідомляли ОСОБА_1 про те, що в разі підтвердження за результатами дослідження біологічних зразків перебування ОСОБА_1 в стані наркотичного сп`яніння щодо нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення про, що він буде повідомлений по телефону, а також повідомляли, що у разі складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, справу щодо ОСОБА_1 буде розглянуто Корольовським районним судом м. Житомира, було визначено дату явки до суду. ОСОБА_1 отримувати повідомлення відмовився. Дані обставини підтверджуються рапортом сержанта патрульної поліції Пархомчука М. згідно з яким ОСОБА_1 був повідомлений про необхідність явки для складання протоколу, однак не з`явився (а.с.4). За таких обставин, суд критично відноситься до пояснень ОСОБА_1 про те, що його працівниками поліції не було повідомлено про отримання висновку медичного обстеження, яким в його біологічних зразках було виявлено наркотичні засоби та про необхідність явки в поліцію для складання протоколу щодо нього за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП. Також, з матеріалів справи вбачається, що результати обстеження ОСОБА_1 були отримані 03.02.2020 року, 04.02.2020 року працівниками поліції було складено протокол про адміністративне правопорушення, а вже 05.02.2020 року ОСОБА_1 самостійно за власною ініціативою звернувся до закладу охорони здоров`я для проведення дослідження на виявлення стану наркотичного сп`яніння, що свідчить про те, що ОСОБА_1 було відомо про результати проведеного дослідження його зразків від 03.02.2020 р. Апеляційний суд, не вважає доказом, що спростовує висновки суду першої інстанції про винність ОСОБА_1 , наданий стороною захисту висновок щодо результатів медичного огляду на виявлення стану наркотичного, алкогольного чи іншого сп`яніння № 150 від 05.02.2020 року, оскільки цей огляд було проведено з порушенням Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Відповідно до Інструкції, огляд на виявлення стану наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я проводиться у присутності працівника поліції, який забезпечує об`єктивність відібрання біологічного матеріалу для проведення дослідження. Тому, за даних обставин, а також враховуючи, що самостійно ОСОБА_1 огляд пройшов лише на шостий день після його зупинки апеляційний суд надає перевагу, як доказу, висновку обстеження на виявлення стану алкогольного, чи наркотичного чи іншого сп`яніння № 91 який проведено у присутності працівника поліції та зафіксовано на його нагрудну камеру. Суд апеляційної інстанції, також не вбачає підстав для скасування постанови суду з підстав істотного порушення прав ОСОБА_1 при розгляді справи у його відсутність, оскільки в суді апеляційної інстанції права ОСОБА_1 були відновлені. Він приймав участь у розгляді справи, скористався юридичною допомогою захисника, заявляв клопотання, надавав докази та надавав пояснення. Крім того, суд враховує ту обставину, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 було повідомлено про необхідність явки до суду. Суд в свою чергу, вжив всіх можливих заходів для виклику ОСОБА_1 до суду у визначений законом спосіб, а саме тричі призначав розгляд справи та направляв ОСОБА_1 рекомендовані повідомлення, а саме в судові засідання на 03.03.2020 р., 20.03.2020р. та 07.04.2020р. Доводи захисту про те, що останнє повідомлення було надіслано ОСОБА_1 за три дні до судового засідання, суперечать матеріалам справи, оскільки судову повістку було направлено 30.03.2020 року та вона повернулась до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання» в день розгляду справи 07.04.2020 року. Висновки суду повністю узгоджуються з практикою Європейського суду, який в своїх рішеннях наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. За таких обставин висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП суд апеляційної інстанції вважає правильними та такими, що обґрунтовані належними та допустимими доказами і будь-яких сумнівів щодо цих доказів не вбачає. При накладенні стягнення на ОСОБА_1 суд першої інстанції дотримався меж санкції ч.1 ст.130 КУпАП йому призначено мінімальне стягнення. На переконання апеляційного суду, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування чи зміни відсутні. На підставі наведеного, керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,- постановив: Апеляційну скаргу захисника Трофімова Андрія Вячеславовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 07 квітня 2020 року щодо нього - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили після її винесення є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Житомирського апеляційного суду