Постанова Дніпровський апеляційний суд № 183/8111/18

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/1708/20 Справа № 183/8111/18 Суддя у 1-й інстанції - Сорока О. В. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 червня 2020 року Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого - судді Ткаченко І.Ю. суддів - Деркач Н.М., Каратаєвої Л.О. розглянувши у спрощеному позовному провадженні в м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи Державна архітектурно-будівельна інспекція України Новомосковська міська рада про зобов`язання знести об`єкти самочинного будівництва за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 жовтня 2019 року про забезпечення позову, - В С Т А Н О В И В: Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 жовтня 2019 року задоволено заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову. Вжито заходи щодо забезпечення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - Державна архітектурно-будівельна інспекція України про зобов`язання знести об`єкти самочинного будівництва. Заборонено ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії, пов`язані з відчуженням належного їй нерухомого майна, а саме: житлового будинку, комплексу будівель і споруд АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1453259812232 (а.с. 41-43). В апеляційній скарзі відповідач посилаючись на те, що судом 1 інстанції порушені вимоги ст. 263 ЦПК України, щодо обґрунтованості судового рішення, а тому просить ухвалу скасувати та у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити (а.с. 47). Правом на подання відзиву передбаченого ст.360 ЦПК України сторони не скористались. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу слід залишити без змін, виходячи з наступних підстав. Постановляючи ухвалу, суд 1 інстанції посилався на положення ст. ст. 149, 150 ЦПК України і виходив з того, що такий вид забезпечення позову, як заборона вчиняти певні дії є співмірним із заявленими позивачем вимогами, зокрема заборона вчиняти певні дії забезпечить збереження майна та унеможливить його відчуження на користь третіх осіб. Із вказаними висновками суду погоджується й колегія суддів. Згідно з ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України встановлено, що позов може бути забезпечено накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії. Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття. При розгляді заяви про забезпечення позову, суд має враховувати практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 рішення по справі «Шмалько проти України», право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Колегія суддів вважає, що обраний вид забезпечення позову є цілком співмірним із заявленими позовними вимогами, оскільки між сторонами дійсно існує спір щодо знесення самочинного будівництва-споруди, що розміщені на земельній ділянці АДРЕСА_1 . З огляду на те, що між сторонами наявний спір та обставин, які можуть утруднити або зробити неможливим виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог, суд першої інстанції вірно вирішив питання забезпечення позову шляхом заборони вчиняти будь-які дії, пов`язані з відчуженням належного їй нерухомого майна, а саме: житлового будинку, комплексу будівель і споруд АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1453259812232 Колегією суддів не встановлено будь-яких обставин, які б свідчили про невідповідність вжитих заходів дійсним обставинам справи, а тому суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку саме про необхідність вжиття заходів забезпечення позову. Доводи апеляційної скарги, про те що до заяви про забезпечення позову не додано доказів на підтвердження факту того, що відповідач вчиняє дії направлені на відчуження нерухомого майна є безпідставними та такими, що не дають підстав для її задоволення. Отже, враховуючи, характер спірних правовідносин, судом першої інстанції у відповідності з положеннями ст.150 ЦПК України правомірно забезпечено позов для захисту матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідачів з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля збереження майна та унеможливлення його відчуження на користь третіх осіб. Таким чином, передбачених ст. 376 ЦПК України підстав для скасування судового рішення колегією суддів не встановлено, тому оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін. Керуючись ст. ст. 259, 367,368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - залишити без задоволення. Ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 жовтня 2019 року про забезпечення позову - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку. Судді: