Постанова 4819 № 766/3945/20

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа №766/3945/20 Головуючий в І інстанції: Валігурська Л.В. Провадження №33/819/203/20 Доповідач: Калініченко І.С. Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП ПОСТАНОВА І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 23 червня 2020 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Херсонського апеляційного суду Калініченко І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Херсоні апеляційну скаргу захисника Загродського Юрія Станіславовича на постанову Херсонського міського суду Херсонської від 06.05.2020 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Качкарівка Бериславського району Херсонської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, В С Т А Н О В И В: Постановою судді Херсонського міського суду Херсонської від 06 травня 2020 року, ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 та ч.1 ст.130 КУпАП та у відповідності до ч. 2 ст. 36 КУпАП на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн, з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів на строк один рік. Згідно з постановою судді місцевого суду : 1. 28.02.2020 р. о 17:22 годині ОСОБА_1 в м. Херсоні на перехресті вул. Молодіжна і пр. Ушакова, керуючи транспортним засобом «Chery Amulet», реєстраційний номер НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу та допустив зіткнення з транспортним засобом «Honda Accord», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який рухався в попутному напрямку, чим порушив п. 13.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. №1306 (далі по тексту - ПДР). Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

2. ОСОБА_1 28.02.2020 р. о 17:22 годині в м. Херсоні по просп. Ушакова, 46, керуючи транспортним засобом «Chery Amulet», реєстраційний номер НОМЕР_1 , став учасником дорожньо-транспортної пригоди знаходячись у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер» ALCOTEST 7510, прилад №ARLM-0343, тест №7, в присутності двох свідків, згідно результату тесту проба позитивна - 2.41 проміле. Своїми діями, ОСОБА_1 порушив п. 2.9 «А» ПДР. Отже, в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративних правопорушень, відповідальність за які передбачено ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння та ст. 124 КУпАП: порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів. Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, захисник подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді місцевого суду за ч. 1 ст. 130 КУпАП скасувати та провадження закрити, за відсутністю складку вказаного адміністративного правопорушення, посилаючись на її незаконність, однобічне та неповне з`ясування судом обставин справи. Вказує що судом не встановлено що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані сп`яніння, у інспектора поліції були законні підстави направити ОСОБА_1 до медичного закладу, для проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння, так як ОСОБА_1 не погодивсь з вказаним протоколом про що вказав в ньому. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вислухавши думку захисника суд дійшов до такого висновку. У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відповідно до п 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Відповідно до пункту 2.9 «а» Правил, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП. За ст.124 КУпАП України, порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року. Згідно зі ст.245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП. Доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 та ч.1 ст.130 КУпАП, за встановлених та викладених у постанові обставин, підтверджується зібраними в справі доказами, зокрема, відомостями протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №256816 від 28.02.2020 р. та ДПР18 №289836 від 28.02.2020 р., схемою місця ДТП від 28.02.2020 р., відео-файлами з нагрудних камер інспекторів поліції, де ОСОБА_1 в присутності свідків пройшов огляд на стан сп`яніння (а.п.6-15,20-24), не висловлював вимоги щодо проходження медичного огляду в лікарні, поясненнями в судовому засіданні та письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , (а.п. 10,11 ) які підтвердили факт знаходження ОСОБА_1 з ознаками алкогольного сп`яніння та проходження ним огляду на стан сп`яніння. Поясненнями самого ОСОБА_1 та потерпілого ОСОБА_4 про обставини ДТП(а.п. 22,23). Вказані докази є належними та допустимими та повністю узгоджуються між собою. За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з пункту 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання. Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Відповідно до частини п`ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. За пунктом 1.3. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9). В розділі 2 ПДР України закріплено обов`язки і права водіїв механічних транспортних засобів. Аналогічні положення закріплені законодавцем також у статті 16 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353-XII. А саме, водій зобов`язаний, мати при собі та на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів - на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів; виконувати розпорядження поліцейського, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами; не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів; З аналізу вищенаведених норм вбачається, що згідно законодавства України на вимогу поліцейського, водій транспортного засобу зобов`язаний пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. При складанні протоколу ОСОБА_1 були роз`ясненні права, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, при цьому він дав пояснення щодо вчиненого правопорушення, будь-яких зауважень щодо змісту протоколу від нього не надходило, тобто він реалізував своє право на захист. Посилання сторони захисту на те що ОСОБА_1 не був згоден з результатами освідчення та вини у вчинені ДТП і про це вказав у протоколі а тому було необхідно ОСОБА_1 направити для проходження освідування у медичному закладі є необґрунтованими оскільки згідно за актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 28.02.2020 року та роздруківкою тесту ОСОБА_1 погодився з результатом огляду на стан сп`яніння - проба 2.41 проміле, та особиста поставив підпис (а.п. 7,8). Протокол про адміністративне правопорушення складено з дотримання вимог ст.254, 256 КУпАП, складений робітником поліції в присутності ОСОБА_1 та двох свідків. Доводи наведені в апеляційній скарзі щодо не з`ясування всіх обставин також не заслуговують на увагу і не можуть бути взяті до уваги, виходячи з вище наведеного. Вина останнього підтверджується вищезазначеними матеріалами справи в їх сукупності та взаємозв`язку, а тому інші доводи апеляційної скарги суд сприймає критично, як намагання ОСОБА_1 уникнути відповідальності за вчинене. Стягнення ОСОБА_1 накладено відповідно до вимог ст. 33 КУпАП у межах, установлених ст. 124 та ч.1 ст. 130 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, даних про особу порушника, які зазначені у адміністративному протоколі, ступеня вини, відсутності обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність. Отже, посилання апелянта на незаконність постанови судді є непереконливими. Зважаючи на викладене, постанова суду щодо доведеності вини, кваліфікації дій, накладеного стягнення - є законною та обґрунтованою, і підстав для її скасування не має, тому його апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Керуючись ст.294 КУпАП, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу захисника Загродського Юрія Станіславовича - залишити без задоволення, а постанову Херсонського міського суду Херсонської від 06.05.2020 року по справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 та ч.1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 - без зміни. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Херсонського апеляційного суду /підпис/ І.С. Калініченко