Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/10598/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/10598/19 Суддя (судді) першої інстанції: Амельохін В.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 червня 2020 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді - Єгорової Н.М., суддів - Коротких А.Ю., Федотова І.В., при секретарі - Казюк Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 січня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м. Києві та Національної академії внутрішніх справ про визнання протиправним та скасування наказів, зобов`язання вчинити дії,- ВСТАНОВИЛА: У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції у місті Києві та Національної академії внутрішніх справ про: - визнання протиправними дій Національної академії внутрішніх справ; - визнання протиправними дій Головного управління Національної поліції у місті Києві щодо звільнення позивача зі служби в поліції; - визнання протиправним та скасування наказу № 453 Національної академії внутрішніх справ від 17 квітня 2019 року; - визнання протиправним та скасування наказу № 363 о/с від 22 квітня 2019 року Головного управління Національної поліції у місті Києві про звільнення позивача зі служби в поліції; - поновлення позивача на службі в поліції на посаді дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Дарницького УП ГУ НП у м. Києві з спеціальним званням рядового поліції з 23 квітня 2019 року; - стягнення з Головного управління Національної поліції у місті Києві на користь позивача заробітну плату за час вимушеного прогулу. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 січня 2020 року у задоволенні позову відмовлено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що листи непрацездатності не були надані позивачем відповідачам, а були надані їх копії лише до матеріалів даної справи. Наголосив, що поліцейські, які достроково відраховані з навчальних закладів, де вони проходили первинну професійну підготовку, через недисциплінованість, невиконання навчального плану, небажання продовжувати або проходити навчання, а також поліцейські, які після закінчення курсу первинної професійної підготовки склали іспити і отримали незадовільні оцінки, підлягають звільненню зі служби в поліції на підставі пунктів 5 або 6 частини першої статті 77 цього Закону. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. При цьому зазначає, що під час звільнення перебував на лікарняному. Зауважує, що під час проходження служби дотримувався вимог присяги, ніколи не нехтував інтересами служби, виконував покладені на нього обов`язки. У відзиві на апеляційну скаргу ГУ НП у м. Києві просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Свої доводи обгрунтовує тим, що позивача було звільнено на підставі абз. 2 ч. 6 ст. 73 Закону України «Про Національну поліцію» відповідно до вимог чинного законодавства. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного. Вирішуючи вказаний спір, суд першої інстанції встановив, що Наказом Національної академії внутрішніх справ від 17 квітня 2019 року № 453 "Про відрахування з числа слухачів первинної професійної підготовки поліцейських рядового поліції ОСОБА_1 " відповідно до п. 5.37, розділу V Положення про Київський центр первинної професійної підготовки "Академія поліції" (м. Київ) Національної академії внутрішніх справ, затвердженого наказом НАВС від 27 березня 2019 року № 373, п. 4 ч. 6 розділу ІІІ Положення про організацію первинної професійної підготовки поліцейських, яких вперше прийнято на службу в поліції, затвердженого наказом МВС України від 16 лютого 2016 року № 105 (за невиконання навчального плану) відраховано з числа слухачів первинної професійної підготовки поліцейських рядового поліції ОСОБА_1, підстава: відомості контролю від 13 березня 2019 року № 55, від 21 березня 2019 року № 21, від 25 березня 2019 року №24, від 02 квітня 2019 року № 36, від 11 квітня 2019 року № 61, протокол комісійного визначення рівня навчальних досягнень від 11 квітня 2019 року № 1, протокол педагогічної ради КЦППП "Академія поліції" (м. Київ) від 12 квітня 2019 року № 5, висновок про відрахування з числа слухачів первинної професійної підготовки поліцейських ОСОБА_1 від 17 квітня 2019 року З матеріалів справи вбачається, що наказом Головного управління Національної поліції у місті Києві від 22 квітня 2019 року № 363 о/с "Щодо особового складу" відповідно до пункту 5 (через службову невідповідність) частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" звільнено зі служби в поліції рядового поліції ОСОБА_1 (0117167), дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Дарницького управління поліції, 22 квітня 2019 року. При цьому, підставою прийняття вказаного наказу став наказ Національної академії внутрішніх справ від 17 квітня 2019 року №453. На підставі встановлених вище обставин, суд першої інстанції прийшов до висновку про обґрунтованість зазначених наказів від 17 квітня 2019 року №453 та від 22 квітня 2019 року №363 о/с, а тому в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 має бути відмовлено повністю З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися з огляду на наступне. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до статті 8 Закону України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року №580-VIII поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Згідно зі статтею 59 Закону №580 - VIII, служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Відповідно до частини першої статті 60 Закону №580 - VIII проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно - правовими актами. Відповідно до статті 72 Закону №580 - VIII професійне навчання поліцейських складається з: 1) первинної професійної підготовки; 2) підготовки у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання; 3) післядипломної освіти; 4) службової підготовки - системи заходів, спрямованих на закріплення та оновлення необхідних знань, умінь та навичок працівника поліції з урахуванням оперативної обстановки, специфіки та профілю його оперативно - службової діяльності. Відповідно до статті 73 Закону №580 - VIII, поліцейські, які вперше прийняті на службу в поліції, з метою набуття спеціальних навичок, необхідних для виконання повноважень поліції, зобов`язані пройти первинну професійну підготовку за відповідними навчальними програмами (планами), затвердженими Міністерством внутрішніх справ України. Порядок і умови проходження первинної професійної підготовки визначає Міністерство внутрішніх справ України. Так, Порядок і умови проходження первинної професійної підготовки поліцейських, яких вперше прийнято на службу в поліції визначено Положенням про організацію первинної професійної підготовки поліцейських, яких вперше прийнято на службу в поліції, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 16 лютого 2016 №105, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 квітня 2016 року за № 576/28706 (далі - Положення). Згідно з п. 2 Розділу І Положення, поліцейські, яких вперше прийнято на службу в поліції проходять професійну підготовку з метою набуття ними спеціальних навичок, необхідних для виконання повноважень поліції, у тому числі відповідну спеціальну підготовку щодо зберігання, носіння, застосування і використання вогнепальної зброї. Відповідно ч. 6 Розділу III Положення, слухачі достроково відраховуються із закладів, що здійснюють професійну підготовку: 1) через небажання продовжувати або проходити професійну підготовку; 2) за станом здоров`я; 3) через недисциплінованість; 4) за невиконання навчального плану (отримання незадовільної оцінки під час повторного проходження проміжного контролю з навчальних дисциплін (предметів), непроходження навчальної практики або ненадання матеріалів за результатами її проходження). Повторне проходження проміжного контролю проводиться протягом десяти робочих днів після отримання незадовільної оцінки; 5) за отримання незадовільної оцінки за результатами підсумкового (вихідного) контролю; 6) у разі відсутності на заняттях більше чотирнадцяти календарних днів через хворобу або за сімейними обставинами, що підтверджується відповідним документом; 7) за вироком суду, який набрав законної сили, на підставі надісланого до закладу, що здійснює професійну підготовку наказу про звільнення поліцейського. Відповідно до п. 7 Розділу III Положення, відрахування слухача здійснюється наказом керівника закладу, що здійснює професійну підготовку. Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, наказом Головного управління Національної поліції у м. Києві від 30 січня 2019 року №72 о/с "Щодо особового складу" ОСОБА_1 прийнято на службу в поліції дільничним офіцером поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції за конкурсом та призначено із 30 січня 2019 року з тимчасовим вибуттям на курси первинної професійної підготовки поліцейських до Національної академії внутрішніх справ з 04 лютого 2019 року у Дарницькому управлінні поліції. Наказом Національної академії внутрішніх справ від 04 лютого 2019 року №137 "Про зарахування слухачами первинної професійної підготовки поліцейських, яких вперше прийнято на службу в поліції" рядового поліції ОСОБА_1 зараховано слухачем первинної професійної підготовки поліцейських, яких вперше прийнято на службу до Національної поліції. В обґрунтування апеляційної скарги позивач вказав, що під час проходження служби в поліції він зарекомендував себе з позитивної сторони, сумлінно відносився до виконання службових обов`язків, проявляв ініціативу та наполегливість. Досконало знає чинні накази МВС України та нормативні документи, які регламентують діяльність поліції. Позивач користується повагою серед колег по роботі, постійно працює над підвищенням свого професійного та культурно-освітнього рівнів, має хорошу фізичну підготовку та в стройовому відношенні підтягнутий, матеріальну частину табельної зброї і порядок її застосування знає та вміло нею володіє. Крім того, апелянт зазначив, що момент звільнення він хворів, про що свідчать листи непрацездатності Серії АДХ №079529 від 11 квітня 2019 року, Серії АДХ №520317 від 18 квітня 2019 року, Серії АДХ №079942 від 21 квітня 2019 року Разом з тим, як вбачається з Висновку про відрахування з числа слухачів первинної професійної підготовки поліцейських Національної академії внутрішніх справ рядового поліції ОСОБА_1 , затвердженого 17 квітня 2019 року Ректором Національної академії внутрішніх справ В.В. Чернєй, рядовий поліції ОСОБА_1 за період проходження підготовки зарекомендував себе негативно. Постійно вступав в суперечки з колегами в групі, з педагогічним та командним складом Київського центру. Фізично не розвинений. Заняття з "Фізичної підготовки" не відвідує, аргументуючи це тим, що звільнений від фізичних навантажень. Мав велику кількість пропусків занять через хворобу (13 пропущених календарних днів (144 години, 72 заняття)). За час навчання перескладав сім навчальних дисциплін. 11 квітня 2019 року згідно наказу НАВС від 09 квітня 2019 року №425 проведено комісійно визначення рівня навчальних досягнень рядового поліції ОСОБА_1 , відповідно до протоколу від 11 квітня 2019 року №1 та індивідуальної відомості контролю від 11 квітня 2019 року №61 останній отримав незадовільну оцінку. З огляду на викладене та відповідно до розділу V, п. 5.37 Положення про Київський центр первинної професійної підготовки "Академія поліції" (м. Київ) Національної академії внутрішніх справ, затвердженого наказом НАВС від 27 березня 2019 року №373, п. 4 ч. 6 розділу ІІІ Положення про організацію первинної професійної підготовки поліцейських, яких вперше прийнято на службу в поліції, затвердженого наказом МВС України від 16 лютого 2016 року №105, рядовий поліції ОСОБА_1 підлягає відрахуванню за невиконання навчального плану. Також в матеріалах справи міститься копія Службової характеристики слухача первинної професійної підготовки поліцейських Національної академії внутрішніх справ рядового поліції ОСОБА_1, яка підписана провідним фахівцем відділу координації роботи центрів первинної професійної підготовки "Академія поліція" старшим лейтенантом поліції Д.П. Скічко та начальником відділу координації роботи центрів первинної професійної підготовки "Академія поліція" майором поліції О.В. Хуторянським, з якої вбачається, що вона містить ті самі факти, які викладені у Висновку про відрахування позивача. Крім того, Національною академією внутрішніх справ до матеріалів справи надано копію Колективного звернення слухачів групи №4 КЦ ППП "Академія поліції" НАВС до ректора Національної академії внутрішніх справ генерала поліції другого ранку Чернєю В.В . , з якої вбачається, що колектив вказаної групи просив перевести ОСОБА_1 в іншу групу у зв`язку з тим, що після появи в групі останнього з`явилися різні непорозуміння, як у самому колективі, так і з викладацьким складом та керівництвом КЦ ППП "Академія поліції". Також, матеріали справи містять рапорти слухачів групи №4 КЦ ППП "Академія поліції" НАВС щодо навчання ОСОБА_1 , оглянувши які судом встановлено, що ними спростовуються доводи позивача щодо протиправності прийняття оскаржуваних рішень. Доводи апелянта про те, що під час прийняття наказу Головного управління Національної поліції у місті Києві №363 о/с від 22 квітня 2019 року позивач перебував на лікарняному, колегією суддів оцінюються критично, оскільки, як було вірно зазначено судом першої інстанції та не спростовано позивачем, вказані вище листи непрацездатності не були надані ОСОБА_1 відповідачам, а були надані їх копії лише до матеріалів даної справи. Крім того, статтею 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. У відповідності до частини третьої статті 40 Кодексу законів про працю України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності. Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не може бути визнано обґрунтованим, якщо в день звільнення працівнику видано лікарняний листок (довідку в установлених законом випадках) про його тимчасову непрацездатність. Постановою Верховного Суду України від 05 березня 2012 року по справі № 21-42а-12, яка є обов`язковою для застосування, встановлено, що питання, пов`язані із прийняттям (обранням, призначенням) громадян на публічну службу, її проходженням та звільненням із неї (її припиненням), урегульовані спеціальним законодавством, зокрема, Законом України від 20 грудня 1990 року № 565-ХІІ «Про міліцію», Законом України від 2 грудня 1990 року № 509-XII «Про державну податкову службу», Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РС РОКУ Тому, за загальним правилом, під час вирішення справ цієї категорії пріоритетними є норми спеціальних законів. Трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціальних законів не врегульовано спірних правовідносин, або коли про це йдеться у спеціальному законі. У контексті наведеного колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до ст. 21 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу. Перебування поліцейського на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) чи у відпустці не перешкоджає застосуванню до нього дисциплінарного стягнення. Статтею 22 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується. Дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади та звільнення із служби в поліції, застосовані до поліцейського, який перебуває у відпустці чи на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності), виконуються (реалізуються) після його прибуття до місця проходження служби. При цьому, як було встановлено раніше, апелянт не надав доказів на підтвердження того, що останнім було повідомлено відповідачів про перебування на лікарняному. Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що в матеріалах справи наявні копії акту про відмову ОСОБА_1 від ознайомлення з наказом НАВС від 17 квітня 2019 року №

453. З огляду на викладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що при прийнятті наказу від 17 квітня 2019 року №453 "Про відрахування з числа слухачів первинної професійної підготовки поліцейських рядового поліції ОСОБА_1 " Національна академія внутрішніх справ діяла відповідно до названих норм Закону України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року №580-VIII, отже позов у вказаній частині є необґрунтованим та задоволенню не підлягає. Крім іншого, частинами 1, 2 статті 19 Закону № 580-VIII визначено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VІІІ визначається сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження. У відповідності до частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Частиною третьою статті 1 Дисциплінарного статуту встановлено, що службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень. Статтею 12 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Відповідно до статті 11 Дисциплінарного статуту, поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом. Приписами частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту, до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції. Частиною п`ятою статті 73 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що поліцейські, відраховані з навчальних закладів, де вони проходили первинну професійну підготовку, до закінчення навчання, а також поліцейські, які після закінчення курсу первинної професійної підготовки отримали незадовільні оцінки за результатами іспитів, повертаються до органів (закладів, установ) поліції, з яких вони прибули на навчання, з подальшим звільненням зі служби в поліції. Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 73 Закону №580 - VIII, поліцейські, які достроково відраховані з навчальних закладів, де вони проходили первинну професійну підготовку, через недисциплінованість, невиконання навчального плану, небажання продовжувати або проходити навчання, а також поліцейські, які після закінчення курсу первинної професійної підготовки склали іспити і отримали незадовільні оцінки, підлягають звільненню зі служби в поліції на підставі пунктів 5 або 6 частини першої статті 77 цього Закону. Пунктом 5 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, зокрема, через службову невідповідність. Як було встановлено раніше, наказ Головного управління Національної поліції у місті Києві від 22 квітня 2019 року № 363 о/с прийнято на підставі наказу Національної академії внутрішніх справ від 17 квітня 2019 року №453, отже позов у вказаній частині, на переконання суду апеляційної інстанції, також задоволенню не підлягає. Одночасно колегія суддів зазначає, що позовні вимоги про поновлення ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Дарницького УП ГУ НП у м. Києві з спеціальним званням рядового поліції з 23 квітня 2019 року та стягнення користь позивача заробітної плати за час вимушеного прогулу, є похідними від позовних вимог про визнання протиправними та скасування наказів від 17 квітня 2019 року №453 та від 22 квітня 2019 року №363 о/с. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що встановлена вище обґрунтованість зазначених наказів від 17 квітня 2019 року №453 та від 22 квітня 2019 року №363 о/с, прямо вказує на відсутність підстав для задоволення позову в іншій частині, а саме щодо поновлення позивача на службі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та допущення судового рішення до негайного виконання. Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008 року) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 січня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя Н.М. Єгорова Судді А.Ю. Коротких І.В. Федотов Повний текст постанови складено « 22» червня 2020 року.