Постанова 4855 № 640/13207/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/13207/20 Суддя (судді) першої інстанції: Патратій О.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 червня 2020 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді - Єгорової Н.М., суддів - Коротких А.Ю., Федотова І.В., при секретарі - Казюк Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ФІДЕЯ" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 червня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ФІДЕЯ" до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, - В С Т А Н О В И Л А: 15 червня 2019 року позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Міністерства оборони України, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати рішення тендерного комітету Міністерства оборони України щодо відміни переговорної процедури закупівлі авіаційного гасу № UА-2020-02-28-003442-а за лотами 1 і 3, викладене в протоколі засідання тендерного комітету Міністерства оборони України щодо проведення переговорної процедури закупівлі нафти і дистилятів (09130000-9) (авіаційний гас) від 10 червня 2020 року № 75/91/10. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 червня 2020 року позовну заяву залишено без розгляду з підстав пропуску ТОВ «Фірма Фідея» трьохденного строку оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони та відсутності поважних причин для його поновлення. Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до Окружного адміністративного суду міста Києва. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що в період з 10 червня 2020 року по 15 червня 2020 року строки звернення до суду з позовом в порядку ст. 282 КАС України були продовженими відповідно до Прикінцевих положень КАС України. У відзиві на апеляційну скаргу Міністерство оборони України просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Свої доводи обгрунтовує тим, що встановлені статтею 282 КАС України строки є спеціальними по відношенню до інших процесуальних строків та поновленню не підлягають. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного. Як було встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач оскаржує рішення Міністерства оборони України, яке затверджене Протоколом засідання тендерного комітету Міністерства оборони України від 10 червня 2020 року № 75/91/10 та яке, 10 червня 2020 року було оприлюднене відповідачем на веб-порталі Уповноваженого органу. На підставі встановлених вище обставин, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивачем пропущений строк звернення до суду із позовом в поряду статті 282 Кодексу адміністративного судочинства України і, в силу положень частини 5 статті 270 Кодексу не може бути поновлений. З такими висновками суду першої інстанції судова колегія не може не погодитися з огляду на наступне. Відповідно до частини 1 статті 282 КАС України позовна заява щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за винятком спорів, пов`язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю, може бути подана протягом трьох днів з моменту, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Статтею 270 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені особливості обчислення процесуальних строків в окремих категоріях адміністративних справ. Згідно частини 1 цієї статті Кодексу на обчислення строків, встановлених статтями 273 - 277, 280 - 283 цього Кодексу, не поширюються правила частин другої - десятої статті 120 цього Кодексу. Таким чином, законодавцем чітко визначено, що для звернення до адміністративного суду з позовом у даній категорії справ встановлено спеціальний трьохденний строк. Відповідно до положень статті 270 Кодексу адміністративного судочинства України строки, встановлені у справах, визначених цією статтею, обчислюються календарними днями і годинами (частина друга статті). Останнім днем строку, який має закінчитися з настанням певної події, є день, що передує дню вказаної події (частина третя статті). Днем бездіяльності є останній день встановленого законом строку, в який мало бути вчинено дію або прийнято рішення (частина четверта статті). Частиною п`ятою статті 270 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що днем подання позовної заяви, апеляційної скарги є день їх надходження до відповідного суду. Строки подання позовних заяв і апеляційних скарг, встановлені у справах, визначених цією статтею, не може бути поновлено. Позовні заяви, апеляційні скарги, подані після закінчення цих строків, суд залишає без розгляду. Як було встановлено раніше, позивач оскаржує рішення Міністерства оборони України, яке затверджене Протоколом засідання тендерного комітету Міністерства оборони України від 10 червня 2020 року № 75/91/10 та яке, 10 червня 2020 року було оприлюднене відповідачем на веб-порталі Уповноваженого органу. Згідно частини 2 статті 270 Кодексу адміністративного судочинства України строки, встановлені у справах, визначених цією статтею, обчислюються календарними днями, що, в свою чергу вказує на відсутність підстав для врахування при обчисленні строку звернення до суду святкових і вихідних днів. У контексті наведеного, колегія суддів наголошує, що відповідно до частини 3 статті 282 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за винятком спорів, пов`язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю, може бути подана протягом трьох днів з моменту, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. І як вже наголошувалось судом, визначений частиною першою статті 282 Кодексу адміністративного судочинства України строк згідно частини другої статті 270 цього ж Кодексу, обчислюється саме календарними днями, а не робочими. Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя. Відтак, перебіг строку для звернення до суду з адміністративним позовом щодо визнання протиправним та скасування рішення тендерного комітету Міністерства оборони України від 10 червня 2020 року розпочався для позивача 10 червня 2020 року і, відповідно, завершився 13 червня 2020 року. При цьому, згідно частини 5 статті 270 Кодексу адміністративного судочинства України, саме 15 червня 2020 року є днем подання позову, тобто таке звернення відбулося після встановленого процесуальним законодавством трьохденного строку на подання позовної заяви в порядку статті 282 КАС України. Поряд з викладеним суд апеляційної інстанції зауважує, що практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»). Крім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. У рішенні «Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії» Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25 січня 2000 року, пункт 33). Крім іншого, у постанові від 14 червня 2018 року (справа № 800/102/17) Велика Палата Верховного Суду вказала, що в пункті 27 рішення Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (Заява № 24402/02), яке набуло статусу остаточного 20 серпня 2010 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див., наприклад, рішення у справі «Ашінгдан проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom), від 28 травня 1985 року, пункт 57, Серія A, № 93). Отже, за практикою Європейського суду з прав людини застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду. З урахуванням наведеного колегія суддів приходить до висновку, що позивачем пропущений строк звернення до суду із позовом в поряду статті 282 Кодексу адміністративного судочинства України і, в силу положень частини п`ятої статті 270 Кодексу такий строк не може бути поновлений. Надаючи оцінку посиланням апелянта на приписи Прикінцевих положень Кодексу адміністративного кодексу України, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Згідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (у редакції зі змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 02 квітня 2020 року № 255) з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року на всій території України карантин. Постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 22 травня 2020 року р. до 22 червня 2020 року р. на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2". У силу приписів частини 5 статті 270 Кодексу адміністративного судочинства України строки подання позовних заяв і апеляційних скарг, встановлені у справах, визначених ст.ст.273-277, 280-283, не може бути поновлено. Позовні заяви, апеляційні скарги, подані після закінчення цих строків, суд залишає без розгляду. Разом з тим, Законом № 540-IX від 30.03.2020 року було доповнено Розділ VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину". При цьому, в переліку статей, визначених пунктом 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України, на які розповсюджується його дія в частині продовження процесуальних строків на період дії карантину, відсутня стаття 282 Кодексу адміністративного судочинства України, а зважаючи встановлення законодавцем спеціальних строків без можливості їх поновлення для розгляду адміністративного позову щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", посилання в наведеному пункті на розповсюдження цих правил і на "інші процесуальні строки" не може бути застосовано до правил статті 282 Кодексу. Таким чином, суд приходить до висновку, що строк на подання адміністративного позову щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони" не може бути поновлено. Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку щодо відсутності достатніх правових підстав для продовження процесуальних строків на підставі пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України. Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 312, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ФІДЕЯ" - залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 червня 2020 року - без змін. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України. Головуючий суддя Н.М. Єгорова Судді А.Ю. Коротких І.В. Федотов