Постанова 4855 № 320/4732/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/4732/19 Головуючий у 1 інстанції: Дудін С.О. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 червня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р. Суддів Ганечко О.М. Кузьменка В.В. За участю секретаря Борейка Д.Е. розглянувши у відкритому судовому засіданні, згідно статті 229 КАС України, адміністративну справу за апеляційною скаргою Київської митниці Держмитслужби на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 січня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Віта-Текс" до Київської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення, - ВСТАНОВИЛА: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Віта-Текс" звернувся до суду з позовом до Київської митниці ДФС, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA125000/2019/000212/1 від 01.03.2019. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24 січня 2020 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA125000/2019/000212/1 від 01.03.2019. Не погодившись з рішенням суду - Київська митниця Держмитслужби звернулася з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт вказує, що ТОВ "Віта-Текс" на момент митного оформлення не підтверджено належним чином числові значення складових митної вартості. 02 червня 2020 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Віта-Текс" надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції. Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися. Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Згідно ч. 2 ст. 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Враховуючи, що особиста участь сторін в судовому засіданні не обов`язкова, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд справи за відсутності сторін. В апеляційній скарзі Київська митниця Держмитслужби просить замінити відповідача Київську митницю ДФС на правонаступника - Київську митницю Держмитслужби. Розглянувши подане клопотання, колегія суддів вважає його таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Згідно ст. 52 КАС України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив. Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 02 жовтня 2019 року №858 «Про утворення територіальних органів Державної митної служби», реорганізовано деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної митної служби. Установлено, що територіальні органи Державної фіскальної служби, які реорганізуються, продовжують здійснювати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної митної служби. Так, відповідно до Переліку органів Державної фіскальної служби, що реорганізуються, Київська митниця ДФС приєднана до Київської митниці Держмитслужби. Відповідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Київська митниця Держмитслужби (ЄДРПОУ 43337359) зареєстрована в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи - у разі, коли державна реєстрація юридичної особи була проведена після набрання чинності Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" 07.11.2019 року, номер запису: 1 073 102 0000 041404. Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Київська міська митниця ДФС (ЄДРПОУ 39422888) з 28.11.2019 року перебуває в стані припинення. В силу Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року №1217-р «Питання Державної митної служби», забезпечено здійснення з 08.12.2019 року Державною митною службою покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 року № 227 "Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України" (Офіційний вісник України, 2019 р., № 26, ст. 900) функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної митної політики, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань державної митної справи. На підставі викладеного, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити клопотання Київської митниці Держмитслужби та замінити відповідача - Київську митницю ДФС на його правонаступника Київську митницю Держмитслужби. Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Віта-Текс" зареєстровано в якості юридичної особи 15.08.2006 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Між компанією Shaoxing City Jinqiao Textile Co., Ltd., зареєстрованою в Китайській Народній Республіці (продавець), та ТОВ "Віта-Текс" (покупець) був укладений Договір купівлі-продажу від 01 грудня 2015 року №VT0112-15 (далі - Договір №VT0112-15), відповідно до якого, продавець продає позивачу тканини виробництва Китайської Народної Республіки. Відповідно до пунктів 1.2, 2.1, 3.1 та 4.1 Договору №VT0112-15, продавець і покупець погодили, що найменування, вартість і кількість товару може змінюватися, згідно з додатками до договору, які є невід`ємною частиною договору, якщо інше не передбачено цим договором. Товар відвантажується морським транспортом на умовах CFR Україна (відповідно до Incoterms 2010), якщо інше не передбачено відповідним додатком до договору. Морський порт на митній території України, до якого продавець зобов`язується поставити товар позивачу, узгоджується сторонами окремо. Сторони домовилися, що в ціну товару включаються також його вартість, упаковка, маркування й доставка. Оплата за товар буде здійснюватися позивачем шляхом сплати виставленого продавцем інвойсу на товар протягом 60 (шістдесяти) календарних днів із дня отримання товару позивачем або його уповноваженим представником на митній території України, якщо інше не передбачено відповідним додатком до договору. Між Shaoxing City Jinqiao Textile Co., Ltd., компанією та ТОВ "Віта-Текс" було укладено Додаткову угоду №2 від 23.11.2018 року до Договору №VT0112-15, якою, зокрема, продовжили строк дії договору до 31.12.2021 року та виклали пункт 5.2 Договору №VT0112-15 в новій редакції, відповідно до якої, сторони домовилися, що разом із товаром продавець зобов`язується передати вантажоотримувачу товару наступні документи: товаросупровідні документи на товар; комерційний рахунок (інвойс) продавця; пакувальний лист; сертифікат про походження товару. 05 грудня 2018 року компанія Shaoxing City Jinqiao Textile Co., Ltd. та ТОВ "Віта-Текс" уклали Додаток №VT096 до Договору (далі - Додаток), відповідно до пункту 1 якого, продавець передав у власність позивача, а позивач прийняв та зобов`язався оплатити на умовах додатку наступний товар: тканина відбілена, 100% поліестер, сток, завширшки 150 см, товарна позиція 54075100 відповідно до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТ ЗЕД), у загальній кількості 24 300 кг, 100 075 погонних метрів, за ціною 3,03 долари США за 1 (один) кг, країна виробництва: Китайська Народна Республіка; тканина з пряжею різних кольорів, 100% поліестер, сток, завширшки 150 см, товарна позиція 60063390 відповідно до УКТ ЗЕД, у загальній кількості 2 720 кг, 9 093,5 погонні метри, за ціною 3,75 долари США за 1 (один) кг, країна виробництва: Китайська Народна Республіка (далі - товар). Загальна вартість товару, згідно з пунктами 1-3 Додатку та Інвойсом №HXT-0612 від 06.12.2018 року, склала 29,00 доларів США, а його поставка відбувалася на умовах CFR м. Одеса, Україна (Incoterms 2010). Вантажовідправником товару є Hangzhou Xinhongsen Textile Co., Ltd. 30 січня 2019 року ТОВ "Віта-Текс" до Київської митниці ДФС було подано тимчасову митну декларацію ІМ40ТН №UA125110/2019/401504, у графах 31 якої був зазначений товар, митна вартість якого склала 83 829,00 доларів США. Поставка відбувалася на умовах CFR м. Одеса, Україна і була визначена із застосуванням основного методу за ціною договору (контракту). На підтвердження заявленої митної вартості товару митному органу були подані, зокрема: (0271) пакувальний лист продавця на товар від 06.12.2018 р.; (0380) рахунок-фактура №HXT-0612 від 06.12.2018 р.; (0705) коносамент №ZIMUNGB9209787 від 10.12.2018 р.; (0730) автотранспортна накладна №011567 від 24.01.2019 р.; (1721) акт Одеської митниці ДФС про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA500030/2019/0297 від 24.01.2019 р.; (3014) прайс-лист продавця від 08.12.2018 р.; (4103) Додаток; (4103) Додаткова угода №1 від 05.12.2017 р. до Договору; (4103) Додаткова угода №2 від 23.11.2018 р. до договору; (4104) договір; (9107) акт про взяття проб (зразків) товарів №76 від 24.01.2019 р.. Розглянувши подані ТОВ "Віта-Текс" документи для підтвердження заявленої в тимчасовій митній декларації ІМ40ТН №UA125110/2019/401504 від 30.01.2019 року митної вартості товару, митний орган направив ТОВ "Віта-Текс" електронне повідомлення, у якому зазначив, що під час контролю правильності визначення митної вартості було встановлено, що надані документи містять розбіжності та невідповідності, що не дає можливості впевнитись в достовірності заявленої митної вартості, зокрема, здійснити перевірку числових значень складових митної вартості товарів. Посилаючись на положення частини п`ятої статті 54, частин другої та третьої статті 53 МК України, митний орган витребував від ТОВ "Віта-Текс" наступні додаткові документи для підтвердження митної вартості імпортованих товарів: копію митної декларації країн відправлення; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, у разі відсутності, банківські документи щодо оплати за раніше поставлені партії ідентичних товарів; виписку з бухгалтерської документації; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини (з обов`язковим відображенням / документальним підтвердженням якісних характеристик товару, які впливають на ціну). На вказаний запит 31.01.2019 року ТОВ "Віта-Текс" було надано додаткові документи разом з супровідним листом №3101/19-02 від 31.01.2019 року. ТОВ "Віта-Текс" надало Київській митниці ДФС наступні документи та інформацію: 1) щодо копії митної декларації країни відправлення - ТОВ "Віта-Текс" звернуло увагу митного органу, що у нього була відсутня станом на день підписання листа копія митної декларації країни відправлення, яка є власністю продавця та який у силу Додаткової угоди №2 від 23.11.2018 року до договору не зобов`язаний надавати такий документ покупцю. 2) щодо каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару - ТОВ "Віта-Текс" надало митному органу для ознайомлення на 2 аркушах фотокопію листа продавця №20190131/01-OUT від 31.01.2019 року та його перекладу з англійської на українську мову. ТОВ "Віта-Текс" звернуло увагу митного органу, що в листі продавця є актуальний прайс-лист продавця станом на дату підписання додатку, а також, міститься підтвердження продавця, що товар є стоковим, що, окрім Інвойсу №HXT-0612 від 06.12.2018 року, який є первинним документом бухгалтерського обліку, є достатнім для ідентифікації товару; 3) щодо банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару та щодо банківських документів щодо оплати за раніше поставлені партії ідентичних товарів - ТОВ "Віта-Текс" звернуло увагу Київської митниці ДФС на те, відповідно до пункту 2 Додатку, оплата за товар згідно з Інвойсом №HXT-0612 від 06.12.2018 року здійснюється, відповідно до пункту 4.1 Договору№VT0112-15, який, у свою чергу, передбачає, що оплата за товар буде здійснюватися шляхом оплати позивачем виставленого інвойсу на товар продавцем протягом 60 календарних днів з дня отримання товару покупцем або його уповноваженим представником на митній території України, якщо інше не передбачено відповідним додатком до договору. Таким чином, ТОВ "Віта-Текс" зазначив, що, оскільки, умови Додатку не визначають інші умови для оплати товару, згідно з Інвойсом №HXT-0612 від 06.12.2018 р., ТОВ "Віта-Текс", в силу пункту 4.1 Договору, підлягає оплаті протягом 60 календарних днів з дня отримання товару на митній території України. ТОВ "Віта-Текс", також, повідомило, що Інвойс №HXT-0612 від 06.12.2018 р. станом на день підписання листа був неоплаченим, а відтак, ТОВ "Віта-Текс" не могло надати витребовувані банківські платіжні документи. 4) щодо інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, та виписки з бухгалтерської документації - ТОВ "Віта-Текс" звернуло увагу Київської митниці ДФС, що у нього були відсутні станом на день підписання листа будь-які інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару, адже сам товар ще не брався на бухгалтерській облік позивача, так як знаходився в зоні митного контролю відповідача, був невипущеним у вільний обіг та неоплаченим. При цьому, в якості виписки з бухгалтерської документації ТОВ "Віта-Текс" надало Київській митниці ДФС для ознайомлення на 29 аркушах первинні документи бухгалтерського обліку, які підтверджують те, що митна вартість товару відповідає звичайному рівню цін на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, які раніше ввозилися Позивачем на митну територію України, а саме фотокопії: митної декларації ІМ40ДТ №UA125110/2018/420681 від 24.12.2018 р.; Інвойсу №PTI-2707 від 27.07.2018 р., виставленого продавцем; видаткової накладної №ВТ-0000071 від 18.09.2018 р., складеної між ТОВ "Віта-Текс" та ТОВ "Текссол-С"; податкової накладної №71 від 18.09.2018 р.; митної декларації ІМ40ДТ №UA125110/2018/422390 від 15.11.2018 р.; Інвойсу №HCWIE20180917 від 17.09.2018 р., виставленого продавцем; видаткової накладної №ВТ-0000090 від 06.11.2018 р., складеної між позивачем та ТОВ "Текссол-С"; податкової накладної №90 від 06.11.2018 р., складеної ТОВ "Віта-Текс"; митної декларації ІМ40ДЕ №UA125110/2018/422481 від 19.11.2018 р.; Інвойсу №PWK18024 від 30.09.2018 р., виставленого продавцем; видаткової накладної №ВТ-0000093 від 19.11.2018 р., складеної між ТОВ "Віта-Текс" та ТОВ "Текссол-С"; податкової накладної №93 від 19.11.2018, складеної позивачем; митної декларації ІМ40ДЕ №UA125110/2018/422480 від 19.11.2018; Інвойсу №ZL080211 від 27.08.2018, виставленого компанією Gingersnaps LLC; видаткової накладної №ВТ-0000094 від 19.11.2018, складеної між позивачем та ТОВ "Текссол-С"; податкової накладної №94 від 19.11.2018, складеної позивачем; митної декларації ІМ40ДТ №UA125110/2019/400929 від 29.01.2019; Інвойсу №WRT0211 від 02.11.2018, виставленого продавцем; видаткової накладної №ВТ-0000109 від 26.12.2018 р., скла; податкової накладної №109 від 26.12.201 р.; 5) щодо висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини - ТОВ "Віта-Текс" звернуло увагу Київської митниці ДФС, що у нього був відсутній станом на день підписання листа будь-який висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією. 06 лютого 2019 року Київська митниця ДФС після отримання вищезазначеного листа та доданих до нього додаткових документів, завершила митне оформлення тимчасової митної декларації №UA125110/2019/401504 та визнала заявлену ТОВ "Віта-Текс" митну вартість товару в розмірі 83 829,00 доларів США, визначену за першим (основним) методом визначення митної вартості товарів. 20 лютого 2019 року ТОВ "Віта-Текс" до Київської митниці ДФС було подано додаткову митну декларацію ІМ40ДТ №UA125110/2019/402989 до тимчасової митної декларації ІМ40ТН №UA125110/2019/401504 від 06.02.2019 року, у графах 31 якої, був зазначений товар, митна вартість якого склала 83 829,00 доларів США. Поставка відбувалася на умовах CFR м. Одеса, Україна і була визначена із застосуванням основного методу за ціною договору (контракту). На підтвердження заявленої митної вартості товару митному органу були подані аналогічні документи, що раніше додавалися до тимчасової митної декларації ІМ40ТН №UA125110/2019/401504 від 06.02.2019 року. Розглянувши подані позивачем документи для підтвердження заявленої в додатковій митній декларації ІМ40ДТ №UA125110/2019/402989 від 20.02.2019 року митної вартості товару, митний орган направив ТОВ "Віта-Текс" електронне повідомлення, у якому зазначив, що під час контролю правильності визначення митної вартості було встановлено, що надані до митного оформлення документи не містять достовірних та об`єктивних відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Посилаючись на положення частин другої та третьої статті 53, статті 54 МК України, митний орган витребував від ТОВ "Віта-Текс" наступні додаткові документи для підтвердження митної вартості імпортованих товарів: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країн відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини (з обов`язковим відображенням / документальним підтвердженням якісних характеристик товару, які впливають на ціну). На вказаний запит 01 березня 2019 року ТОВ "Віта-Текс" було надано додаткові документи разом із супровідним листом №0103/19-02 від 01.03.2019 року, зокрема: 1) щодо виписки з бухгалтерської документації - ТОВ "Віта-Текс" надало митному органу для ознайомлення на 3 аркушах фотокопії наступних документів бухгалтерського обліку щодо товару: прибуткової накладної №ВТ-0000015 від 06.02.2019 р.; видаткової накладної №ВТ-0000016 від 06.02.2019 р.; податкової накладної №16 від 06.02.2019 р. При цьому, в якості виписки з бухгалтерської документації ТОВ "Віта-Текс" було повідомлено, що листом №3101/19-02 від 31.01.2019 вже надавалися первинні документи бухгалтерського обліку ТОВ "Віта-Текс", які підтверджують, що митна вартість товару відповідає звичайному рівню цін на подібні (аналогічні) товари, які раніше ввозилися позивачем на митну територію України, а саме фотокопії: митної декларації ІМ40ДТ №UA125110/2018/420681 від 24.12.2018 р.; Інвойсу №PTI-2707 від 27.07.2018 р.; видаткової накладної №ВТ-0000071 від 18.09.2018 р.; податкової накладної №71 від 18.09.2018 р.; 2) щодо каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару - ТОВ "Віта-Текс" надано митному органу для ознайомлення на 2 аркушах фотокопію листа продавця №20190228/01-OUT від 28.02.2019 року та його перекладу з англійської на українську мову. ТОВ "Віта-Текс" звернуло увагу Київської митниці ДФС, що в листі Продавця є актуальний прайс-лист продавця станом на дату підписання додатку, а також, міститься підтвердження продавця, що товар є стоковим, що, окрім Інвойсу №HXT-0612 від 06.12.2018 р., який є первинним документом бухгалтерського обліку, є достатнім для ідентифікації товару. 01 березня 2019 року о 15 год. 51 хв. Київська митниця ДФС направила ТОВ "Віта-Текс" повідомлення в спеціалізованій системі обміну електронними документами, в якому зазначено про неможливість визнання заявленої митної вартості товарів за першим методом визначення митної вартості товарів, у зв`язку з виявленими розбіжностями, неточностями та сумнівами в достовірності відомостей, що містяться в наданих документах. 01 березня 2019 року Київською митницею ДФС було прийнято спірне рішення про коригування митної вартості №UA125000/2019/000212/1, згідно якого, застосувавши резервний метод визначення митної вартості товарів (метод 2ґ), заявлену ТОВ "Віта-Текс" митну вартість товару №1 в додатковій митній декларації ІМ40ДТ №UA125110/2019/402989 від 20.02.2019 року скориговано з 73 629,00 доларів США до рівня 85 053,74 доларів США. На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару, Київська митниця ДФС видала позивачу картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA125110/2019/00079 від 01 березня 2019 року. З метою випуску товару у вільний обіг у порядку, передбаченому частиною 7 статті 55 та частиною 2 статті 263 МК України, ТОВ "Віта-Текс", з урахуванням коригувань, подало нову додаткову митну декларацію ІМ40ДТ №UA125110/2019/404955 від 19 березня 2019 року та митний орган прийняв рішення про випуск товару під фінансову гарантію в розмірі 82 495,04 грн. Не погоджуючись із рішенням про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне. Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України, Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування. Частиною 1 статті 318 Митного кодексу України (далі - МК України) передбачено, що усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України, підлягають митному контролю. Положеннями п. 24 ч. 1 ст. 4 МК України визначено, що митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно - правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку. Згідно частини 1 статті 246 МК України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів. Приписами ч. 1 ст. 248 МК України встановлено, що митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію. За змістом ч. 1 ст. 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи. У відповідності до частини 7 статті 257 МК України, перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів. Частиною 1 статті 264 МК України передбачено, що митна декларація реєструється та приймається органом доходів і зборів у порядку, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Вимоги частини 6 статті 264 МК України передбачають, що митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Згідно ст. 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 50 МК України, відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів. Норми ч.ч. 1-2 ст. 51 МК України встановлюють, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу. Положеннями ч. 1 ст. 52 МК України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. В силу ч. 2 ст. 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. За змістом ч.2 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Приписами ч.ч. 4-5 ст. 58 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. У відповідності до ч. 1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Нормами частини 2 статті 53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Згідно частини 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Положення ч. 5 ст. 53 МК України передбачають, що забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. У відповідності до ч. 2 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 6 статті 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Нормами частини 7 статті 54 МК України встановлено, що у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично. Частиною 1 статті 55 МК України передбачено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Положеннями частини 2 статті 55 МК України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. У відповідності до ч.ч. 1-3 ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Віта-Текс" було подано до Київської митниці ДФС електронну митну декларацію ІМ40ТН №UA125110/2019/401504 (Т. 1 а.с. 22-24). Вищезазначену митну декларацію було подано з метою здійснення митного оформлення товару: «тканина відбілена, з синтетичних комплексних текстурованих поліефірних тинок (100%), полотняного переплетіння, без покриття та без просочення, завширшки: 150 +- 1 см, щільність 162 +- 5г/м2, не призначена для дитячого асортименту, 100075,0. пог., 150112,50 м2, сток». Вказаний товар було придбано позивачем на підставі Договору купівлі-продажу №VT0112-15 від 01 грудня 2015 року, укладеного між компанією Shaoxing City Jinqiao Textile Co., Ltd., зареєстрованою в Китайській Народній Республіці (продавець) та ТОВ "Віта-Текс" (покупець), Додаткової угоди №2 до Договору купівлі-продажу №VT0112-15 від 01 грудня 2015 року та Додатку №VT096 до Договору купівлі-продажу №VT0112-15 від 01 грудня 2015 року (Т. 1 а.с. 27-31). На підтвердження обґрунтованості заявленої у декларації митної вартості товарів, позивачем було надано: пакувальний лист продавця на товар від 06.12.2018 року; рахунок-фактура №HXT-0612 від 06.12.2018 року; коносамент №ZIMUNGB9209787 від 10.12.2018 року; автотранспортна накладна №011567 від 24.01.2019 року; акт Одеської митниці ДФС про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA500030/2019/0297 від 24.01.2019 року; прайс-лист продавця від 08.12.2018 року; Додаткова угода №1 від 05.12.2017 року; Додаткова угода №2 від 23.11.2018 року до Договору купівлі-продажу №VT0112-15 від 01 грудня 2015 року; до Договір купівлі-продажу №VT0112-15 від 01 грудня 2015 року; акт про взяття проб (зразків) товарів №76 від 24.01.2019 року. Однак, Київською митницею ДФС за поданою митною декларацією було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA125000/2019/000212/1 від 01 березня 2019 року (Т. 1 а.с. 32). Підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів заявлених до митного контролю та митного оформлення стало ненадання всіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товарів та числові значення митної вартості товарів. При цьому, при прийнятті спірного рішення про коригування митної вартості товарів, Київською митницею ДФС було застосовано резервний метод визначення митної вартості товарів. Колегія суддів, дослідивши документи, які були подані декларантом під час митного оформлення товару, дійшла висновку про недоведеність відповідачем неповноти, неточності чи недостатності наданих ТОВ "Віта-Текс" документів та наведених в них відомостей для визначення митної вартості товару за основним методом. Заявлена митна вартість базувалась на документально підтверджених відомостях, що піддавалась обчисленню, давали можливість визначити митну вартість товару за першим методом визначення митної вартості - за ціною контракту з вимогами частин 4-5 статті 58 Митного кодексу України. Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не містить конкретної складової митної вартості товару, яка не була підтверджена ТОВ "Віта-Текс" під час його митного декларування та митного оформлення за додатковою митною декларацією IM40ДТ №UA125110/2019/402989 від 20.02.2019 року. Матеріали справи свідчать, що товар постачався продавцем ТОВ "Віта-Текс" на умовах CFR м. Одеса, Україна, при цьому, вартість товару в розмірі 83 829,00 доларів США відповідає заявленій позивачем митній вартості товару в графах 20, 22 та 42 додаткової митної декларації IM40ДТ №UA125110/2019/402989 від 20 лютого 2019 року. Щодо посилання апелянта на те, що подані до митного оформлення документи містять розбіжності та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів, зокрема, Інвойс від 06.12.2018 року № НХТ-0612 містить посилання на коносамент № ZIMUNGB9209787, який датований 10.12.2018 року, а Додаток від 05.12.2018 року № VT096 містить посилання на рахунок № НХТ-0612, який датований 06.12.2018 року, колегія суддів зазначає наступне. Із листа компанії Shaoxing City Jinqiao Textile Co., Ltd. від 28 лютого 2019 року №20190228/01-OUT вбачається, що, на час укладання будь-якого контракту, продавець резервує у відповідній спеціалізованій системі бухгалтерського обліку вхідний номер інвойсу, а відтак, наперед знає який номер буде присвоєний системою інвойсу в день його видачі (Т. 1 а.с. 81). Також, колегія суддів зазначає, що в інвойсі не вказана дата коносамента, а лише зазначений його номер, що вказує на безпідставність доводів апелянта. Доводи апелянта про те, що товар, який був поставлений ТОВ "Віта-Текс" на підставі Договору купівлі-продажу №VT0112-15 від 01 грудня 2015 року, не був стоковим, колегія суддів вважає необгрунтованми, оскільки, згідно листа компанії Shaoxing City Jinqiao Textile Co., Ltd. від 31 січня 2019 року №13101-OUT, вказаний товар був стоковим, який залишився від пошиття нових колекцій та від залишків регулярних тканин, які компанія не встигла продати до кінця сезону (Т. 1 а.с. 35). Твердження апелянта про непідтвердженість витрат на транспортування товару є безпідставними, оскільки, такі витрати були включені в ціну товару. Щодо доводів апелянта про те, що в наданому прайс-листі на товар, який є стоковим, міститься пропозиція, яка суперечить поняттю «сток», колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до положень частини третьої статті 53 МК України, надання прайс-листа ТОВ "Віта-Текс" у відповідь на запит Київської митниці ДФС про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів ставиться законодавцем у пряму залежність від його наявності в позивача, тобто, обов`язок щодо надання прайс-листа виникає в лише за умови його наявності. При цьому, колегія судді зазначає, що чинне законодавство не містить обов`язкової форми прайс-листа та кожен виробник та/або продавець товару формує свій прайс-лист, відповідно до власної комерційної політики, зазначаючи в ньому ту інформацію, яку він вважає доцільною. Таким чином, складання прайс-листа відбувається продавцем, а тому, ТОВ "Віта-Текс" не брало участь у формулюванні пропозиції, викладеній у прайс-листі. Посилання апелянта на недоліки прибуткової накладної від 06 лютого 2019 року №ВТ-0000015, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки, як вірно зазначено судом першої інстанції, виявлені недоліки не можуть спростовувати заявлений позивачем рівень митної вартості товару, який підтверджується наданими належними та допустимими доказами, а саме: договором, додатком, інвойсом №HXT-0612 від 06.12.2018 року, листом продавця, та не викликають сумнів у достовірності визначеної позивачем митної вартості товару. Щодо доводів апелянта про правомірність застосування резервного методу визначення митного вартості товару, колегія суддів зазначає наступне. Згідно пунктів 2, 4 частини 2 статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 05 березня 2019 року у справі №810/4296/16 вказав: «у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів». Як вбачається із рішення про коригування митної вартості товарів № №UA125000/2019/000212/1 від 01 березня 2019 року, у ньому зазначено лише дату та номер митної декларації, на підставі якої, здійснено коригування митної вартості, при цьому, вказане рішення не містить інформації про товари, які було використано в якості джерела інформації для застосування резервного методу, які числові значення митної вартості таких товарів, обсяги та умови їх поставки, фактурної вартості, країни походження, методи визначення митної вартості. Отже, у Київської митниці ДФС під час прийняття рішення про коригування митної вартості товарів не було підстав для незастосування основного методу визначення митної вартості товару за ціною договору. Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги ТОВ "Віта-Текс", так як, у відповідача не було підстав для застосування другорядного методу визначення митної вартості товарів позивача, оскільки, відсутні доведені підстави вважати, що позивачем заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів. Решта доводів та заперечень апелянтів висновків суду першої інстанції не спростовують. Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29). Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Віта-Текс" та наявність правових підстав для їх задоволення. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України). При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому, підстав для його скасування не вбачається. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 229, 243, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,- ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби залишити без задоволення. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 січня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України. Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р. Судді Ганечко О.М. Кузьменко В.В. Повний текст постанови виготовлено 22.06.2020 року