Постанова 4851 № 585/801/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 червня 2020 р.Справа № 585/801/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Спаскіна О.А., Суддів: Присяжнюк О.В. , Любчич Л.В. , за участю секретаря судового засідання Медяник А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 24.04.2020 року по справі № 585/801/20 за позовом ОСОБА_1 до Інспектора відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції у Сумській області Скрипченка Дмитра Юрійовича третя особа Управління патрульної поліції України в Сумській області про визнання дії інспектора відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції в Сумській області Скрипченка Дмитра Юрійовича протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 № 603519 від 04.03.2020 р., ВСТАНОВИВ: Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 24.04.2020 року залишено без змін постанову серії ДПО18 № 603519 від 04.03.2020 року по справі про адміністративне правопорушення про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху за ч.2 ст. 140 КУпАП, винесену Інспектором відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції у Сумській області Скрипченком Дмитром Юрійовичем, а позовну заяву ОСОБА_1 до Інспектора відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції у Сумській області Скрипченка Дмитра Юрійовича, третя особа: Управління патрульної поліції у Сумській області про визнання дії інспектора відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції в Сумській області Скрипченка Дмитра Юрійовича протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДПО18 № 603519 від 04.03.2020 року - без задоволення. Позивач, не погодившись з даним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з`ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги матеріального та процесуального права. Зокрема позивач зазначає, що на момент винесення спірної постанови про адміністративне правопорушення, Наказ Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.05.2010 р. № 278, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 червня 2010 р. № 408/17703 «Про затвердження Порядку розроблення та затвердження паспорта автобусного маршу рута» є чинним, але не до нього не внесено відповідні зміни (останні зміни були 04.10.2016 року), а тому, правові підстави щодо погодження паспортів автобусних маршрутів у підрозділі Національної поліції відсутні. В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином. Відповідно до ч.2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України не здійснювалось. Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до вимог ст.308 КАС України та керуючись ст.229 КАС України. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши доводи та вимоги апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що постановою про накладення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки руху від 04 березня 2020 року, складеною інспектором відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції у Сумській області Скрипченко Д.Ю., визнано винним ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 140 КУпАП. Згідно з зазначеною постановою, 04 березня 2020 року о 12 год. 40 хв. в Роменському районі в с. Ярмолинці по вул. Центральній ОСОБА_1 керував автобусом РУТА - 25, н.з. НОМЕР_1 , що надає послуги з пасажирського перевезення за маршрутом м. Ромни - с. Лісківщина без погодженого органами Національної поліції маршруту руху, чим порушив п. 2.1 Г, 32.1 ПДР та ст. 39 ЗУ «Про автомобільний транспорт», за що на нього накладено адміністративне стягнення за ч. 2 ст. 140 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. (а. с. 12). Не погодившись із прийнятим рішенням суб`єкта владних повноважень про притягнення його до адміністративної відповідальності, позивач звернувся до суду із вказаним позовом. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачений діючим законодавством, оскільки дії позивача по вчиненню правопорушення мали місце та мають склад правопорушення. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та виходить з наступного. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно зі ст.14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух. Відповідно до статті 34 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів. Частиною першою статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Згідно з частиною другою статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» документи для регулярних пасажирських перевезень: для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України. Відповідно до п. 1.1. ПДР, ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил. Пунктом 1.9. ПДР визначено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Згідно з п. 2.1 (г) ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі на маршрутних транспортних засобах - схему маршруту та розклад руху; на великовагових і великогабаритних транспортних засобах та транспортних засобах, що здійснюють дорожнє перевезення небезпечних вантажів, - документацію відповідно до вимог спеціальних правил. Згідно з ч.2 п.32.1 ПДР з органами Національної поліції узгоджуються також інші питання забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачені законодавчими актами. Відповідно до п. 29 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою КМУ від 18.02.1997 року № 176, перевезення пасажирів за міськими, приміськими та міжміськими маршрутами у межах території однієї області (внутрішньообласні, внутрішньорайонні маршрути) здійснюється на підставі договору про організацію перевезень, укладеного відповідно до закону. Відповідно до п. 1.4 «Порядку розроблення та затвердження паспорта автобусного маршруту», затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 07.05.2010 р. № 278, схема маршруту та розклад руху регулярних перевезень або відповідний примірник паспорта регулярних спеціальних перевезень пред`являються водієм автобуса під час здійснення перевезень пасажирів та перевізником за його місцезнаходженням для перевірки представникам Державної служби України з безпеки на транспорті під час здійснення ними державного контролю та представникам Державної автомобільної інспекції МВС України (далі - Державтоінспекція). Відповідно до пункту 1.3 Порядку розроблення та затвердження паспорта автобусного маршруту, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.05.2010 №278 (далі - Порядок № 278), автомобільний перевізник повинен забезпечити водія автобуса, що здійснює перевезення пасажирів за маршрутом регулярних перевезень, - таблицею вартості проїзду (крім міських перевезень), схемою маршруту та копією затвердженого організатором перевезень розкладу руху. Згідно з пунктом 14 Порядку №278 схема маршруту та розклад руху регулярних перевезень або відповідний примірник паспорта регулярних спеціальних перевезень предявляються водієм автобуса під час здійснення перевезень пасажирів та перевізником за його місцезнаходженням для перевірки представникам Державної служби України з безпеки на транспорті під час здійснення ними державного контролю та представникам Державної автомобільної інспекції МВС України (далі - Державтоінспекція). Пунктом 2.1 Поряду №278 встановлено, що паспорт маршруту включає: схему маршруту; характеристику маршруту, у тому числі відомості щодо усіх залізничних переїздів, через які проходить автобусний маршрут (у разі їх наявності); копію затвердженого організатором розкладу руху автобусів; графік режиму праці та відпочинку водіїв; таблицю вартості проїзду, затверджену перевізником (для регулярних перевезень); список пасажирів (для регулярних спеціальних перевезень), перевезення яких передбачено договором про регулярні спеціальні перевезення та які застраховані в установленому законодавством порядку (крім маршрутів регулярних спеціальних перевезень у межах населеного пункту та маршрутів, що виходять за межі території населеного пункту, протяжність яких не більше ніж 50 кілометрів, а також туристично-екскурсійних перевезень); відомості про зміни на маршруті; умови здійснення перевезень на маршруті (для регулярних спеціальних перевезень); акт відповідності паспорта автобусного маршруту умовам здійснення перевезень на маршруті (для регулярних спеціальних перевезень); договір про надання послуг (для регулярних спеціальних перевезень); відомості про виявлені порушення умов здійснення перевезень пасажирів, що розміщуються на зворотному боці титульного аркуша паспорта (для регулярних спеціальних перевезень). Відповідно до пункту 2.13 Порядку №278 затвердження паспорта нового автобусного маршруту регулярних перевезень (додаток 3) здійснюється організатором перевезень на відповідній території. Згідно з п. 3.4 Порядку №278 визначено, що підрозділи Державтоінспекції розглядають протягом 30 днів та в цей самий строк погоджують паспорти маршрутів (в частині схеми автобусного маршруту та характеристики маршруту) за умови дотримання вимог безпеки перевезень або надають обґрунтовану письмову відповідь із зазначенням причин відмови в погодженні. Підставами для відмови в погодженні паспорта є фактори, які не забезпечують належного рівня безпеки перевезень. Відповідно до пункту 3.5 Порядку №278 погоджені підрозділами Державтоінспекції паспорти маршрутів регулярних спеціальних перевезень надсилаються на погодження до організатора перевезень, який протягом 30 днів з дня їх надходження приймає відповідне рішення. У разі непогодження паспорта маршруту організатором перевезень у цей самий строк надається письмова обґрунтована відповідь із зазначенням причин. Відповідно до пп.24 п.1 розділу ІІІ Положення про Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції, затвердженого наказом Департаменту патрульної поліції від 29.12.2017 року №6454 Управління відповідно до покладених на нього завдань здійснює погодження, зокрема, маршрутів руху пасажирського транспорту, маршрутів і розкладу руху регулярних і нерегулярних перевезень груп дітей, громадського та іншого транспорту у випадках, передбачених законодавством. Згідно з пп.25 п.1 розділу зазначеного Положення, Управління відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за додержанням законодавства у сфері безпеки дорожнього руху під час надання послуг з перевезення пасажирів. Частиною 2 ст. 140 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за порушення визначеного законодавством порядку погодження з уповноваженим підрозділом Національної поліції: встановлення рекламоносіїв, технічних засобів організації дорожнього руху, проведення будь-яких робіт на автомобільних дорогах, вулицях, залізничних переїздах; розроблення проектної документації на будівництво, реконструкцію і ремонт автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів та об`єктів дорожнього сервісу; здійснення пасажирських перевезень за встановленими маршрутами руху транспортних засобів загального користування, - тягне за собою накладення штрафу на громадян у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб`єктів господарської діяльності - у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. З матеріалів справи встановлено, що до позивача застосовано адміністративне стягнення за те, що останній надавав послуги з пасажирського перевезення за маршрутом м. Ромни - с. Лісківщина без погодженого органами Національної поліції маршруту руху. Позивач не заперечує факт надання послуг з регулярних пасажирських перевезень без оформленої схеми маршруту. Крім того, у позивача був відсутній чинний на час винесення спірної постанови розклад руху та договір, так розклад руху автобусів за маршрутом «Ромни - Лісківщина» був чинний на період з 21.01.2019 року по 20.04.2019 року, та договір, укладений між Управлінням інфраструктури Сумської обласної державної адміністрації та перевізником ОСОБА_2 , термін дії якого вказаний - з 21 квітня 2019 року по 31 травня 2019 року(а.с.37-38). На підставі наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що відсутність документів, які відповідно до приписів статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» повинні бути у перевізника під час здійснення пасажирських перевезень свідчить про порушення вимог чинного законодавства, а тому відповідачем правомірно було винесено постанову серії ДПО18 № 603519 від 04.03.2020 року. З огляду на встановлені під час судового розгляду справи обставини, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідач, приймаючи постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, мав для цього достатні підстави, діяв у межах наданих повноважень добросовісно та обґрунтовано. Доводи апеляційної скарги щодо протиправності оскаржуваної постанови не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи. Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта. Згідно з ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 24.04.2020 року по справі № 585/801/20 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя О.А. Спаскін Судді О.В. Присяжнюк Л.В. Любчич