Постанова 4824 № 760/4369/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 червня 2020 року місто Київ. Справа 760/4369/17 Апеляційне провадження № 22-ц/824/5571/2020 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Желепи О.В., суддів: Кулікової С.В., Олійника В.І. секретар судового засідання Гордійчук Ж.В. розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 05 грудня 2019 року (у складі судді Букіної О.М., інформація про дату складення повного тексту рішення відсутня) в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Сбербанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,- ВСТАНОВИВ: Публічне акціонерне товариство "СБЕРБАНК" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, в якому просили стягнути з відповідача загальну суму заборгованості в розмірі 264127,31 грн. та судовий збір. В позові посилались на те, що 10.12.2013 між ПАТ «СБЕРБАНК» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 174#00017817726, відповідно до п. 1.1 умов якого банк зобов`язався надати позичальнику кредитні кошти в сумі 53 000,00 гривень, а позичальник зобов`язався своєчасно та у повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитом, використовувати кредит за цільовим призначенням, виконати інші умови кредитного договору і своєчасно повернути кредит та сплатити нараховані проценти в порядку, передбаченому графіком повернення кредиту. Позивач посилався на те, що він виконав свої зобов`язання щодо надання кредиту, проте відповідач не здійснює погашення чергових платежів, чим, на думку позивача, порушує прийняті на себе договірні зобов`язання, у зв`язку з чим станом на 23.02.2017 утворилась заборгованість в розмірі 264127,31 гривень, з яких: 51918,57 гривень - заборгованість за кредитом; 56830,38 гривень - заборгованість за процентами за користування кредитом; 96383,56 гривень - пеня за прострочення повернення заборгованості за кредитом; 58994,80 гривень - пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитом. З урахуванням наведеного просили задовольнити позовні вимоги. Рішенням Солом`янського районного суду м.Києва від 05 грудня 2019 року позов Публічного акціонерного товариства «СБЕРБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Публічного акціонерного товариства "СБЕРБАНК" загальну суму заборгованості за кредитним договором № 174#00017817726 від 10.12.2013 у розмірі 160 667, 52 грн. В іншій частині позову - відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Публічного акціонерного товариства "СБЕРБАНК" судовий збір у розмірі 2410,01 грн. Не погодившись з таким рішенням суду, 20 лютого 2020 року ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 через поштове відділення подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та постановити в цій частині нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. В апеляційній скарзі посилався на те, що рішення було прийнято з порушенням норм процесуального права, оскільки воно прийнято за відсутності відповідача, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду, а також неповним з`ясуванням обставин, що мали значення для справи. Вказує, що судом першої інстанції з порушенням ч.3 ст. 84 ЦПК України, з метою витребування інформації (щодо того чи є ТОВ «Вердикт Консалтинг», яке діє на підставі доручення №28-4_77 від 22.01.2016 року, правонаступником АТ «Сбербанк» а.с. 96), яка є важливою для прийняття рішення, направлено запит, а не винесено відповідну ухвалу, як то передбачено цивільно-процесуальним законодавством. Зазначає, що як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення, фактично воно було прийнято у заочному розгляді справи. Однак вказане рішення не містить посилання та роз`яснення щодо строку та порядку подання заяви про його перегляд як заочного, що в свою чергу стає незрозумілим, чи має відповідач, який не брав участі у розгляді справи на подання заяви про перегляд заочного рішення. У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача просить залишити рішення Солом`янського районного суду м.Києва від 05 грудня 2019 року без змін, апеляційну скаргу - без задоволення. В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача доводи скарги підтримав. Представник позивача заперечував проти задоволення скарги. Заслухавши доповідь судді Желепи О.В., пояснення учасників процесу, які з`явились до суду, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Договір є обов`язковим для виконання сторонами ( ст. 629 ЦК України). Відповідно до ст.ст. 623, 625 ЦК України, боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Згідно зі статтею 1049 цього Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Частиною третьою статті 551 ЦК України передбачено, зокрема, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків. Отже, частина третя статті 551 ЦК України з урахуванням положень статті 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та частини п`ятої статті 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом. Судом встановлено, що 10.12.2013 між ПАТ «СБЕРБАНК» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 174#00017817726, відповідно до п. 1.1 умов якого банк зобов`язався надати позичальнику кредитні кошти у сумі 53 000,00 гривень, а позичальник зобов`язався своєчасно та у повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитом, використовувати кредит за цільовим призначенням, виконати інші умови кредитного договору і своєчасно повернути кредит та сплатити нараховані проценти в порядку, передбаченому графіком повернення кредиту (а.с.9) Пунктом 1.2 договору передбачно, що розмір процентів за користування кредитом складає 35% річних. Згідно вимог п. 6.9 договору, у разі порушення (невиконання/неналежне виконання) позичальником своїх зобов`язань, передбачених п. 2.5 цього договору (щодо страхування життя, здоров`я та працездатності) та/або передбачених в підпункті «а» пункту 7.1 цього договору, сторони погодили, що починаючи з першого календарного числа місяця, наступного за місяцем, в якому позичальником було порушено (невиконано/неналежно виконано) будь - яке з перелічених вище в цьому пункті договору зобов`язань, діюча процентна ставка за користування кредитом встановлюється в новому розмірі, а саме в розмірі збільшеному на 2 процентних пункти. Зазначеним пунктом позичальник погодив зміну процентної ставки, що не потребує укладення додаткової угоди. Згідно п. 6.2 та 6.5 зазначеного кредитного договору проценти нараховуються на загальну суму заборгованості. Відповідно до п. 6.6 кредитного договору, проценти, нараховані за місяць, позичальник зобов`язаний сплачувати щомісяця в перший робочий день періоду, наступного за звітним. Згідно п. 8.3 кредитного договору, банк має право вимагати від позичальника дострокового повернення повної суми заборгованості за кредитним договором, в т.ч. у разі несплати у строки, визначені кредитним договором частини кредиту та/або процентів за його користування, а позичальник, відповідно до п. 8.5 кредитного договору, у разі отримання від банку письмової вимоги про дострокове повернення повної суми заборгованості, зобов`язаний здійснити усі платежі на користь банку (при цьому, строкові платежі - проценти, комісії, пені тощо повинні бути сплачені з урахуванням строку, що минув з дати, на яку банк здійснив розрахунок заборгованості за кредитним договором, і по дату повернення повної суми заборгованості за цим договором) в строк не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів з дня отримання такого повідомлення. Пунктом 10.1 кредитного договору передбачено, що за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань за цим договором, позичальник зобов`язаний сплачувати банку пеню у розмірі 0,2 відсотка від простроченої суми за кожен день прострочення будь-якого платежу. Як вбачається з матеріалів справи, банк виконав свої зобов`язання щодо надання кредиту, що підтверджується випискою по позичковому рахунку. Разом з тим, боржник порушив прийняті на себе договірні зобов`язання, що полягає у несплаті кредитних коштів по тілу кредиту та нарахованих процентах, як передбачено умовами Кредитного договору № 174#00017817726 від 10.12.2013, в результаті чого утворилась заборгованість. Наявність заборгованості підтверджується даними розрахунку заборгованості по кредиту, наданого позивачем, який не був спростований відповідачем. Відповідно до даних розрахунку заборгованості за кредитним договором №174#00017817726 від 10.12.2013, сума боргу станом на 264127,31 гривень, з яких: 51918,57 гривень - заборгованість за кредитом; 56830,38 гривень - заборгованість за процентами за користування кредитом; 96383,56 гривень - пеня за прострочення повернення заборгованості за кредитом; 58994,80 гривень - пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитом. З матеріалів справи вбачається, що 12.06.2014 позивач направляв на адресу відповідача вимоги Вих. 4767/7/18-5-1 про дострокове погашення кредиту, які залишилися поза увагою позичальника. Виходячи з того, що відповідач не виконує взяті на себе зобов`язання, вимоги позивача є обґрунтованими. Суд не прийнявдо уваги заперечення сторони відповідача щодо пропуску позивачем строку позовної давності для звернення з вимогами про стягненя пені, оскільки пунктом 11.6 кредитногодоговору передбачено, що за будь-якими вимогами сторін, які випливають за даним договором, встановлюється позовна давність у три роки. З наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідача за кредитним договором вбачається, що сума заборгованість по пені складає 155378,36 грн., що перевищує тіло кредиту та нараховані відсотки за користування кредитом. Суд встановив,що такі дії позивача щодо нарахування значного розміру пені можуть тлумачитися як виявлення ознак недобросовісності. Тому керуючись ст. 551 ЦК України та з огляду на усі наявні матеріали, суд вважавза потрібне ухвалити рішення на засадах справедливості, зменшивши розмір пені до сумиосновної заборгованості по тілу кредиту, тобто 51918,57 грн. Така правова позиція суду узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 03.09.2014 № 6-100цс14. Дослідивши наявні в справі письмові докази, колегія суддів встановила, що вищенаведені обставини справи, які суд вважав встановленими є доведеними. Висновки суду відповідають таким обставинам та вимогам закону. Доводи заявника про те, що оскаржуване рішення прийнято за відсутності відповідача, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання спростовуються наявним в матеріалах справи клопотанням про ознайомлення з матеріалами справи представником відповідача - ОСОБА_1 , який ознайомився 29.11.2019 року, за 7 днів до дати розгляду справи, що свідчить про обізнаність представника про день і час розгляду справи. (а.с. 157). Згідно ч. 5 ст. 128 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України передбачено, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разінеявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. Статтею 131 ЦПК України передбачено обов`язок учасників судового процесу повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) та про причини неявки в судове засідання. Враховуючи вищенаведене та те, що до суду ні представник ні сам відповідач не з`явились, причини неявки не повідомили, клопотання про відкладення судового розгляду не подали, суд правомірно розглянув справу за відсутності сторони відповідача, оскільки зі справи достовірно вбачалось про обізнаність представника відповідача про дату судового розгляду. З приводу доводів відповідача про те, що суд не постановив ухвалу з приводу витребування інформації щодо правонаступництва ТОВ «Вердикт Консалтинг», колегія суддів вважає, що вони не мають правового значення для вирішення спору. Лист ТОВ «Вердикт Консалтинг» від 16.02.2016р., який наявний у справі не спростовує вимог Банку та не підтверджує перехід права вимоги за Кредитним договором. Зі змісту листа вбачається, що ТОВ «Вердикт Консалтинг» діє на підставі договору доручення та уповноважено лише повідомити Відповідача про існуючу заборгованість за кредитним договором . Так, у відповідності до п. 11.13. Кредитного договору № 174#00017817726 від 10.12.2013 року, що укладений між сторонами, Відповідач надає дозвіл (згоду) Позивачу, у випадку прострочення позичальником платежів по Договору надавати інформацію по договору особам, що надають послуги в тому числі з повернення простроченої (проблемної) заборгованості для проведення відповідних заходів по поверненню Боржником заборгованості. В свою чергу у відповідності до ч.1 ст.1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов`язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії, отже, ТОВ «Вердикт консалтинг», як повірений надсилало лист - нагадування щодо платежів по кредитному договору Відповідачу, при цьому, зі змісту згаданого листа вбачається, що права вимоги за Кредитним договором Позивачем не передавалися повіреному, чи будь - яким іншим особам. Доводи з приводу того, що оскаржуване рішення, фактично було прийнято у заочному розгляді справи, однак вказане рішення не містить посилання та роз`яснення щодо строку та порядку подання заяви про його перегляд як заочного, що в свою чергу стає незрозумілим, чи має відповідач, який не брав участі у розгляді справи на подання заяви про перегляд заочного рішення не відповідають дійсності. Так, зі змісту рішення не вбачається, що воно заочне. Крім того, суд роз`яснив порядок оскарження рішення. Інші доводи скарги висновків суду не спростовують та є фактично повторенням доводів позовної заяви, яким суд у своєму рішенні дав належну правову оцінку Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Апеляційним судом встановлено, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Враховуючи те, що апеляційна скарга залишається без задоволення,судовий збір покладається на особу яка оскаржила рішення. Іншими учасниками не заявлено до відшкодування судові витрати у зв`язку з апеляційним переглядом. Керуючись ст. ст.367-368, 374,375, 381-384, 389 ЦПК України, суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 залишити без задоволення. Рішення Солом`янського районного суду м.Києва від 05 грудня 2019 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення. Повний текст постанови складено 22 червня 2020 року. Головуючий Судді