Постанова 4824 № 363/4243/16-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 червня 2020 року місто Київ. Справа № 363/4243/16-ц Апеляційне провадження № 22-ц/824/5546/2020 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Желепи О.В., суддів: Олійника В.І., Кулікової С.В. секретарі судового засідання Миронюк І.В., Гордійчук Ж.В. розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 20 квітня 2018 року ( у складі судді Рудюк О.Д., інформація щодо дати складання повного тексту відсутня) в справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Резнікова Олександра Григоровича щодо проведення оцінки майна, заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», приватне підприємство «Центр незалежної оцінки та експертизи»,- ВСТАНОВИВ: 04 листопада 2016 року ОСОБА_1 звернувся зі скаргою на дії державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Київській області Резнікова О. Г., заінтересовані особи: АТ «УкрСиббанк», ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи» про оцінку майна. Скарга мотивована тим, що вартість майна значно занижена, оцінка проводилась без огляду об`єкта майна та з порушеннями норм Національного стандарту №1 «Загальні засади майна та майнових прав», затвердженого постановою КМ України від 10 вересня 2003 року № 1440. На виконанні у ВПВР УДВС ГТУЮ у Київській області знаходиться виконавче провадження № 41238477 про стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсиббанк» заборгованості на загальну суму 499 133,55 доларів США, що за курсом НБУ станом на 01 серпня 2012 року становить 3 989 574,50 грн. 10 лютого 2014 року державним виконавцем ВДВС Резніковим О. Г. складено акт опису та арешту нерухомого майна боржника та постановою від 16 серпня 2016 року призначено суб`єкта оціночної діяльності, за результатом оцінки якого 26 вересня 2016 року складено звіт про незалежну оцінку майна № 68, в якому ймовірна ринкова вартість нерухомого майна визначена в розмірі 3 971 700 грн. ОСОБА_1 вважав, що звіт № 68 є необ`єктивним, незаконним та підлягає скасуванню, оскільки відповідно до звіту виконаного на його замовлення ТОВ «Лекстатус Груп» № 16122016-004 визначено вартість будинку та земельної ділянки 10 431 656 грн, а рецензією на звіт про експертну оцінку від 18 липня 2017 року, виконаною ТОВ «Експертна компанія «Професіонал», звіт визнано таким, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та (або) непрофесійним і не може бути використаний. ОСОБА_1 просив: визнати дії державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Київській області Резнікова О. Г. про оцінку майна в ході примусового виконання виконавчого провадження № 41238477 неправомірними; скасувати звіт № 68 з незалежної оцінки майна від 26 вересня 2016 року. Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 20 квітня 2018 року скаргу ОСОБА_1 задоволено. Визнано дії державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Київській області Резнікова О. Г. про оцінку майна в ході примусового виконання виконавчого провадження № 41238477 неправомірними та скасовано звіт № 68 з незалежної оцінки майна від 26 вересня 2016 року. Не погодившись з вищевказаною ухвалою, представник ПАТ «УкрСиббанк» подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, а провадження в справі закрити. Вважає, що ухвала суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою та прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що суд першої інстанції, без належного повідомлення учасників справи 20.04.2018 року розглянув скаргу ОСОБА_1 , направляючи судові повістки-повідомлення державному виконавцю відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Резнікову О.Г. та ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи» не за адресами їх місцезнаходження, які вказані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. У матеріалах справи відсутні будь-які документи, які б підтверджували повноваження адвоката Осадчого В.Б. представляти інтереси ОСОБА_1 у судовому засіданні 20.04.2018 року, оскільки матеріали справи містять Договір № 59 про надання правової допомоги від 01.08.2017 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , строк дії якого до 01.01.2018 року, тобто суд здійснив розгляд справи за участю не уповноваженого представника ОСОБА_1 .. При цьому суд здійснював розгляд справи без явки ОСОБА_1 в судові засідання, заяву про розгляд скарги за його відсутності останній не подавав, а отже суд першої інстанції зобов`язаний був залишити скаргу без розгляду відповідно до ч. 1 ст. 257 ЦПК України. Крім того, суд не витребував від державного виконавця Резнікова О.Г. виконавче провадження, а в матеріалах справи відсутня його копія, а тому посилання про його дослідження судом, є недостовірним. Указує, що в обґрунтування висновків про невідповідність Звіту про належну оцінку майна № 68 вимогам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» Національному стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою КМУ № 1440 від 10 вересня 2003 року, суд послався на висновки Рецензії Звіту № 68 , проведеної ТОВ «Експертна компанія «Професіонал», оцінювачем ОСОБА_3 , проте вважає, що суд першої інстанції, досліджуючи зазначену рецензію, не з`ясував чи відповідає вона вимогам статті 78, 79 ЦПК стосовно допустимості та достовірності, зважаючи на те, що вона має помилки, а загальний зміст Звіту про належну оцінку майна № 68 спростовує дані, що встановлені рецензентом у таблиці результатів рецензування. Також вважає, що оскільки дія вказаного звіту припинилася 27 березня 2017 року під час розгляду справи, то і припинив існування об`єкт спірного право-відношення, відносно якого виник спір, а отже суд відповідно до ст. 255 ЦПК України повинен був закрити провадження в справі. До того ж , на думку представника ПАТ «УкрСиббанк», судом не врахована та обставина, що в справі № 367/5861/15 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , на заочне рішення Ірпінського міського суду від 21.03.2016 року в частині встановлення початкової ціни реалізації предмета іпотеки, судом апеляційної інстанції 08.12.2016 року досліджено Звіт про незалежну оцінку майна № 68 від 26.09.2016 року, на підставі якого встановлено ту обставину, що ринкова вартість житлового будинку (з господарськими будівлями та спорудами), земельної ділянки за адресою : АДРЕСА_1 , становить 3 791 700,00 грн.. Постановою Київського апеляційного суду від 05 листопада 2018 року апеляційну скаргу ПАТ «УкрСиббанк» залишено без задоволення, а ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 20 квітня 2018 року залишено без змін. У грудні 2018 року, АТ «УкрСиббанк» подав касаційну скаргу, на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 20 квітня 2018 року, та постанову Київського апеляційного суду від 05 листопада 2018 року. Постановою Верховного Суду від 12 лютого 2020 року касаційну скаргу акціонерного товариства «УкрСиббанк», яка підписана представником Кочіним Геннадієм Івановичем, задоволено частково. Постанову Київського апеляційного суду від 05 листопада 2018 року скасувано. Передано справу № 363/4243/16-ц на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. У вищевказаній постанові Верховного суду вказано, що суд апеляційної інстанції не з`ясував коли ОСОБА_1 отримав повідомлення від 05 жовтня 2016 року за № 6796 про направлення АТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 копії висновку про оцінку нерухомого майна боржника, житлового приміщення та земельної ділянки, складеної ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи» у виконавчому провадженні № 41238477 (том 2, а. с. 91); чи пропущено строк звернення до суду зі скаргою. Ухвалою Київського апеляційного суду від 24 лютого 2020 року справу призначено до розгляду у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Желепи О.В., суддів Олійника В.І., Кулікова С.В. В апеляційному суді представник ПАТ «УкрСиббанк», підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати. Представник заявника ОСОБА_2 заперечував проти задоволення апеляційної скарги. Інші учасники справи, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, до суду апеляційної інстанції не з`явилися, тому суд з врахуванням вимог ст. 372 ч.2 ЦПК України провів розгляд справи у їх відсутність. Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню. Виходячи з положень статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом встановлено, що головним державним виконавцем ВПРВ УДВС ГТУЮ у Київській області Шмідт К. В. 27 листопада 2013 року відкрито виконавче провадження № 41238477 за виконавчим листом № 2-101/2013, виданим 15 жовтня 2013 року Вишгородським районним судом Київської області про стягнення на користь ПАТ «УкрСиббанк» з ОСОБА_1 заборгованості на загальну суму 499 133,55 доларів США, що за курсом НБУ станом на 01 серпня 2012 року становить 3 989 574,50 грн та 3 219 грн, а всього 3 992 973,50 грн. 16 серпня 2016 року державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Київській області Резніковим О. Г. винесено постанову про призначення експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, якою призначено ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи» в особі директора Скобкіна Д. С., якому запропоновано надати письмовий висновок, звіт про оцінку майна, яке 10 лютого 2014 року було описано та арештовано, державним виконавцем, а саме: житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, житловою площею 60,10 кв. м та загальною площею 368,70 кв. м, який зазначений на плані під літерою «А», вольєру під літерою «Б», басейну під літерою «В», альтанкою під літерою «Г», бані під літерою «Д», та під номером: 1-свердловини, 2-вигрібної ями, 3-6 огорожі, 7-підпірної стіни, І-замощення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею 0,1000 га, кадастровий номер 3210900000:01:053:0079, цільове призначення - будівництво жилого будинку і господарських споруд, що належать ОСОБА_1 на праві власності та знаходяться за адресою : АДРЕСА_1 . 26 вересня 2016 року оцінювачем ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи» ОСОБА_4 складено звіт про незалежну оцінку майна № 68, відповідно до якого визначено «Ймовірну» ринкову вартість житлового будинку та земельної ділянки, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , у розмірі 3 791 700 грн. Оскаржуючи рішення державного виконавця про оцінку майна на підставі звіту про незалежну оцінку майна № 68 від 26 вересня 2018 року, ОСОБА_1 послався на звіт про оцінку майна № 16122016-004, складений ТОВ «Лекстатус Груп» 16 грудня 2016 року, відповідно до якого визначено ринкову вартість житлового будинку та земельної ділянки, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , у розмірі 10 431 656 грн, а також на рецензію на звіт про експертну оцінку, складену ТОВ «Експертна компанія «Професіонал» від 18 липня 2017 року. Відповідно до рецензії на звіт про експертну оцінку, складену ТОВ «Експертна компанія «Професіонал» 18 липня 2017 року, звіт про незалежну оцінку майна № 68, складений ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи» 26 вересня 2016 року не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та (або) непрофесійним і не може бути використаний. Згідно частини п`ятої статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент подання скарги) виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом. Як вбачається з матеріалів справи 05 жовтня 2016 року державний виконавець Резніков О.Г., за вих. № 6796, направив сторонам виконавчого провадження № 4123847: ОСОБА_1 та АТ «УкрСиббанк»]повідомлення про проведення незалежної оцінки житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, загальною площею 368.70 кв.м. та земельної ділянки площею 0.10 га. які знаходяться по вулиці АДРЕСА_1 з копією висновку від 26.09.2016 року про ринкову вартість об`єкта оцінки. (а.с. 91 т.2) Заявнику ОСОБА_1 , повідомлення державного виконавця про результати оцінки були направлені за адресою вказаною у виконавчому документі - АДРЕСА_3 та за адресою місця знаходження об`єкта оцінки - АДРЕСА_1 . За Вх. № 41402, 17 жовтня 2016 року в АТ «УкрСиббанк» надійшло повідомлення державного виконавця Резнікова О.Г. № 6796 від 05 жовтня 2016 року про проведення незалежної оцінки майна боржника та копія титульного аркушу Звіту про незалежну оцінку майна № 68 і висновку про ринкову вартість зазначеного майна, яка була долучена до матеріалів справи 363/4243/16-ц (том 2, арк. спр. 91-92) з проставленим на ньому реєстраційним штампом вихідної кореспонденції органу державної виконавчої служби від 29 вересня 2016 року та резолюцією керівника на ім`я Резнікова О.Г. від 29.09.2016 року. Враховуючи наведені норми Закону та вищенаведені обставини, апеляційний суд встановив , що про оцінку майна ОСОБА_1 був ознайомлений , з урахуванням поштового перебігу на початку жовтня 2016 року. 02.08.2018 року до суду апеляційної інстанції від AT «УкрСиббанк» було подано клопотання про приєднання до матеріалів справи копії електронного листа представника банку від 24 жовтня 2016 року, направленого 24.10.2016 року на електронну пошту ОСОБА_6 , в якому представник банку направив боржнику копію супроводжуючого документа державного виконавця Резнікова О.Г. та титульного аркушу Звіту про незалежну оцінку майна № 68, з висновком про ринкову вартість об`єкта оцінки - домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 . (а. с. 185 т. 2) Тобто, судом встановлено, що 24 жовтня 2016 року ОСОБА_1 вже достовірно було відомо про оцінку майна. Апеляційний суд звертає увагу на те, що посилання заявника ОСОБА_1 на те, що він отримав електронний лист від АТ «УкрСиббанк» 28 жовтня 2020 року нічим не підтверджене а докази, які б спростовували направлення виконавцем ОСОБА_1 звіту про оцінку майна на початку жовтня 2016 року, суду також не подавались. Пояснення представника ОСОБА_1 на те, що у виконавчому провадженні відсутній лист про направлення оцінки боржнику також є неналежним доказом, оскільки останній не заявляв клопотання під час повторного апеляційного розгляду про витребування матеріалів виконавчого провадження, які належним чином досліджені судом першої інстанції. Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду постанова від 13 березня 2018 року у справі №914/881/17 (провадження № 12-18гс18) зроблено висновок, що «чинним законодавством України передбачені підстави відповідальності суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання в разі неналежного виконання (зокрема, недостовірність чи необ`єктивність оцінки майна) ним своїх обов`язків. Водночас звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності (частина перша статті 12 Закону № 2658-III). Системний аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що звіт по оцінку майна є документом, який фіксує дії суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо оцінки майна, здійснювані ним у певному порядку та спрямовані на виконання його професійних обов`язків, визначених законом і встановлених відповідним договором. Звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності. Отже, встановлена правова природа звіту про оцінку майна унеможливлює здійснення судового розгляду щодо застосування до нього наслідків, пов`язаних зі скасуванням юридичних актів чи визнанням недійсними правочинів». У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року в справі № 308/12150/16-ц (провадження № 14-187цс19) зроблено висновок, що «право на звернення зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця пов`язане з наявністю судового рішення, ухваленого за правилами ЦПК України. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, вчинених на виконання судових рішень, ухвалених у порядку цивільного судочинства, передбачено у ЦПК України, у таких випадках виключається адміністративна юрисдикція. На думку Великої Палати Верховного Суду, визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду. Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців. Аналогічний висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 березня 2019 року у справі № 821/197/18/4440/16 (провадження № 11-1200апп18). У статті 385 ЦПК України (в редакції, чинній на момент подання скарги) передбачено, що скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом. Відповідно до висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2020 року в справі № 753/1991/19-ц (провадження № 61-20633св19) зроблено висновок, що «суди повинні враховувати, що коли в законі встановлено спеціальний порядок обчислення строків звернення заявника зі скаргою до суду (наприклад, стаття 26 - оскарження постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, стаття 58 - оскарження оцінки майна, визначеної за результатами рецензування звіту про оцінку майна (Закону про виконавче провадження), їх перебіг має визначатися за цими нормами, а не за нормами статті 385 ЦПК України (2004 року). Такі строки є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з`ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. Наприклад, при оскарженні бездіяльності зазначених осіб у вигляді невжиття заходів з примусового виконання судового рішення до уваги може бути взято ті обставини, що стягувач, який подав до відповідного органу заяву про відкриття виконавчого провадження і не отримав у визначений законом строк (з урахуванням поштового обігу) задоволення своїх вимог, вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того, чи отримав він від державного виконавця постанову. Зважаючи на вказане, апеляційний суд приходить до висновку, що строк для оскарження дій виконавця Резнікова О.Г. з оцінки майна визначеної у звіті про оцінку № 68 від 26.09.2018 року, для заявника ОСОБА_1 у відповідності до ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження» та ст. 385 ЦПК України розпочався з часу направлення повідомлення про результати оцінки з 05 жовтня 2016 року, а з врахуванням надіслання електронного листа стягувачем, щонайпізніше з 24 жовтня 2016 року. Таким чином, подаючи 04 листопада 2016 року скаргу, ОСОБА_1 пропустив 10-денний строк звернення до суду зі скаргою на рішення державного виконавця Резнікова О.Г. про оцінку майна. При цьому, останній не звернувся до суду з заявою про поновлення йому пропущеного строку. Відповідно до ст.72 ЦПК України, в редакції, що діяла на час подачі скарги, документи подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, якщо суд за клопотанням особи, що їх подала, не знайде підстав для поновлення або продовження строку. Таким чином, колегія суддів вважає, що районний суд, з огляду на відсутність клопотання в скарзі про поновлення пропущеного скаржником строку, мав би залишити скаргу ОСОБА_1 без розгляду, роз`яснивши останньому його право на повторне звернення зі скаргою на загальних підставах з подачею відповідного клопотання. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені в ухвалі суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи. Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю та ухвалення нового рішення є:1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Керуючись ст. ст. 367, 368, 376, 381-384ЦПК України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» задовольнити частково. Ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 20 квітня 2018 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Резнікова Олександра Григоровича щодо проведення оцінки майна, заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», приватне підприємство «Центр незалежної оцінки та експертизи» - залишити без розгляду. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 22 червня 2020 року. Головуючий Судді: