Постанова Харківський апеляційний суд № 953/3976/20

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Справа № 953/3976/20 Суддя суду 1 інстанції: Колесник С.А. Провадження № 33/818/515/20 П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 червня 2020 року м. Харків Суддя Харківського апеляційного суду Савенко М.Є., за участю представника митниці Тиндика М.В., розглянувши в судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Харківської митниці ДФС на постанову судді Київського районного суду м. Харкова від 23.03.2020, - в с т а н о в и в: Постановою судді Київського районного суду м. Харкова від 23.03.2020 закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.472 МКУ. В апеляційній скарзі Харківська митниця ДФС просить постанову Київського районного суду м. Харкова від 23.03.2020 скасувати, та ухвалити нову, якою ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ст. 472 МК України та накласти на нього адміністративне стягнення відповідно до санкції цієї статті. Посилається на те, що декларантом ОСОБА_1 порушено установлений порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України і, що саме його протиправна бездіяльність призвела до порушення ст. ст. 257, 266 МКУ та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України. ОСОБА_1 належним чином повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги до апеляційного суду не з`явився, що в силу вимог ст.294 КУпАП не є перепоною для апеляційного розгляду. 12.06.2020 ОСОБА_1 подав заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності. Заслухавши пояснення представника митниці Тиндика М.В. в підтримку апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, 486,489 МК України, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Виносячи постанову суд першої інстанції дотримався вищенаведених норм. Відповідно до ч.1 ст.458 Митного кодексу України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. Статтею 472 Митного кодексу України передбачена відповідальність за недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України. За змістом цього Закону такі дії вчиняються винною особою умисно чи з необережності. Згідно зі ст.257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При цьому підпункти « а, б, г, д» п.5 ст. 257 Митного Кодексу вказують на те, що декларант зобов`язаний вносити до митної декларації точні відомості про товари, їх найменування, код товару з УКТЗЕД, кількість, торгівельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар. Як визначено ст.266 МК України декларант зобов`язаний здійснювати декларування товарів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом, а саме на вимогу митного органу пред`явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей. Згідно ч.1 ст.69 МК України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД. Контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно УКТЗЕД здійснюють органи доходів і зборів. Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо (ч.5 ст.69 МК України). Штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв`язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються органами доходів і зборів виключно у разі, якщо прийняте органом доходів і зборів рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення (ч.6 ст.69 МК України). Згідно ст.268 МК України допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та нетарифного регулювання не тягне за собою застосування санкцій. Водночас ст.460 МК України встановлено, що допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично, не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом. Диспозицією ст.472 МК України передбачено, що відповідальність настає через недекларування товарів, що переміщуються через митний кордон України, тобто не заявлення за встановленою формою точних та достовірних даних про товар. Таким чином, відповідальність за ст.472 МК України настає у випадку, коли особі відомі всі необхідні реквізити товару, що підтверджуються відповідними документами, однак особа їх не декларує за встановленою формою. Проте, в протоколі про порушення митних правил №2036/80700/19 від 06.08.2019, складеному щодо ОСОБА_1 не розкрито об`єктивної сторони правопорушення за ст.472 МК України, а також не зрозуміло в чому полягало дане правопорушення, якими діями правопорушника воно вчинено і чим це підтверджується. Відповідно до матеріалів справи, під час проходження митного контролю «зеленим коридором», ОСОБА_1 заявив про переміщуваний ним товар та пред`явив його для огляду, тобто вчинив усне декларування товару. Проте, ст.471 МК України передбачає відповідальність за порушення встановленого цим Кодексом порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через "зелений коридор", товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України. Об`єктивна сторона зазначеного правопорушення характеризується наявністю під час проведення митного контролю в особи, яка формою проходження митного контролю вибрала проходження через таку зону (коридор), товарів, заборонених чи обмежених до переміщення через митний кордон України, або товарів у кількостях, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України. Відповідно до ч.1 ст.487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення. Тому ОСОБА_1 допустив порушення порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, що повністю охоплюється диспозицією ст.471 МК України, і такі дії додаткової кваліфікації за ст.472 МК України не потребують. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколу про порушення митних правил, у відповідності до ст.490 МК України. Суддя при розгляді справи не має права змінювати юридичну кваліфікацію адміністративного проступку, який вказаний в протоколі. За таких обставин суд першої інстанції розглядав справу в межах зібраних матеріалів справи. Враховуючи викладене, підстав для скасування постанови суду першої інстанції за доводами апеляційної скарги Харківської митниці ДФС не вбачається. Керуючись ст .ст. 527-529 МК України, ст. 294 КУпАП п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Харківської митниці ДФС залишити без задоволення. Постанову Київського районного суду м. Харкова від 23.03.2020 щодо закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення за ст.472 МК України у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення,залишити без змін. Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Харківського апеляційного суду М.Є. Савенко