Постанова Харківський апеляційний суд № 953/18706/21

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Справа № 953/18706/21 Суддя суду 1 інстанції: Губська Я.В. Провадження № 33/818/105/23 П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 травня 2023 року м. Харків Суддя Харківського апеляційного суду Савенко М.Є., розглянувши в судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Харківської митниці на постанову судді Київського районного суду м. Харкова від 14.01.2022, - в с т а н о в и в: Постановою судді Київського районного суду м. Харкова від 14.01.2022 закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МКУ. Як зазначено в постанові, 19.05.2021 до митного поста «Харків товарний» Слобожанської митниці Держмитслужби декларантом АТ НОВИЙ СТИЛЬ ОСОБА_1 для митного контрою та митного оформлення в режимі ІМ-40-ДЕ була подана митна декларація № UA807170/2021/030511 на товар: шкіра пресована, шкіра оригінальна регенерована (композиційна). У зв`язку із спрацюванням автоматизованої системи аналізу та управління ризиками було проведено митний огляд заявленого до митного оформлення товару. За результатами проведеного митного огляду встановлено, що крім заявленого до оформлення товару, знаходяться ще 4 листа (схожих на шкіру) чорного кольору та 8 листів (схожих на шкіру) коричневого кольору, які не були вказані в митній декларації та товаросупровідних документах. В апеляційній скарзі Харківська митниця ДФС просить постанову Київського районного суду м. Харкова від 14.01.2022 скасувати, та ухвалити нову, якою ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ст. 472 МК України та накласти на нього адміністративне стягнення відповідно до санкції цієї статті. Посилається на те, що декларантом ОСОБА_1 порушено установлений порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України і, що саме його протиправна бездіяльність призвела до вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України. Учасники справи належним чином повідомлялися про час та місце розгляду апеляційної скарги до апеляційного суду не з`явилися, що в силу вимог ст.294 КУпАП не є перепоною для апеляційного розгляду. Представником митниці подана заява, в якій вона підтримувала апеляційну скаргу та просила розглядати справу за її відсутності. Вивчивши матеріали справи вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, 486,489 МК України, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Виносячи постанову суд першої інстанції дотримався вищенаведених норм. Відповідно до ч. 1 ст. 458 Митного кодексу України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. Статтею 472 Митного кодексу України передбачена відповідальність за недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України. За змістом цього Закону такі дії вчиняються винною особою умисно чи з необережності. Згідно зі ст.257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При цьому підпункти « а, б, г, д» п.5 ст. 257 Митного Кодексу вказують на те, що декларант зобов`язаний вносити до митної декларації точні відомості про товари, їх найменування, код товару з УКТЗЕД, кількість, торгівельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар. Як визначено ст.266 МК України декларант зобов`язаний здійснювати декларування товарів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом, а саме на вимогу митного органу пред`явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей. Згідно ч.1 ст.69 МК України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД. Контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно УКТЗЕД здійснюють органи доходів і зборів. Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо (ч.5 ст.69 МК України). Штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв`язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються органами доходів і зборів виключно у разі, якщо прийняте органом доходів і зборів рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення (ч.6 ст.69 МК України). Згідно ст.268 МК України допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та нетарифного регулювання не тягне за собою застосування санкцій. Водночас ст.460 МК України встановлено, що допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично, не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом. Диспозицією ст.472 МК України передбачено, що відповідальність настає через недекларування товарів, що переміщуються через митний кордон України, тобто не заявлення за встановленою формою точних та достовірних даних про товар. Таким чином, відповідальність за ст.472 МК України настає у випадку, коли особі відомі всі необхідні реквізити товару, що підтверджуються відповідними документами, однак особа їх не декларує за встановленою формою. Тобто, для наявності у діях особи об`єктивної сторони складу даного адміністративного правопорушення, необхідно наявність заповненої ним митної декларації, в якій особою не було заявлено точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, що переміщуються. Як зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення №0294/80700/21 від 26.05.2021, за результатами проведеного митного огляду встановлено, що крім заявленого до оформлення товару, знаходяться ще 4 листа (схожих на шкіру) чорного кольору та 8 листів (схожих на шкіру) коричневого кольору, які не були вказані в митній декларації та товаросупровідних документах. Проте, як вбачається з матеріалів справи, 12.04.2021 між Постачальником SALAMANDER та АТ «НОВИЙ СТИЛЬ» було укладено додаткову угоду, у якій сторони домовились, що продавець пакує товар на свій погляд, так щоб уникнути пошкодження товару при транспортуванні, шляхом прокладки додатковими листами, які входять в вартість товару. Додаткові листи можуть мати іншу структуру, колір від товару що постачається або можуть бути ідентичними товару що постачається. Критерії упаковки постачальник встановлює сам. У результаті проведення митного огляду виявлено 108 листів чорного кольору та 8 листів коричневого кольору. Тобто шкіру що було вилучено, митний орган помилково зазначив, як незадекларовану. Постачальник у своїх листах, які було додано під час складання протоколу та у додатку до контракту встановив, що ці зайві листи - є упаковкою та вона входить до вартості товару. Відповідно до ч.1 ст.487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення. Таким чином, суд першої інстанції не порушив вимог ст. ст. 279, 280 , 213, 221 КУпАП і розглянув справу в межах наданих матеріалів справи. З даним висновком погоджується й апеляційний суд. За таких обставин суд першої інстанції розглядав справу в межах зібраних матеріалів справи. Враховуючи викладене, підстав для скасування постанови суду першої інстанції за доводами апеляційної скарги Харківської митниці ДФС не вбачається. Керуючись ст .ст. 527-529 МК України, ст. 294 КУпАП п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Харківської митниці залишити без задоволення. Постанову Київського районного суду м. Харкова від 14.01.2022 щодо закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення за ст. 472 МК України у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення,залишити без змін. Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Харківського апеляційного суду М.Є. Савенко