Постанова Миколаївський апеляційний суд № 490/1622/20

23.06.20 33/812/202/20 Єдиний унікальний номер судової справи 490/1622/20 Номер провадження 33/812/202/20 Головуючий у місцевому суді: Скрипченко С.М. Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП Головуючий у апеляційному суді: Серебрякова Т.В. ст.ст.124,122-4 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 червня 2020 року місто Миколаїв Миколаївський апеляційний суд у складі: головуючого судді Серебрякової Т.В. із секретарем судового засідання Горенко Ю.В., за участю: особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його представника - Сторчака С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Миколаївського апеляційного суду апеляційну скаргу представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ОСОБА_2 на постанову судді Центрального районного суду міста Миколаєва від 15 травня 2020 року, якою: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця станції Трикратне Вознесенського району Миколаївської області, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130, ст.ст.124,122-4 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, ВСТАНОВИВ: Постановою судді Центрального районного суду міста Миколаєва від 15 травня 2020 року встановлено, що 08 березня 2020 року відносно ОСОБА_1 складено три протоколи про адміністративне правопорушення, відповідно до яких водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом - автомобілем марки і моделі BMW X6, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по перехрестю проспекту Центрального та вулиці 3 Слобідської в місті Миколаєві, був неуважний, не стежив за дорожньою обстановкою, при зміні напрямку руху не вибрав безпечного бокового інтервалу та допустив бокове контактування з рухаючись в попутному напрямку праворуч транспортним засобом - автомобілем марки та моделі Mercedes Benz 316, реєстраційний номер НОМЕР_2 , чим водій порушив п.2.3б, 10.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП. Внаслідок ДТП транспортний засіб автомобіль марки та моделі Mercedes Benz 316, реєстраційний номер НОМЕР_2 зазнав механічних пошкоджень. Після цього, порушуючи вимоги п.2.10а Правил дорожнього руху України, водій ОСОБА_1 залишив місце ДТП, за що передбачена відповідальність за ст.122-4 КУпАП. Також, 08 березня 2020 року о 17 год. 55 хв., ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом автомобілем марки і моделі BMW X6, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по перехрестю проспекту Центрального та вулиці 3 Слобідської в місті Миколаєві з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах з порожнини рота, порушення мови. В присутності двох свідків відмовився у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 Сторчак С.О. просить скасувати постанову судді Центрального районного суду міста Миколаєва від 15 травня 2020 року та постановити нову постанову. Апеляційна скарга мотивована тим, що внаслідок неналежного повідомлення районним судом про розгляд справи, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, була позбавлена можливості прийняти участь у розгляді справи та спростувати інкриміноване їй правопорушення надавши суду відповідні докази. Окрім того, в протоколі про адміністративне правопорушення не вірно зазначено місце проживання ОСОБА_1 , оскільки фактично останній проживає у місті Вознесенську Миколаївської області за місцем реєстрації. Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , представника ОСОБА_2 на підтримку апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. За змістом ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності. Згідно положень ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Зі змісту оскаржуваної постанови убачається, що суддя суду першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 вказаних вимог закону дотримався в повному обсязі, з`ясував всі обставини, дослідив і належним чином оцінив всі докази та дійшов правильного висновку про наявність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130, ст.ст.124,122-4 КУпАП, за обставин, викладених у даній постанові суду. Так, стосовно складання протоколу про адміністративне правопорушення від 08 березня 2020 року, за яке передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП, суд виходить з наступного. Відповідно до ч.ч.2,3,5 ст.266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Процедуру направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду визначає Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня2008 року за №1103 (далі Порядок). Відповідно до п.п.2,3,4,6,7,8 вказаного Порядку огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС. Огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться у присутності двох свідків. Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. Частиною 1 ст.130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність не тільки за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, але й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп`яніння. За такого, відмовляючись від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, ОСОБА_1 , порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Так, відповідно до вимог ст.251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є доказом в справі про адміністративне правопорушення. Як зазначено у п.6 Розділу X Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства Внутрішніх Справ України за №1395 від 07 листопада 2015 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за №1408/27853, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Як слідує із протоколу про адміністративне правопорушення, серія БД №297752 від 08 березня 2020 року, який, враховуючи положення ст.251 КУпАП, є доказом, 08 березня 2020 року о 17 годині 55 хвилин в місті Миколаєві Центрального району, на перехресті проспекту Центрального та вулиці 3 Слобідської, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом автомобілем марки і моделі BMW X6, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: порушення мови, різкий запах з порожнини рота, порушення координації руху. Від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестера «Драгер», та у медичному закладі у встановленому законом порядку, у присутності двох свідків: ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , правопорушник відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України. Тому при вирішенні справи, в обґрунтування своїх висновків районний суд правильно послався на дані протоколу про адміністративне правопорушення, які об`єктивно підтверджено письмовими поясненнями свідків, що у відповідності до положень ст.251 КУпАП є доказами у справі про адміністративне правопорушення. Протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст.256 КУпАП. Відповідно до вимог п.2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Оскільки сам факт відмови від проведення тесту за допомогою алкотестера «Драгер» та проходження медичного огляду в медичній установі утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, то апеляційний суд вважає, що водій ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП. Твердження ОСОБА_1 в судовому засіданні апеляційної інстанції про те, що керування транспортним засобом здійснював його товариш не було доводами апеляційної скарги та не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні, а також спростовуються доказами, що наявні у даній справі, а саме поясненнями свідка ОСОБА_5 , а також долученим до справи відеозаписом. При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП відноситься до тих правопорушень, яке за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та є небезпечним як для самого правопорушника так і для інших учасників дорожнього руху. Щодо складання протоколів про адміністративні правопорушення, за які передбачена відповідальність за ст.124 та ст.122-4 КУпАП, слід зазначити наступне. Так, згідно протоколу БД №297760 від 08 березня 2020 року, який, враховуючи положення ст.251 КУпАП, є доказом, 08 березня 2020 року о 17 годині 55 хвилин в місті Миколаєві Центрального району, на перехресті проспекту Центрального та вулиці 3 Слобідської, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом автомобілем марки і моделі BMW X6, реєстраційний номер НОМЕР_1 , був неуважний, не стежив за дорожньою обстановкою, при зміні напрямку руху не вибрав безпечного бокового інтервалу та допустив бокове контактування з транспортним засобом автомобілем моделі та марки Mercedes Benz 316, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що рухався в попутному напрямку праворуч, під керуванням водія ОСОБА_5 . Внаслідок ДТП транспортний засіб ОСОБА_5 отримав механічні пошкодження. Водій порушив вимоги п.п.2.3б, 10.1, 13.1 Правил дорожнього руху України. Окрім того, згідно протоколу БД №287308 від 08 березня 2020 року, який, враховуючи положення ст.251 КУпАП, є доказом у справі, 08 березня 2020 року о 17 годині 55 хвилин в місті Миколаєві Центрального району, на перехресті проспекту Центрального та вулиці 3 Слобідської, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом автомобілем марки і моделі BMW X6, реєстраційний номер НОМЕР_1 , став учасником ДТП після чого залишив місце події, чим порушив вимоги п.2.10а Правил дорожнього руху України. Вищевказане підтверджується схемою місця дорожньої транспортної пригоди на якій зазначено місце контактування транспортних засобів та показами потерпілого ОСОБА_5 , який пояснив, що 08 березня 2020 року о 17 годині 50 хвилин на перехресті проспекту Центрального та вулиці 3 Слобідської в місті Миколаєві він керував транспортним засобом - автомобілем марки і моделі Mercedes Benz 316, реєстраційний номер НОМЕР_2 . Під`їхавши до перехрестя в центральній смузі руху він зупинився на червоний сигнал світлофору. Одночасно, в попутному напрямку в крайній лівій смузі зупинився транспортний засіб автомобіль марки і моделі BMW X6, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Після того, як він почав рух автомобіля на зелений сигнал світлофора почув удар в ліву частину автомобіля. В результаті ДТП було пошкоджено: передні ліві двері, лівий порог. Водій транспортного засобу - автомобіля марки і моделі BMW X6, реєстраційний номер НОМЕР_1 спочатку зупинився, але потім залишив місце вчинення дорожньої транспортної пригоди. Недовіряти або сумніватись в правдивості та об`єктивності показів свідка у суду апеляційної інстанції підстав немає. Останній був ознайомлений зі своїми правами, передбаченими ст.63 Конституції України, його покази є послідовними та логічними і доповнюють інші докази у справі. За такого, судом встановлено, що скоєння даного ДТП стало можливим внаслідок не виконання саме водієм ОСОБА_1 п.п.2.3б, 10.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, що знаходяться у прямому причинному зв`язку з наслідками які настали, оскільки він був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою, при зміні напрямку руху не вибрав безпечного бокового інтервалу, в наслідок чого допустив зіткнення із автомобілем під керуванням водія ОСОБА_5 та в подальшому залишив місце вчинення дорожньої транспортної пригоди. В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. При цьому апеляційна скарга не містить жодних доводів, щодо незаконності складених протоколів про адміністративні правопорушення чи оскаржуваної постанови суду, окрім неправильного зазначення адреси місця реєстрації ОСОБА_1 та неповідомлення його та представника про розгляд справи. Стосовно розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 , то апеляційний суд виходить з того, що хоча справа про адміністративне правопорушення і розглянута у відсутність останнього, але його процесуальні права, в тому числі права на доступ до правосуддя, поновлені шляхом звернення до апеляційного суду. Так, при розгляді справи в апеляційному суді останньому була надана можливість в повному обсязі реалізувати свої права, передбачені ст.268 КУпАП, та скористатися ними. А тому розгляд справи у відсутність особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності не вплинув на правильність прийнятого рішення і не може бути підставою для скасування постанови. Щодо зазначення в протоколах про адміністративні правопорушення не правильної адреси особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, то слід зазначити наступне. Дані про місце проживання особи вносяться у протокол про адміністративне правопорушення з її слів, та коли особа знайомиться з його змістом та ставить свій підпис без викладення зауважень, то вказані дії свідчать про те, що усі особисті дані про цю особу внесені представниками поліції вірно та відповідають дійсності, тобто навмисне зазначення особою невірних даних про своє місце проживання не має правового значення для складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, ст.ст.124,122-4 КУпАП, крім бажання ухилитися від накладення адміністративного стягнення. За правилами ч. 2 ст.36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень. Згідно ст.252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Отже, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що місцевий суд вірно оцінив наявні в даній справі докази, відповідно до вимог ст.251 КУпАП та дійшов до правильних висновків про доведеність вини водія ОСОБА_1 у порушенні вимог п.п.2.5, 2.3б, 10.1,13.1 та 2.10а Правил дорожнього руху України, а також що його дії слід кваліфікувати за ч.1 ст.130, ст.ст.124,122-4 КУпАП. Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій. Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено. Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення у межах апеляційної скарги не встановлено таких порушень, що унеможливили би прийняття законного та обґрунтованого рішення. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи та не спростовуються доводами апеляційної скарги. Підстав для закриття провадження у справи апеляційним судом не встановлено. Враховуючи зазначене, апеляційний суд дійшов висновку, що постанову суду першої інстанції необхідно залишити без зміни як законну та обґрунтовану, а апеляційну скаргу - без задоволення. Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ОСОБА_2 залишити без задоволення. Постанову судді Центрального районного суду міста Миколаєва від 15 травня 2020 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130, ст.ст.124,122-4 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Миколаївського апеляційного суду Т.В. Серебрякова