Постанова 4801 № 128/766/20

Справа № 128/766/20 Провадження № 33/801/488/2020 Категорія: 156 Головуючий у суді 1-ї інстанції Саєнко О. Б. Доповідач: Матківська М. В. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 червня 2020 року м. Вінниця Суддя Вінницького апеляційного суду Матківська М. В., одержавши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького районного суду Вінницької області від 08 квітня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає по АДРЕСА_1 , пенсіонера, до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановив: Постановою Вінницького районного суду Вінницької області від 08 квітня 2020 року визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн. в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк в один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на корить держави судовий збір в розмірі 420,40 грн. 09 червня 2020 року через відділення поштового зв`язку ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на постанову суду разом із клопотанням про поновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги, яке мотивував тим, що ним 29 квітня 2020 року, 06 травня 2020 року, 14 травня 2020 року були подані апеляційні скарги електронною поштою, які у зв`язку з помилками були йому повернуті. У зв`язку з карантином він не мав можливості роздрукувати та відправити скаргу поштою. Виправивши помилку, апеляційну скаргу 25 травня 2020 року він відправив поштою. Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала з огляду на таке. Як свідчать матеріали справи 06 квітня 2020 року ОСОБА_1 подав до суду першої інстанції заяву, якою просив судове засідання провести у його відсутність та долучити до матеріалів справи його письмове пояснення з додатками. Оскаржувану постанову суд першої інстанції виніс 08 квітня 2020 року за відсутності ОСОБА_1 . Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. За змістом цієї статті строк на апеляційне оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення починає обраховуватися з дня винесення такої постанови. Враховуючи, що закінчення строку на апеляційне оскарження постанови суду від 08 квітня 2020 року припало на вихідний день - суботу 18 квітня 2020 року, останнім днем для подання апеляційної скарги на постанову суду був понеділок 20 квітня 2020 року. Вперше апеляційну скаргу на постанову суду ОСОБА_1 подав шляхом надсилання на електронну адресу апеляційного суду 29 квітня 2020 року, тобто з пропуском встановленого ч. 2 ст. 294 КУпАП строку. Постановою Вінницького апеляційного суду від 15 травня 2020 року цю апеляційну скаргу повернуто ОСОБА_1 , з тих підстав, що апеляційна скарга не підписана електронним цифровим підписом, а тому є такою, що не підписана особою, яка її подала. 21 травня 2020 року ОСОБА_1 повторно подав апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції. Постановою Вінницького апеляційного суду від 03 червня 2020 року цю апеляційну скаргу повернуто ОСОБА_1 у зв`язку з тим, що скарга подана після закінчення строку на апеляційне оскарження постанови суду, встановленого ч. 2 ст. 294 КУпАП та скаржник не заявив клопотання про поновлення такого строку. 09 червня 2020 року через відділення поштового зв`язку ОСОБА_1 подав чергову апеляційну скаргу на постанову суду від 08 квітня 2020 року разом із клопотанням про поновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги. Проте подане клопотання не містить посилань на обставини, які б переконливо свідчили, що скаржник був позбавлений можливості у встановлений ч. 2 ст. 294 КУпАП строк (протягом десяти днів з дня винесення постанови) реалізувати своє право на апеляційне оскарження постанови суду від 08 квітня 2020 року. Посилання скаржника як на підставу поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження на те, що ним 29 квітня 2020 року, 06 травня 2020 року, 14 травня 2020 року були подані апеляційні скарги електронною поштою, які у зв`язку з помилками були йому повернуті, а виправивши помилку, апеляційну скаргу 25 травня 2020 року він відправив поштою, не свідчать про поважність причин пропуску ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження постанови суду. Європейський суд з прав людини наголошує, що особа, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як свідчать матеріали справи ОСОБА_1 було відомо про розгляд справи судом першої інстанції; він 06 квітня 2020 року подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність; та за умови добросовісного ставлення до виконання своїх процесуальних обов`язків не мав перешкод своєчасно довідатись про ухвалене судом рішення, яке 10 квітня 2020 року оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень, та оскаржити його у встановлений ч. 2 ст. 294 КУпАП строк. Проте таким своїм правом ОСОБА_1 не скористався, вперше подавши апеляційну скаргу на постанову суду лише 29 квітня 2020 року, тобто після закінчення строку на апеляційне оскарження постанови суду, встановленого ч. 2 ст. 294 КУпАП. Інших причин, які б свідчили про поважність пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду ОСОБА_1 не зазначив. З огляду на викладене, враховуючи, що ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу після закінчення встановленого законом десятиденного строку на апеляційне оскарження постанови суду, та наведені ним причини пропуску цього строку не можна визнати поважними, йому слід відмовити в поновленні такого строку та на підставі ч. 2 ст. 294 КУпАП апеляційну скаргу повернути особі, яка їх подала. На підставі викладеного та керуючись ч. 2 ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд постановив: Відмовити ОСОБА_1 в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Вінницького районного суду Вінницької області від 08 квітня 2020 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького районного суду Вінницької області від 08 квітня 2020 року повернути особі, яка її подала. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. СуддяМ. В. Матківська