Ухвала КЦС ВС № 185/641/18

Ухвала 18 червня 2020 року м. Київ справа № 185/641/18 провадження № 61-7899ск20 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Кузнєцова В. О., Тітова М. Ю., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 липня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 20 листопада 2019 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування будинку та земельної ділянки, ВСТАНОВИВ: У січні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом, в якому просила визнати недійсними договір від 01 грудня 2015 року дарування будинку і земельної ділянки, розташованих по АДРЕСА_1 , які були укладені між нею та відповідачем. Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 липня 2019 року в задоволенні позову відмовлено. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 20 листопада 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 липня 2019 року - без змін. 08 травня 2020 року, тобто з пропуском встановленого законом строку на касаційне оскарження, ОСОБА_1 подала засобами поштового зв`язку касаційну скаргу на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 липня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 20 листопада 2019 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення про задоволення позову. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 20 травня 2020 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 липня 2019 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 20 листопада 2019 року, відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору, касаційну скаргу залишено без руху та надано строк десять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків, а саме - заявнику необхідно було сплатити судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в розмірі 1 409,60 грн, і роз`яснено заявнику про наслідки невиконання вимог ухвали суду. Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, за ідентифікатором поштового відділення 0306304635144, заявник отримала вказану ухвалу 02 червня 2020 року. На виконання вимог вказаної ухвали до Верховного Суду надійшли матеріали на усунення недоліків, які заявником здані на пошту 04 червня 2020 року. Вимоги ухвали заявником виконано. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті. Згідно з абзацом 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. Касаційна скарга подана на підставі пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України. На обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень ОСОБА_1 вказала, що суди не врахували правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року у справі № 6-202цс15, від 11 листопада 2015 року у справі № 6-1124цс15, від 02 грудня 2015 року у справі № 6-2087цс15, від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1364цс15, від 20 квітня 2016 року у справі № 6-372цс16, а також правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 03 жовтня 2018 року у справі № 759/17065/14-ц. Касаційна скарга за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, оплачена судовим збором. Згідно з частиною першою статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Оскільки викладені доводи касаційної скарги, що є підставою для відкриття касаційного провадження, викликають необхідність їх перевірки, то слід відкрити касаційне провадження в цій справі та витребувати матеріали справи. Керуючись статтями 389, 392, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 липня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 20 листопада 2019 року. Витребувати з Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області цивільну справу № 185/641/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування будинку та земельної ділянки. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 17 липня 2020 року. Відповідно до пункту 3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені, зокрема, статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді:В. А. Стрільчук В. О. Кузнєцов М. Ю. Тітов