Постанова 4856 № 824/387/20-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 824/387/20-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Брезіна Тетяна Миколаївна Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М. 03 червня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Кузьмишина В.М. суддів: Совгири Д. І. Сапальової Т.В. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу акціонерного товариства "Альфа- Банк" на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 16 березня 2020 року (прийнято 16.03.2020 в м. Чернівці) у справі за заявою аціонерного товариства "АЛЬФА-БАНК" до ОСОБА_1 про заміну стягувача у виконавчому написі нотаріуса від 12 вересня 2017 року про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, В С Т А Н О В И В : Описова частина. Короткий зміст позовних вимог. У березні 2020 року АТ "АЛЬФА-БАНК" звернулося до Чернівецького окружного адміністративного суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому написі нотаріуса від 12 вересня 2017 року про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції. Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 16 березня 2020 позовну заяву повернуто заявнику без розгляду. Короткий зміст вимог апеляційної скарги. Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, АТ "АЛЬФА-БАНК" подало апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане судове рішення, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. В апеляційній скарзі апелянт вказує на те, що суд першої інстанції порушив приписи процесуального законодавства, що призвело до прийняття незаконного судового рішення. Відзив/заперечення на апеляційну скаргу. ОСОБА_1 правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Рух справи у суді апеляційної інстанції. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05 травня 2020 року відкрито апеляційне провадження у вищевказаній справі. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2020 року справу призначено до судового розгляду в порядку письмового провадження. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції. Так, судом першої інстанції встановлено, що відповідно до виконавчого напису №19096 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського В.А. від 12.09.2017 р. підлягає стягненню на користь ПАТ УКРСОЦБАНК код ЄДРПОУ 00039019 з боржника ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в сумі 256721,90 доларів США. Строк пред`явлення виконавчого документу до виконання вказано протягом 3 років з дня його вчинення. Рішенням спільних загальних зборів акціонерів АТ "АЛЬФА-БАНК" та АТ "УКРСОЦБАНК" (Протокол №1/2019) затверджено нову редакцію Статуту АТ "АЛЬФА-БАНК" згідно з яким АТ "АЛЬФА-БАНК" є правонаступником всього майна, прав і обов`язків АТ "УКРСОЦБАНК". 13.03.2020 р. акціонерне товариство АЛЬФА-БАНК звернулось до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому написі нотаріуса №19096 від 12.09.2017 р., а саме ПАТ УКРСОЦБАНК його правонаступником АТ АЛЬФА-БАНК. Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 16 березня 2020 позовну заяву повернуто заявнику без розгляду, оскільки Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено порядок заміни стягувача у виконавчому написі нотаріуса.

Мотивувальна частина. Позиція Сьомого апеляційного адміністративного суду. Згідно з ч.2 ст.167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду. Відповідно до ч.1 ст.379 КАС України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Відповідно до п.19 ст.34 Закону України "Про нотаріат" вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія. Згідно з ст.87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів. Відповідно до положень ст.88 Закону України "Про нотаріат" нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Отже, вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права кредитора на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Згідно з ст. 90 Закону України "Про нотаріат" встановлено, що стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Відповідно до п.3 ч.1 ст.3 Закону України "Про виконавче провадження" підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: 1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; 1-1) судові накази; 2) ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом; 3) виконавчих написів нотаріусів; 4) посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; 5) постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди; 6) постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 7) рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами; 8) рішень Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України; 9) рішень (постанов) суб`єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень. Таким чином, колегія суддів звертає увагу, що виконавчі листи та виконавчі написи нотаріуса є різними видами виконавчих документів. Відповідно до ч.5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» в разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. Виконавчий напис №19096 від 12.09.2017 р. може бути пред`явлений для виконання до відділу (підрозділу) державної виконавчої служби або приватного виконавця для примусового виконання відповідно до ч.1 ст.12 Закону України "Про виконавче провадження" протягом трьох років з дня його вчинення. Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції було вірно встановлено, що АТ "АЛЬФА-БАНК" не надано доказів відкриття відкритого виконавчого провадження на підставі виконавчого напису нотаріуса. При цьому, посилання апелянта на положення ч.4 ст.379 КАС України щодо можливості заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження колегія суддів не приймає до уваги, оскільки ці положення стосуються заміни стягувача у виконавчому листі, тоді як предметом спору у справі є заміна стягувача у виконавчому написі нотаріуса. Крім того, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги посилання апелянта на постанову Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 826/7941/17, оскільки в цій справі спір вирішувався щодо заміни стягувача у виконавчому документі за яким було відкрито виконавче провадження, а тому переметом розгляду в справі є інші правовідносини. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги. Таким чином, судом першої інстанції вірно було встановлено, що заява про заміну стягувача у виконавчому написі нотаріуса від 12 вересня 2017 року підлягає поверненню без розгляду, оскільки вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою. Посилання суду першої інстанції на ст. 167 КАС України та на можливість повернення заяви без розгляду є вірними, оскільки параграф 2 глави 1 розділу II КАС України регулює порядок розгляду заяв з процесуальних питань. Доводи апеляційної скарги зазначеного не спростовують. Згідно з ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам ч. 1 ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу акціонерного товариства "Альфа- Банк" залишити без задоволення, а ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 16 березня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Кузьмишин В.М. Судді Совгира Д. І. Сапальова Т.В.