Постанова 4851 № 520/11455/19

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 червня 2020 р.Справа № 520/11455/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Сіренко О.І., Суддів: Кононенко З.О. , Калиновського В.А. , за участю секретаря судового засідання Ковальчук А.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської міської ради на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.01.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Волошин Д.А., повний текст складено 06.02.20 року по справі № 520/11455/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна" до Харківської міської ради треті особи Департамент земельних відносин Харківської міської ради , Департамент містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фортуна", звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської міської ради, треті особи Департамент земельних відносин Харківської міської ради, Департамент містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд: - визнати протиправною бездіяльність Харківської міської ради щодо питання надання дозволу ТОВ "Фортуна" на розробку проекту землеустрою для відведення земельної ділянки орієнтовною площею до 0,15 га; - зобов`язати Харківську міську раду розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна" №38 від 19.06.2019 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою для відведення земельної ділянки для експлуатації нежитлової будівлі літ. "Э-1" загальною площею 887,3 кв.м. по вул. Велика Панасівська, 89 у місті Харкові, орієнтовною площею до 0,15 га в порядку, встановленому статтею 123 Земельного кодексу України. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Товариству з обмеженою відповідальністю "Фортуна" на праві приватної власності належить нежитлова будівля літ. "Э-1" загальною площею 887,3 кв.м. по вул. Велика Панасівська, 89 у місті Харкові. Позивач неодноразово звертався до Харківської міської ради із заявами щодо оформлення права власності чи права користування земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Харків, вул. Велика Панасівська, 89, однак, в порушення приписів статті 123 Земельного кодексу України, ні відповідного рішення сесії міської ради про задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна" про надання згоди на оформлення права власності чи права користування земельною ділянкою, ні вмотивованої відмови у задоволенні вказаних заяв позивач від відповідача не отримав, у зв`язку з чим просив позов задовольнити у повному обсязі. 28 січня 2020 року рішенням Харківського окружного адміністративного суду адміністративний позов ТОВ "Фортуна" до Харківської міської ради, треті особи Департамент земельних відносин Харківської міської ради, Департамент містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Харківської міської ради щодо розгляду заяви ТОВ "Фортуна" №38 від 19.06.2019 з питання надання дозволу ТОВ "Фортуна" на розробку проекту землеустрою для відведення земельної ділянки для експлуатації нежитлової будівлі літ. "Э-1" загальною площею 887,3 кв.м. по вул. Велика Панасівська, 89 у місті Харкові. Зобов`язано Харківську міську раду розглянути заяву ТОВ "Фортуна" №38 від 19.06.2019 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою для відведення земельної ділянки для експлуатації нежитлової будівлі літ. "Э-1" загальною площею 887,3 кв.м. по вул. Велика Панасівська, 89 у місті Харкові в порядку, встановленому статтею 123 Земельного кодексу України. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. Відповідач, не погодившись із судовим рішенням в частині задоволених позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на прийняття рішення при неповному встановленні обставин, які мають значення для справи. Стверджує, що у заяві № 38 від 19.06.2019 року позивач не зазначив орієнтовний розмір земельної ділянки та не додав графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки. Також, у виконавчій зйомці по вул. Великій Панасівській, 89 у м. Харкові, яка була додана до заяви № 38 від 19.06.2019, не зазначено бажане місце розташування (межі земельної ділянки) та не вказано її розмір. Вважає, що вказана заява не є клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою у розумінні ст. 123 Земельного кодексу України, а тому не підлягає розгляду на пленарному засіданні Харківської міської ради, оскільки подана без дотримання вимог, визначених цією статтею. З огляду на зазначене, вважає правомірним розгляд заяви в порядку Закону України «Про звернення громадян» та направлена відповідь заявнику № 3449/0/605-19 від 19.07.2019 (наявна в матеріалах справи). Враховуючи викладене вважає, що не допустив протиправної бездіяльності та не порушив права позивача, а тому Харківський окружний адміністративний суд безпідставно задовольнив адміністративну позову заяву ТОВ «Фортуна». Позивач, у надісланому відзиві на апеляційну скаргу, посилаючись на викладені доводи вказав на правомірність рішення суду першої інстанції. Стверджує, що обов`язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування за наслідками розгляду поданого клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав для такої відмови. З викладених підстав просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник відповідача та третьої особи Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального права, просили скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні позову відмовити у повному обсязі, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі. Представник позивача та третьої особи Департаменту земельних відносин Харківської міської ради в судове засідання не з`явились, про час та дату слухання справи були повідомлені належним чином. Від представника позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення. Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Враховуючи, що позивач та третя особа Департамент земельних відносин Харківської міської ради по справі були належним чином повідомлені про час та дату слухання справи, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності представників позивача та зазначеної третьої особи. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників відповідача та третьої особи Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №42860242 від 27.08.2015 р., Товариству з обмеженою відповідальністю Фортуна на праві приватної власності належить нежитлова будівля літ. "Э-1" загальною площею 887,3 кв.м., яка розташована за адресою: вул. Велика Панасівська (до перейменування вул. Котлова), 89 у місті Харкові, що також підтверджується Свідоцтвом про право власності №42859970 від 27.08.2015. (а.с.13-14). З метою впорядкування питання щодо отримання у користування або у власність земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Харків, вул. Велика Панасівська, 89, позивач неодноразово звертався до відповідача з приводу надання дозволу на розробку проекту землеустрою для відведення земельної ділянки. Так, зокрема, 20.06.2019 р. позивач звернувся до Харківського міського голови Кернеса Г.А. з заявою №38 від 19.06.2019 р. про надання дозволу на розробку проекту землеустрою для відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 для експлуатації нежитлової будівлі літ. "Э-1", що належить на праві приватної власності ТОВ "Фортуна". (а.с.19). До вказаної заяви позивачем було додано договір купівлі продажу нежитлової будівлі, акт приймання-передачі нежитлової будівлі, свідоцтво про право власності на нерухоме майно, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, виконавчу зйомку, технічний паспорт на виробничий будинок, фото земельної ділянки, тощо. Листом від 19.07.2019 року №3449/0/605-19 Департаментом містобудування та архітектури Харківської міської ради надано відповідь, в якій повідомлено, що Департаментом містобудування та архітектури буде направлено запит до Відділу у м. Харкові Головного управління Держгеокадастру у Харківській області стосовно сформованих земельних ділянок за вищенаведеною адресою та наявності у Державному земельному кадастрі відомостей щодо державної реєстрації права власності або права користування за земельну ділянку за даною адресою. Після отримання інформації Департаментом містобудування та архітектури буде продовжена робота по опрацюванню наданого пакету документів на відповідність місця розташування земельної ділянки містобудівній документації та підготовки графічних матеріалів місця розташування земельної ділянки по вул. Велика Панасівська, 89 для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. "Э-1". (а.с.20). Вважаючи, що в даному випадку вчинена протиправна бездіяльність, позивач звернувся до суду з даним позовом. Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що за заявою ТОВ "Фортуна" №38 від 19.06.2019 владним органом не прийнято рішення щодо надання дозволу (відмови у його наданні) на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та необхідності захистити права позивача належним чином. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 2 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні. Згідно п. 34 ч. 1 ст. 26 Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання відповідно до закону регулювання земельних відносин. Відповідно до ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст, крім іншого, належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб. Відповідно до ч.1 ст.122 Земельного кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Згідно з ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Відповідно до ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (уразі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (уразі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). Органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. Згідно ч. 7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін. Відповідно до ч. 9 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її увласність. Згідно ч. 6 ст. 186 ЗК України проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються в порядку, встановленому статтею 186-1цього Кодексу, і затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. Відповідно до ч. ч. 1, 4, 5 ст. 186-1 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин. Розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту. Органи, зазначені в частинах першій-третій цієї статті, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. Частиною 1 статті 123 Земельного кодексу України передбачено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання). Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою. Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу. Частиною 11 даної статті визначено, що рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності); надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва. Частиною 14 статті 123 Земельного кодексу України визначено, що підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. Разом з тим, згідно з ч.2 ст.123 Земельного кодексу України, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. Згідно з ч.3 статті 123 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Забороняється відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, місце розташування об`єктів на яких погоджено відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування згідно із статтею 151 цього Кодексу. У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення документації із землеустрою або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки. З огляду на зазначені норми колегія суддів вказує на те, що законодавством регламентований обов`язок органу місцевого самоврядування розглянути клопотання особи про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у місячний строк та, за результатами розгляду клопотання, надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надати мотивовану відмову у його наданні. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено вч ході апеляційного розгляду справи, за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна" №38 від 19.06.2019 владним органом не прийнято рішення щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, або рішення щодо відмови у його наданні в порядку, визначеному приписами статті 123 Земельного кодексу України, що не спростовано відповідачем у ході судового розгляду, а отже, в цій частині відповідачем вчинено протиправну бездіяльність. При цьому, у разі невідповідності поданого позивачем клопотання з доданими до нього документами вимогам статті 123 Земельного кодексу України, відповідачем не зазначено про це у листі-відповіді Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської від 19.07.2019 року №3449/0/605-19 та не вказано про необхідність надання додаткових документів для вирішення вказаного питання. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України. З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач у спірних правовідносинах допустив протиправну бездіяльність в порушення вимог чинного законодавства. Посилання апелянта на те, що оскільки у заяві №38 від 19.06.2019 позивач не зазначив орієнтовний розмір земельної ділянки та не додав графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, тому вказана заява була розглянута в порядку Закону України Про звернення громадян, колегія суддів відхиляє, оскільки ч.3 статті 123 Земельного кодексу України чітко визначений порядок дій владного органу у разі надходження клопотання щодо розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надання мотивованої відмови у його наданні) та строк його розгляду. За змістом п.

30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя . Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "RuizTorija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи. Таким чином, колегія суддів погоджується висновком суду першої інстанції в частині визнання протиправною бездіяльність Харківської міської ради щодо розгляду заяви ТОВ "Фортуна" №38 від 19.06.2019 з питання надання дозволу ТОВ "Фортуна" на розробку проекту землеустрою для відведення земельної ділянки для експлуатації нежитлової будівлі літ. "Э-1" загальною площею 887,3 кв.м. по вул. Велика Панасівська, 89 у місті Харкові. При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. Так, щодо необхідності зобов`язання відповідача розглянути заяву ТОВ "Фортуна" №38 від 19.06.2019 року, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. Згідно з ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Конституційний Суд України в своєму рішенні від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13). Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини. Так, статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам. В справі «East/West Alliance Limited» проти України» (№ 19336/04) Суд вказує, що дія статті 13 вимагає надання національного засобу юридичного захисту у спосіб, який забезпечує вирішення по суті поданої за Конвенцією «небезпідставної скарги» та відповідне відшкодування, хоча договірним державам надається певна свобода дій щодо вибору способу, в який вони виконуватимуть свої конвенційні зобов`язання за цим положенням. Межі обов`язків за статтею 13 різняться залежно від характеру скарги заявника відповідно до Конвенції. Незважаючи на це, засоби юридичного захисту, які вимагаються за статтею 13 Конвенції, повинні бути ефективними як у теорії, так і на практиці (Kudla v. Polandа № 30210/96). Так, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в даному випадку належнім та достатнім способом захисту позивача у спірних відносинах є зобов`язання Харківську міську раду розглянути заяву ТОВ "Фортуна" №38 від 19.06.2019 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою для відведення земельної ділянки для експлуатації нежитлової будівлі літ. "Э-1" загальною площею 887,3 кв.м. по вул. Велика Панасівська, 89 у місті Харкові в порядку, встановленому статтею 123 Земельного кодексу України Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Згідно з ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ч. 1 ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі. Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції в задоволенні частини позовних вимог, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Харківської міської ради залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.01.2020 року по справі № 520/11455/19 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя О.І. Сіренко Судді З.О. Кононенко В.А. Калиновський Повний текст постанови складено 23.06.2020 року