LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Північний апеляційний господарський суд14/175

від 16.06.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу Відділу культури, молоді та спорту Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.02.2020 у справі № 14/175 залишити без задоволення.

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "16" червня 2020 р. Справа № 14/175 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Демидової А.М. суддів: Владимиренко С.В. Ходаківської І.П. за участю секретаря судового засідання Брунько А.І. за участю представників учасників справи: від прокуратури: не з`явився від позивача (стягувача): не з`явився від відповідача (божника): не з`явився від органу ДВС: не з`явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відділу культури, молоді та спорту Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.02.2020 (ухвалу підписано 10.03.2020) (суддя Удалова О.Г.) у справі № 14/175 Господарського суду міста Києва за позовом Прокурора Новопсковського району Луганської області в інтересах держави в особі Відділу культури і туризму Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецтех-Київ" про розірвання договору та стягнення 180 000,00 грн. ВСТАНОВИВ: Короткий зміст і підстави скарги на дії та бездіяльність державного виконавця.

1. Відділ культури і туризму Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області звернувся до Господарського суду міста Києва зі скаргою на неправомірні та протиправні дії органу державної виконавчої служби, в якій просив суд визнати неправомірними та протиправними дії органу державної виконавчої служби - Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві (далі - Голосіївський РВ ДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві) та зобов`язати Голосіївський РВ ДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві усунути порушення (поновити порушене право заявника (стягувача)) шляхом: скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 14.08.2019 (ВП № 50970425) як такої, що суперечить вимогам Закону України "Про виконавче провадження"; звернення до суду з заявою про видачу дублікату наказу Господарського суду міста Києва від 09.07.2010 у справі № 14/175 про стягнення 180 000,00 грн. у разі втрати цього виконавчого документа; проведення виконавчих дій щодо примусового виконання зазначеного наказу відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження".

2. В обґрунтування зазначеної скарги скаржник послався на порушення Голосіївським РВ ДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві вимог ст.ст. 28, 37 Закону України "Про виконавче провадження". Короткий зміст оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття.

3. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2020 у справі № 14/175 (суддя Удалова О.Г.) відмовлено у задоволенні скарги Відділу культури і туризму Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області на дії Голосіївського РВ ДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві.

4. Відмовляючи у задоволенні скарги, місцевий господарський суд виходив з того, що скаржником не доведено неправомірності дій державного виконавця та/або бездіяльності державного виконавця у межах виконавчого провадження ВП № 50970425, не зазначено, від вчинення яких заходів він ухиляється згідно з наданими йому законом правами для виконання рішення суду, враховуючи, що виконавче провадження не закінчено, вимоги скаржника щодо зобов`язання Голосіївського РВ ДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві провести виконавчі дії щодо примусового виконання даного наказу відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження", в межах судового контролю за виконанням рішення суду, є передчасними та необґрунтованими. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

5. Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2020 у справі № 14/175, Відділ культури і туризму Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказану ухвалу та постановити нову ухвалу, задовольнивши скаргу на неправомірні дії органу державної виконавчої служби щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 09.07.2010 у справі № 14/175.

6. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник зазначає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена на підставі не повністю досліджених доказів, з порушенням норм матеріального права, при недотриманні норм процесуального права.

7. Так, скаржник вважає, що: - судом не з`ясовано обставини, що мають значення для справи, а саме: на адресу стягувача не надходили ні виконавчий документ, ні постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві, чим порушено вимоги ст.ст. 28, 37 Закону України "Про виконавче провадження"; - має місце недоведеність обставин, які суд першої інстанції визнав встановленими, а саме: в оскаржуваній ухвалі не зазначено, що ДВС надано документ, який би доводив факт надіслання рекомендованим поштовим відправленням постанови про повернення виконавчого документа стягувачу; - має місце невідповідність висновків, викладених в оскаржуваній ухвалі, встановленим обставинам справи. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

8. Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.04.2020 апеляційну скаргу Відділу культури і туризму Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.02.2020 у справі № 14/175 передано колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Демидова А.М. - головуючий, Владимиренко С.В., Ходаківська І.П.

9. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2020 (колегія суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого, Владимиренко С.В., Ходаківської І.П.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відділу культури і туризму Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.02.2020 у справі № 14/175; розгляд апеляційної скарги призначено на 16.06.2020 о 10 год. 45 хв.; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 15.06.2020. Явка представників учасників справи.

10. У судове засідання, призначене на 16.06.2020, представники учасників справи не з`явились, хоча були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду апеляційної скарги ухвалою суду від 01.06.2020, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, які містяться в матеріалах справи.

11. Клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги, який призначено на 16.06.2020, до Північного апеляційного господарського суду не надходило.

12. Зважаючи на вищевикладене, враховуючи, що явка представників учасників справи в судове засідання обов`язковою не визнавалась, колегія суддів вважає за можливе здійснити перевірку оскаржуваної ухвали суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку без участі в судовому засіданні представників учасників справи. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

13. Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.04.2010 у справі № 14/175 (суддя Нарольський М.М.) позов Прокурора Новопсковського району Луганської області в інтересах держави в особі Відділу культури і туризму Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області задоволено повністю. Розірвано договір купівлі-продажу № 1 від 23.12.2009, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрспецтех-Київ" (далі - ТОВ "Укрспецтех-Київ") та Відділом культури і туризму Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області. Ухвалено стягнути з відповідача 180 000,00 грн. з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, перерахованих грошових коштів, зарахувавши їх на рахунок позивача. Стягнуто з відповідача в доход Державного бюджету України 1 800 грн. державного мита, та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

14. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2010 вказане рішення було залишено без змін.

15. На виконання рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2010 у справі № 14/175 було видано відповідні накази від 09.07.2010.

16. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2010 було внесено виправлення до наказу Господарського суду міста Києва від 09.07.2010 № 14/175 та постановлено вважати вірним наказ Господарського суду міста Києва від 09.07.2010 у справі № 14/175 у редакції, відповідно до якої слід стягнути з відповідача на користь позивача 180 000,00 грн. перерахованих грошових коштів. 17. 28.04.2016 головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві Чаргадзе Н.О. відкрито виконавче провадження ВП № 50970425 з виконання наказу № 14/175, виданого 09.07.2010 Господарським судом міста Києва, про стягнення з боржника - ТОВ "Укрспецтех-Київ" на користь Відділу культури і туризму Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області 180 000,00 грн. перерахованих грошових коштів. 18. 14.08.2019 заступником начальника Голосіївського РВ ДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві Менчиць Н.Є. на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову ВП № 50970425 про повернення виконавчого документа стягувачу, оскільки вжитими державним виконавцем заходами майна, на яке можливо звернути стягнення в межах суми, на момент перевірки не виявлено.

19. Листом за вих. № 71256 від 24.12.2019 начальник Голосіївського РВ ДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві повідомив стягувача - Відділ культури і туризму Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області про те, що під час перевірки матеріалів виконавчого провадження встановлено, що 30.08.2019 відділом помилково направлено оригінал виконавчого документа (наказ Господарського суду міста Києва від 09.07.2020 № 14/175) до Господарського суду міста Києва, а не стягувачу; 15.10.2019 та 24.12.2019 державний виконавець відділу звертався до Господарського суду міста Києва з вимогою про повернення виконавчого документа. У листі також зазначено, що про надходження виконавчого документа стягувача буде проінформовано додатково. 20. 04.02.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла скарга Відділу культури Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області на дії Голосіївського РВ ДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві (надіслана на адресу суду 30.01.2020), в якій скаржник просив визнати дії вказаного органу неправомірними та протиправними; зобов`язати Голосіївський РВ ДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві усунути порушення (поновити порушене право заявника (стягувача) шляхом: скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 14.08.2019 (ВП № 50970425) як такої, що суперечить вимогам Закону України "Про виконавче провадження"; звернення до суду із заявою про видачу дублікату наказу Господарського суду міста Києва від 09.07.2010 у справі № 14/175 про стягнення 180 000,00 грн. у разі втрати цього виконавчого документа; проведення виконавчих дій щодо примусового виконання зазначеного наказу відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження".

21. Обґрунтовуючи вказану скаргу, скаржник зазначив, що 21.02.2020 до нього як до стягувача у виконавчому провадженні з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 09.07.2010 № 14/175 надійшов лист Голосіївського РВ ДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві від 24.12.2019 № 71256, в якому було повідомлено, що 14.08.2019 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження". У листі було зазначено, що 30.08.2019 Голосіївським РВ ДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві помилково направлено оригінал виконавчого документа до Господарського суду міста Києва; державним виконавцем двічі направлялись вимоги до Господарського суду міста Києва щодо повернення наказу.

22. Скаржник при цьому звернув увагу суду, що наказ Господарського суду міста Києва від 09.07.2010 № 14/175 було направлено до Господарського суду міста Києва, а не на адресу стягувача, яким є Відділ культури Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області, як це передбачено постановою про повернення виконавчого документа стягувачу.

23. Також скаржник зазначив, що на час звернення зі скаргою до нього не надходили ні виконавчий документ, ні постанова про повернення виконавчого документа стягувачу, чим порушено вимоги ст.ст. 28, 37 Закону України "Про виконавче провадження".

24. Крім того, Відділ культури Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області вказав, що за десять років Державна виконавча служба так і не виконала наказ Господарського суду міста Києва у справі № 14/175, хоча боржник десять років працює, отримує дохід, а отже, має можливість погасити борг.

25. Скаржник вважає, що внаслідок неправомірних дій Державної виконавчої служби Відділ культури Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області не може реалізувати своє право на повторне звернення до Державної виконавчої служби щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва у справі № 14/175 та оскарження постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції.

26. Відповідно до ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

27. Згідно з ч. 1 ст. 340 ГПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

28. За приписами статті 1291 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

29. Відповідно до ч. 1 ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

30. Згідно з ч. 1 ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

31. Частиною першою статті 327 ГПК України передбачено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

32. Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

33. Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

34. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

35. Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску виконавець виносить постанову. Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

36. Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

37. Як вірно встановлено місцевим господарським судом, Голосіївським РВДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві допущено помилку щодо надсилання виконавчого документа на підставі постанови від 14.08.2019 ВП № 50970425 про повернення виконавчого документа стягувачу не на адресу стягувача, а на адресу Господарського суду міста Києва.

38. Разом з тим, як зазначено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, станом на 18.02.2020 Господарським судом міста Києва листом від 11.02.2020 № 14/175 на запит Заступника начальника відділу Голосіївського РВ ДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві Менчиць Н.Є. № 50970425/1 від 24.12.2019 повернуто постанову про повернення виконавчого документа стягувачу № 50970425 від 14.08.2019 разом з наказом Господарського суду міста Києва № 14/175 від 09.07.2010 за вих. № 0302210098905 як помилково направленим на адресу Господарського суду міста Києва 30.08.2019.

39. Наказ Господарського суду міста Києва від 09.07.2010 № 14/175 був виданий зі строком пред`явлення до 09.07.2013.

40. Згідно з п. 5 розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII, виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

41. Згідно з ч. 1 ст. 12 вказаного Закону виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

42. Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання.

43. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення (ч. 5 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження").

44. Як вірно зауважив господарський суд першої інстанції, зі змісту оскаржуваної постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 14.08.2019 ВП № 50970425, стягувачу - Відділу культури Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області не роз`яснено порядок повторного пред`явлення виконавчого документа до виконання.

45. Разом з тим, місцевий господарський суд слушно зазначив, що порядок обчислення строків пред`явлення виконавчих документів до виконання, у тому числі у разі повернення виконавчого документа стягувачу, визначений у ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження", і стягувач не позбавлений права та можливості його повторно пред`явити відповідно до норми Закону. Незазначення державним виконавцем про таке право та нероз`яснення порядку повторного пред`явлення виконавчого документа до виконання не може позбавити стягувача наданого йому права або бути підставою для відмови у прийнятті виконавчого документа до виконання.

46. Відповідно до ст. ст. 73, 74, 76, 77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

47. Проаналізувавши вимоги скаржника, оцінивши надані докази та обставини справи, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованих висновків про те, що оскільки відповідно до постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 14.08.2019 (ВП № 50970425) державним виконавцем було вжито заходів в межах наданих йому законом прав для виконання рішення суду, виконавче провадження не закінчено, а відповідна постанова винесена з підстав відсутності у боржника майна, на яке можливо звернути стягнення в межах суми боргу, і скаржником не доведено неправомірності дій державного виконавця щодо винесення цієї постанови, зокрема, невчинення виконавчих дій, наявність майна у боржника, яке не розшукано у зв`язку з бездіяльністю державного виконавця, допущені державним виконавцем формальні помилки щодо самого змісту постанови в частині незазначення права стягувача на повторне звернення з виконавчим документом та щодо надсилання постанови не є підставами для скасування цієї постанови через невідповідність закону.

48. За таких обставин, господарським судом першої інстанції правомірно відхилено вимоги скаржника щодо зобов`язання Голосіївського РВ ДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві усунути порушення (поновити порушене право заявника (стягувача) шляхом скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 14.08.2019 (ВП № 50970425) як такої, що суперечить вимогам Закону України "Про виконавче провадження" за недоведеністю неправомірних дій державного виконавця при її винесенні.

49. Щодо решти заявлених вимог скарги стягувача, слід зазначити таке.

50. У поданій скарзі стягувач просив суд зобов`язати Голосіївський РВ ДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві звернутися до суду із заявою про видачу дублікату наказу Господарського суду міста Києва від 09.07.2010 у справі № 14/175 про стягнення 180 000,00 грн. у разі втрати цього виконавчого документа.

51. Частиною 3 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" визначено права виконавця під час здійснення виконавчого провадження, серед яких право звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом.

52. Згідно з приписами п. 19.4 Перехідних положень ГПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

53. На підставі вищенаведених норм закону, місцевий господарський суд вірно зазначив, що звернення державного виконавця до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого документа у зв`язку з його втратою є правом державного виконавця, а не його обов`язком, та можливе за наявності обставин його дійсної втрати.

54. Водночас, як встановив господарський суд першої інстанції, оригінал наказу Господарського суду міста Києва від 09.07.2010 № 14/175 не втрачений, а повернутий Господарським судом міста Києва на адресу Голосіївського РВ ДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві листом від 11.02.2020 разом з постановою № 50970425 від 14.08.2019 про повернення виконавчого документа стягувачу як такі, що помилково направлені на адресу Господарського суду міста Києва 30.08.2019.

55. Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

56. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов`язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов`язані зі здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов`язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється (пп. 9.13 п. 9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України").

57. Оскільки скаржником не доведено неправомірності дій державного виконавця та/або бездіяльності державного виконавця у межах виконавчого провадження № 50970425, не зазначено, від вчинення яких заходів він ухиляється згідно з наданими йому законом правами для виконання рішення суду, враховуючи, що виконавче провадження не закінчено, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що вимоги скаржника щодо зобов`язання Голосіївського РВ ДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві провести виконавчі дії щодо примусового виконання зазначеного вище наказу відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження", в межах судового контролю за виконанням рішення суду, є передчасними та необґрунтованими.

58. За таких обставин, суд першої інстанції правомірно відмовив Відділу культури Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області у задоволенні скарги на дії Голосіївського РВ ДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві за недоведеністю.

59. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимогу детально відповідати на кожен довод. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

60. Звертаючись з апеляційною скаргою, скаржник не спростував висновків суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення скарги Відділу культури Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області на неправомірні та протиправні дії Голосіївського РВ ДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві.

61. З огляду на викладене, підстави для задоволення апеляційної скарги Відділу культури Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області відсутні. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

62. Згідно з ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

63. Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

64. Згідно з ч. 1 ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

65. З огляду на викладені обставини, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу Відділу культури Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін. Судові витрати.

66. У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за подання апеляційної скарги у відповідності до ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта. Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Відділу культури, молоді та спорту Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.02.2020 у справі № 14/175 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.02.2020 у справі № 14/175 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 14/175 повернути до місцевого господарського суду.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту. Повний текст постанови складено 22.06.2020. Головуючий суддя А.М. Демидова Судді С.В. Владимиренко І.П. Ходаківська

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»