Постанова 4813 № 521/2851/20

Номер провадження: 33/813/716/20 Номер справи місцевого суду: 521/2851/20 Головуючий у першій інстанції Роїк Д.Я. Доповідач Ващенко Л. Г. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10.06.2020 року м. Одеса Суддя Одеського апеляційного суду Ващенко Л.Г., одноособово, за участі секретаря Дубрянської Н.О., розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 14 травня 2020 року в адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає в АДРЕСА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ОПИСОВА ЧАСТИНА Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 14.05.2020 року ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 4 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі-КУпАП) з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 680 гривень, із ОСОБА_1 на користь держави суд стягнув судовий збір у розмірі 420,40 гривень. ОСОБА_1 не погодився із постановою суду від 14.05.2020 року і 25.05.2020 року подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, провадження у справі закрити з підстав п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, стверджуючи про незаконність постанови суду. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає: Постанову ухвалено за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи. При цьому, суд зазначив, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, не подала письмових заперечень проти протоколу і така поведінка учасника процесу направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності за ст.38 КУпАП, а ст. 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу без обов`язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Суд виходив з того, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 4 ст. 122 КпАП України стверджується доказами у справі: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 262942 від 15.02.2020 року і поясненнями ОСОБА_1 по суті правопорушення від 15.02.2020 року, однак з такими висновками суду погодитись не можна, оскільки адміністративне стягнення накладено з порушення норм матеріального та процесуального права. Протокол складений з порушенням вимог, передбачених ст. 255 КпАП України, зокрема, не зазначено, який саме пункт та знак Правил дорожнього руху (далі-Правила) порушив ОСОБА_1 та не визначено коло свідків події. Орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання, зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення (п.2 ч. 1 ст. 178 КпАП України). На зазначені недоліки суд першої інстанції уваги не звернув та не повернув матеріали справи до УПП в Одеській області для належного доопрацювання. Також суд не звернув уваги, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складено поліцейським ( ОСОБА_2 ), який рухався на автомобілі «Mitsubishi» № НОМЕР_1 . Зазначена обставина вказує, що поліцейський, який склав протокол про адміністративне правопорушення, може діяти упереджено, оскільки не з`ясував об`єктивні обставини справи. ОСОБА_2 до суду не викликався аби отримати від нього пояснення по суті події. Крім того, справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складається лише з протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 262942 від 15.02.2020 року та пояснень ОСОБА_1 від 15.02.2020 року. Зазначені пояснення надані під психологічним тиском двох поліцейських, які не забезпечили права на правову допомогу при складенні протоколу, та швидко, без будь-яких пояснень його склали. Самі пояснення по суті вказаних подій ОСОБА_1 не підписані. Працівники УПП в м. Одесі не складали схему місця пригоди з відображенням та фіксацією на ній всіх об`єктів та обставини, що стосуються події і можуть мати значення для об`єктивного визначення її причин. Згідно Наказу МВС України від 07.11.2015 № 1395 «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», зокрема, зазначено, що протокол про адміністративне правопорушення складається в письмовій формі відповідно до статті 254 КУпАП. До протоколу про адміністративне правопорушення долучаються: 1) письмові пояснення свідків правопорушення в разі їх наявності; 2) акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу в разі здійснення його затримання; 3) акт огляду на стан сп`яніння в разі проведення огляду на стан сп`яніння; 4) інші документи та матеріали, які містять інформацію про правопорушення. Таким чином, об`єктивних та допустимих доказів вчинення правопорушення ОСОБА_1 не надано (наприклад, відео- та/або фото фіксація, показання свідків). Касаційний адміністративний суд у складі Верховного суду у постанові від 22.07.2019 року по справі №757/2757/16-а вказав, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Оскільки у справі відсутні будь-які інші докази на підтвердження факту порушення позивачем Правил дорожнього руху (наприклад, відео- та/або фото фіксація, показання свідків), оскаржувана постанова не може вважатися законною. Клопотання про відкладення розгляду справи в суді першої інстанції не були направленні на умисне затягування справи, а лише задля убезпечення себе та своїх дітей: ОСОБА_3 , 2010 року народження і ОСОБА_4 від зараження на COVID-19. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (абз. 2 ст. 62 Контитуції України).

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА Щодо строків оскарження постанови суду від 14.05.2020 року. ОСОБА_1 не погодився із постановою суду від 14.05.2020 року і 25.05.2020 року подав апеляційну скаргу. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження постанови суду продовжуються на строк дії такого карантину. Постанова суду першої інстанції від 14.05.2020 року підлягає задоволенню зважаючи на наступне. Завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 ч.1 КУпАП). Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності (ст. 254 КУпАП). Склад правопорушення - сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення і є підставою для притягнення суб`єкта правопорушення до юридичної відповідальності. Доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями соби, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису…. (ст. 251 ч.1 КУпАП). З матеріалів справи вбачається наступне. 15.02.2020 року складений протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №262042 про те, що 15.02.2020 року о 17 год. 37(8) хв. в м. Одеса на площі Б. Дерев`янка,2 водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем ВАЗ № НОМЕР_2 , на перехресті з вул. ак. Філатова, рухався ліворуч зі смуги якою дозволено рух тільки прямо, де в цей час прямо рухався автомобіль «Mitsubishi» № НОМЕР_1 прямо, чим змусив водія різко гальмувати та подати звуковий сигнал щоб уникнути зіткнення, створив аварійну ситуацію, чим порушив вимоги Правил, за що передбачена відповідальність за ч.4 ст. 122 КУпАП. Свідки та потерпілі не залучались. До протоколу додані пояснення. Тимчасово вилучені НОМЕР_3 НОМЕР_4 , виданий тимчасовій дозвіл на право керування транспортним засобом (а.с.1,2). Порушення, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, що спричинили створення аварійної обстановки, а саме: примусили інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року ( ст. 122 ч.4 КУпАП). Суд першої інстанції, обґрунтовуючи наявність складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 за ч.4 ст.122 КУпАП, виходив з протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №262042 від 15.02.2020 року та пояснень ОСОБА_1 по суті правопорушення від 15.02.2020 року (а.с.19-21). Для притягнення особи до адміністративної відповідальності обсяг доказів, долучених до матеріалів справи, в їх сукупності повинен бути необхідним та достатнім для беззаперечного висновку про наявність в діях конкретної особи складу адміністративного правопорушення. ОСОБА_1 , не погоджуючись із постановою суду від 14.05.2020 року зазначає, що протокол серії ДПР18 №262042 від 15.02.2020 року складений з порушенням вимог, передбачених ст. 255 КпАП України, зокрема у протоколі не зазначено пункт Правил, які порушено. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 ч.1 КУпАП). Постанова суду щодо змісту та обґрунтованості не відповідає вимогам ст. 251, 252 КУпАП. Справа про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 складається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 262942 від 15.02.2020 року та пояснень ОСОБА_1 від 15.02.2020 року. ОСОБА_1 стверджує, що пояснення він надавав під психологічним тиском двох поліцейських, які не забезпечили йому права на правову допомогу при складенні протоколу, а самі пояснення по суті вказаних подій він не підписав (а.с.1,2). Суд повинен обґрунтувати свої висновки лише доказами, які є достатньо переконливими, чітко сформульованими, тобто такими, які не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом». Матеріали адміністративної справи не містять належних, допустимих і достатніх доказів того, що 15.02.2020 року 17 год. 37(8) хв. в м. Одеса на площі Б. Дерев`янка,2 водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем ВАЗ № НОМЕР_2 , змусив водія автомобіля «Mitsubishi» № НОМЕР_1 різко гальмувати та подати звуковий сигнал щоб уникнути зіткнення і створив аварійну ситуацію та порушив Правила. При цьому, протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №262042 не зазначає пункт Правил, які порушив ОСОБА_1 . У випадку, коли викладена у протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшуковувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом). ОСОБА_1 не приймав участі у судовому засіданні в суді першої інстанції. Потерпіла особа та свідки вчинення правопорушення адміністративним органом не встановлювались і відповідно судом першої інстанції не допитувались. Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційному принципі: презумпції невинуватості (ст. 62 Конституції України). Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов`язку доводити свою причетність до скоєння правопорушення. Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом» (п.43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 року), доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь. Протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 262942 від 15.02.2020 року та письмові пояснення ОСОБА_1 від 15.02.2020 року не є достатніми доказами для ствердження того, що ОСОБА_1 15.02.2020 року вчинив правопорушення, передбачене ч.4 ст. 122 КУпАП. Адміністративні справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій має саме суб`єкт владних повноважень (п.110 рішення ЕСПЛ у справі «Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" (Vastberga taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden № 36985/97). ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що «…суд не може відшуковувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом)» (справи «Малофєєв проти Росії», рішення від 30.05.2013 року та «Карелін проти Росії», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 року). Матеріали справи не містять належних, допустимих та достатніх доказів, які б поза розумним сумнівом вказували на винні дії ОСОБА_1 щодо створення ним аварійної ситуації й порушення Правил. Висновок суду про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Суд першої інстанції, вирішуючи питання щодо винних дій ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 122 КУпАП, всупереч ст. 245 КУпАП, не сприяв своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванню обставин справи, не надав належної оцінки наявним у справі доказам. Зважаючи на те, що, справа про адміністративне правопорушення містить лише протокол серії ДПР18 № 262942 від 15.02.2020 року, фабула якого не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення та письмові пояснення ОСОБА_1 від 15.02.2020 року, які не підписані ОСОБА_1 , у справі відсутні будь-які інші докази на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 правопорушення за ч.4 ст. 122 КУпАП, суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. Доводи ОСОБА_1 у скарзі, що матеріали справи не містять доказів щодо його винних дій у вчиненні правопорушення за ч.4 ст. 122 КУпАП, прийняті до уваги і є підставою для скасування постанови суду першої інстанції. Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за відсутності складу адміністративного правопорушення (ст. 247 ч.1 п.1 КУпАП). Орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність та обгрунтованість винесеної постанови і приймає, у тому числі, рішення про скасування постанови та закриття провадження у справі (ст. 293 КУпАП). Приймаючи до уваги, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і усі сумніви щодо доведеності вини особи слід тлумачити на її користь, матеріали справи не містять належних, допустимих та достатніх доказів, які б поза розумним сумнівом вказували на винні дії ОСОБА_1 , викладена у протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, провадження в адміністративній справі підлягає закриттю з підстав п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП. РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА Керуючись ст. ст. 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 14 травня 2020 року скасувати. Закрити провадження в адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення з підстав п.1 ч.1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення за відсутності складу адміністративного правопорушення. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню у касаційному порядку не підлягає. Повний текст постанови суду апеляційної інстанції складено 22.06.2020 року. Суддя Одеського апеляційного суду Л.Г. Ващенко