Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 120/3143/19-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/3143/19-а Головуючий у 1-й інстанції: Воробйова І.А. Суддя-доповідач: Матохнюк Д.Б. 17 червня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Матохнюка Д.Б. суддів: Шидловського В.Б. Боровицького О. А. за участю: секретаря судового засідання: Ткач В.В., представника позивача: Балтака Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 08 січня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Донецького прикордонного загону (в/ч 9937), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - військова прокуратура Маріупольського гарнізону, про визнання дій протиправними, В С Т А Н О В И В : Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року позовні вимоги задоволено частково. 26 грудня 2019 року позивачем подано заяву про винесення додаткового судового рішення у справі з питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 гривень. 08 січня 2020 року Вінницький окружний адміністративний суд винесено ухвалу про відмову у задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Не погодившись з прийнятою ухвалою позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу та прийняти нову постанову, якою задовольнити заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення заяви. У судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити. Відповідач в судове засідання не з`явився. До початку судового засідання подав клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивоване тим, що за відсутності прямого сполучення між містами Маріуполь та Вінниця не можливо забезпечити явку представника у судове засідання. Розглянувши дане клопотання, заслухавши думку представника позивача, колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню, оскільки дана справа неодноразово відкладалась за клопотаннями відповідача. Також, подаючи неодноразово клопотання про відкладення розгляду справи відповідач не зазначив про те, які ще додаткові письмові докази ним можуть бути надані у судовому засіданні, які не були надані та дослідженні в суді першої інстанції. Крім того, суд апеляційної інстанції не визнавав явку учасників справи обов`язковою. Третя особа в судове засідання не з`явилась, хоча належним чином була повідомлена про дату, час і місце розгляду справи належним чином. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити виходячи з наступного. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1)щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Статтею 19 вказаного Закону визначено такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності. Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» представництво вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"). Згідно з ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи. Згідно з ч. 3 ст. 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. З аналізу положень ст. 134 КАС України встановлено, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі. Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у ч. 5 ст. 134 КАС України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Згідно з п.п. 6, 7 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку. З матеріалів справи слідує, що з метою надання позивачу професійної правничої допомоги між адвокатом Балтаком Д.О. та ОСОБА_1 було укладено договір про надання професійної правничої допомоги від 30.09.2019 року. За умовами п.1.1 вказаного договору позивач доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання надавати правову допомогу, а саме: здійснювати представництво інтересів клієнта у Вінницькому окружному адміністративному суду при розгляді справи за позовом до Донецького прикордонного загону Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними, за що клієнт зобов`язується сплатити гонорар у розмірі визначеному в акті прийому-передачі наданих послуг Пунктом 4.1 договору передбачено, що за надання правової допомоги в рамках цього договору, клієнт сплачує адвокату гонорар, який є єдиною допустимою формою отримання адвокатом винагороди за надання правової допомоги. Розмір гонорару зазначається в акті прийому-передачі наданих послуг (п. 4.2), а клієнт здійснює його оплату у готівковому порядку протягом 3-х календарних днів з моменту підписання сторонами актів прийому-передачі наданих послуг. На виконання договору від 30.09.2019 року позивачем було сплачено адвокату гонорар у розмірі 4000,00 грн., що підтверджується квитанцією від 30.09.2019 на суму 4000,00 грн. (т. 2 а.с. 10 а), актом прийому передачі наданих послуг за договором від 30.09.2019, з якого вбачається, яка правнича допомога надана позивачеві, порядок розрахунку її вартості та книгою обліку доходів і витрат (т. 2 а.с. 9-12). Водночас, матеріалами справи в повній мірі підтверджується обґрунтованість надання послуг за договором від 30.09.2019 у розмірі 4000 грн., а саме: -попередня консультація щодо характеру спірних правовідносин (1 год.) - 500 грн. 00 коп.; -підготовка адміністративного позову (3 год.) - 1500 грн. 00 коп.; -вивчення та правовий аналіз змісту відзиву на позовну заяву (1 год.) - 500 грн. 00 коп.; - підготовка відповіді на відзив (3 год.) - 1500 грн. 00 коп. Тобто, надання вказаних адвокатських послуг повністю підтверджується матеріалами справи. Враховуючи те, що наданими до суду документами обґрунтованість та фактичний обсяг витрат на правничу допомогу у даній адміністративній справі підтверджено належними та допустимими доказами, а тому колегія суддів дійшла висновку про те, що судові витрати на правову допомогу підлягають стягненню з відповідача суб`єкта владних повноважень. Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального та матеріального права призвели до неправильного вирішення заяви, а тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню. Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Керуючись ст.ст. 132, 134, 139, 243, 252, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 08 січня 2020 року, - скасувати. Прийняти додаткову постанову. Заяву ОСОБА_1 про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити. Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката в суді першої інстанції у розмірі 4000 грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Донецького прикордонного загону (в/ч 9937) (ЄДРПОУ 1432126, вул. Гагарніа, б. 150а, м. Маріуполь, 87521). Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Постанова суду складена в повному обсязі 18 червня 2020 року. Головуючий Матохнюк Д.Б. Судді Шидловський В.Б. Боровицький О. А.