Постанова 4851 № 520/8596/19

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 червня 2020 р.Справа № 520/8596/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі: Головуючого судді: Присяжнюк О.В., Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А. , за участю секретаря судового засідання Медяник А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2020 року (постановлену суддею Кухар М.Д.) по справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення судового контролю та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення по справі № 520/8596/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2019 р., яке набрало законної сили, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, задоволено. Позивач звернувся до суду з заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, в якій просив: ухвалити судове рішення про встановлення судового контролю та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2019 р. № 520/8596/19 про зобов`язання суб`єкта владних повноважень здійснити перерахунок та виплату державної пенсії по інвалідності, що настала внаслідок захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, обчисленої виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до ч. З ст. 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 р. № 1-р(11)/2019, з 25.04.2019 р. визначеним Законом і Конституційним Судом України розрахунком виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року у розмірі 20865грн..(4173 х 5); ухвалити, в порядку встановленому для подання заяв про встановлення судового контролю, судове рішення та визнати протиправними рішення, дії та бездіяльність вчинені суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2020 р. заяву позивача залишено без задоволення. Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просив скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2020 р. та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду. В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи. У судове засідання учасники справи не з`явилися, своїх представників не направили, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином. Відповідно до ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою технічного запису не здійснювалося. Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просив: визнати протиправними бездіяльність та дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо неперерахування пенсії за матеріалами пенсійної справи та дії щодо відмови у не проведенні ОСОБА_1 перерахунку пенсії, відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 р., обчисленої виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року та скасувати рішення від 12.08.2019 р. № 22 "Про відмову в перерахунку пенсії"; зобов`язати Головне правління Пенсійного фонду України в Харківській області вчинити дії та провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату з 25.04.2019 р. державної пенсії по інвалідності, що настала внаслідок захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 р. № 1-р(11)/2019, справа № 3-14/2019(402/19, 1737/19) обчисленої виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2019 р., яке набрало законної сили, позов ОСОБА_1 задоволено, а саме: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не перерахування пенсії за матеріалами пенсійної справи ОСОБА_1 та щодо відмови у не проведенні ОСОБА_1 перерахунку пенсії, відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 р., обчисленої виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року; скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 22 від 12.08.2019 р. про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 ; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату з 25.04.2019 р. державної пенсії по інвалідності, що настала внаслідок захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 р. № 1-р(11)/2019, справа № 3-14/2019 (402/19,1737/19), обчисленої виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року. Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 520/8596/19, виданого Харківським окружним адміністративним судом. Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 1001/08.7-20 від 25.02.2020 р. надано інформацію, що відповідачем рішення суду в справі № 520/8596/19 виконано, а саме на підставі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2020 р. по справі № 520/8596/19 проведено перерахунок пенсії з 25.04.2019 р. у розмірі 6666,40 грн., з 01.07.2019 р., розмір пенсії складає 6686,50 грн., а з 01.01.2020 р. розмір пенсії складає 6708,70грн. Виплата заборгованості пенсії буде проведена відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсій, що фінансуються з державного бюджету, затвердженого постаново. Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду". У зв`язку з тим, що, на думку позивача, відповідач не виконує рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2019 р., оскільки при проведенні перерахунку за цим рішенням суду відповідачем не застосовано формулу перерахунку пенсії, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, тобто, у розмірі 20865 грн. (4173х5), ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаною заявою. Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що відповідач частково виконав рішення суду на підставі чинного законодавства та, з врахуванням вимог Постанови Кабінету Міністрів України № 649 від 28.02.2018 р., якою затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, у зв`язку з чим позивачем не доведено необхідності застосування заходів судового контролю по даній справі. Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 , але вважає, що вищевказана заява не підлягає задоволенню з інших підстав і мотивів. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Відповідно до ч. 4 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Згідно із ч. ч. 2, 3 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Відповідно до ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Тобто, рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи. Так, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах "Бурдов проти Росії" від 07.05.2002 р., "Ромашов проти України" від 27.07.2004 р., "Шаренок проти України" від 22.02.2004 р. зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов`язальне рішення залишалося без дієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу. Порядок встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначено в статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до ч. 1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень подати відповідний звіт про виконання судового рішення, яким задоволено позовні вимоги. Відповідно до ч. 1 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Згідно із ч. 3 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України, на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом. Як вбачається з матеріалів справи, заявник просить встановити судовий контроль за виконанням судового рішення по справі № 520/8596/19 від 30.09.2019 р., шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень здійснити перерахунок та виплату державної пенсії по інвалідності, зокрема, за визначеною Законом і Конституційним Судом України формулою розрахунку, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, у розмірі 20865 грн. (4173х5). Проте, ОСОБА_1 не заявлялася позовна вимога про проведення йому перерахунку пенсії за формулою розрахунку, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, у розмірі 20865 грн. (4173х5) та відповідно ця позовна вимога не вирішувалася та не задовольнялася рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2019 р. по справі № 520/8596/19. Тобто, чинним законодавством не передбачено, що суд може приймати рішення про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення щодо вимог, які не були предметом розгляду. Із врахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що відсутні підстави для задоволення заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2019 р. по справі № 520/8596/19, згідно із ст. 382 КАС України, у зв`язку з чим вважає необхідним відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_2 в цій частині. Також суд апеляційної інстанції вважає, що відсутні підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 в частині ухвалення рішення про визнання протиправними рішень, дій та бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень відповідачем на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2019 р. по справі № 520/8596/19, відповідно до ст. 383 КАС України, оскільки чинним законодавством не передбачено, що суд може приймати такі рішення щодо вимог, які не були предметом розгляду. Із врахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення та про визнання протиправними рішень дій та бездіяльності вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду не підлягає задоволенню , проте, зазначає, що судом першої інстанції невірно вказані підстави та мотиви для відмови в її задоволенні. Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 315, п. 4 ч. 1 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення, у разі неправильного застосування норм матеріального права. Зміна судового рішення може полягати в доповнення або зміні його мотивувальної частини (ч. 4 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України). Таким чином, суд апеляційної інстанції змінює ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2020 р. по справі № 520/8596/19 з підстав і мотивів відмови в задоволенні заяви ОСОБА_1 . Керуючись ст. ст. 14, 243, 308, 315, 317, 322, 325, 326, 328, 329,382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -.

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2020 року по справі № 520/8596/19 змінити з підстав і мотивів відмови в задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення по справі № 520/8596/19. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та не може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду. Головуючий суддя О.В. Присяжнюк Судді Л.В. Любчич О.А. Спаскін Повний текст постанови складено 22.06.2020 року