Постанова 4809 № 394/356/18

ПОСТАНОВА Іменем України 11 червня 2020 року м. Кропивницький справа № 394/356/18 провадження № 22-ц/4809/552/20 Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді: Черненка В.В. суддів: Єгорової С.М., Карпенка О.Л. секретар Гончар В.В. учасники справи: представник ОСОБА_1 адвокат Данилюк Н.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Данилюк Надії Володимирівни, яка представляє інтереси ОСОБА_1 на окрему ухвалу Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 27.11.2019 року, суддя Краснопольська Л.П., по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на навчання, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся у суд із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітнього сина, який продовжує навчання. Просив суд стягнути з відповідача на його користь аліменти на його утримання у розмірі 1/6 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи стягнення від дня пред`явлення позову і до закінчення ним навчання тобто до 30.06.2021 року, за умови продовження ним навчання. В процесі розгляду справи судом постановлено окрему ухвалу у даній справі. В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування ухвали суду першої інстанції у зв`язку з порушенням норм процесуального права. Зокрема зазначено, що суд першої інстанції не повідомивши сторони по справі та не почавши розгляд справи по суті, поза судовим розглядом справи виніс окрему ухвалу. Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 07.04.2020 по справі відкрито апеляційне провадження. До суду не надано відзив на апеляційну скаргу. Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 13.04.2020 справу призначено до розгляду. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно статті 367 ЦПК України, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Постановляючи по справі окрему ухвалу, суд першої інстанції зазначив, що згідно довідки № 11-17/20-1255 від 30.10.2019 року, виданої начальником відділу кадрів Центральноукраїнського національного технічного університету, ОСОБА_1 дійсно є студентом 3 курсу, денної форми навчання. Згідно даних Адміністрації Держприкордонслужби України від 18.11.2019 року за № 184-39490/0/15-19, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перетнув кордон України ІНФОРМАЦІЯ_2 і в Україну не повертався. Суд першої інстанції дійшов висновку, що в ході розгляду справи судом виявлено порушення вимог законодавства, а саме долучено стороною до матеріалів справи всупереч вимогам ст.ст.77-81 ЦПК Україниненалежного та недостовірного доказу - довідки навчального закладу, в якому наче б то навчається позивач, як на підтвердження обґрунтування своїх вимог, що має ознаки підробки, то суд вважає за необхідне постанови у даній справі окрему ухвалу із скеруванням копії такої ректору Центральноукраїнського національного технічного університету Черноволу М.І. а також до Кіровоградської місцевої прокуратури для проведення перевірки. Перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ч.ч. 1, 11 ст.262 ЦПК Українисуд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу. Окрема ухвала стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надсилається прокурору або органу досудового розслідування, які повинні надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк. Отже, зі змісту ст. 262 ЦПК Українивбачається, що окрема ухвала суду є актом правосуддя, оскільки їй властиві як загальні риси, характерні для інших актів правосуддя, так і специфічні, які відмежовують її від останніх. Окрема ухвала це правовий акт, що являє собою предмет виняткової компетенції суду; постановляється в умовах суворого дотримання процесуальної форми; набирає законної сили нарівні з іншими актами правосуддя; носить обов`язковий характер. Таким чином правовими підставами постановлення окремої ухвали є виявлені під час розгляду справи порушення матеріального або процесуального закону; встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню таких порушень. За наявності цих двох правових підстав у сукупності суд має право постановити окрему ухвалу і направити її відповідним особам чи органам для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли вчиненню виявлених судом під час розгляду справи порушень. Окрема ухвала може бути постановлена у разі, якщо під час судового розгляду встановлено склад правопорушення. Водночас, суд може в окремій ухвалі зазначити елементи якого складу правопорушення слід перевірити. Якщо суд не встановив такого порушення, підстав для постановлення окремої ухвали немає. Також окрема ухвала має бути обґрунтованою і вмотивованою. Вона може бути винесена тільки на підставі матеріалів, досліджених у суді, та має містити вказівку на об`єктивні обставини, які свідчать про вчинення правопорушення. Ці обставини підлягають всебічному, повному та об`єктивному дослідженню в судовому засіданні. У мотивувальній частині окремої ухвали мають бути викладені доводи, за якими суд дійшов висновку про допущені порушення законності, розкрито суть допущених порушень, вказано конкретні нормативні правові акти, вимоги яких порушено, а також особи, чиї дії (бездіяльність) призвели до вчинення правопорушення. Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 лютого 2019 року у справі № 800/500/16 (провадження № 11-1156заі18) зазначено: «окрема ухвала суду є процесуальним засобом необхідного належного реагування (судового впливу) на порушення законності, а також на причини та умови, що цьому сприяли, які виявлені ним саме під час судового розгляду. Постановлення такої ухвали є правом, а не обов`язком суду». У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21 березня 2018 року у справі № 911/961/17 вказано, що: «в окремій ухвалі має бути зазначено закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його стаття, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення. Просте перерахування допущених порушень без зазначення конкретних норм чинного законодавства або перерахування норм права, порушення яких встановлено у судовому розгляді, є неприпустимим». Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04 травня 2018 року у справі № 922/3997/15, від 04 травня 2018 року у справі № 922/1733/17. Як роз`яснено у п.39 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суду першої інстанції» від 12 червня 2009 року №2, розглядаючи справи, суд відповідно до статті 211 ЦПКмає виявляти причини та умови, що сприяли вчиненню порушення закону, і постановляти щодо них окремі ухвали та направляти їх відповідним органам та особам, які повинні протягом місяця з дня одержання окремої ухвали повідомити суд, який її направив, про вжиті заходи. Окремі ухвали можуть бути постановлені і при закінченні розгляду справи без ухвалення рішення (закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду), а також за наявності певних умов й до закінчення її розгляду. Постановлена судом першої інстанції окрема ухвала не відповідає наведеним вимогам процесуального закону. ЦПК не зобов`язує суд проголошувати окрему ухвалу, проте суд повинен повідомити осіб, які беруть участь у справі, про її постановлення. З наведеного слід зробити висновок, що окрема ухвала виноситься до (за певних умов) або разом із винесенням судового рішення за результатами розгляду справи по суті, про що повідомляються учасники судового розгляду. З матеріалів справи вбачається, що окрема ухвала була постановлена окремо від проголошення рішення у даній справі. На 27.11.2019 року сторони по справі судом не повідомлялися та не викликались у судове засідання, оскаржувана ухвала суду постановлена без участі сторін. Крім того, суд першої інстанції мотивував окрему ухвалу зокрема тим, що у суду виник сумнів щодо достовірності доказу, наданого позивачем разом з позовом та на вимогу суду, а саме довідки Центральноукоаїнського національного технічного університету від 30.10.2019 року «11-17/20-1225. Відповідно до норм діючого процесуального законодавства, суд який розглядає справу дає оцінку доказам відповідно до встановлених обставин по справі в нарадчій кімнаті і не може оцінювати достовірність зазначеного доказу до видалення суду до нарадчої кімнати. Встановлені обставини дають підстави зробити висновок, що окрема ухвала постановлена з порушенням процесуального законодавства. Колегія суддів дійшла висновку, що порушення наведених норм процесуального права відповідно до ст. 376 ЦПК Україниє підставою для скасування окремої ухвали Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 27.11.2019 року. Керуючись ст. 262, 382 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу адвоката Данилюк Надії Володимирівни, яка представляє інтереси ОСОБА_1 , задовольнити. Окрему ухвалу Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 27.11.2019 року, скасувати. Повний текст постанови складено 19.06.2020 року. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуючий Судді