Постанова 4809 № 2-4207/06

ПОСТАНОВА Іменем України 22 квітня 2020 року м. Кропивницький справа № 2-4207/06 провадження № 22-ц/4809/631/20 Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючої судді Суровицької Л. В., суддів Авраменко Т. М., Черненка В. В. секретар Лазаренко-Шаповалова В.В. учасники справи : позивач ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 , відповідач - ОСОБА_3 , розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 27 січня 2020 року у складі судді Панфілової А.В. про відмову у скасуванні заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, В С Т А Н О В И В : У січні 2020 року ОСОБА_2 звернувся в суд з заявою про скасування заходів забезпечення позову. Зазначав, що у провадженні Кіровського районного суду м. Кіровограда перебувала цивільна справа № 2-4207/2006 за позовом ОСОБА_1 до нього та ОСОБА_3 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди. Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05 вересня 2006 року у справі № 2-4207/2006 в порядку забезпечення позову було накладено арешт на належну йому на праві власності квартиру АДРЕСА_1 . 26 жовтня 2006 року у зв`язку з відмовою позивача від позову провадження у справі було закрито. Під час спроби у листопаді 2019 року укласти договір купівлі-продажу вказаної квартири, дізнався, що до даного часу існує накладений арешт на квартиру, що перешкоджає йому розпорядитись нерухомим майном. При закритті провадження у справі питання про скасування заходів забезпечення позову судом не вирішувалось, тому просив суд скасувати арешт, накладений на квартиру АДРЕСА_1 . Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 27 січня 2020 року в задоволенні заяви ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову, відмовлено. Суд мотивував ухвалу тим, що згідно архівної підшивки рішень за 2006 рік цивільна справа № 2-4207/2006 знищена і підшивка містить лише ухвалу суду від 26 жовтня 2006 року про закриття провадження у справі. Тому надана заявником копія ухвали про забезпечення позову шляхом накладення арешту, зокрема на квартиру, зареєстровану за ОСОБА_2 , не може бути достовірним доказом забезпечення позову. Крім того, відсутня інформація про власника квартири на день подачі клопотання. Відсутність ухвали про накладення арешту чи заборони, як і ухвали про скасування забезпечення позову в архівних матеріалах суду, невідповідності в наданих матеріалах, відсутність достовірних даних про власника квартири, позбавляє суд можливості задовольнити клопотання. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу суду з підстав порушення норм процесуального права та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду . Зазначає, що суд першої інстанції не повинен був перекладати на нього обов`язок доводити те, які у цивільній справі №2-4207/2006 приймались рішення. Якщо така справа утворюється, розглядається, зберігається або знищується судом, то суд мав би відповідно до ст.ст.489, 490 ЦПК України відновити втрачене судове провадження (а.с.31-33). Апеляційне провадження відкрито 23 березня 2020 року, зазначено, що справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи (а.с.39), 09 квітня 2020 призначено розгляд справи на 22 квітня 2020 року (а.с.46). Відзив на апеляційну скаргу від ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не надійшов. В судове засідання апеляційного суду учасники справи, повідомлені належним чином про дату, час і місце розгляду справи, не прибули. ОСОБА_2 надав 21 квітня 2020 року письмову заяву за вх. № 2365/20 про розгляд справи в його відсутність. ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про причини неявки суд не повідомили. Відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що у провадженні Кіровського районного суду м. Кіровограда перебувала цивільна справа № 2-4207/2006 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 8359,48 грн. та моральної шкоди в сумі 10 000 грн.. За заявою позивача ОСОБА_1 , ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05 вересня 2006 року (справа № 2-4207/2006) в порядку забезпечення позову накладено арешт на будинок по АДРЕСА_2 , зареєстрований за ОСОБА_3 та зареєстровану за ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_3 (у 2016 році перейменовано у м. Кропивницький). Виконання ухвали доручено Єдиному реєстру заборон в м. Кіровограді (а.с.4). Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 26 жовтня 2006 року провадження у справі закрито відповідно до п.3 ч.1 ст.205 ЦПК України, чинного на час постановлення ухвали, з підстав відмови позивача від позову у зв`язку з примиренням сторін і вирішенням спору мирним шляхом (а.с.5). Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 21 листопада 2019 року відомості з Реєстру прав власності на нерухоме майно квартиру АДРЕСА_1 , відсутні. За даними Відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна зареєстровано обтяження: заборона на нерухоме майно, реєстраційний номер обтяження 3695698, зареєстровано 06 вересня 2006 року за № 3695698, реєстратором: Державний нотаріальний архів в Кіровоградській області, підстава обтяження: ухвала б/н, 05 вересня 2006 року Кіровський районний суд м. Кіровограда, суддя Панфілова ; об`єкт обтяження : квартира, адреса: АДРЕСА_4 ; власник ОСОБА_2 , заявник Кіровський районний суд (а.с.3). Вказана Інформація видана на підставі заяви від 21 листопада 2019 року ОСОБА_4 . 10 січня 2020 року ОСОБА_2 звернувся в суд з заявою про скасування заходів забезпечення позову у справі № 2-4207/2006 (а.с.1). Відповідно до ч.1 ст.158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала (ч.4 ст.158 ЦПК України). Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що надана заявником копія ухвали про забезпечення позову і накладення арешту на квартиру не може бути достовірним доказом забезпечення позову, а відповідно до даних архівної підшивки рішень за 2006 рік, цивільна справа № 2-4207/2006 знищена. Відсутність цивільної справи позбавляє суд можливості перевірити достовірність наданих ОСОБА_2 доказів та наявність підстав для скасування заходів забезпечення позову. Проте, відповідні докази, якими підтверджується знищення цивільної справи № 2-4207/2006, в матеріалах розгляду заяви ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову, відсутні. З висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви про скасування заходів забезпечення позову у зв`язку із знищенням цивільної справи № 2-4207/2006 колегія суддів погодитись не може, оскільки такий висновок є безпідставним, до такого висновку суд дійшов з порушенням норм процесуального права. Суд не врахував роз`яснення Верховного Суду України щодо відновлення втраченого судового провадження, викладені у пункті 38 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції». Згідно роз`яснень, що містяться в п.38 постанови Пленуму Верховного Суду, за правилами розділу ІХ ЦПК України відновлення повністю або частково судового провадження в цивільній справі, якщо вона була закінчена ухваленням рішення або постановленням ухвали про закриття провадження, проводиться у порядку, встановленому цим Кодексом, судом, який ухвалив рішення по суті справи або постановив ухвалу про закриття провадження у справі, за заявою осіб, які брали участь у справі ( їх правонаступників), або за ініціативою суду ( коли це потрібно для вирішення іншої справи, надіслання справи до суду вищої інстанції, тощо). Суд не взяв до уваги, що ініціювання судом питання про відновлення втраченого судового провадження може мати місце у всіх випадках, коли це є необхідним для захисту прав та інтересів осіб, які брали участь у справі або чиїх прав та обов`язків вона безпосередньо стосується, що відсутність матеріалів справи є перешкодою для реалізації особою, яка подала апеляційну скаргу, передбаченого Конституцією України права на судовий захист та гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції права на справедливий суд. Відновлення втраченого судового провадження не вирішує питання щодо суб`єктивних матеріальних прав та обов`язків осіб, а є судовим захистом процесуальних прав, які пов`язані із втратою судового провадження. Оскільки суд дійшов висновку , що втрата цивільної справи, в якій заявник просить скасувати заходи забезпечення позову, унеможливлює задоволення заяви, то для вирішення питання про наявність чи відсутність підстав для скасування заходів забезпечення позову необхідним є відновлення втраченого судового провадження. Метою відновлення втраченого судового провадження у даному разі є вирішення заяви про скасування заходів забезпечення позову у справі. Статтею 489 ЦПК України передбачено, що втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою учасника справи або за ініціативою суду. Для вирішення питання про скасування заходів забезпечення позову, які було застосовано в межах втраченого судового провадження, відновлення втраченого судового провадження є обов`язковим. Крім того, суд не з`ясував у заявника питання чи зареєстровано право власності на квартиру в КОБТІ, не запропонував заявнику надати документи, що підтверджують його право власності на квартиру. За таких обставин ухвалу суду першої інстанції про повернення заяви не можна визнати законною і обґрунтованою. Оскільки ухвала перешкоджає подальшому провадженню у справі, то відповідно до ст.379 ЦПК України вона підлягає скасуванню, а матеріали заяви необхідно повернути до суду першої інстанції. Керуючись п.6 ст.374, ст.ст.379, 381, 382,384 ЦПК України , суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити. Скасувати ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 27 січня 2020 року, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повний текст постанови складено 27 квітня 2020 року. Головуюча суддя Л. В. Суровицька Судді Т. М. Авраменко В. В. Черненко