Постанова 4813 № 521/13553/19

Номер провадження: 33/813/668/20 Номер справи місцевого суду: 521/13553/19 Головуючий у першій інстанції Теренчук Ж. В. Доповідач Сєвєрова Є. С. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10.06.2020 м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі судді Сєвєрової Є.С., секретаря Дубрянської Н.О., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Роздільнянського районного суду Одеської області від 17 жовтня 2019 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, ФОП, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , встановив: Постановою Роздільнянського районного суду Одеської області від 17 жовтня 2019 року за вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, застосовано адміністративне стягнення у вигляді накладення штрафу в розмірі 340,00 грн; стягнено з нього на користь держави судовий збір в розмірі 384,20 грн. У постанові встановлено, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №212868 від 24.07.2019, особисто підписаного правопорушником, ОСОБА_1 24.07.2019 о 14 год 35 хв на 432 км а/д М-05, керуючи а/м JEEP PATRIOT, НОМЕР_1 , не вибравши безпечної швидкості руху, не дотримавшись безпечної дистанції, допустив зіткнення з а/м HYUNDAI GETZ, д/н НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 . В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.12.1,13.1 ПДР України. Не погодившись з постановою ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та провадження по адміністративній справі закрити, у зв`язку з закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності. Скарга обґрунтована тим, що ДТП сталося внаслідок того, що водій автомобіля HYUNDAI GETZ, д/н НОМЕР_2 , ОСОБА_2 порушив вимоги п.п. 10.1,10.3,10.8 ПДР, а саме перед початком перестроювання та зміною напрямку руху не переконався, що це було безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, став зміщуватися з крайньої правої на крайню ліву смугу, не дав дорогу транспортному засобу апелянта, що рухався в тому ж напрямку по тій смузі, на яку він мав намір перестроїтися, своєчасно не перестроївся на смугу для гальмування зі зниженням швидкості тільки на ній. Суд розглянув справу за відсутністю апелянта, чим унеможливив реалізацію його прав на доведеність невинуватості, заявлення клопотання про призначення експертизи та інше, а представника апелянта, брата - ОСОБА_3 , не було допущено до участі у розгляді справи. 26.05.2020 потерпілий ОСОБА_2 надав суду відзив на скаргу, в якому просив постанову залишити без змін, а скаргу без задоволення. У судовому засіданні 10.06.2020 ОСОБА_1 та його представник підтримали скаргу і просили її задовольнити, а представник потерпілого ОСОБА_2 просив відмовити у її задоволенні і постанову залишити без змін. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення учасників процесу, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції повинна бути залишена без змін, виходячи з наступного. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №212868 від 24.07.2019, ОСОБА_1 24.07.2019 о 14 год 35 хв на 432 км а/д М-05, керуючи а/м JEEP PATRIOT, НОМЕР_1 , не вибравши безпечної швидкості руху, не дотримавшись безпечної дистанції, допустив зіткнення з а/м HYUNDAI GETZ, НОМЕР_2 , який рухався попереду, намагаючись здійснити розворот після знаку 5.26 «Місце для розвороту» та яким керував ОСОБА_2 . В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.12.1,13.1 ПДР України. Зі схеми місця дорожньо-транспортної пригоди вбачається розташування автомобілів після дорожньо-транспортної пригоди, зазначено про наявність знаку 5.26, а також вказані механічні пошкодження, отримані автомобілями. Так, автомобіль JEEP PATRIOT, НОМЕР_1 , отримав в результаті ДТП механічні пошкодження у виді деформації переднього номерного знаку, переднього бамперу, решітки радіатору, капоту, автомобіль HYUNDAI GETZ, НОМЕР_2 , - деформації заднього лівого крила, кришки багажнику, заднього бамперу. З письмових пояснень ОСОБА_2 вбачається, що він доїхав до повороту, увімкнув лівий поворот перед знаком, зупинився у крайній лівій смузі, щоб пропустити зустрічний автомобіль, після чого відчув сильний удар, нанесений автомобілем JEEP PATRIOT, НОМЕР_1 . З письмових пояснень ОСОБА_1 вбачається, що він рухався на своєму автомобілі з м. Одеси в бік м. Києва в третій смузі. Побачивши попереду себе автомобіль HYUNDAI GETZ, НОМЕР_2 , який стояв, він почав гальмувати, об`їхати його з правого боку не міг, оскільки заважали інші автомобілі. Він бачив, як водій автомобілю HYUNDAI GETZ, НОМЕР_2 , увімкнув лівий поворот та почав рух через дві суцільні смуги. Відповідно до ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Згідно з п.2.3 (б) Правил дорожнього руху України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі. Згідно з п.12.1 Правил дорожнього руху України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним. Згідно з п.13.1 Правил дорожнього руху України водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу. Відповідно до ч.1,2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу, в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності. Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Зі схеми місця ДТП видно, що місцем зіткнення транспортних засобів була крайня ліва смуга, де стояв автомобіль ОСОБА_2 перед розворотом, а наявні механічні пошкодження свідчать про те, що контактування автомобілів в момент ДТП відбулося передньою частиною автомобіля ОСОБА_1 та задньою частиною автомобіля ОСОБА_2 . Зважаючи на письмові пояснення ОСОБА_1 , він визнавав, що на момент вчинення ДТП автомобіль ОСОБА_2 вже стояв на крайній лівій полосі, по якій рухався позаду в попутному напрямку ОСОБА_1 , а також він бачив, що ОСОБА_2 мав намір здійснити розворот. При цьому, апеляційний суд не може взяти до уваги посилання скаржника та його представника на те, що на ділянці дороги, де сталося ДТП, ОСОБА_2 здійснив розворот не з тієї смуги, яка це дозволяла, що і стало причиною ДТП. Розташування автомобілю HYUNDAI GETZ, НОМЕР_2 , для кваліфікації дій ОСОБА_1 не має вирішального значення, оскільки останній бачив цей автомобіль, про що вказував у поясненнях, тобто, незалежно від поведінки ОСОБА_2 , повинен був дотримуватися безпечної швидкості руху та безпечної дистанції. Можливість здійснення розвороту на ділянці дороги, де сталося ДТП, передбачена знаком 5.26 «Місце для розвороту». Твердження апелянта у скарзі, що автомобіль HYUNDAI GETZ, НОМЕР_2 , здійснював рух у крайній правій смузі, а потім почав перестроюватися вліво не приймаються до уваги судом, оскільки протирічать схемі місця ДТП, характеру пошкоджень та письмовим поясненням самого ОСОБА_1 , які він надав 24.07.2019, та з яких вбачається, що автомобіль HYUNDAI GETZ, НОМЕР_2 , був попереду нього та стояв у третій смузі. Крім того, клопотань від ОСОБА_1 про проведення судової автотехнічної експертизи до суду не надходило. Також, ОСОБА_1 у скарзі вказує, що суд розглянув справу за його відсутністю, чим унеможливив реалізацію його прав на доведеність невинуватості, заявлення клопотання про призначення експертизи та інше, а його представника, брата - ОСОБА_3 , не було допущено до участі у розгляді справи. З матеріалів справи вбачається, що в судове засідання суду першої інстанції ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, що підтверджується тим, що представляти його інтереси прибув у засідання його брат ОСОБА_3 , про причини неявки суд не повідомив, тобто свідомо не скористався своїми правами брати участь у засіданні, надавати пояснення і заявляти клопотання. Апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду щодо того, що ОСОБА_3 , який прибув представляти інтереси правопорушника, не мав повноважень на здійснення такого представництва і обґрунтовано не був допущений судом до участі у справі, оскільки свої повноваження підтверджував довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей, підписаною ОСОБА_1 , яка не є документом, що надає право бути представником учасника справи, зважаючи на ст. 271 КУпАП. На підставі викладеного, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що своїми діями ОСОБА_1 порушив п.п.12.1,13.1 Правил дорожнього руху, а тому своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, за що, враховуючи характер вчиненого, судом першої інстанції правомірно накладений штраф в розмірі 340,00 грн. Крім того, апелянт у скарзі просив провадження по адміністративній справі закрити, у зв`язку з закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності. Відповідно до п.7 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №212868 воно мало місце 24.07.2019, тобто на час розгляду справи (17.10.2019) трьохмісячний термін притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не сплив, тому провадження з цієї адміністративної справи не підлягає закриттю, у зв`язку з закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності. Отже, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а оскаржену постанову залишити без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову Роздільнянського районного суду Одеської області від 17 жовтня 2019 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду Є.С. Сєвєрова