Постанова 4813 № 523/5629/15-ц

Номер провадження: 22-ц/813/2087/2100/20 Номер справи місцевого суду: 523/5629/15-ц Головуючий у першій інстанції Бузовський В.В. Доповідач Заїкін А. П. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28.05.2020 року м. Одеса Єдиний унікальний номер судової справи: 523/5629/15-ц Номер апеляційного провадження: 22-ц/813/2087/20 Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: - головуючого судді Заїкіна А.П. (суддя-доповідач), - суддів: - Погорєлової С.О., Таварткіладзе О.М., за участю секретаря судового засідання Бикової К.А., учасники справи: - позивач - ОСОБА_1 , - відповідач - ОСОБА_2 , діюча в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_3 , - третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Суворовська районна адміністрація Одеської міської ради як орган опіки та піклування, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , діючої в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Суворовська районна адміністрація Одеської міської ради як орган опіки та піклування, про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням, за апеляційною скаргою адвоката Дідуренко Світлани Валеріївни, діючої від імені ОСОБА_4 , на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси, постановлену у складі судді Бузовського В.В. 02 травня 2019 року, про залишення позову без розгляду, повний текс ухвали складено 02 травня 2019 року, встановив: У квітні 2015 року ОСОБА_5 , представник ОСОБА_2 за довіреністю (а. с. 15), звернулася до суду з вищезазначеним позовом, в якому просить визнати ОСОБА_6 та неповнолітнього ОСОБА_3 такими, що втратили право користування квартирою за адресою АДРЕСА_1 . Позовні вимоги обґрунтовані тим, що сторони знаходилися у шлюбі, від якого ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_7 . 17.03.2011 року шлюб було розірвано. У спірній квартири зареєстровані три особи позивач та відповідачі. У 2005 році, у зв`язку зі смертю матері позивача, на ім`я позивача був переоформлений особистий рахунок на квартиру, він сплачує усі комунальні платежі. Відповідачі з 2009 року у спірній квартирі не проживають, їх особистих речей у квартирі не має. Позивач вважає, що оскільки відповідачі більше п`яти років не проживають у спірній квартирі, не мають з ним будь-яких домовленостей, то останні втратили право користування спірною квартирою (а. с. 3 5). Заочним рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 09 червня 2015 року вищенаведений позов задоволено. Визнано ОСОБА_2 , 1983 року народження, та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , такими, що втратили право користування жилим приміщенням в квартирі АДРЕСА_2 (а. с. 48 49). Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 22 квітня 2019 року (а. с. 64 64 зворотна сторона) заяву представника ОСОБА_2 ОСОБА_8 від 26.03.2019 року (а. с. 43 47) про перегляд вищевказаного заочного рішення задоволено. Заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 09 червня 2015 року скасовано. Справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи (а. с. 64 64 зворотна сторона). Між тим, 25.04.2019 року до суду першої інстанції від представника ОСОБА_2 ОСОБА_8 надійшла заява про поворот виконання рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 09.06.2015 року, в якій останній просить визнати такими, що мають право користування жилим приміщенням в квартирі АДРЕСА_2 - ОСОБА_2 , 1983 року народження, та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Крім того, заявник просив накласти арешт на квартиру АДРЕСА_2 (а. с. 72 73). Крім того, 26.04.2019 року до суду першої інстанції надійшла заява представника ОСОБА_2 ОСОБА_9 про залишення вищевказаного позову без розгляду (а. с. 71 71 зворотна сторона). Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 02 травня 2019 року заяву представника ОСОБА_2 ОСОБА_9 про залишення позову без розгляду задоволено. Залишено без розгляду вищенаведений позов в порядку статті 257 ЦПК України (а. с. 75). В апеляційній скарзі адвокат Дідуренко С.В., діюча від імені ОСОБА_4 ,просить скасувати ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 02 травня 2019 року, про залишення позову без розгляду. Ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні вказаної вище заяви про залишення позову без розгляду. Апеляційна скарга обґрунтована, як на думку апелянта, низкою порушень судом першої інстанції норм процесуального права під час постановлення оскаржуваної ухвали. Крім того, в апеляційній скарзі адвокат Дідуренко С.В., діюча від імені ОСОБА_4 , вказує на те, що суд першої інстанції під час постановлення ухвали про залишення позову без розгляду не застосував повноваження, передбачені ч. 3 ст. 32 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Не пересвідчився, чи є особи, прав та законних інтересів яких стосується справа, хоча згідно ч. 3 ст. 53 ЦПК України, якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення суду може вплинути на права та обов`язки осіб, що не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Апеляційний суд не приймає до уваги відзив на апеляційну скаргу, який надійшов до суду апеляційної інстанції 31.03.2020 року, з огляду на відсутність будь якого (електронного, фізичного) підпису такого відзиву. Учасники справи у судове засідання не з`явилися. Про дату, час і місце розгляду справи сповіщені належним чином. 25.05.2020 року до суду апеляційної інстанції надійшла заява адвоката Дідуренко С.В., діючої від імені ОСОБА_4 ,про відкладення, призначеного на 28.05.2020 року, розгляду справи. Вказане клопотання адвоката Дідуренко С.В., діючої від імені ОСОБА_4 ,про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню, з огляду на наступне. Щодо посилань адвоката Дідуренко С.В., діючої від імені ОСОБА_4 ,у клопотанні про відкладення розгляду справи на розпорядження Голови Одеського апеляційного суду від 16.03.2020 року «Про тимчасові заходи з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену короновірусом COVID-19» (зі змінами), колегія суддів зазначає наступне. Згідно з Указом Президента України від 13 березня 2020 року № 87/2020 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року «Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19: 1, на всій території України установлено карантин. Рада суддів України рекомендувала у період карантину встановити особливий режим роботи судів України, а саме: роз`яснити громадянам можливість відкладення розгляду справ у зв`язку із карантинними заходами (Лист Ради суддів України від 16.03.2020 року, адресований Верховному Суду, Вищому антикорупційному суду, місцевим та апеляційним судам). Пунктами 1, 5 розпорядження Голови Одеського апеляційного суду від 16.03.2020 року, зі змінами внесеними згідно із розпорядженнями Голови Одеського апеляційного суду за №3 від 02.04.2020 року та за №4 від 08.04.2020 року «Про тимчасові заходи з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену короновірусом COVID-19» передбачено, що тимчасово, на час установлення на території України карантину, зупиняється розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу та припинено їх пропуск до залів судових засідань на час вжитих заходів. Апеляційний суд розглядає цивільні справи, які не віднесені до справ, зазначених у частинах 1, 2 статті 369 ЦПК України, у відсутності учасників справи та осіб, які не залучалися до участі у справі судом першої інстанції, за наявності відомостей про їх повідомлення про дату, час і місце розгляду справи. У разі відсутності таких даних, а також у разі подання заяви (заяв) про бажання прийняти участь у справі особисто, суд відкладає судове засідання на іншу дату. Вказане розпорядження видано з метою забезпечення здійснення правосуддя Одеським апеляційним судом, забезпечення доступу громадян до правосуддя під час дії установленого державою карантину. Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду. Матеріали справи містять достатньо доказів для її розгляду. Відповідно до наявного у справі поштового повідомлення про вручення поштової кореспонденції апелянт отримала копію ухвали про відкриття апеляційного провадження 14.01.2020 року. Судову повістку щодо розгляду справи судом апеляційної інстанції 28.05.2020 року 21.04.2020 року. В апеляційній скарзі апелянтом викладено правову позицію в обґрунтування вимог апеляційної скарги. Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, освідомленість учасників справи про розгляд справи, відкладення розгляду справи судом апеляційної інстанції з 02.04.2020 року на 28.05.2020 року, тобто створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, колегія суддів вважає, що клопотання адвоката Дідуренко С.В., діючої від імені ОСОБА_4 ,про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню. Справу можливо розглянути за відсутності її учасників. Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при постановленні судового рішення, колегія суддів зазначає наступне. Згідно із ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Згідно вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Колегія суддів погоджується з вищенаведеними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. Частинами 2, 4 ст. 12, ч. 3 ст. 13 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. За правилами п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду. Як зазначалось вище, ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 02 травня 2019 року заяву представника ОСОБА_2 ОСОБА_9 про залишення позову без розгляду задоволено. Залишено без розгляду вищенаведений позов в порядку статті 257 ЦПК України (а. с. 75). Відповідно до ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. В апеляційній скарзі адвокат Дідуренко С.В., діюча від імені ОСОБА_4 , зазначає про порушення прав та законних інтересів останньої, які нібито є наслідком постановлення оскаржуваної ухвали про залишення позову без розгляду. Колегія суддів вважає, що розгляд даної справи стосується інтересів ОСОБА_4 як останнього набувача квартири. Між тим, апеляційна скарга не містить конкретизованих посилань на порушення прав та законних інтересів ОСОБА_4 у результаті постановлення ухвали про залишення позову без розгляду. Щодо доводів апеляційної скарги про представництво однією особою одночасно інтересів позивача і відповідача колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне. Згідно ч. 2 ст. 61 ЦПК України особа не може бути представником, якщо вона у цій справі представляє або представляла іншу особу, інтереси якої у цій справі суперечать інтересам її довірителя. Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Доводи апеляційної скарги щодо порушень викладених вище правил ч. 2 ст. 61 ЦПК України є такими, які не знайшли своє відображення в матеріалах справи, адже наявність довіреностей щодо представництва Ткаченко Л.М. інтересів кожної із сторін, не є достатнім доказом, у розумінні ст. 80 ЦПК України, щодо представництва останньою інтересів ОСОБА_2 та/або ОСОБА_3 у цій справі. Докази на підтвердження такого представництва (представництва Ткаченко Л.М. інтересів ОСОБА_2 та/або ОСОБА_3 у цій справі) в матеріалах справи відсутні. Обґрунтування вимог апеляційної скарги іншими порушеннями судом першої інстанції під час постановлення оскаржуваної ухвали норм процесуального права є такими, які не заслуговують на увагу суду з огляду на те, що ОСОБА_4 не є особою, яка приймала участь у справі, за результатами розгляду якої постановлено оскаржувану ухвалу про залишення позову без розгляду. З урахуванням вищевказаних приписів законодавства доводи апеляційної скарги є такими, які не мають наслідку задоволення вимог апеляційної скарги, а отже на увагу суду не заслуговують. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Таким чином, апеляційна скарга є безпідставною, а тому її треба залишити без задоволення. За правилами, передбаченими п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи, що суд першої інстанції постановив ухвалу про залишення позову без розгляду без порушень діючого законодавства, підстави для її скасування, зміни в межах доводів апеляційної скарги адвоката Дідуренко С.В., діючої від імені ОСОБА_4 , відсутні, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала суду залишенню без змін. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, постановив: Апеляційну скаргу адвоката Дідуренко Світлани Валеріївни, діючої від імені ОСОБА_4 , залишити без задоволення. Ухвалу Суворовського районного суду міста Одеси від 02 травня 2019 року про залишення позову без розгляду залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови у випадках, передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України. Повний текст постанови складено 17 червня 2020 року. Головуючий суддя: А. П. Заїкін Судді: С. О. Погорєлова О. М. Таварткіладзе