Постанова Центральний апеляційний господарський суд № 904/3242/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17.06.2020 року Справа № 904/3242/19 м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65, зал засідань 511 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Широбокової Л.П. (доповідач), суддів Кощеєва І.М., Подобєда І.М. секретар судового засідання: Грачов А.С., за участю представників сторін: від позивача: Афанасьєв Р.Г., довіреність №б/н від 12.12.2019, адвокат; від відповідача: представник не з`явився; розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "ГАММА" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2020 у справі №904/3242/19 (суддя Ліпинський О.В., повне рішення складено 14.02.2020) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БІТЕКС", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "ГАММА", м. Дніпро про стягнення заборгованості у розмірі 2 070 314,04 грн ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог та рішення суду. У липні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "БІТЕКС" (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "ГАММА" заборгованості у сумі 2 070 314,04 грн, з яких: основна заборгованість у сумі 1 578 494,00 грн, пеня - 283 696,69 грн, 3% річних - 45 538,47 грн, інфляційні втрати - 162 584,88 грн. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язання за договором поставки №113/18 від 01.08.2018 щодо оплати поставленого товару. Відповідач проти задоволення позову заперечував, оскільки поставки, які є на думку позивача неоплаченими, не відносяться до договору, тобто є позадоговірними. Відтак, позивач хибно посилається на договір як на підставу виникнення зобов`язань по поставці нафтопродуктів. Вважає, що звернення позивача із цим позовом про стягнення заборгованості за договором №113/18 від 01.08.2019 є невірним способом захисту порушеного права. Крім того, Позивачем не доведено дотримання ним умов договору щодо здійснення 100% передоплати товару, що мав бути поставлений. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2020 у справі №904/3242/19 (суддя Ліпинський О.В.) позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "ГАММА" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БІТЕКС" основний борг - 1578494,00 грн, пеню - 282182,83 грн, 3% річних - 45538,47 грн, інфляційні втрати - 154 468,19 грн, витрати зі сплати судового збору - 30910,25 грн. В решті позовних вимог відмовлено. Рішення суду мотивовано правомірністю заявлених позовних вимог в частині боргу - 1578494,00 грн, пені 282182,83 грн, 3% річних 45538,47 грн, інфляційних втрат 154468,19 грн. В решті позову відмовлено з огляду на неправильний арифметичний розрахунок штрафних санкцій та помилковість визначення дня виникнення заборгованості. Заперечення Відповідача також не прийняті судом першої інстанції до уваги, оскільки спростовані наданими доказами (видаткові накладні містять посилання на договір, за яким відбувалася поставка). Доводи та вимоги апеляційної скарги та відзиву на неї. Не погодившись із зазначеним рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся Відповідач, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення. Апеляційна скарга обґрунтована наступним: - рішення є неповним, оскільки в його тексті відсутнє дослідження оригіналів первинних документів; - поставки не відносилися до договору №113/18 від 01.08.2018, а те, що зазначено на копіях видаткових накладних не відповідає дійсності; - судом порушено принципи рівності учасників судового процесу, змагальності та диспозитивності. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 10.03.2020 для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі головуючого судді Широбокової Л.П. суддів Подобєда І.М., Кощеєва І.М. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.04.2020 (колегія суддів у складі головуючого судді Широбокової Л.П. суддів Подобєда І.М., Кощеєва І.М.) після усунення апелянтом недоліків апеляційної скарги відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "ГАММА" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2020 у справі №904/3242/19. У зв`язку з встановленням тимчасово на період з 18 березня на період дії карантинних заходів на території України особливого режиму роботи Центрального апеляційного господарського суду на виконання Постанови Кабінету міністрів України № 211 від 11 березня 2020 року "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", враховуючи Рекомендації Ради суддів України викладені у листі № 9рс-186/20 від 16 березня 2020 року, на виконання рішення зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду №1 від 17.03.2020 та №3 від 31.03.2020 року, зазначено, що судове засідання для розгляду справи № 904/3242/19 буде призначено додатково ухвалою суду, яку буде направлено на адресу сторін. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.05.2020 розгляд справи №904/3242/19 призначений у судовому засіданні на 17.06.2020 на 09.30 год. в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду за адресою: м.Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65, зал засідань №511. У судовому засіданні 17.06.2020 повноважний представник Позивача проти апеляційної скарги заперечив, просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Підтримав позицію, викладену у поданому до суду відзиві на апеляційну скаргу від 04.05.2020. Зазначив, що Відповідач зловживає своїм процесуальним правом та вводить суд в оману щодо дійсних обставин справи. Матеріали справи не містять жодного оскарження з боку Відповідача правомірності або дійсності первинних документів, а також спростування реальності господарських взаємовідносин між Позивачем та Відповідачем. Відповідач явку повноважного представника в судове засідання 17.06.2020 не забезпечив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення 4900082248655). Враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, а також те, що згідно ухвали суду від 13.05.2020 явка повноважних представників учасників процесу в судове засідання обов`язковою не визнавалась, апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності повноважного представника Відповідача. Обставини справи, встановлені апеляційним судом. Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника Позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд встановив наступне. 01.08.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "ГАММА" (надалі - відповідач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БІТЕКС" (надалі - позивач, продавець) був укладений договір поставки №113/18 (надалі Договір). Згідно п. 1.1. Договору, продавець зобов`язався передати у власність покупця, а покупець зобов`язався прийняти і сплатити за нафтопродукти у відповідності з умовами договору і додатковими угодами до нього. Номенклатура, кількість, умови постачання, форма і порядок оплати, ціна товару визначаються сторонами в додаткових угодах до договору (пункт 1.2 Договору). Пунктом 4.2 Договору визначено, що поставка товару в межах даного договору здійснюється в порядку і в терміни, передбачені в додаткових угодах до даного договору, на умовах поставки згідно міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів ІНКОТЕРСМ в редакції 2010. Продавець забезпечує відвантаження товару впродовж 10 днів з моменту підписання додаткової угоди і надання від станції призначення підтвердження про готовність прийняти вантаж. Інші умови і терміни відвантаження можуть бути погоджені в додатковій угоді до договору (пункт 4.4 Договору). Відповідно до п. 4.6 Договору товар вважається поставленим продавцем і прийнятим покупцем по кількості і якості, від дати документів, обумовлених п. 4.5 цього Договору, а право власності на товар, що перейшов від продавця до покупця, від дати оформлення видаткової накладної на товар. Пунктом 5.1 Договору визначено, що покупець здійснює 100% передплату за товар шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця, якщо інше не передбачено додатковими угодами. Оплата здійснюється на підставі виставленого продавцем рахунку або на умовах, передбачених в додаткових угодах до договору (пункт 5.2 договору). Пунктом 7.2 Договору визначено, що у разі не оплати або несвоєчасної оплати вартості отриманих нафтопродуктів, покупець оплачує продавцю пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період несвоєчасної оплати товару, від вартості неоплаченого або несвоєчасно сплачених нафтопродуктів за кожен день прострочення платежу. Оплата пені не звільняє покупця від виконання узятих на себе зобов`язань за даною угодою. Згідно з п. 11.1 Договору він набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2018, а в частині взаєморозрахунків до їх повного завершення. Якщо жодна зі сторін не заявить про свої наміри розірвати або змінити договір за 30 днів до закінчення його дії, цей договір вважається пролонгованим на кожен наступний календарний рік. Кількість таких подовжень не обмежена. 03.08.2018 сторонам були укладені наступні додаткові угоди до Договору: - додаткова угода №1, якою погоджено поставку товару (бітум дорожній марки 70/100) у кількості 71,23 тон за ціною 13 833,33 грн./т. Загальна вартість з ПДВ - 1182 418,00 грн; - додаткова угода №2 , якою погоджено поставку товару (бітум дорожній марки 70/100) у кількості 23,86 тон за ціною 13 833,33 грн./т. Загальна вартість з ПДВ - 396 076,00 грн. Пунктом 3 цих додаткових угод сторони визначили умови оплати, згідно яких покупець зобов`язаний повністю сплатити продавцю фактично поставлену кількість товару не пізніше ніж за п`ять календарних днів з моменту поставки товару. Товар передається покупцю протягом 6-ти календарних днів з моменту складання даної додаткової угоди (пункт 5 додаткових угод №1 та № 2). Дані додаткові угоди підписані обома сторонами, визначають номенклатуру, кількість, умови постачання, форму і порядок оплати, ціну товару, як передбачено п. 1.2. Договору; місять посилання, що укладені до основного Договору, тому підстави вважати їх окремими правочинами відсутні. На виконання умов Договору Позивачем здійснено поставку Відповідачу бітуму дорожнього марки 70/100 на загальну суму 1 578 494,00 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними: №1914 від 05.08.2018 на суму 784 516,00 грн; №1915 від 05.08.2018 на суму 397 902,00 грн; №1919 від 05.08.2018 на суму 396 076,00 грн, а також, товарно-транспортними накладними від 05.08.2019, які підписані сторонами без зауважень. Зазначені видаткові накладні містять посилання на правочин, за яким здійснена поставка товару: договір №113/18 від 01.08.2018. Відповідачем належним чином не виконані зобов`язання щодо здійснення оплати поставленого товару. Заборгованість на час розгляду спору склала суму 1 578 494,00 грн, що і стало підставою для звернення до суду із даним позовом. Згідно заявлених позовних вимог Позивач просив стягнути з Відповідача борг - 1578494,00 грн, пеню за період прострочення з 10.08.2018 по 08.02.2019 - 283696,69 грн, інфляційні втрати за період серпень 2018 року червень 2019 року - 162584,88 грн, 3% річних за 351 день - 45538,47 грн. Застосоване законодавство та висновки апеляційного суду. Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об`єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням обставин справи в їх сукупності, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного. Відповідно до ч. 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України, яка кореспондується з положеннями ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти його і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). З матеріалів справи вбачається, що поставка товару Відповідачу на суму 784516,00 грн, 397902,00 грн та на 396076,00 грн підтверджується підписаними між сторонами видатковими накладними (а.с. 50, 53, 55). З боку Відповідача наявний відтиск печатки підприємства та підпис особи без зазначення прізвища та ініціалів, який відповідає підпису директора Сергійчика Г. ОСОБА_1 ., що міститься на Договорі та додаткових угодах до нього №№1,2 від 03.08.2018. Відповідач отримання товару не заперечує. Згідно ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію. Отже, факт поставки та отримання товару підтверджується наведеними видатковими накладними, які є первинними документами у справі та підписані уповноваженими представниками обох сторін, тому є належними доказами на підтвердження здійснення поставки товару на обумовлені ними суми. Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Досліджені судом копії видаткових накладних, що містяться в матеріалах справи, містять напис «згідно з оригіналом», підпис директора Величко П.О., відтиск печатки підприємства, дату. Отже, копії наявних видаткових накладних є належними письмовими доказами у справі. Відповідно до ч. 6 ст. 91 ГПК України якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. В матеріалах справи відсутні клопотання учасників справи, зокрема, Відповідача про витребування оригіналів письмових доказів. У клопотанні від 09.08.2019 Позивач підтвердив наявність у обох сторін оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви та зазначив, що ним будуть подані оригінали для ознайомлення суду під час першого засідання по розгляду позовної заяви (а.с. 68). У відзиві на апеляційну скаргу Позивачем зазначено, що ним двічі під час розгляду справи надана суду можливість ознайомитися з оригіналами первинних документів. Відповідачем дійсність первинних документів не оскаржується. Оригінали документів апеляційним судом оглянуто в судовому засіданні. Отже, доводи апелянта, що рішення суду є неповним, бо у ньому судом не досліджені оригінали первинних документів, є безпідставним, бо письмовими доказами у справі можуть бути належним чином засвідчені копії документів у справі, Відповідачем не ставилася під сумнів відповідність поданих копій оригіналам. Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. З огляду на умови Договору та додаткових угод №№1,2 від 03.08.2018, строк оплати товару є таким, що настав 10.08.2020. Відповідачем оплата товару в обумовлений строк здійснена не була та суд першої інстанції правомірно визнав позовні вимоги про стягнення боргу в сумі 1578494,00 грн обґрунтованими. Порушенням зобов`язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі у вигляд обов`язку сплатити неустойку. Пунктом 7.2 договору, визначено, що у разі не оплати, або несвоєчасної оплати вартості отриманих нафтопродуктів, покупець оплачує продавцю пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період несвоєчасної оплати товару, від вартості неоплаченого або несвоєчасно сплачених нафтопродуктів за кожен день прострочення платежу. Оплата пені не звільняє покупця від виконання узятих на себе зобов`язань за даною угодою. Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Перевіривши здійснений Позивачем розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає правомірним стягнення з Відповідача на користь Позивача пені за період прострочення з 11.08.2018 по 08.02.2019 в сумі 282182,83 грн, 3 % річних за 351 день, починаючи з 11.08.2018 в сумі 45538,47 грн, інфляційних втрат за період з вересня 2018 року по червень 2019 року в сумі 154468,19 грн. Доводи Відповідача з посиланням на здійснення спірних поставок поза межами договору №113/18 від 01.08.218 року суд першої інстанції правомірно не прийняв до уваги як такі, що спростовуються наявними доказами, зокрема, видатковими накладними (а.с. 50, 53, 55), які містять посилання на здійснення відповідних поставок саме по договору № 113/18 від 01.08.2018 року. Апелянтом також не зазначено в чому саме полягало порушення судом першої інстанції принципів рівності та змагальності сторін, диспозитивності, тоді як він приймав активну участь під час розгляду справи в суді першої інстанції (подавав клопотання, пояснення). З огляду на те, що умовами додаткових угод були змінені умови оплати поставленого товару (оплата не пізніше, ніж за 5 календарних днів з моменту поставки товару), умови щодо 100% передоплати по договору не застосовуються, бо у п. 5.1. Договору міститься умова: «якщо інше не передбачено додатковими угодами». Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, а оскаржуване рішення таким, що відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 277 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області у даній справі відсутні. Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на апелянта. Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 282 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "ГАММА" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2020 у справі №904/3242/19 залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2020 у справі №904/3242/19 залишити без змін. Витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покласти на апелянта "Виробниче підприємство "ГАММА". Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання повної постанови, відповідно до положень ст. 287 ГПК України. Повна постанова складена 19.06.2020. Головуючий суддя Л.П. Широбокова Суддя І.М. Кощеєв Суддя І.М. Подобєд