Постанова 4821 № 2-2721/08

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Номер провадження 22-ц/821/1025/20Головуючий по 1 інстанції Справа №2-2721/08 Категорія: на ухвалу Позарецька С.М. Доповідач в апеляційній інстанції Вініченко Б. Б. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 червня 2020 року Черкаський апеляційний суд в складі колегії: суддів Вініченка Б.Б., Бондаренка С.І., Новікова О.М. за участю секретаря Попової М.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргуОСОБА_1 на ухвалу Придніпровського районного суду м.Черкаси від 13 квітня 2020 року у справі за заявою ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову, - в с т а н о в и в: У квітні 2020 р. заявник ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про скасування ухвали про забезпечення позову по справі №2-2721/08. Заяву мотивувала тим, що 27.12.2007 р. між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №CM-SMEF00/075/2007/2, за умовами якого АТ «ОТП Банк» надав кредитні кошти в борг. Для забезпечення повного та своєчасного виконання зобов`язань перед банком за кредитним договором, 27.12.2007 р. між банком та ОСОБА_2 було укладеного договір іпотеки №PM-SMEF00/075/2007/2, за умовами якого відповідач ОСОБА_2 передав в заставу банку квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . 12.03.2009 р. Придніпровським районним судом м. Черкаси винесено ухвалу про задоволення клопотання АТ «ОТП Банк» про забезпечення позову по цивільній справі за позовом АТ «ОТП Банк» до ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, накладено арешт на квартиру АДРЕСА_2 , що належить йому на праві власності. Під час підготовки до продажу предмета іпотеки (вказаної квартири договір іпотеки від 27.12.2007 р.) виявлено арешт нерухомого майна, накладений на підставі ухвали Придніпровського райсуду м. Черкаси від 17.03.2009 р., номер запису обтяження 8550859, який унеможливлює добровільну реалізацію предмета іпотеки. 29.10.2019 р. між первісним іпотекодержателем ТОВ «Фінансова компанія Інвест-кредо» та новим іпотекодержателем ОСОБА_1 укладено договір відступлення права вимоги за іпотечним договором. 05.12.2019 р. Придніпровським райсудом м. Черкаси замінено сторону стягувача з ЗАТ «ОТП Банк» на ОСОБА_1 у виконавчих провадженнях №16272208 та №16281347 з виконання виконавчих листів №2-1927 від 22.10.2009 р. Придніпровського райсуду м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_2 боргу в сумі 6707368,75 грн. та 1730 грн. судового збору на користь ПАТ «ОТП Банк», ВП №15258485 від 25.08.2009 р. Придніпровського райсуду м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_2 боргу в сумі 2747079,61 грн. на користь ПАТ «ОТП Банк». 24.12.2019 р. ВПВР УДВС в Черкаській області винесено постанову про заміну сторони у виконавчому провадженні про стягнення з ОСОБА_2 , замінено сторону виконавчого провадження з АТ «ОТП Банк» на ОСОБА_1 26.12.2019 р. органами виконавчої служби винесено постанову про передачу майна стягувача в рахунок погашення боргу та складено акт за фактом такої передачі, які є підставою оформлення права власності майна, але звернувшись для подальшого його оформлення, з`ясувалось, що квартира АДРЕСА_2 перебуває під арештом від 17.03.2009 р., номер запису обтяження 8550859. За таких обставин, заявник просить суд, скасувати заходи забезпечення позову, накладені ухвалою Придніпровського райсуду м. Черкаси від 13.03.2009 р., номер запису обтяження 8550895, якими накладено арешт на нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_2 на праві власності. Ухвалою Придніпровського районного суду м.Черкаси від 13.04.2020 р. відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову. Своє рішення суд мотивував тим, що заява ОСОБА_1 є безпідставною та необґрунтованою, оскільки вона не містить доказів, що доводилиб наявності ухвал Придніпровського районного суду м.Черкаси від 12.03.2009 р., 13.03.2009 р. та від 17.03.2009 р. про забезпечення позову по цивільній справі №2-2721/08 про накладення арешту на майно - квартиру АДРЕСА_2 , яке належить ОСОБА_2 та наявності обтяження за номером 8550895. При цьому суд зазначив, що відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову. Не погоджуючись з ухвалою суду, вважаючи її такою, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій просила скасувати ухвалу Придніпровського районного суду м.Черкаси від 13.04.2020 р. по справі №2-2721/08 та прийняти постанову, якою задовольнити вимоги в повному обсязі. Апеляційні вимоги мотивувала тим, що в порушення ст.158 ЦПК України було призначено аж на 18.03.2020 р., хоча заява про скасування ухвали про забезпечення позову надійшла до суду 17.02.2020 р. При цьому, суд не в повному обсязі дослідив усі обставини, що мають значення для справи, не звернув уваги на фактичні дані та не дослідив докази. Зазначає, що твердження суду про те, що під час розгляду заяви, що надійшла до суду 17.02.2020 р. не встановлено даних про наявність обтяження, за номером запису обтяження 26592857 та «інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» (т.2 а.с.179) долучена до заяви, не є належним та допустимим доказом, у розумінні ст.ст.77-78 ЦПК України, є невірним, оскільки Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта є офіційним документом (витягом), який має індивідуальний Номер інформаційної довідки. Даний витяг складається з 19 сторінок, оскільки на майно відповідача накладено безліч різновидних арештів, про що зроблені записи, але вони не стосуються розгляду справи №2-2721/08. До суду надано витяг зі сторінкою в якій зазначено Номер запису про обтяження: 26592857, обтяження: ухвала, серія та номер: б/н, виданий 05.06.2008 р., видавник: Придніпровський районний суд, справа №2-2721/08. ОСОБА_2 не скористався правом, передбаченим ст.360 ЦПК України, і відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надав, однак відповідно до положень ч.3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, апеляційний суд, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного. Відповідно до вимог ч.1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05.12.2019 р. (справа №2-1927/09) замінено сторону стягувача з ЗАТ «ОТП Банк» на ОСОБА_1 у виконавчих провадженнях №16272208 та №16281347 з виконання виконавчих листів №2-1927 від 22.10.2009 р. Придніпровського райсуду м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_2 боргу в сумі 6707368,75 грн. та 1730 грн. судового збору на користь ПАТ «ОТП Банк», у ВП №15258485 від 25.08.2009 р. Придніпровського райсуду м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_2 боргу в сумі 2747079,61 грн. на користь ПАТ «ОТП Банк» (т.2 а.с.181-182). Дані виконавчі листи були видані на підставі заочного рішення від 05.10.2009 р. (справа №2-1927/09), яке ухвалою Придніпровського райсуду м. Черкаси від 30.04.2010 р. скасоване і 23.11.2010 р. (в подальшому присвоєно № справи 2-3677/10) постановлене заочне рішення, яким стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ТОВ «Комбінат продовольчих товарів «Моринський ФГ «Уелсі» на користь ПАТ «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором №СМ-SMEF00/075/2007 на загальну суму 9481245,54 грн., а також судові витрати в розмірі 1730 грн. Ухвалою суду від 25.07.2013 р. скасоване заочне рішення від 23.11.2010 р. по справі №2-3677/10 і винесено ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 10.09.2013 р. (в подальшому присвоєно номер справи 711/6655/13-ц) про залишення позову без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст. 207 ЦПК України. Щодо виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ОТП Банк» заборгованості за кредитним договором в розмірі 2747079,61 грн., то він був виданий Придніпровським райсудом м. Черкаси на підставі заочного рішення від 12.08.2009 р. (справа №2-1978/09). В подальшому за даними відповіді завідувача архівом Придніпровського райсуду м.Черкаси від 13.04.2020 р., ця справа за обліково-статистичними даними перейшла в 2010 рік і їй присвоєно новий номер 5367/10 (т.2 а.с.215). Заочним рішенням від 09.11.2010 р. (справа №2-5367/10) стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ТОВ «Комбінат продовольчих товарів «Моринський ФГ «Уелсі» на користь ПАТ «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором №СМ-8МЕР00/024/2006 на загальну суму 2817776,14 грн., в т.ч. і судові витрати. Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Черкаській області Горбатюк В.П. від 26.12.2019 р. за виконавчим провадженням №15258485 (стягувач ОСОБА_1 , боржник ОСОБА_2 ) щодо виконання виконавчого листа №2-1978, виданого 25.08.2009 р. Придніпровським районним судом м. Черкаси про стягнення боргу в розмірі 2747079,61 грн. передано ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості за цим виконавчим листом квартиру АДРЕСА_2 на загальну суму 1082550,00 грн. (т.2 а.с.183-184). Крім того, за матеріалами цивільної справи №2-2721/08 встановлено, що ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05.06.2008 р. (т.1 а.с.97-98) накладено арешт на майно, належне ОСОБА_2 , але не на квартиру АДРЕСА_2 . Також заочним рішенням Придніпровського райсуду м. Черкаси від 17.07.2008 р. (справа №2-2721/08, т.1 а.с.134) задоволені позовні вимоги Кредитної спілки «Федерація», зокрема стягнуто з ОСОБА_2 , ТОВ «КПТ «Моринський», ФГ «Уелсі» солідарно на користь КС «Федерація» заборгованість за договором від 07.11.2007 р. та договором поруки від 07.11.2007 р. в сумі 978613 грн. 50 коп. Ухвалою суду від 27.03.2012 р. вказане судове рішення скасоване (т.1 а.с.177-178). Рішенням Придніпровського райсуду м. Черкаси від 17.01.2017 р. (справа №2314/2795/12), зокрема, стягнуто з ОСОБА_2 на користь КС «Федерація» заборгованість за договором від 07.11.2007 р. в сумі 816209 грн. 09 коп. (т.2 а.с.69-71). Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна ( АДРЕСА_3 ) від 13.04.2020 р. №206676463 (т.3 а.с.1-21 ), відсутні дані про наявність обтяження - номер запису обтяження 8550859, внесеного на підставі ухвал Придніпровського райсуду м.Черкаси від 12.03.2009 р., від 13.03.2009 р. та від 17.03.2009 р., про що вказує у заяві, яка датована 12.02.2020 р. ОСОБА_1 , яка надійшла до суду 17.02.2020 р. та розглядалася судом. Крім того, під час розгляду заяви ОСОБА_1 , що надійшла до суду 17.02.2020р., судом не встановлено даних про наявність обтяження за номером запису обтяження 26592857, про що вказував представник ОСОБА_1 адвокат Зажома І.В. Відповідно до ст. 149 ЦПК Українисуд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 ЦПК України заходів забезпечення позову. Згідно з ч.1, 7, 9 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду. У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. за № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Зокрема, у пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" та пункті 23 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Гурепка проти України N 2" наголошується на принципі рівності сторін одному із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову. Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення. Як роз`яснено у п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд скасовує вжиті заходи забезпечення позову в тому випадку, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінилися обставини, що зумовили його застосування. Тобто, скасування заходів забезпечення позову судом, який їх застосував, можливе, якщо відпали підстави, з яким закон пов`язує можливість застосування таких заходів або змінилися обставини, що зумовили його застосування. Відповідно до ч.3 та ч.4 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Виходячи зі змісту ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до ч.1-4 ст.77 ЦПК Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Відповідно до ч.1, 6 ст.81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. З урахуванням викладених вимог чинного законодавства, колегія суддів вважає, що заявницею ОСОБА_1 не доведено належними та допустимими доказами факту наявності ухвал Придніпровського райсуду м.Черкаси від 12.03.2009 р., від 13.03.2009 р. та від 17.03.2009 р. про забезпечення позову по цивільній справі №2-2721/08 про накладення арешту на майно квартиру АДРЕСА_2 , яке належить ОСОБА_2 та наявності обтяження за номером 8550895. При поданні заяви про скасування заходів забезпечення позову не достатньо послатись на диспозицію відповідної норми процесуального права. Заява повинна бути належним чином мотивована, а її доводи - підтверджені. Не може бути задоволена заява про скасування заходів забезпечення позову, якщо заявник не надав належних доказів. Саме лише посилання в заяві на існування процесуальних рішень про забезпечення позову, в даному випадку накладення арешту на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_2 , яке належить ОСОБА_2 без будь-яких доказів не є підставою для задоволення відповідної заяви. Крім того, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що розглянув лише заяву ОСОБА_1 датовану 12.02.2020 р, яка надійшла до суду 17.02.2020 р. про скасування заходів забезпечення позову в межах заявлених вимог і не вирішував будь-які інші заяви про скасування заходів забезпечення позову накладених за іншими судовими рішеннями, тим більше, таких заяв від ОСОБА_1 не надходило. Зокрема, це стосувалося заяв представника ОСОБА_1 адвоката Зажоми І.В. від 16.03.2020 р., 10.04.2020 р., 13.04.2020 р. в яких він зазначав, що підтримує заяви заявника ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову, що накладені ухвалою суду від 05.06.2008 р. Отже, предметом судового, розгляду мала бути лише заява ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову від 17.02.2020 р. в якій ОСОБА_1 просила скасувати заходи забезпечення позову, накладені ухвалою Придніпровського районного суду м.Черкаси від 13.03.2009 р., номер запису обтяження 8550859. За таких обставин вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо не вирішення питання судом про розгляд заяви про скасування ухвали Придніпровського районного суду м.Черкаси від 05.06.2008 р., номер запису обтяження 26592857 є безпідставними, так як ОСОБА_1 не подавала до суду заяву про скасування вищезазначеної ухвали суду. Що стосується апеляційних доводів ОСОБА_1 , про те що підставою для скасування ухвали суду першої інстанції є недотримання судом вимог ст.158 ЦПК України, а саме строку розгляду її заяви, то колегія суддів вважає їх безпідставними. Так, відповідно до ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Отже, з урахуванням викладеного, порушення строків розгляду заяви ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову не є підставою для скасування ухвали суду. Суд не може прийняти докази, які додані ОСОБА_1 до апеляційної скарги, а саме інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №201610200 від 24.02.2020 р. (т.3 а.с. 38-41), оскільки апелянтом не надано доказів неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від неї (ч.3 ст.367 ЦПК України). Відповідно до ст.12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Перешкод, у передбаченому ЦПКпорядку, подати до суду першої інстанції докази у ОСОБА_1 не було. Частиною 5 ст.263 ЦПК Українивстановлено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зважаючи на вказане, доводи апеляційної скарги слід вважати безпідставними, а саму скаргу слід залишити без задоволення, залишивши оскаржувану ухвалу без змін. Згідно зі ст. 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, судом додержано вимоги матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,- п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Придніпровського районного суду м.Черкаси від 13 квітня 2020 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Повний текст постанови складено 18 червня 2020 року. Судді: