LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4814532/418/20

від 11.06.2020 ·

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 532/418/20 Номер провадження 22-ц/814/1223/20Головуючий у 1-й інстанції Тесленко Т. В. Доповідач ап. інст. Хіль Л. М. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 червня 2020 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі: головуючого судді: Хіль Л.М. суддів: Гальонкіна С.А., Кузнєцової О.Ю. Секретар: Мисечко А.І. За участю: представника апелянта ОСОБА_1 , представника третьої особи Будкіна С.В. розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Кобеляцького районного суду Полтавської області від 06 березня 2020 року постановлену під головуванням судді Тесленко Т.В. по справі за позовом ОСОБА_2 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 , треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, Фермерське господарство «Ромашка», про визнання Рішення десятої позачергової сесії двадцять третього скликання Кобеляцької районної ради Полтавської області від 27 березня 2000 року дозволом на розробку проекту відведення земельної ділянки,- В С Т А Н О В И В : У березні 2020 року ОСОБА_2 звернувся до місцевого суду із вказаним позовом, відповідно до якого просив визнати рішення Кобеляцької районної ради Полтавської області (десята позачергова сесія двадцять третього скликання) від 27 березня 2000 року «Про надання гр. ОСОБА_2 у користування земельної ділянки для розширення селянського (фермерського) господарства на території Жуківської сільської ради» дозволом на розробку проекту відведення земельної ділянки. В обґрунтування позову вказував, що він є головою ФГ «Ромашка», якому за рішенням Жуківської сільської ради народних депутатів Кобеляцького району Полтавської області від 21 травня 1993 року надано в постійне користування для ведення селянського (фермерського) господарства земельну ділянку площею 30,3 га, а рішенням десятої позачергової сесії двадцять третього скликання Кобеляцької районної ради Полтавської області від 27 березня 2000 року йому було додатково надано у користування земельну ділянку площею 16 га із земель запасу Жуківської сільської ради для розширення селянського (фермерського) господарства "Ромашка". Вказував, що протягом останніх двадцяти років він користувався вказаними ділянками для ведення фермерського господарства, сплачував земельний податок за користування 46,3 га землі, подавав відповідну фінансову та статистичну звітність. Однак, наразі позивач не може оформити його право користування земельною ділянкою площею 16,0 га, оскільки на Публічній кадастровій карті відображається вона як дві земельні ділянки к.н. 5321882000:00:002:0086 площею 7,5323 та 5321882000:00:002:0087 площею 10,0460 га. Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 06 березня 2020 року відмовлено у відкритті провадження, оскільки позовна заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а вирішується судом в порядку господарського судочинства. Не погодившись із вказаною ухвалою, її в апеляційному порядку оскаржив ОСОБА_2 , посилаючись на те, що вона постановлена з порушенням норм процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги вказував, що суд прийшов до помилкового висновку про те, що земельну ділянку площею 16,0 га було передано в користування для розширення селянського (фермерського) господарства саме ФГ «Ромашка», а не йому, ОСОБА_2 , як фізичній особі. З метою створення ФГ «Ромашка» ним було отримано в постійне користування для ведення селянського (фермерського) господарства земельну ділянку площею 30,3 га к.н. 5321882000:00:003:0588 на підставі рішення Жуківської сільської ради народних депутатів Кобеляцького району Полтавської області від 21 травня 1993 року. Даний факт підтверджується Державним актом на право постійного користування землею ІУ-ПЛ №002720 від 23 травня 1993 року. Після виконання всіх вимог чинного на той час законодавства, зокрема і набуття в користування земельної ділянки, ним було здійснено державну реєстрацію ФГ «Ромашка» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 18 квітня 1997 року. Вказував, що підставі рішення десятої позачергової сесії двадцять третього скликання Кобеляцької районної ради Полтавської області від 27 березня 2000 року йому, як фізичній особі, а не голові ФГ «Ромашка», було додатково надано у користування із земель запасу Жуківської сільської ради для розширення селянського (фермерського) господарства. Дане рішення виносилось з врахуванням рішення Жуківської сільської ради про можливість надання йому як фізичній особі, а не голові ФГ «Ромашка», у користування земельної ділянки для розширення селянського (фермерського) господарства та згідно висновків конкурсної комісії, про що зазначено в самому рішенні. Дана земельна ділянка до 24 та 27 лютого 2020 року на Публічній кадастровій карті відображалась як дві земельні ділянки. Апелянт звертає увагу на те, що ФГ «Ромашка» є самостійною юридичною особою, не пов`язаною зі спірною земельною ділянкою, із заявою про її надання не зверталось, ділянка господарству в установленому порядку не передавалась. Зазначав, що на його думку є помилковим ототожнення його, як фізичної особи, та його, як голови і представника ФГ «Ромашка», яке вже було зареєстровано та використовувало іншу земельну ділянку площею 30,3 га в цих правовідносинах, оскільки із заявою про надання цієї земельної ділянки в користування звернувся саме він, як фізична особа. Враховуючи те, що йому як фізичній особі було додатково надано у користування земельну ділянку площею 16,0 га із земель запасу Жуківської сільської ради, вважає, що спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. З урахуванням викладеного просив ухвалу Кобеляцького районного суду Полтавської області від 06 березня 2020 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. ФОП ОСОБА_3 було подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого, остання не заперечує проти задоволення апеляційної скарги ОСОБА_2 . В обґрунтування відзиву вказувала, що рішенням десятої позачергової сесії двадцять третього скликання Кобеляцької районної ради Полтавської області від 27 березня 2000 року додатково надавалась у користування земельна ділянка площею 16,0 га із земель запасу Жуківської сільської ради для розширення селянського (фермерського) господарства саме громадянину ОСОБА_2 як фізичній особі, а не як голові ФГ «Ромашка», а тому вважає, що даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Апеляційний суд, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали місцевого суду у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, приходить до висновку, що скарга задоволенню не підлягає. Відповідно до ст. 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції входив з того, що спір, викладений у позові стосується суб`єктів господарювання, земельні ділянки надавалися у користування для розширення селянського (фермерського) господарства саме ФГ «Ромашка», головою якого є позивач, а не особисто ОСОБА_2 як фізичній особі, то виникають господарські правовідносини, які вирішуються судом в порядку господарського судочинства. Колегія суддів вважає вірним такий висновок місцевого суду з наступних підстав. Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ. За вимогами частини першої статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII«Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення. З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів. При визначенні предметної та/або суб`єктної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Згідно із частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами. Статтею 20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено особливості предметної та суб`єктної юрисдикції господарських судів, якими уточнено коло спорів, що розглядаються господарськими судами, та встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, які виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці. Таким чином, розмежування компетенції судів з розгляду земельних спорів здійснено відповідно до їх предмета та суб`єктного складу учасників. Крім спорів, зокрема, щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень при реалізації ними управлінських функцій у сфері земельних правовідносин, вирішення яких віднесено до компетенції адміністративних судів, земельні спори, сторонами в яких є насамперед юридичні особи та фізичні особи - підприємці, про захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів розглядаються господарськими судами, а інші - за правилами цивільного судочинства. З матеріалів справи вбачається, що 21 травня 1993 року ОСОБА_2 видано державний акт ІУ-ПЛ №002720 на право постійного користування земельною ділянкою площею 30,03 га розташованої на території Жуківської сільської ради для ведення селянського (фермерського) господарства (а.с. 22). Рішенням дванадцятої сесії двадцять третього скликання Жуківської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області від 03 березня 2000 року голові селянського (фермерського) господарства ОСОБА_2 надано погодження на виділення додаткової земельної ділянки площею 16,0 га із земель запасу сільської ради для розширення селянського (фермерського) господарства «Ромашка». А рішенням десятої позачергової сесії двадцять третього скликання Кобеляцької районної ради Полтавської області від 27 березня 2000 року надано ОСОБА_2 у користування земельну ділянку площею 16,0 га із земель запасу Жуківської сільської ради для розширення селянського (фермерського) господарства (а.с. 25,27). Рішенням двадцять п`ятої сесії шостого скликання Жуківської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області від 12 грудня 2014 року за ФГ «Ромашка» закріплено право користування земельною ділянкою площею 46,3 га (а.с.62). Отже, ОСОБА_2 є землекористувачем земельної ділянки площею16,0 га, що розташована за межами населеного пункту с. Рубани, на підставі рішення дванадцятої сесії двадцять третього скликання Жуківської сільської ради від 03 березня 2000 року «Про погодження на виділення додаткової земельної ділянки для розширення селянського (фермерського) господарства», що підтверджується листом Жуківської сільської ради (а.с.63). Таким чином, вказані правовідносини урегульовані Законом України «Про фермерське господарство» (далі - Закону) відповідно до частини 1 статті 1 якого у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства відповідно до закону. Згідно зі статтею 7 Закону надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку, передбаченому ЗК України. Фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, за умови набуття громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, права власності або користування земельною ділянкою (стаття 8 Закону). Отже, можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з одержанням ним державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства, що є передумовою для державної реєстрації останнього. Як вбачається зі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи № 619413 видане державним реєстратором Кіт О.Д. Кобеляцької РДА Полтавської області, ФГ «Ромашка» зареєстровано 18 квітня 1997 року (а. с. 20). Згідно довідки №25/6930 від 13 липня 1998 року селянське (фермерське) господарство «Ромашка» включене до ЄДРПОУ (а.с. 21). Отже, на момент подачі позову було зареєстроване Селянське (фермерське) господарство «Ромашка», яке є фактичним землекористувачем, тобто сторонами спору є юридичні особи. Оскільки фермерські господарства є юридичними особами, їхні земельні спори з іншими юридичними особами, зокрема з органом державної влади, щодо користування земельними ділянками, наданими із земель державної або комунальної власності, підвідомчі господарським судам. Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 629/4590/17 (провадження № 14-525цс19). Тобто, якщо на момент відкриття провадження у справі щодо спору між органом державної влади чи місцевого самоврядування та фізичною особою, якій із земель державної або комунальної власності надана земельна ділянка для ведення фермерського господарства, фермерське господарство вже було зареєстрованим, то така справа має розглядатися за правилами господарського судочинства. За таких обставин, рішення місцевого суду ухвалено у відповідності до положень матеріального та процесуального права, підстав для його зміни чи скасування не вбачається. Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу місцевого суду без змін. Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення. Ухвалу Кобеляцького районного суду Полтавської області від 06 березня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Головуючий: Л.М. Хіль Судді: С.А. Гальонкін О.Ю. Кузнєцова

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»