Постанова 4803 № 201/2568/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/655/20 Справа № 201/2568/20 Суддя у 1-й інстанції - Гончаренко В. М. Суддя у 2-й інстанції - Кондаков Г. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 червня 2020 року м. Дніпро Суддя Дніпровського апеляційного суду Кондаков Г.В., за участю ОСОБА_1 - особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, його захисника адвоката Бутманова М.В., потерпілого ОСОБА_2 , його представника адвоката Кожухара В.М., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Бутманова М.В. на постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 травня 2020 року, в с т а н о в и в: Постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 травня 2020 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого інженером підприємства «Група компаній «112» який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП з накладенням адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в сумі трьохсот сорока гривень. На твердження суду першої інстанції останній скоїв правопорушення при наступних обставинах. ОСОБА_1 28 лютого 2020 року о 08 годині 20 хвилин, керуючи автомобілем марки «ЗАЗ» з державним реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 , рухався в районі буд. 87 по вул. Яснополянська в м. Дніпрі, де, не обравши безпечної швидкості, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого скоїв зіткнення з транспортним засобом марки «Форд» з державним реєстраційним номерним знаком НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався попереду та зменшував швидкість руху з метою подальшого виконання маневру розвороту. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, спричинивши матеріальний збиток та механічні пошкодження зазначеним транспортним засобам. Суд вважає, що дані дії водія ОСОБА_1 утворюють склад правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Захисник Бутманов М.В. не згоден з рішенням суду. В апеляції просить його скасувати, провадження по справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Вважає, що суд припустився неповноти з`ясування обставин правопорушення під час розгляду справи, не дав належної правової оцінка доказам. Припустився неповноти, оскільки не допитав свідка події. При дослідженні матеріалів справи допустив однобічність, упередженість, надавши перевагу поясненням іншого учасника у справі. Стверджує, що судом не дана оцінка свідченням водія ОСОБА_1 про те, що рухався по крайній лівій смузі, а водій ОСОБА_2 по крайній правій, звідки намагався здійснити маневр розвороту. Зазначає, що суд обґрунтував своє рішення виключно свідченнями та поясненнями водія ОСОБА_2 , не співставивши їх з даними, які містяться в матеріалах справи. Вважає, що суд вдався до оцінки механічних пошкоджень на автомобілі ЗАЗ та Форд, зробивши висновок про механізм їх виникнення, траєкторію руху автомобілів та момент виникнення зіткнення, не маючи при цьому відповідних спеціальних знань, та, фактично підміняючи при цьому висновок експерта. Зазначає, що суд не прийняв до уваги експертний висновок, який був виготовлений на підставі матеріалів справи про адміністративне правопорушення. Заслухав ОСОБА_1 - особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, його захисника - адвоката Бутманова М.І., які наполягали на своїх вимогах, потерпілого ОСОБА_2 , його представника - адвоката Кожухара В.М. про законність судового рішення, суд апеляційної інстанції, перевірив доводи, на які послався захисник Бутманов М.І., дослідив матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не може підлягати задоволенню з наступних підстав. Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване, законне рішення. Перевіркою матеріалів справи встановлено, що суд першої інстанції належним чином з`ясував обставини справи, викладені в постанові висновки про наявність саме в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, ґрунтуються на доказах, що містяться в матеріалах справи. Апеляційним переглядом встановлено, що вина ОСОБА_1 підтверджена матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме: - відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення від 28 лютого 2020 року, який складений у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП, зі змістом якого ОСОБА_1 ознайомлений, про що свідчить його власноручний підпис в протоколі; - схемою з місця дорожньої події та фото таблицею, відповідно на якій зафіксовано місце зіткнення, розташування транспортних засобів щодо один до одного та проїжджої частини і дорожнім знакам, поясненнями водія ОСОБА_2 , які узгоджуються зі схемою місця ДТП. Підстав не довіряти послідовним поясненням ОСОБА_2 , апеляційний суд не вбачає. В постанові суду вірно викладені обставини скоєння зіткнення, надано належну оцінку зібраним доказам. Доводи апеляційної скарги щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є безпідставними і спростовуються матеріалами справи. Згідно п. 12.1 Правил дорожнього руху України, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним. У відповідності до п. 13.1 Правил дорожнього руху України, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу. При цьому, за п. 1.10 Правил дорожнього руху України, безпечна дистанція - відстань до транспортного засобу, що рухається попереду по тій самій смузі, яка у разі його раптового гальмування або зупинки дасть можливість водієві транспортного засобу, що рухається позаду, запобігти зіткненню без здійснення будь-якого маневру. Сам по собі факт того, що ОСОБА_1 не зміг запобігти зіткненню з транспортним засобом, який рухався попереду нього свідчить, що останній, не дотримався насамперед безпечної дистанції руху, порушив вимоги п.п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху, для виконання яких не мав будь-яких перешкод технічного характеру і невиконання яких перебуває у прямому причинно-наслідковому зв`язку з виникненням події ДТП. Про це вірно зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення. Судом дана оцінка свідченням водіїв ОСОБА_1 та Паталаха, щодо розташування їх транспортних засобів до зіткнення, поясненням свідка ОСОБА_4 , і прийшов до висновку, що вони не заслуговують на увагу, з посиланням на локалізацію механічних пошкоджень на обох транспортних засобах. Письмові пояснення свідка ОСОБА_4 суд не прийняв до уваги, оскільки останній не конкретизував механізм пригоди, лише загально послався на наслідки. З даними висновками погоджується й апеляційний суд. Дані висновки підтверджуються схемою місця ДТП та фото таблицею до неї, в якій зазначено, що механічні пошкодження на автомобілі ЗАЗ були виявлені на передній частині бампера та на лівій фарі, а на транспортному засобі Форд на задньому бампері та лівому крилі. Локалізація даних пошкоджень дає змогу прийти до висновку, що зіткнення відбулось в момент, коли транспортні засоби рухались по одній і тій самій смузі один попереду іншого, таким чином, спростовуючи пояснення ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_4 . Надаючи оцінку висновкам експертного дослідження, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що тому були надані обставини з посиланням на події, в яких зацікавлений водій ОСОБА_1 , а саме про те, що ОСОБА_2 рухався у правій смузі і під час наближення, в безпосередній близькості почав виконувати маневр розвороту, що об`єктивно суперечить даним, що зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення і схемі ДТП. Тому апеляційний суд приходить до висновку про необ`єктивність вказаного експертного дослідження і не приймає його до уваги. Таким чином, давши аналіз зібраним у справі доказам у їх сукупності, та належним чином їх оцінивши, суд обгрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні ним зазначеного в постанові правопорушення, а його дії вірно кваліфіковані за ст. 124 КУпАП Отже, апеляційний суд приходить до висновку про необхідність залишення вказаної апеляційної скарги захисника Бутманова М.В. без задоволення, а постанови - без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Бутманова М.В. - залишити без задоволення, а постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 травня 2020 року без змін. Постанова остаточна, оскарженню не підлягає. Суддя: Г.В. Кондаков