Ухвала КЦС ВС № 182/3449/19

У х в а л а 16 червня 2020 року м. Київ справа № 182/3449/19 провадження № 61-8622ск20 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 листопада 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 31 березня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські Електромережі», акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі Електромережі» про вирішення трудового спору, ВСТАНОВИВ: У травні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські Електромережі» (далі - АТ «ДТЕК Дніпровські Електромережі»), акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі Електромережі» (далі - АТ «ДТЕК Донецькі Електромережі») про вирішення трудового спору. В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначала, що 29 березня 2017 року між нею та публічним акціонерним товариством «ДТЕК Донецькобленерго» (далі - ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго», правонаступниками якого є АТ «ДТЕК Дніпровські Електромережі» та АТ «ДТЕК Донецькі Електромережі») було укладено договір про прийняття її на роботу на посаду оператора колл-центру, де вона періодично працювала до 26 березня 2019 року. 26 березня 2019 року додатковою угодою до договору № 5249 ДнОЭ, договір № 5249 ДнОЭ було розірвано за взаємною згодою з 27 березня 2019 року. Після розірвання договору та її звільнення стало відомо, що у її трудовій книжці відсутній запис про те, що вона перебувала у трудових відносинах з відповідачами. Вважала відмову відповідачів належним чином оформити з нею трудові відносини незаконною та такою, що суперечить статті 48 КЗпП України. Також зазначала, що їй не надавалася щорічна відпустка, при звільнені не було виплачено грошової компенсації за всі невикористані нею дні щорічної відпустки, що складає суму у розмірі 18 тис. грн (9 тис. грн за 2 місяці). Крім того, незаконними діями відповідачів їй було завдано моральну шкоду, яка полягає в моральних стражданнях, пов`язаних у зв`язку з їх діями, що виразилася в порушення її нормального життєвого укладу, вона стала погано спати через неможливість звернутися до центру зайнятості для пошуку роботи, через те, що в подальшому матиме негативні наслідки для визначення розміру її пенсійного забезпечення. Моральну шкоду вона оціниа у суму 72 тис. грн. На підставі вище наведеного, просила суд, а саме: встановити факт її перебування у трудових відносинах з ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» на посаді оператора колл-центру у період з 29 березня 2017 року по 31 жовтня 2017 року; з ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» на посаді оператора колл-центру у періоди з 01 листопада 2017 року по 31 жовтня 2018 року; з АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» на посаді оператора колл-центру у період з 01 листопада 2018 року по 31 грудня 2018 року; з АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» на посаді оператора колл-центру у період з 01 січня 2019 року по 27 березня 2019 року. Зобов`язати АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» внести запис до її трудової книжки про прийняття її на роботу на посаді оператора колл-центру у період з 29 березня 2017 року по 31 жовтня 2017 року; зобов`язати АТ «ДТЕК Дніпровські Електромережі» внести запис до її трудової книжки про прийняття її на роботу на посаді оператора колл-центру у період з 01 листопада 2017 року по 31 жовтня 2018 року; зобов`язати АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» внести запис до її трудової книжки про прийняття її на роботу на посаді оператора колл-центру у період з 01 листопада 2018 року по 31 грудня 2018 року; зобов`язати АТ «ДТЕК Дніпровські Електромережі» внести запис до її трудової книжки про прийняття її на роботу на посаді оператора Колл-центру у період з 01 січня 2019 року по 27 березня 2019 року та запис про звільнення із займаної посади за угодою сторін. Зобов`язати відповідачів нарахувати та виплатити їй, як працівнику, заробітну плату у розмірі не нижче середньої заробітної плати за відповідним видом економічної діяльності у регіоні у відповідних періодах без урахування фактично виплаченої заробітної плати, відповідно до законодавства, за періоди згідно з доданим розрахунком у наступних сумах: роботи в АТ «ДТЕК Донецькі Електромережі» у період з 29 березня 2017 року по 31 жовтня 2017 року та з 01 листопада 2018 року по 31 грудня 2018 року у розмірі 32 685 грн.; роботи в АТ «ДТЕК Дніпровські Електромережі» у період з 01 листопада 2017 року по 31 жовтня 2018 року та з 01 січня 2019 року по 27 березня 2019 року у розмірі 28 060 грн. Зобов`язати відповідачів нарахувати та сплатити їй компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 18 тис. грн за періоди роботи в АТ «ДТЕК Донецькі Електромережі у період з 29 березня 2017 року по 31 жовтня 2017 року та з 01 листопада 2018 року по 31 грудня 2018 року у розмірі 6 750 грн.; роботи в АТ «ДТЕК Дніпровські Електромережі» у період з 01 листопада 2017 року по 31 жовтня 2018 року та з 01 січня 2019 року по 27 березня 2019 року у розмірі 11 250 грн. Зобов`язати солідарно відповідачів нарахувати та сплатити відповідно до законодавства податок на доходи фізичних осіб та суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування вказані періоди роботи; стягнути солідарно з відповідачів на її користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу виходячи з середньої заробітної плати за відповідним видом економічної діяльності у регіоні 9 тис. грн за місяць з 28 березня 2019 року за затримку оформлення трудової книжки на суму у розмірі 54 тис. грн. Стягнути солідарно з відповідачів на її користь у рахунок відшкодування моральної шкоди 72 тис. грн. Допустити до негайного виконання рішення суду в межах середньомісячного заробітку у розмірі 9 тис. грн; стягнути солідарно з відповідачів на її користь судовий збір у розмірі 1 536 грн 80 коп. та судові витрати у розмірі 11 536 грн 80 коп. Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 листопада 2019 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 31 березня 2020 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. 07 травня 2020 року до Верховного Суду засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій просила суд скасувати рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 листопада 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 31 березня 2020 року, й ухвалити нове судове рішення, яким її позов задовольнити. Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 18 травня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 листопада 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 31 березня 2020 року повернуто заявнику. Роз`яснено право повторного звернення із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення. 29 травня 2020 року до Верховного Суду засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 повторно подала касаційну скаргу, що надійшла 04 червня 2020 року, в якій просила суд скасувати рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 листопада 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 31 березня 2020 року, й ухвалити нове судове рішення, яким її позов задовольнити. До касаційної скарги додано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження зазначених рішень суду першої та апеляційної інстанції разом із обґрунтованим підтвердженням причин пропуску строку. Частинами першою та другою статті 390 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Зважаючи на те, що строк на касаційне оскарження судових рішень ОСОБА_1 пропущено з поважних причин, вважаємо за можливе його поновити. Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі № 127/21595/16-ц, від 08 жовтня 2018 року у справі № 553/954/17, від 04 липня 2018 року у справі № 820/1432/17, від 26 вересня 2018 року у справі № 822/723/17, від 12 лютого 2020 року у справі № 607/12476/18 та від 04 березня 2020 року у справі № 766/6897/17, що не відповідає вимогам пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України. Також заявник вказує на порушення судом норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України). Касаційна скарга ОСОБА_1 подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема, касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України. З урахуванням наведеного касаційне провадження у цій справі необхідно відкрити. Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України та Законом № 540-IX, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень задовольнити. Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 листопада 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 31 березня 2020 року. Відкрити касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські Електромережі», акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі Електромережі» про вирішення трудового спору за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 листопада 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 31 березня 2020 року. Витребувати з Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області вищезазначену цивільну справу № 182/3449/19. Надіслати іншим учасникам справи копію касаційної скарги та додані до неї документи, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою та змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України та надати строк для подачі відзиву на касаційну скаргу на час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, але який не може перевищувати десяти днів з дня закінчення строку дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). До відзиву необхідно додати докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: О. М. Осіян О. В. Білоконь Н. Ю. Сакара