Постанова 4804 № 235/446/20

Єдиний унікальний номер 235/446/20 Номер провадження 22-ц/804/1604/20 Головуючий в І інстанції - Назаренко Г.В. Єдиний унікальний номер 235/446/20 Доповідач - Папоян В.В. Номер провадження 22-ц/804/1604/19 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 16 червня 2020 року Донецький апеляційний суд в складі: судді-доповідача Папоян В.В. суддів Корчистої О.І., Тимченко О.О., за участю секретаря Гладуха О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бахмуті Донецької області в режимі відеоконференції з Красноармійським міськрайонним судом Донецької області за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 05 березня 2020 року цивільну справу № 235/446/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування виконавчого комітету Покровської міської ради Донецької області, Покровський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), про визнання батьківства, (головуючий у 1 інстанції суддя Назаренко Г.В.) В С Т А Н О В И В: В січні 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , про визнання батьківства і внесення змін до актового запису про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначивши його батьком дитини. В обґрунтування вимог зазначав, що він є батьком неповнолітньої дитини та перебував у фактично шлюбних відносинах з ОСОБА_5 , яка є біологічною матір`ю дитини, проте спільну заяву, передбачену ст..126 СК України до органу державної реєстрації актів цивільного стану щодо реєстрації їх дитини, вони не подавали. ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . При поданні позову позивачем заявлено клопотання про призначення по справі судово-медичної експертизи для доведення батьківства позивача відносно дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Ухвалою Красноармійського міськрайонного суду від 05 березня 2020 року клопотання ОСОБА_2 було задоволено. По справі призначено судово-медичну генетичну експертизу, на вирішення якої поставлено питання: чи є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , біологічною матір`ю якої є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 ? Проведення експертизи доручено Комунальній установі «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи Дніпропетровської обласної ради». Оплату за проведення експертизи покладено на позивача. ОСОБА_1 зобов`язано доставити малолітню дитину ОСОБА_4 до експертної установи для відібрання експертних зразків. Сторонам роз`яснено положення ст.109 ЦПК України про наслідки ухилення від участі в експертизі. Провадження по цивільній справі зупинено на час проведення експертизи. Не погодившись з вказаною ухвалою суду, відповідач ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та прийняти з цього питання нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання. В обґрунтування скарги зазначає, що суд призначив експертизу для встановлення того, чи є позивач батьком дитини, матір`ю якої є ОСОБА_5 . Та зазначає, що вона не має відношення до дитини, матір`ю якої є ОСОБА_5 , та суд незаконно зобов`язав її доставити до експертної установи її доньку. Відповідачці достеменно відомо, що воно не мала ніяких стосунків з позивачем, тому не убачає необхідності у проходженні експертизи. Призначення експертизи є передчасним оскільки питання про призначення експертизи повинно вирішуватися після вивчення всіх обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. Суд не врахував, що вона є неналежним відповідачем у справі, у неї будь-яких стосунків з позивачем по справі не існувало. Вважає, що суд не з`ясував чи були підстави для відкриття провадження, чи є підстави для закриття провадження у справі так як спірні відносини не допускають правонаступництва у зв`язку зі смертю її сестри, ОСОБА_5 , бо мають характер особистих немайнових. Представник позивача подав відзив на апеляційну скаргу, у якому просив залишити ухвалу без змін, а скаргу без задоволення. В обґрунтування зазначив про своєчасність та доцільність призначеної експертизи. В судовому засіданні апеляційного суду відповідач ОСОБА_1 та її представник доводи апеляційної скарги підтримали, просили ухвалу суду скасувати. Інші особи, які приймають участь у справі у судове засідання апеляційного суду не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Від органу опіки та піклування виконавчого комітету Покровської міської ради Донецької області та Покровського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) надійшли клопотання про розгляд справи у їх відсутність. За ч.2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволеною, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню, виходячи з наступного. Відповідно до п.6 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Відповідно до ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення помилкової ухвали. Частиною першою статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Відповідно до положень ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк експерта чи експертну установу визначає суд. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта. Згідно з ч. 1 ст. 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду із позовом про визнання батьківства та представник позивача заявив клопотання про призначення судово-медичної генетичної експертизи методом ДНТ на предмет встановлення батьківства позивача щодо дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Проведення експертизи просив доручити експертам Комунальної установи «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи Дніпропетровської обласної ради» У підготовчому засіданні ухвалою Красноармійського міськрайонного суду від 05 березня 2020 року клопотання було задоволено та призначено по справі судово-медичну генетичну експертизу. Задовольняючи надане клопотання, суд першої інстанції виходив з того, що для встановлення батьківства позивача щодо дитини, потрібні спеціальні знання у галузі медицини. Тому призначення по справі судово-медичної генетичної експертизи на предмет встановлення батьківства є необхідним для повного і всебічного з`ясування обставин, необхідних для розгляду даної цивільної справи по суті та зупинив провадження у справі з тих підстав, що проведення експертизи потребує тривалого часу. Проте з таким висновком суду не можна погодитися у повному обсязі з наступних підстав. Відповідно ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Тобто, висновки експертизи, у тому числі судової почеркознавчої, клопотання про призначення якої було заявлено позивачами, є одним з доказів щодо обставин справи. Відповідно до частини 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Частиною 3 ст. 13 ЦПК України визначено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.4 ст. 12 ЦПК ). Позивач вважає за необхідне надати у цій справі як доказ походження дитини саме висновок судово-медичної генетичної експертизи на предмет біологічного батьківства позивача щодо малолітньої ОСОБА_4 . Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що з урахуванням обсягу позовних вимог об`єктом для експертного дослідження може бути біологічне батьківство позивача щодо дитини, та не приймає до уваги доводи апеляційної скарги щодо передчасності розгляду питання про призначення експертизи у підготовчому засіданні, оскільки відповідно до п. 8 ч.2 ст. 197 ЦПК України суд саме у підготовчому засіданні вирішує питання про призначення експертизи. Відповідно до частини 2 ст. 197 ЦПК України суд у підготовчому засіданні роз`яснює учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи. Проте при вирішенні питання щодо призначення по справі експертизи суд відповідно до вимог ст..ст. 103-104 ЦПК України повинен з`ясувати належним чином усі обставини які мають значення по справі та повинні враховуватися при вирішенні питання; надати усім особам, які приймають участь у справі ознайомитися з документами, які надані суду сторонами на підтвердження, або спростування тих чи інших обставин; з`ясувати думку інших осіб, які приймають участь у справі щодо можливого експертного закладу; надати можливість усім сторонам запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. Відповідно до частини 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом. Відповідно до положень ст.197 ЦПК України суд під час підготовчого засідання повинен встановити порядок з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті, про що зазначається в протоколі судового засідання. Та статтею 198 ЦПК України передбачено право суду у разі необхідності оголосити перерву у підготовчому засіданні для належного вирішення питань. З матеріалів справи убачається, що у цій справі наявні істотні протиріччя в поясненнях сторін, відповідач не погоджується з призначенням експертизи, оскільки зазначає, що вона є матір`ю дитини ОСОБА_4 , та не має відношення до дитини, матір`ю якої є ОСОБА_5 , тому немає підстав викликати її до експертної установи; сторонами надавались додаткові документи з цих підстав, з якими повинні ознайомитися усі учасники справи. Проте призначаючи зазначену експертизу, суд першої інстанції підійшов формально до вирішення питання про призначення експертизи, не забезпечив повного та всебічного розгляду справи, не з`ясував думку усіх учасників справи щодо заявленого клопотання; не обговорював перелік питань та вибір експертної установи; не визначив належним чином об`єкт дослідження; ухвала суду належним чином не мотивована. Тобто допустив порушення норм процесуального права, якими визначено порядок вирішення відповідного питання, що призвело до неповного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи. Апеляційний суд, переглядаючи справу у апеляційному порядку, враховує конкретні обставини цієї справи щодо, застосовує загальні засади цивільного права - принцип справедливості, добросовісності та розумності, а також керується однією з аксіом цивільного судочинства: « Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem », що означає: «У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права». При цьому апеляційний суд не надає правової оцінці доводам викладеним у апеляційній скарзі стосовно того, що вимоги позивача з урахуванням наслідків усиновлення є необґрунтованими, та апелянт є неналежним відповідачем у справі, оскільки відповідні питання вирішуються судом при ухваленні рішення за наслідками розгляду справи по суті та при вирішення питання щодо призначення експертизи відповідна правова оцінка обґрунтованості позовних вимог судом не надавалась. Установлення обґрунтованості позову - це обов`язок суду, який здійснюється під час розгляду справи. Таких висновків Велика Палата Верховного Суду дійшла, зокрема, у постановах від 28 листопада 2018 року у справі № 607/6092/18 (провадження № 14-483цс18), від 05 червня 2019 року у справі № 607/6865/18 (провадження № 14-212цс19). Апеляційний суд також не надає оцінку доводам викладеним в апеляційній скарзі щодо відкриття провадження у справі з тих підстав, що спірні правовідносини не допускають правонаступництва, оскільки ухвала про відкриття провадження у справі ні є предметом апеляційного перегляду у даному проваджені. З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції порушив порядок встановлений для вирішення питання, не перевірив доводи і заперечення сторін, не надав встановленим фактам і доказам правову оцінку і дійшов передчасного висновку про задоволення клопотання про призначення експертизи, а тому ухвала суду першої інстанції як постановлена з порушенням норм процесуального права, підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст. ст. 374, 379, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 05 березня 2020 скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Судді: В.В. Папоян О.І.Корчиста О.О.Тимченко Повний текст постанови складений 18 червня 2020 року. Суддя-доповідач В.В. Папоян