Постанова 4855 № 363/534/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 363/534/19 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Рудюк О.Д. Суддя-доповідач Шурко О.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 червня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Шурка О.І., суддів Василенка Я.М., Ганечко О.М., при секретарі Коцюбі Т.М., розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 05 лютого 2020 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Київській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, - В С Т А Н О В И В: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Вишгородського районного суду Київської області з позовом до Головного управління ДФС у Київській області, в якому просив скасувати постанову Головного управління ДФС у Київській області від 25 січня 2019 року №11 про притягнення ФОП ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в сумі 510,00 грн. та постанову від 25 січня 2019 року №12 в сумі 51,00 грн. Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 05 лютого 2020 року адміністративний позов задоволено. Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що постанови №№ 11 та 12 винесені із вивченням та урахуванням усіх наявних по даній справі матеріалів. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а доводи апелянта, зазначені в апеляційній скарзі, безпідставними, оскільки обставини, викладені в скарзі є такими, що не відповідають дійсності. Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, наказом Головного управління ДФС у Київській області від 30.10.2018 року №2327, проведено документальну планову виїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з 12.11.2018 тривалістю 10 робочих днів за період діяльності з 01.01.2015 по 31.12.2017 з метою перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотримання якого покладено на контролюючі органи. 07.12.2018 за наслідками проведеної перевірки складено акт №1096/10-36-13-03/ НОМЕР_1 про результати планової документальної виїзної перевірки з питань дотримання вимог, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи та з питань нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 за період діяльності з 01.01.2015 по 31.12.2017. Позивачем надано письмове заперечення на акт перевірки №1096/10-36-13-03/ НОМЕР_1 , у відповідь на яке, відповідач надіслав листа з інформацією про дату та час розгляду вказаного заперечення за участю позивача. 25.01.2019 заступник начальника Головного управління ДФС у Київській області Орленко І.М., розглянувши протокол від 14.01.2019 №3 і додані до нього матеріали справи про адміністративні правопорушення акт перевірки від 07.12.2018 №1096/10-36-13-03/ НОМЕР_1 щодо ФОП ОСОБА_1 , виніс постанову №11 про накладення адміністративного стягнення від 25.01.2019, якою притягнуто ФОП ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в сумі 510,00 грн., за порушення ст.165-1 КУпАП та п.2 ч.1 ст.7, ст.8, ч.2 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування». 25.01.2019 заступник начальника Головного управління ДФС у Київській області Орленко І.М., розглянувши протокол від 14.01.2019 року №2 і додані до нього матеріали справи про адміністративні правопорушення акт перевірки від 07.12.2018 №1096/10-36-13-03/ НОМЕР_1 щодо ФОП ОСОБА_1 , виніс постанову №12 про накладення адміністративного стягнення від 25.01.2019 року, якою притягнуто ФОП ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в сумі 51,00 грн., за порушення ст.164-1 КУпАП, пп.8, пп.9 п.6 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які проводять незалежну професійну діяльність, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України. Вважаючи спірні постанови протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, зазначив, що викладені в акті перевірки висновки контролюючого органу щодо завищення позивачем витрат не знайшли свого підтвердження у справі №320/767/19, відтак, нарахування контролюючим органом за вказаними порушеннями грошових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб є необґрунтованими та безпідставними. За наслідком перегляду рішення суду першої інстанції в порядку апеляційного оскарження, колегія суддів дійшла наступних висновків. У силу приписів ст. 252 КпАП України про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Відповідно до статті 256 КпАП України у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Згідно з положеннями статті 268 КпАП України справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. У силу приписів ч. 1 ст. 2772 КпАП України повістка про розгляд справи вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Положеннями ст. 283 КпАП України передбачено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Таким чином, положення КпАП України закріплюють процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, та містить застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи. Недотримання державним інспектором, в процесі винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, визначеної КпАП України процедури призводить до порушення права особи приймати участь у розгляді справи про адміністративне правопорушення та інших прав, визначених ст. 268 КпАП України, що є підставою для скасування постанови про адміністративне правопорушення Аналогічний висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 20 березня 2018 року № 690/233/17 та від 31 січня 2019 року № 760/10803/15-а. При цьому, ст. 278 КУпАП України передбачено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката. Так, апелянт зазначає, що головним державним ревізором-інспектором відділу планування контрольно-перевірочної роботи та контрольно-перевірочної роботи фізичних осіб і самозайнятих осіб управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Київській області Булаєвською В.П. було запрошено ФОП ОСОБА_1 на 25.01.2019, на 17:00 годину, до кабінету №508 відповідно до протоколів №2 та№ 3 про адміністративне правопорушення. Відповідно до чеку та виписки з офіційного сайту ПрАТ «Укрпошта» ФОП ОСОБА_1 отримав 19.01.2019 протоколи №2 та №3 у яких зазначено, що розгляд справи відбудеться 25.01.2019 на 17:00. Таким чином, ФОП ОСОБА_1 мав можливість прибути на 25.01 2019 року на 17:00 годину для розгляду протоколів №2 та №3 про адміністративне правопорушення Втім, як вбачається з матеріалів справи, 15 січня 2019 року протоколи №2 та №3 про адміністративне правопорушення були відправлені відповідачем на адресу ФОП ОСОБА_1 рекомендованим листом №0315117598617, який 19 січня 2019 року надійшов на поштове відділення Димер. При цьому, 25 січня 2019 року ФОП ОСОБА_1 було вручено рекомендований лист №0315117598617, що підтверджується листом відділення поштового зв`язку Димер Центру поштового зв`язку №10, м. Вишгород Київської обласної дирекції Українського державного підприємства поштового зв`язку «Укрпошта» (а.с.140) на запит позивача від 05.06.2019 №3 (а.с. 139) та витягом з книги для запису рекомендованих поштових відправлень і повідомлень ф. 8 (а.с. 141), яку ведуть поштові відділення ПрАТ «Укрпошта» та в яких проставляється дата вручення листа та підпис отримувача про отримання листа. Відтак, з наведеного вбачається, що про дату розгляду свого заперечення позивач дізнався вже після її спливу, а відповідачем здійснено розгляд справи про адміністративне правопорушення без присутності позивача та без отримання доказів вручення протоколів №2 та №3. З матеріалів справи також вбачається, що 30.09.2019 ухвалою суду першої інстанції зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №320/767/19 та ухвалою суду від 24.12.2019 провадження у справі відновлено. Судом першої інстанції встановлено, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2019 у справі №320/767/19 рішення Київського окружного адміністративного суду від 28.08.2019 скасовано та прийнято постанову, якою адміністративний позов ФОП ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимог про сплату боргу та рішення про застосування штрафних санкцій - задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області №0001301303 від 31.01.2019, №00013331303 від 31.01.2019 та №0001341303 від 31.01.2019 року. Скасовано вимогу про сплату борту (недоїмки) Головного управління ДФС у Київській області №Ф-0001321303 від 31.01.2019, що були прийняті на підставі акту перевірки від 07.12.2018 №1096/10-36- 13-03/ НОМЕР_1 . Скасовано рішення Головного управління ДФС у Київській області про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0001311303 від 31.01.2019. З постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2019 також вбачається, що на підставі акту перевірки від 07.12.2018 №1096/10-36-13-03/ НОМЕР_1 прийняті податкові рішення повідомлення та винесені оскаржувані постанови №11 про накладення адміністративного стягнення від 25.01.2019 та №12 про накладення адміністративного стягнення від 25.01.2019. Оскільки ч. 4 ст. 78 КАС України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом, суд першої інстанції дійшов вірних висновків, що винесені на підставі акту перевірки від 07.12.2018 №1096/10-36-13-03/ НОМЕР_1 постанови про накладення на позивача адміністративного стягнення від 25.01.2019 №11 на суму 510,00 грн. та №12 від 25.01.2019 на суму 51,00 грн. є такими, що підлягають скасуванню. При цьому, суд зауважує, що відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі. Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, доводами відзиву на апеляційну скаргу, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 195, 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області - залишити без задоволення. Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 05 лютого 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України. Головуючий суддя: Шурко О.І. Судді: Василенко Я.М. Ганечко О.М.