Постанова Сумський апеляційний суд № 950/221/20

Справа №950/221/20 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Стеценко В. А. Номер провадження 33/816/251/20 Суддя-доповідач Матус В. В. Категорія 164 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 червня 2020 року суддя Сумського апеляційного суду Матус В. В. ,з участю ОСОБА_1 , захисника Стеценка В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Лебединського районного суду Сумської області від 14 квітня 2020 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн без конфіскації виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 420,40 грн, - В С Т А Н О В И В: Згідно постанови судді, 30 січня 2020 року об 11 год. 10 хв., ОСОБА_1 займався господарською діяльністю перевозив громадян на автомобілі ВАЗ д.н.з. НОМЕР_1 таксі, без державної реєстрації як суб`єкта господарювання, чим порушив порядок провадження господарської діяльності. В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 не погоджується з прийнятою постановою судді та просить її скасувати, як незаконну, а провадження по справі закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях складу правопорушення Свої вимоги обґрунтовує тим, що справа не містить доказів того, що він займається господарською діяльністю. Також, суддя належним чином не врахував пояснення свідка ОСОБА_2 про безкоштовний її проїзд. Не має доказів системної діяльності та того, що його автомобіль є таксі. Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , та його захисника, перевіривши матеріали справи та доводи поданої апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга підлягає до задоволенню, виходячи з наступного. Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов?язаний з?ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом?якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з?ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Однак дані вимоги закону суддею при розгляді справи щодо ОСОБА_1 виконані не були. Частиною 1 статті 164 КУпАП передбачена відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації, як суб?єкта господарювання, або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди). Дана стаття є бланкетною, тобто має відсилочний характер до інших норм закону, якими встановлені певні обмеження. Однак з матеріалів справи вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення № 0001670 від 30 січня 2020 року (а. с. 3) містить наступне формулювання складу правопорушення - 30 січня 2020 року об 11 год. 10 хв. ОСОБА_1 займався господарською діяльністю перевозив громадян на автомобілі ВАЗ д.н.з. НОМЕР_1 таксі, без державної реєстрації як суб?єкта господарювання, чим порушив порядок провадження господарської діяльності. Разом з тим, даний протокол не містить посилання на нормативно правові акти які визначають що таке господарська діяльність і яка саме господарська діяльність підлягає держаній реєстрації. Зокрема, згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб?єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва підприємцями. Відповідно до ст. 42 ГК України, підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 55 ГК України суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб?єктами господарювання є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці. Відповідно до Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02 березня 2015 року, за провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, без ліцензії чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування посадові особи суб?єктів господарювання несуть адміністративну відповідальність, передбачену Кодексом України про адміністративну відповідальність. Згідно ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред?явити особам, які уповноваженні здійснювати контроль на автомобільному транспортні та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують пасажирські перевезення. Разом з тим, протокол про адміністративне правопорушення не містить посилання, на вище зазначені спеціальні норми. Таким чином, без встановлення факту систематичності, оплатності, того, що це є способом заробітку, а також того, що це є саме автомобільними перевезеннями, не можливо стверджувати про наявність в діях ОСОБА_1 порушення, саме ч. 1 ст. 164 КУпАП. Наявність у справі світлокопій документів (а. с. 4 - 6) не підтверджують вище зазначених істотних обставин справи, як і не підтверджує цього показання ОСОБА_3 (інспектора відділу контролю та нагляду за безпекою на транспорті Управління УТБ у Сумській області), оскільки є показання свідка ОСОБА_2 протилежні за змістом до показань інспектора. Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає долучені до справи докази недостатніми для однозначного висновку про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП. Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Більш того, згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв?язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом. За таких обставин, відповідно до чинного законодавства України всі сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_1 тлумачиться на його користь. Оскільки протокол у справі не містить посилання на норму спеціального закону, яку порушив ОСОБА_1 , а також доказів, що останнім було здійснено саме господарську діяльність і саме таку для якої потрібен був дозвіл, тому загальна констатація суддею в постанові порушення ч. 1 ст. 164 КУпАП ОСОБА_1 є передчасним. Відповідно до ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги, суддя апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження у справі. Таким чином, постанову судді суду першої інстанції про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не можна вважати законною та обґрунтованою, тому це судове рішення підлягає скасуванню у зв?язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, а справа на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП закриттю, задовольнивши таким чином апеляційну скаргу. На підставі наведеного та керуючись ст. 294 КУпАП, суд - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Постанову судді Лебединського районного суду Сумської області від 14 квітня 2020 року про визнання винуватим ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП скасувати. На підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164 КУпАП закрити, у зв?язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Сумського апеляційного судуМатус В. В.