Постанова КЦС ВС № 450/2824/15-ц

Постанова Іменем України 17 червня 2020 року м. Київ справа № 450/2824/15-ц провадження № 61-17379св19 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Сімоненко В. М., учасники справи: позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , відповідачі: ОСОБА_3 , Солонківська сільська рада Пустомитівського району Львівської області, Нагорянський сільськогосподарський кооператив Пустомитівського району Львівської області, фермерське господарство «Нагорянка», фермерське господарство «Дрофа», обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 13 вересня 2019 року у складі судді: Приколоти Т. І., ВСТАНОВИВ:

Описова частина Короткий зміст позовних вимог У листопаді 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні житлом, вселення у квартиру. У лютому 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3 , Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, Нагорянського сільськогосподарського кооперативу Пустомитівського району Львівської області, обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» про скасування рішення про надання права власності, скасування свідоцтва про право власності, скасування реєстрації права власності. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 13 листопада 2019 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні житлом, вселення у квартиру. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що ця позовна заява відповідає вимогам статей 119, 120 ЦПК України 2004 року та підсудна Пустомитівському районному суду Львівської області. Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції Ухвалою Львівського апеляційного суду від 13 вересня 2019 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу суду першої інстанції. Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ОСОБА_3 звернувся до суду з апеляційною скаргою після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення (чотири роки) та судом не встановлено обставин, передбачених частиною другою статті 358 ЦПК України для відкриття апеляційного провадження у справі. Короткий зміст вимог касаційної скарги У вересні 2019 року ОСОБА_3 звернувся до суду з касаційною скаргою, у якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просив скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції, передати справу до суду апеляційної інстанції для розгляду. Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції Ухвалою Верховного Суду від 27 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження, витребувано справу з суду першої інстанції. У листопаді 2019 року справа надійшла до Верховного Суду. Аргументи учасників справи Доводи особи, яка подала касаційну скаргу Касаційна скарга мотивована тим, що в матеріалах справи відсутні докази того, що ухвала суду першої інстанції про відкриття провадження у справі була отримана заявником та що відповідач був з нею ознайомлений. Відзив на касаційну скаргу не надходив. Фактичні обставини справи, встановлені судами Суд установив, що у листопаді 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні житлом, вселення у квартиру. Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 13 листопада 2019 року відкрито провадження у справі. У лютому 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3 , Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, Нагорянського сільськогосподарського кооперативу Пустомитівського району Львівської області, обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» про скасування рішення про надання права власності, скасування свідоцтва про право власності, скасування реєстрації права власності. Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 27 січня 2017 рокупозов ОСОБА_1 задоволено, позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено. Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 13 грудня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилено, рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 27 січня 2017 року залишено без змін. Постановою Верховного Суду від 13 червня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково, рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 27 січня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 13 грудня 2017 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції. 29 серпня 2019 року ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу на ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 13 листопада 2019 року про відкриття провадження.

Мотивувальна частина Позиція Верховного Суду Відповідно до пункту 2 розділу II «Перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Відповідно до частини другої статті 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім: подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, або якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; або пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили. Згідно з частиною першою статті статтею 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Доступ до суду як складова права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; якщо не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута. Принцип правової визначеності - загальний принцип права, який гарантує забезпечення легкості з`ясування змісту права і можливість скористатися цим правом у разі необхідності. Принцип правової визначеності є невід`ємною, органічною складовою принципу верховенства права. Про це у низці своїх рішень зазначає зокрема Європейський Суд з прав людини. У своїх рішеннях Конституційний Суд України також посилається на принцип правової визначеності, наголошуючи на тому, що він є необхідним компонентом принципу верховенства права. При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Дія 97» проти України від 21 жовтня 2010 року). Виходячи із зазначених критеріїв, Європейський суд з прав людини визнає легітимними обмеженнями встановленні державами - членів Ради Європи вимоги щодо строків оскарження судових рішень (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Нешев проти Болгарії» від 28 жовтня 2004 року). Відповідно до частини четвертої статті 357 ЦПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними. Встановивши, що ОСОБА_3 з апеляційною скаргою на ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 13 листопада 2019 рокузвернувся лише 29 серпня 2019 року, та не надав доказів пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження. Доводи касаційної скарги про те, що в матеріалах справи відсутні докази того, що ухвала суду першої інстанції про відкриття провадження у справі була отримана заявником та що відповідач був з нею ознайомлений спростовуються матеріалами справи. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідач був обізнаний про наявність справи у провадженні суду та подавав до суду апеляційну та касаційну скарги на рішення суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції. Аналогічні висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах викладені в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року у справі № 361/161/13-ц (провадження № 61-37352сво18). Крім того, треба зазначити, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (пункт 46 рішення). Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін. Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги), Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення. Ухвалу Львівського апеляційного суду від 13 вересня 2019 року залишити без змін. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Судді: С. Ю. Мартєв Є. В. Петров В. М. Сімоненко