Постанова 4804 № 235/2130/20

Єдиний унікальний номер 235/2130/20 Номер провадження 33/804/318/20 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 червня 2020 року м. Бахмут Суддя судової палати з розгляду кримінальних справах та справ про адміністративні правопорушення Донецького апеляційного суду Савкова С.В., за участі секретаря судового засідання Ільяшенка С.О., особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 за його апеляційною скаргою на постанову судді Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 26 травня 2020 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженого с. Новомиколаївка Покровського району Донецької області, громадянина України, працюючого у Покровському вагонному депо на посаді газорізальника, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 10200 грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік,- В С Т А Н О В И Л А: Постановою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 26 травня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 10 200 (десять тисяч двісті) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 26 травня 2020 року скасувати, постановити нову, якою на підставі п.1 ст.247 КУпАП провадження у справі закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а викладені в ній висновки не відповідають фактичним обставинам справи. Стверджує, що свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на місці події не було, він їх не бачив, свідок ОСОБА_4 також підтвердила цей факт у судовому засіданні. Зазначає, що проходити огляд на місці не відмовлявся, але у поліцейського не було в наявності алкотестеру. Звертає увагу, що в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначені дії водія щодо ухилення від огляду, також не вказано від якого саме огляду (на стан алкогольного чи наркотичного сп`яніння) відмовився водій та який саме порядок огляду був запропонований водієві. Стверджує, що йому не надали другий примірник протоколу та після того як він поїхав, до протоколу були внесені доповнення. Зазначає, що направлення на огляд в медичному закладі він не бачив та при ньому воно не складалось. Зауважує, що від керування його не відсторонювали, що в сукупності з іншими доказами свідчить про невідповідність дій поліцейського з процедурою оформлення матеріалів за ст..130 КУпАП. В судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити та надав пояснення аналогічні доводам апеляційної скарги, вважав можливим захищати свої інтереси самостійно. Захисник Алексєєв Л.О. повідомлений належним чином про час, дату та місце судового розгляду, до судового засідання не з`явився та документів, які б підтверджували його повноваження на участь в розгляді справи в апеляційному суді не надав. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , вивчивши матеріали справи, доводи апеляції, перевіривши постанову суду в межах поданої апеляції, апеляційний суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. При розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 суд повно та всебічно встановив фактичні обставини правопорушення на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, досліджених в судовому засіданні, які оцінені судом першої інстанції в їх сукупності, у відповідності з вимогами ст.ст. 251, 252 КУпАП, що відображено у мотивувальній частині постанови суду та постановив рішення, яке відповідає вимогам ст.ст. 245, 280, 283 КУпАП. З диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП вбачається, що адміністративна відповідальність настає в разі як керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та так само і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Пункт 2.5 ПДР України зобов`язує водія на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Як вірно встановив суд першої інстанції, порушення ОСОБА_1 п.2.5 Правил дорожнього руху і, як наслідок, вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №061569 від 21.03.2020 року, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , поясненнями свідків та поліцейського ОСОБА_5 , які вони надали безпосередньо в судовому засіданні. Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №061569 від 21.03.2020 року, 21.03.2020 року о 19.40 год. в с. Перше Травня Покровського району Донецької області по вул. Зарічна навпроти буд.36, водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота). Від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку ухилився, категорично відмовився продути газоаналізатор «Драгер» та пройти огляд у закладі охорони здоров`я у присутності двох свідків. З протоколу вбачається, що водій ОСОБА_1 керував автомобілем з ознаками алкогольного сп`яніння, та чітко вказані його дії щодо ухилення від проходження огляду на стан сп`яніння, а саме: категорично відмовився продути газоаналізатор «Драгер» та пройти огляд у закладі охорони здоров`я. Тож апеляційні доводи про відсутність в протоколі цих обставин є необґрунтованими та такими, що не заслуговують на увагу. Зазначені в протоколі обставини підтверджуються письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (а.с.3,4) та їх поясненнями, які вони надали в суді першої інстанції. Так, в суді першої інстанції свідок ОСОБА_2 підтвердив що 21.03.2020 року в його присутності працівниками поліції водієві ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на встановлення стану алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатор «Алкотест Драгер» або в медичному закладі, на що він відмовився, факту вживання алкоголю не заперечував. Крім того, ОСОБА_2 підтвердив, що письмові пояснення, які маються в матеріалах справи, він підписував особисто. Свідок ОСОБА_3 надав в суді першої інстанції аналогічні пояснення, також підтвердив, що письмові пояснення, які маються в матеріалах справи, він підписував особисто. Перед початком допиту свідків судом було з`ясовано, що вони з ОСОБА_1 особисто не знайомі, родичами не являються та будь-яких стосунків з ним не мають, у зв`язку із чим підстав для обмови свідками ОСОБА_1 апеляційний суд не вбачає. Відтак, на переконання апеляційного суду пояснення ОСОБА_2 , ОСОБА_3 є належними, достовірними, та такими, що спростовують доводи апелянта про те, що свідків на місці складання протоколу про адміністративне правопорушення не було, та про те, що він нібито не відмовлявся від проходження огляду на місці. В оскаржуваній постанові викладені пояснення свідка ОСОБА_4 - цивільої дружини ОСОБА_1 , відповідно яких в 20-х числах березня 2020 року приблизно в 19.00-20.00 годин вона зі своїм чоловіком їхала додому від друзів - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , де випили по 0,5 л пива. Чоловік проїхав перехрестя, тому здав назад та повернув на потрібну вулицю. В цей час почула сирену поліцейського автомобіля, яка поїхала за ними. Вони зупинились та вийшли з автомобіля, до них підійшли 3 працівники поліції. Один з поліцейських розмовляв з її чоловіком, розмови вона не чула, але після розмови ОСОБА_1 просив у неї гроші 5000грн. для поліцейських, вона сказала, що таких грошей у них немає, намагалась домовитись з поліцейськими, що гроші привезуть вранці, але ті склали протокол. В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 будь-яких зауважень щодо відповідності пояснень свідка ОСОБА_4 , наданих нею у судовому засіданні суду першої інстанції, тим що викладені в судовому рішенні не зазначає. Відтак, сумнівів щодо їх достовірності та необхідності у додатковій їх перевірці у апеляційного суду немає. З пояснень ОСОБА_4 вбачається, що вона підтвердила той факт, що вони їхали додому від своїх знайомих, де випили алкогольний напій (пиво) та були зупинені поліцейськими. Разом з тим, будь-яких обставин щодо відсутності свідків на місці складання протоколу вона не повідомляла, тож доводи апелянта в цій частині є необґрунтованими. Із пояснень інспектора Ланчинського В.М., допитаного в судовому засіданні суду першої інстанції, вбачається, що саме він склав протокол від 21.03.2020 року відносно ОСОБА_1 . Причиною зупинки адмінправопорушника було порушення ним ПДР, а саме те, що ОСОБА_1 на перехресті доріг виконав маневр руху заднім ходом. При розмові з адмінправопорушником було виявлено, що той перебуває в стані алкогольного сп`яніння. Продути алкотестер «Драгер» та пройти медичний огляд ОСОБА_1 відмовився в присутності свідків, оскільки визнав, що пив пиво. Протокол складено відповідно до вимог закону і ніяких порушень при його складанні ним не було допущено. Апеляційна інстанція вважає пояснення поліцейського достовірними та такими, що узгоджуються із поясненнями свідків та з іншими доказами по справі. В матеріалах справи наявне направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складене 21.03.2020 року поліцейським Ланчинським В.М. на ім`я водія ОСОБА_1 . Вказаний документ спростовує твердження апелянта про те, що направлення на огляд в медичний заклад не складалось. Та обставина, що водій не був відсторонений від керування транспортним засобом, не може бути безумовною підставою для скасування постанови суду, оскільки це жодним чином не вплинуло на висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення. Доводи ОСОБА_1 про те, що до протоколу могли бути внесені доповнення або виправлення, оскільки другий його примірник йому не видавався, являються особистими припущеннями апелянта, які не підтверджені доказами. Факт отримання ОСОБА_1 копії протоколу, ознайомлення зі змістом протоколу підтверджується особистим підписом в протоколі про адміністративне правопорушення. Враховуючи зазначене, апеляційний суд дійшов висновку, що постанову суду першої інстанції необхідно залишити без змін як законну та обґрунтовану, а апеляційну скаргу - без задоволення. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 26 травня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя С.В. Савкова