Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 580/4040/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/4040/19 Головуючий у І інстанції - Білоноженко М.А. Суддя-доповідач - Мельничук В.П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 червня 2020 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: Головуючого-судді: Мельничука В.П. суддів: Лічевецького І.О., Оксененка О.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,- В С Т А Н О В И Л А: ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якому просив: - визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови в зарахуванні до страхового стажу Позивача, часу навчання на підготовчому відділенні у Черкаському педагогічному інституті ім.300-річчя возз`єднання України з Росією з 27.11.1979 року по 01.09.1980 року; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, зарахувати до страхового стажу Позивача, час навчання на підготовчому відділенні у Черкаському педагогічному інституті ім.300-річчя возз`єднання України з Росією з 27.11.1979 року по 01.09.1980 року. В обґрунтування позовних вимог, викладених у позовній заяві, зазначено, що Позивач в період з з 27.11.1979 року по 01.09.1980 року навчався на підготовчому відділенні у Черкаському педагогічному інституті ім.300-річчя возз`єднання України з Росією та звернувся до Відповідача із заявою про зарахування вказаного періоду до страхового стажу, однак отримав відмову, яку вважає протиправною. Позивач зазначає, що законодавство, яке було чинне станом на час його навчання на підготовчому відділенні передбачало зарахування терміни такого навчання до загального стажу роботи. Крім того, звернув увагу, що навчання на підготовчому відділенні у вказаний період підтверджується записом у трудовій книжки, яка є основним документом, що підтверджує стаж роботи а також довідкою Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2020 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови в зарахуванні до загального стажу роботи ОСОБА_1 , часу навчання на підготовчому відділенні у Черкаському педагогічному інституті ім. 300-річчя возз`єднання України з Росією з 27.11.1979 року по 01.09.1980 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18002, код ЄДРПОУ 21366538), зарахувати до загального стажу роботи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ), час навчання на підготовчому відділенні у Черкаському педагогічному інституті ім. 300-річчя возз`єднання України з Росією з 27.11.1979 року по 01.09.1980 року. Не погоджуючись з постановленим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області подало апеляційну скаргу, в якій просило рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені адміністративного повну в повному обсязі. В апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області посилається на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. Зокрема, Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області в апеляційній скарзі вказує на те, що особа, яка є слухачем підготовчого відділення вищого навчального закладу, не здобуває певних освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівнів, а тому підстав для обчислення загального стажу з урахуванням періоду навчання на підготовчому відділенні вищого навчального закладу немає. Позивача студентом було зараховано на підставі наказу № 456 від 27.11.1979 року, навчаючись на підготовчому відділенні він не здобував певних освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівнів, як цього вимагає Закон України «Про вищу освіту», а здійснювалась лише підготовка до вступу до вищого навчального закладу. Тому, Відповідач вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що Позивач є студентом (слухачем), в розумінні Закону України «Про вищу освіту». Позивачем відзив на апеляційну скаргу не подавався. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, яким передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні). Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Черкаській області з 26.12.2014 року та отримує пенсію як особа з інвалідністю ІІ групи загального захворювання відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пнсійне страхування". Відповідно до запису № 4 трудової книжки серії НОМЕР_2 (а.с. 14), Позивач 27 листопада 2019 року зарахований слухачем підготовчого відділення Черкаського педагогічного інституту відповідно до наказу № 456 від 27.11.1979 року. Згідно запису № 5 трудової книжки, 01.09.1980 року Позивач зарахований студентом першого курсу фізико-математичного факультету у відповідності до наказу № 330 від 22.08.1980 року. Відповідно до архівної довідки Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького від 27.06.2019 року № 84/01-11, ОСОБА_1 27.11.2019 року зарахований слухачем підготовчого відділення по спеціальності "Математика, фізика" (наказ № 456 від 27.11.1979 року). 24 липня 1980 року Позивач зарахований студентом першого курсу фізико-математичного факультету, спеціальності "Математика і фізика" (наказ № 311 від 24.07.1980 року). 15 травня 2019 року Позивач звернувся до Відповідача із заявою, в якій просив зарахувати до страхового стажу Позивача, час його навчання на підготовчому відділенні. Листом від 10 червня 2019 року № 53038-03-03 Відділ з питань призначення та перерахунків пенсій № 2 ГУ ПФУ в Черкаській області відмовив Позивачу в зарахуванні вказаного періоду до стажу роботи, зазначивши при цьому, що Пунктом 8 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, який затверджено постановою Кабінету Міністрів від 12 серпня 1993 року № 637 встановлюється, що час навчання у вищих навчальних закладах підтверджується дипломом. Водночас, статтею 53 Закону України " Про вищу освіту" передбачено, що студент - це особа, яка в установленому порядку зарахована до вищого навчального закладу і навчається за денною формою навчання з метою здобуття певного освітнього і освітньо-кваліфікаційного рівнів. Вказано, що 27.11.1979 року Позивач був зарахований слухачем підготовчого відділення, статусу студента не мав, освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівня не здобував, тому підстав зараховувати час навчання на підготовчих курсах при вищому навчальному закладі відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» немає. Вважаючи вказану відмову протиправною, Позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду, за захистом порушених прав та інтересів зі сторони суб`єкта владних повноважень. Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що за нормами законодавства, що діяло у 1979-80 роках, слухачі підготовчого відділення за правовим статусом прирівняні у правах до студентів вищого навчального закладу, час навчання Позивача на підготовчому відділенні за денною формою навчання не переривав трудового стажу, тому підлягає зарахуванню до трудового стажу. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. За приписами статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески. Частиною 2 статті 24 Закону № 1058-IV встановлено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфіковано обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. За умовами частини 4 статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків передбачених цим Законом. Згідно з пунктом «д» частини 3 статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі. Відповідно до пункту «е» статті 3 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII), право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно корисною працею, при додержанні інших умов, передбачених цим Законом, зокрема, вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі, стажисти, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти. На час навчання Позивача порядок визначення трудового стажу, який давав право на пенсію за віком регулювався Постановою Ради Міністрів СРСР від 03 серпня 1972 року № 590 «Про затвердження положення про порядок призначення та виплати державних пенсій» (далі - Порядок № 590). Підпунктом «і» пункту 109 Порядку № 590 визначено, що крім роботи в якості робітника або службовця в загальний стаж роботи зараховується також «навчання у вищих навчальних закладах, середніх спеціальних закладах (технікумах, педагогічних та медичних училищах і т.д.), партійних школах, совпартшколах, школах профрухів, на робфаках, перебування в аспірантурі, докторантурі та клінічній ординатурі. При призначенні пенсій по старості періоди вказані у підпункті «і» зараховуються в стаж при умові, що цим періодам передувала робота в якості робітника чи службовця, або служба в складі Військових сил СРСР. Підготовчі відділення при вищих навчальних закладах були створені у відповідності до Постанови ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР від 20 серпня 1969 року № 681 «Про організацію підготовчих відділень при вищих навчальних закладах» та Постанови ЦК КПУ та Ради Міністрів УРСР від 08 жовтня 1969 року №

573. Цими нормативно-правовими актами передбачалося, що: 2) «на підготовчі відділення приймаються особи з закінченою середньою освітою з числа передових робітників, колгоспників і демобілізованих з рядів Збройних Сил СРСР. Молоді робітники і колгоспники, які вступають на підготовчі відділення, повинні мати стаж практичної роботи (не менше одного року). Відбір і направлення молоді на ці відділення здійснюються безпосередньо керівниками промислових підприємств, установ, організацій транспорту і зв`язку, радгоспів, колгоспів, командуванням військових частин за рекомендацією партійних, комсомольських і профспілкових організацій» (п. 3 зазначених нормативних актів). 3) «слухачам підготовчих відділень, зарахованим на навчання з відривом від виробництва, виплачується, стипендія в розмірі, встановленому для студентів І курсів вищих учбових закладів (п. 5 та 10 відповідно), при яких організовані підготовчі відділення, у відповідності з Постановою Ради Міністрів СРСР від 09 липня 1963 року № 774 та розпорядження Ради Міністрів УРСР від 27 липня 1963 року № 1114». Відповідно до вищевказаних нормативно-правових документів було розроблено та затверджено Положення про підготовче відділення при вищому навчальному закладі (Накази Міністерства вищої та середньої освіти СРСР № 712 від 26.09.1969 року; № 394 від I 7.05.1971 року; № 468 від 31.05.1974 року та № 504 від 14.07.1987 року, згідно з яким: а) "час навчання на підготовчому відділенні не перериває трудового стажу" (пункт 21); в) "особам зарахованим на підготовче відділення видається квиток слухача", "на слухачів підготовчого відділення поширюються права та обов`язки, встановлені для студентів вищого навчального закладу" (пункт 9-10). Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до запису № 3 трудової книжки Позивача (а.с. 13), у період до зарахування на підготовче відділення, а саме з 08.11.1977 року по 30.10.1979 року, Позивач проходив службу в складі Військових сил СРСР. Таким чином, враховуючи, що за нормами законодавства, що діяло у 1979-80 роках, слухачі підготовчого відділення за правовим статусом прирівняні у правах до студентів вищого навчального закладу, час навчання Позивача на підготовчому відділенні за денною формою навчання не переривав трудового стажу, тому підлягає зарахуванню до трудового стажу. Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про протиправність відмови включити в страховий стаж період навчання на підготовчому відділенні ОСОБА_1 . Крім того, відповідно до запису № 4 трудової книжки серії НОМЕР_3 (а.с. 14), Позивач 27.11.2019 року зарахований слухачем підготовчого відділення Черкаського педагогічного інституту відповідно до наказу № 456 від 27.11.1979 року. Згідно запису № 5 трудової книжки, 01.09.1980 року Позивач зарахований студентом першого курсу фізико-математичного факультету у відповідності до наказу № 330 від 22.08.1980 року. Також, відомості трудової книжки підтверджуються відомостями архівної довідки Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького від 27.06.2019 року № 84/01-11, відповідно до якої ОСОБА_1 27.11.1979 року зарахований слухачем підготовчого відділення по спеціальності "Математика, фізика" (наказ №4 56 від 27.11.1979 року). Згідно з статтею 48 Кодексу законів про працю України та статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Тобто, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами тільки у випадках відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи. Таким чином, зарахуванню до страхового стажу Позивача підлягає період навчання на підготовчому відділенні у Черкаському педагогічному інституті ім.300-річчя возз`єднання України з Росією з 27.11.1979 року по 01.09.1980 року. Крім того, посилання Відповідача, що спірний період повинен зараховуватися на підставі диплому про закінчення навчального закладу, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки зарахуванню до загального стажу роботи Позивача підлягає період його навчання на підготовчому відділенні у Черкаському педагогічному інституті ім.300-річчя возз`єднання України з Росією з 27.11.1979 року по 01.09.1980 року, який підтверджується відповідним записом у трудовій книжці Позивача. При цьому, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Розглянувши доводи Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2020 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий-суддя: В.П. Мельничук Судді: І.О. Лічевецький О.М. Оксененко