LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Третій апеляційний адміністративний суд160/30417/25

від 02.06.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 02 червня 2026 року м. Дніпросправа № 160/30417/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач), суддів: Малиш Н.І., Кругового О.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2025 р. (суддя Кучма К.С) в адміністративній справі №160/30417/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області №047150033759 від 09 жовтня 2025 р. про відмову йому в призначенні пенсії; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати йому до пільгового стажу за Списком №1 періоди навчання з 01 вересня 1985 р. по 26 липня 1988 р., з 04 листопада 1988 р. по 24 червня 1989 р., виробничої практики з 27 липня 1988 р. по 03 листопада 1988 р., військової служби з 26 червня 1989 р. по 11 червня 1991 р.; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах на підставі п .«а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 р. №1788-XII із урахуванням Рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23 січня 2020 р. у справі №1-5/2018 (764/15) з 01 жовтня 2025 р. В обгрунтування позовних вимог вказав, що звернувся із заявою про призначення пенсії за Списком №1, однак рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області №047150033759 від 09 жовтня 2025 р. в призначенні пенсії відмовлено у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу. До пільгового стажу протиправно не було зараховано період його навчання, виробничої практики та проходження військової служби. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2025р., ухваленим за результатами розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Судом: - визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області №047150033759 від 09 жовтня 2025 р. про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії; - зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01 жовтня 2025 р. про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 р. №1788-XII, із урахуванням Рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23 січня 2020 р. у справі №1-5/2018 (764/15), зарахувавши до пільгового стажу за Списком №1 періоди навчання з 01 вересня 1985 р. по 26 липня 1988 р., з 04 листопада 1988 р. по 24 червня 1989 р., виробничої практики з 27 липня 1988 р. по 03 листопада 1988 р., військової служби з 26 червня 1989 р. по 11 червня 1991 р., із урахуванням висновків суду. У задоволенні решти вимог відмовлено. У поданій апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити ОСОБА_1 в позовних вимогах. В обгрунтування вимог апеляційної скарги вказано про правомірність відмови позивачу в призначенні пільгової пенсії, враховуючи відсутність в нього необхідного пільгового стажу, до якого не було зараховано: період роботи з 27 липня 1988 р. по 03 листопада 1988 р. згідно довідки №55-1433 від 29 вересня 2025 р., оскільки робота перетинається із навчанням; період навчання з 01 вересня 1985 р. по 24 червня 1989 р., оскільки навчальний заклад не відноситься до закладів професійно - технічної освіти; період проходження військової служби з 26 червня 1989 р. по 11 червня 1991 р., оскільки зарахування можливе лише в разі, якщо на момент призову особа навчалася за фахом або працювала за професією, яка передбачала право на пенсію за віком на пільгових умовах. Письмовий відзив на апеляційну скаргу від позивача до суду апеляційної інстанції не надходив. Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України. Судом першої інстанції встановлено наступні обставини у справі. ОСОБА_1 звернувся із заявою про призначення пенсії за віком по Списку №1 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області рішенням №047150033759 від 09 жовтня 2025 р. в призначенні пенсії відмовлено та вказано, що страховий стаж складає - 39 років 08 місяців 17 днів, страховий стаж із урахуванням кратності та додаткових років за Списком №1 - 43 роки 08 місяців 17 днів, пільговий за Списком №1 - 4 роки 1 місяць 24 дні. До пільгового стажу не зараховано період роботи з 27 липня 1988 р. по 03 листопада 1988 р. згідно із довідкою №55-1433 від 29 вересня 2025 р., оскільки робота перетинається з періодом навчання в Криворізькому металургійному технікумі. Не погодившись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 оскаржив його до суду. Задовольняючи частково позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що Криворізький металургійний технікум де позивач навчався, відноситься до закладів професійно - технічної освіти в розумінні Закону України Про професійно-технічну освіту. Під час навчання позивач проходив виробничу практику та працював на посаді, що відноситься до Списку №1, тому вказані періоди мають бути зараховані до його пільгового стажу. Щодо військової служби, то судом вказано, що після демобілізації позивач працював за професією, що дає право на пенсію за Списком № 1, тому період служби має бути врахований йому до відповідного пільгового стажу, як це передбачено Положенням про порядок призначення та виплати державних пенсій, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР № 590 від 03 серпня 1972 р. Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Перевірка рішення здійснюється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Щодо доводів апеляційної скарги відповідача про відсутність підстав для зарахування позивачу до його пільгового стажу за Списком №1 періодів навчання з 01 вересня 1985 р. по 26 липня 1988 р., з 04 листопада 1988 р. по 24 червня 1989 р. та періоду виробничої практики з 27 липня 1988 р. по 03 листопада 1988 р., слід зазначити наступне. Відповідно до статті 38 Закону України Про професійно-технічну освіту час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців. В матеріалах справи наявна копія трудової книжки серії НОМЕР_1 та копія диплому серії НОМЕР_2 , які підтверджують навчання ОСОБА_1 в Криворізькому металургійному технікумі в період з 01 вересня 1985 р. по 24 червня 1989 р. за спеціальністю Прокатне виробництво" і здобуття кваліфікації техніка - металурга. (а.с 10,38). Відповідач в апеляційній скарзі наголошує на тому, що Криворізький металургійний технікум, не відноситься до закладів професійно - технічної освіти. З цього приводу слід зазначити, що відповідно до статті 18 Закону України Про професійно-технічну освіту до закладів професійної (професійно-технічної) освіти належать професійно-технічне училище відповідного профілю; професійне училище соціальної реабілітації; вище професійне училище; професійний ліцей; професійний ліцей відповідного профілю; професійно-художнє училище; художнє професійно-технічне училище; вище художнє професійно-технічне училище; училище-агрофірма; вище училище-агрофірма; училище-завод; центр професійної (професійно-технічної) освіти; центр професійної освіти; навчально-виробничий центр; центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів; навчально-курсовий комбінат; навчальний центр; інші типи закладів освіти, що надають професійну (професійно-технічну) освіту або здійснюють професійне (професійно-технічне) навчання. Отже, Криворізький металургійний технікум, в якому навчався позивач за спеціальністю Прокатне виробництво", відноситься до закладів професійно - технічної освіти. Крім того, записами трудової книжки серії НОМЕР_1 та наявної також в матеріалах справи копії довідки Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» №55-1433 від 29 вересня 2025 р. підтверджується, що під час навчання, зокрема, з 27 липня 1988 р. по 03 листопада 1988 р., ОСОБА_1 проходив виробничу практику та працював прибиральником гарячого металу для подачі та прибиранні гарячого металу, що передбачено Списком №1 (а.с. 9, 17). Отже, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги та погоджується із висновком суду першої інстанції щодо наявності обов`язку у відповідача зарахувати позивачу у пільговий стаж за Списком №1 періоди навчання з 01 вересня 1985 р. по 26 липня 1988 р., з 04 листопада 1988 р. по 24 червня 1989 р. та період виробничої практики з 27 липня 1988 р. по 03 листопада 1988 р. Щодо доводів апеляційної скарги про відсутність підстав для зарахування позивачу до пільгового стажу за Списком №1 періоду проходження військової служби з 26 червня 1989р. по 11 червня 1991 р., слід зазначити наступне. Записами трудової книжки серії НОМЕР_1 та довідкою Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» №55-1433 від 29 вересня 2025 р. підтверджується, що ОСОБА_1 проходив військову службу з 26 червня 1989 р. по 11 червня 1991 р., а починаючи з 10 вересня 1991 р. працював за професією оператор поста управління стану гарячої прокатки на гарячих роботах, яка дає право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 1 (а.с. 10,17). Статтею 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" № 2011-ХІІ від 20 грудня 1991 р. визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Водночас, на час проходження позивачем військової служби діяло Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затверджене постановою Ради Міністрів СРСР № 590 від 03 серпня 1972 р. (далі - Положення № 590). Пунктом 109 Положення № 590 встановлено, що при призначенні на пільгових умовах або в пільгових розмірах пенсій по старості та інвалідності робітникам і службовцям, які працювали на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці та в гарячих цехах і на інших роботах з важкими умовами праці, зокрема, період, зазначений у підпункті «к» (служба у складі Збройних Сил СРСР) прирівнюються по вибору особи, що звернулась за призначенням пенсії, або до роботи, яка передувала даному періоду, або до роботи, яка слідувала за закінченням цього періоду. Отже, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги та погоджується із висновком суду першої інстанції щодо наявності обов`язку у відповідача зарахувати позивачу у пільговий стаж за Списком №1 період проходження військової служби з 26 червня 1989 р. по 11 червня 1991 р. В зв`язку із чим суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо протиправності рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області №047150033759 від 09 жовтня 2025 р. та наявності підстав для його скасування, із визначенням йому обов`язку повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зарахувавши до його пільгового стажу за Списком №1 періоди навчання, виробничої практики та військової служби. Оскільки доводи апеляційної скарги відповідача висновків суду першої інстанції не спростовують, відсутні підстави для скасування ухваленого ним рішення, передбачені статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України. Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області - залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2025 р. в адміністративній справі №160/30417/25 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 02 червня 2026 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий - суддя А.В. Шлай суддя Н.І. Малиш суддя О.О. Круговий

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»