Постанова Львівський апеляційний суд № 459/3285/19

Справа № 459/3285/19 Головуючий у 1 інстанції: Грабовський В.В. Провадження № 33/811/208/20 Доповідач: Урдюк Т. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 червня 2020 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Урдюк Т.М., за участю адвоката Мацея М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на постанову судді Червоноградського міського суду Львівської області від 23 січня 2020 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, в с т а н о в и в : вищенаведеною постановою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 420,40 грн. Згідно з постановою, ОСОБА_1 09 листопада 2019 року о 02 год. 10 хв. у м. Червонограді на вул. Івасюка, 4, керував автомобілем «Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п.2.9 (а) Правил дорожнього руху. Не погоджуючись із рішенням судді міського суду, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді Червоноградського міського суду Львівської області від 23 січня 2020 року скасувати та провадження закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування своїх апеляційних вимог ОСОБА_1 покликається на те, що оскаржувана постанова судді є незаконною, необ`єктиною, прийнятою на припущеннях, без допустимих та достатніх доказів його винуватості, з грубим порушенням норм процесуального законодавства. Як зазначає ОСОБА_1 , всупереч вимогам ст.256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення не містить необхідних даних для вирішення справи, а саме не відібрані письмові пояснення свідка на підтвердження факту відмови водія від підписання протоколу та написання письмового пояснення в ньому, нерозбірливо вказано адресу місця проживання свідка ОСОБА_2 , в якій є закреслення, що, на його думку, суворо забороняється законодавством. На переконання ОСОБА_1 , суддею грубо порушено засади ст.129 Конституції України в частині порушення його права на перевірку постанови від 02 грудня 2019 року про направлення на дооформлення матеріалів протоколу. Як зазначає ОСОБА_1 , письмові пояснення свідка ОСОБА_3 не узгоджуються повністю з даними, викладеними у протоколі, у матеріалах справи відсутні відомості про відсторонення його від керування транспортними засобами та відеофіксації процесу проходження огляду на стан сп`яніння. Окрім цього, із матеріалів справи не вбачається, чи пройшов лікар, що проводив огляд, тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством, якою саме вимірювальною технікою та обладнанням він користувався, чи дозволений цей прилад МОЗ, чи підтверджується це сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, чи було запропоновано йому зробити дослідження біологічного середовища, чи був складений акт огляду зі всіма його складовими та чи був огляд зафіксований у відповідному журналі. ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги, його захисник адвокат Мацей М.М. просив проводити розгляд у відсутності його підзахисного, про що подав відповідну заяву. Заслухавши захисника особи, яка притягається до відповідальності, на підтримання поданої апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що така не підлягає до задоволення. Незважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, така підтверджується сукупністю зібраних та перевірених судом доказів. Зокрема, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 09 листопада 2019 року серії БД№082426 (а.с.2), який відповідає вимогам ст.256 КУпАП, 09 листопада 2019 року о 02 год. 10 хв. в м.Червонограді на вул.Івасюка, 4 ОСОБА_1 керував автомобілем «Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку проводився у лікаря-терапевта за адресою: вул.Івасюка, 2, м.Червоноград. Від підпису та від отримання копії протоколу ОСОБА_1 відмовився, про що було зроблено записи у відповідних графах та підтверджується письмовими поясненнями ОСОБА_2 (а.с.14). Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції регулюється нормами ст. 266 КУпАП та «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735. Згідно з вимогами яких огляд водія на визначення стану алкогольного сп`яніння проводиться на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціального технічного засобу у присутності двох свідків. У випадку незгоди водія з результатами огляду або відмови від проходження огляду на місці зупинки автомобіля, за направленням працівника поліції водій проходить його у спеціально визначеному закладі охорони здоров`я. Відповідно до положень Розділу ІІІ вказаної Інструкції, огляд у закладах охорони здоров`я щодо виявлення стану сп`яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством. За результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції видається на підставі акта медичного огляду. Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку. Акт медичного огляду особи складається в одному примірнику, який залишається в закладі охорони здоров`я. Висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров`я. Апеляційним судом встановлено, що за наслідками проведеного в закладі охорони здоров`я огляду, у відповідності до вимог «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», було складено висновок від 09 листопада 2019 року №241 (а.с.3) та акт медичного огляду, який залишений в закладі охорони здоров`я. Згідно з висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 09 листопада 2019 року №241 (а.с.3), огляд ОСОБА_1 проводився лікарем-терапевтом КП «Центральна міська лікарня Червоноградської міської ради» ОСОБА_4 , за результатом проведеного огляду встановлено стан алкогольного сп`яніння. Згідно з даними висновку, у такому зазначено, що вказаний громадянин направлений на огляд інспектором Червоноградського ВП ГУНП у Львівській області Слишем М.С., відтак відсутність у справі складеного поліцейським направлення ОСОБА_1 на огляд до закладу охорони здоров`я з метою виявлення стану сп`яніння не є свідченням порушення порядку доказування фактичних обставин адміністративного правопорушення, за яке останній притягається до відповідальності, та не спростовує законність проведення огляду у медичному закладі. Щодо доводів ОСОБА_1 з приводу відсутності даних про проходження лікарем закладу охорони здоров`я тематичного удосконалення за відповідною програмою, то відсутність цих даних в матеріалах справи жодним чином не ставить під сумнів висновок лікаря КП «Центральна міська лікарня Червоноградської міської ради», який проводив медичний огляд ОСОБА_1 , окрім того, останній не надав суду жодних даних, які можуть викликати сумнів у наявності вказаних даних. Відповідно до п.п. 7, 14 розділу ІІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» обов`язковість проведення лабораторних досліджень передбачена лише на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини, та в разі, якщо водій учасник дорожнього руху внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами, обов`язково проводиться дослідження біологічного середовища або крові на вміст алкоголю, наркотичних чи психотропних речовин у закладах охорони здоров`я, куди він доставлений. З огляду на зазначене, те, що у ОСОБА_1 не відбиралися біологічні зразки для визначення стану алкогольного сп`яніння, не суперечить положенням Інструкції, а тому порушень під час проведення огляду не вбачається. Факт керування ОСОБА_1 09 листопада 2019 року о 02 год. 10 хв. автомобілем «Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_1 , підтверджується письмовими поясненнями ОСОБА_5 (а.с.4), згідно з якими 09 листопада 2019 року, близько 01.30 год., він бачив, що у клубі «Саксон» у м. Червонограді Бандрівський Віталій, якого він знав раніше, вживав алкоголь, після чого сів за кермо автомобіля «Toyota Camry» д.н.з. НОМЕР_1 , та поїхав по вул. Івасюка у м. Червонограді, про що він повідомив працівників поліції. Цю особу було зупинено на вул. Івасюка, 4 у м. Червонограді, у нього були ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, нечітке мовлення, нестійка хода. ОСОБА_6 почав говорити, що йому потрібна допомога медичних працівників, та каретою медичної допомоги він був доставлений в приймальне відділення КП «Центральна міська лікарня Червоноградської міської ради», де провели огляд на стан алкогольного сп`яніння та наявність тілесних ушкоджень. Відповідно до рапорта інспектора СРПП 1 Червоноградського ВП ГУ НП у Львівській області (а.с.15), у такого на доопрацюванні знаходилась справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.130 КУпАП для належного оформлення. У ході доопрацювання вказаних матеріалів із ОСОБА_5 , 1987 року народження, проводилося спілкування по мобільному телефоні ( НОМЕР_2 ), під час якого він повідомив, що наскільки він пригадує, номерний знак у автомобіля, яким керував Бандрівський В. був НОМЕР_1 , та чому у його поясненні вказані інші символи номерного знаку, можливо через те, що він був за декілька метрів від автомобіля, однак особу, яка відома і керувала автомобілем, та номерний знак автомобіля він може пригадати повністю, так як ОСОБА_6 є йому візуально знайомим. Згідно з показаннями допитаного у суді першої інстанції інспектора СРПП 1 Червоноградського ВП ГУНП у Львівській області Слиша М.С., вночі 09.11.2019 року поступило повідомлення від ОСОБА_5 про те, що останній бачив, як його знайомий ОСОБА_6 вживав алкоголь у барі «Саксон» у м. Червонограді, після чого ОСОБА_6 був зупинений працівниками поліції на вул. Івасюка у м. Червонограді, у якого були ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, нечітке мовлення. Останній скаржився на погане самопочуття, у зв`язку з чим було викликано швидку допомогу, яка доставила його у лікарню, де було проведено огляд на стан сп`яніння. Таким чином, сукупністю наявних у матеріалах справи доказів, яким суддя першої інстанції надав належну правову оцінку, з якою погоджується й апеляційний суд, стверджується факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння під час керування транспортним засобом 09 листопада 2019 року, тим самим порушення останнім вимог п.2.9а ПДР. Ураховуючи наведене, доводи апеляційної скарги про відсутність доказів на підтвердження факту керування ОСОБА_1 автомобілем у стані алкогольного сп`яніння є безпідставними та не підлягають до задоволення. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що його як водія не було відсторонено від керування, що суперечить процедурі оформлення матеріалів за ч. 1 ст. 130 КУпАП та ст. 266 КУпАП та не вилучалось водійське посвідчення, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не спростовують факту керування особи у стані алкогольного спяніння. Щодо покликань адвоката в частині незаконності оскаржуваної постанови у зв`язку із розглядом справи у його відсутності, то, на переконання апеляційного суду, такі доводи не можуть визнаватися підставою для скасування постанови, оскільки усунуті судом апеляційної інстанції шляхом прийняття до провадження його апеляційної скарги. Зазначаючи в апеляційній скарзі, що виклик до суду телефонограмою не передбачено, ОСОБА_6 не заперечив того факту, що йому було відомо про відкладення розгляду справи на 23 січня 2020 року. Ураховуючи вимоги статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка поряд з практикою Європейського Суду з прав людини, є джерелом права в Україні, розумність тривалості провадження повинна оцінюватися у світлі обставин справи та з огляду на наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади та важливість предмета спору для заявника. У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Апеляційний суд звертає увагу, що судом першої інстанції було вжито всіх заходів для повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи, однак, дії останнього свідчать про свідоме ухилення від участі в розгляді справи з метою уникнення від адміністративної відповідальності. Ураховуючи викладене, доводи апеляційної скарги про те, що суддя першої інстанції розглянув справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, чим порушив його права, є безпідставними. Обираючи ОСОБА_1 адміністративне стягнення, суддя першої інстанції дотримався вимог ст. 33 КУпАП, та в межах безальтернативної санкції ч.1 ст.130 КУпАП призначив таке, яке за своїм видом та мірою відповідає завданню та меті накладення адміністративного стягнення і є необхідним й достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Щодо наявної в матеріалах справи постанови Червоноградського міського суду Львівської області від 02 грудня 2019 року (а.с.10-11), якою справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП повернуто Червоноградському ВП ГУНП у Львівській області для дооформлення й на яку 13.01.2020 року ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу (а.с.25), то апеляційний суд вважає, що хоч суд першої інстанції не скерував матеріали справи з апеляційною скаргою до апеляційного суду для вирішення питання щодо прийняття поданої скарги до провадження, однак з огляду на те, що така постанова не підлягає окремому апеляційному оскарженню та не вплинула на правильність висновків судді щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, відтак апеляційний суд не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційним переглядом не встановлено. З огляду на зазначене, оскаржувана постанова судді є законною та обґрунтованою, а отже підстави для її зміни чи скасування відсутні. Керуючись ст.294 КУпАП апеляційний суд п о с т а н о в и в : постанову судді Червоноградського міського суду Львівської області від 23 січня 2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін, його апеляційну скаргу без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Львівського апеляційного суду Т.М. Урдюк