Постанова Запорізький апеляційний суд № 336/1239/20

Дата документу Справа № 336/1239/20 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 33/807/290/20 Головуючий в 1-й інстанції Зарютін П.В. Єдиний унікальний № 336/1239/20 Доповідач в 2-й інстанції Гріпас Ю.О. Категорія - ч.3 ст.130 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 травня 2020 року м. Запоріжжя Суддя Запорізького апеляційного суду Гріпас Ю.О. за участю особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 його захисника-адвоката Неткал О.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за апеляційною скаргою останнього, яка містить у собі клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 27 березня 2020 року, в с т а н о в и в: постановою судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 27 березня 2020 року до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП притягнуто ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 2400 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, у сумі 408000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 420,40 грн. Як зазначено в постанові, 25.02.2020 о 01-17 год. ОСОБА_1 в м. Запоріжжі на перехресті вул. Сікорського та автодороги М-18 Харків-Сімферополь 288 км, керуючи автомобілем «Опель Астра», держномер НОМЕР_1 , на вимогу працівника поліції, маючи ознаки наркотичного сп`яніння, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, відповідно до яких водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення впливу наркотичних речовин, що було вчинено ОСОБА_1 як особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на порушення суддею вимог матеріального і процесуального права просить постанову суду про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.130 КПК України скасувати і закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу вказаного правопорушення. Зі змісту доводів апеляціної скарги випливає, що він не був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, відтак розгляд справи відбувся без його участі, через що суддя не встановила усі обставини необхідні для правильного вирішення справи. ОСОБА_1 зазначає, що у вказаний у протоколі час у працівників поліції взагалі не було підстав для зупинки автомобіля. Крім цього, він лише перебував в транспортному засобі у якості пасажира, однак не керував ним. Також апелянт ставить під сумнів письмові пояснення свідків, адже поясненні заповнені на бланках самим працівниками поліції. В суді свідки не допитувались. Щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 вказує, що він не брав участі у розгляді справи, а копію постанови отримав лише 06.04.2020. Заслухавши в судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисника, які підтримали доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та аргументи скарги, суд апеляційної інстанції доходить до наступних висновків. У відповідності до вимог ст.ст. 289, 294 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу. В клопотанні ОСОБА_1 , порушує питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді посилаючись на поважність пропуску цього строку. Враховуючи, що ОСОБА_1 , участі у розгляді справи не брав, копія постанови судді була отримана 06.04.2020 (згідно поштового повідомлення та роздруківки відстеження поштового відправлення), а скарга подана 15.04.2020, суд апеляційної інстанції доходить висновку про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 і про наявні підстави для його поновлення. Щодо доводів апеляційної скарги по суті. Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності. Ч.1 ст.268 КУпАП передбачає, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Зміст цього права полягає в тому, що кожен має право звернутись до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод (п.2 рішення Конституційного Суду України 25.12.1997 року по справі №9-зп). Європейський суд з прав людини у своїй практиці наголошує на тому, що право на розгляд справи означає право особи звернутись до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. З матеріалів справи вбачається, що суд допустив неповноту та однобічність розгляду справи, оскільки вказаних вимог закону не дотримався, так як обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, не з`ясував, та не перевірив правильність складання матеріалів адміністративної справи, в тому числі, і протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 . Виходячи з фактичних обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 271603 від 25.02.2020, 25.02.2020 о 01-17 год. в м. Запоріжжі перехрестя вул. Ігоря Сікорського з А/Д М-18 Харків-Сімферополь 288 км, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Опель Астра», дно НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння (звужені зіниці ока, що не реагують на світло, нестійка хода, поведінка не відповідає обстановці), від проходження огляду на стан наркотичного у встановленому законом порядку в закладі охорони здоров`я відмовився в присутності двох свідків, про повторність попереджений, ТЗ припаркований без порушень ПДР, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР. Ці обставини визнані судом першої інстанції доведеними і покладені в основу оскаржуваної постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.130 КУпАП. Між тим, з такими висновками суду неможливо погодитися виходячи з наступного. Так, в постанові судді місцевого суду було зазначено, що вина ОСОБА_1 підтверджується дослідженими доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, направленням на огляд, постановою суду від 26.09.2019 року, відеозаписом події правопорушення, направленням на огляд, поясненнями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , постановами суддів, довідкою. Разом з тим, вказані докази ані окремо по собі, ані в сукупності не свідчать на наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП. ОСОБА_1 інкримінувалось керування транспортним засобом з ознаками наркотичного сп`яніння та відмова від проходження огляду на стан сп`яніння. Обов`язковою ознакою складу цього адміністративного правопорушення є керування особою транспортним засобом. Так, ОСОБА_1 під час апеляційного розгляду заперечував факт керування автомобілем. Пояснював, що за кермом автомобіля знаходилась його знайома, цей факт підтверджується відеозаписом, долученим до матеріалів справи. У зв`язку з тим, що він не керував транспортним засобом, він не зобов`язаний був проходити огляд на стан сп`яніння. Фактично на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом вказує протокол про адміністративне правопорушення. Тоді як відеозапис події свідчить про протилежне. Так на відеозаписі зафіксовано, що після зупинки транспортного засобу «Опель Астра», дно НОМЕР_1 за кермом перебувала особа жіночої статі. Перелічені обставини в сукупності з тим, що ОСОБА_1 не визнає факт керування автомобілем, вказують на наявність сумнівів щодо доведеності його вини у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП. Відповідно до вимог діючого законодавства про адміністративні правопорушення, а саме ст.ст. 9, 245 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях події та складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх належних доказів по справі. Згідно зі ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Виходячи з положень ст.ст. 8, 62 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. За таких обставин, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що судом першої інстанції під час розгляду справи були порушені вимоги процесуального права та неправильно застосовані норми матеріального права, а тому вважає за наслідками розгляду апеляційної скарги, відповідно до вимог п.3 ч.8 ст.294 КУпАП, скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову у справі. В силу допущених порушень судом першої інстанції під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.130 КУпАП, не може бути визнана законною та обґрунтованою, тому вона підлягає скасуванню. Таким чином, сукупність наведених обставин свідчить про те, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які безперечно доводять винуватість ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП поза розумним сумнівом, за таких обставин вважаю, що доводи особи, що притягається до адміністративної відповідальності не спростовані належними доказами. З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.3 ст.130 КУпАП, а тому вважає необхідним постанову судді суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі відносно останнього на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП закрити. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п о с т а н о в и в: апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Постанову Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 27 березня 2020 року, якою ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченогоч.3 ст.130 КУпАП скасувати. Провадження в адміністративній справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Постанова Запорізького апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Запорізького апеляційного суду Ю.О. Гріпас