Постанова 4804 № 236/682/20

Єдиний унікальний номер 236/682/20 Номер провадження 22-ц/804/2022/20 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 червня 2020 року м. Бахмут Донецький апеляційний суд у складі: судді доповідача Мірути О.А., суддів: Космачевської Т.В., Мальованого Ю.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження в приміщенні Донецького апеляційного суду в м. Бахмуті Донецької області апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Краснолиманського міського суду Донецької області від 18 березня 2020 року у цивільній справі за № 236/682/20 за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 на утриманні дитини (суддя Сердюк Н.В.), - В С Т А Н О В И В: КОРОТКИЙ ЗМІСТ ЗАЯВЛЕНИХ ВИМОГ У лютому 2002 року заявниця ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на її користь на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно у розмірі ? частки всіх видів заробітку (доходів), але не менше 50 відсотків мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, з моменту звернення до суду до досягнення дитиною повноліття. В заяві зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у неї народилася дитина - ОСОБА_3 , про що 24 квітня 2013 року було зроблено відповідний актовий запис № 471, місце державної реєстрації відділ Державної реєстрації актів цивільного стану Кіровського районного управління юстиції у місті Донецьку. Син проживає спільно з нею, батьком дитини, відповідно до зазначеного свідоцтва про народження записано боржника - громадянина Федеративної Республіки Нігерія ОСОБА_2 , який із нею спільно не проживає, шлюб між ними не укладався, шлюбні відносини вони не підтримують, боржник вихованням дитини не займається, життям не цікавиться, матеріальну допомогу на утримання дитини не надає, хоча має таку можливість. КОРОТКИЙ ЗМІСТ УХВАЛИ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Ухвалою Краснолиманського міського суду Донецької області від 18 березня 2020 року заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу було повернуто заявнику на підставі ч. 3 ст.185 ЦПК України, оскільки заявниця не усунула недоліки заяви про видачу судового наказу, які були зазначені в ухвалі суду про залишення заяви останньої без руху. Судове рішення мотивоване тим, що ухвалою судді Краснолиманського міського суду Донецької області від 19 лютого 2020 року заява ОСОБА_1 була залишена без руху, оскільки заявником не було надано доказів на підтвердження факту перебування дитини на її утриманні. Заявнику був наданий строк для усунення недоліків даної заяви протягом десяти днів з дня отримання її копії. 17 березня 2020 року заявником ОСОБА_1 на виконання ухвали суду від 19 лютого 2020 року суду надана довідка про зареєстрованих осіб у будинку за адресою: АДРЕСА_1 , з якої вбачається, що за вказаною адресою зареєстровані: заявниця, неповнолітня дитина ОСОБА_3 та боржник ОСОБА_2 . Відомостей про те, на чиєму утриманні (заявника чи боржника) перебуває неповнолітня дитина зазначена довідка не містить. Отже, станом на 18 березня 2020 року заявник не усунула недоліки заяви про видачу судового наказу, зазначені в ухвалі суду. Так, відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Враховуючи викладене, заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утриманні дитини судом першої інстанції було повернуто заявнику. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ В апеляційній скарзі заявниця ОСОБА_1 просить ухвалу Краснолиманського міського суду Донецької області від 18 березня 2002 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до Краснолиманського міського суду Донецької області. УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ В апеляційній скарзі заявник ОСОБА_1 зазначає, що не згодна з висновками суду першої інстанції, оскільки оскаржувана ухвала винесена з порушенням норм процесуального права та з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, що призвело до порушення її прав та законних інтересів. Звертає увагу на той факт, що ЦПК України не передбачає можливість повернення заяви про видачу судового наказу заявнику. Суддя може лише за певних обставин, визначених ст.165 ЦПК України, відмовити у видачі судового наказу. Вважає, що подана нею заява про видачу судового наказу свідчить про виникнення права про стягнення аліментів, в заяві зазначено вимоги та обставини, на яких вони ґрунтуються. Вважає, що суд першої інстанції, приймаючи рішення про повернення заяви про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання дитини, позбавив її дитину фінансового-економічного забезпечення з боку батька. УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ ІНШІХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ Відзив на апеляційну скаргу не надано. Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 369 цього Кодексу. З приписами ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду, зазначену в пункті 1 частини першої статті 353 цього Кодексу, а саме ухвала про відмову у видачі судового наказу, розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. З огляду на викладене апеляційний суд вирішив розглянути апеляційну скаргу без повідомлення учасників справи. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ 18 лютого 2002 року до Краснолиманського міського суду Донецької області надійшла заява ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Ухвалою Краснолиманського міського суду Донецької області від 19 лютого 2020 року заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утриманні дитини, залишено без руху. Суд першої інстанції в ухвалі зазначив, що до заяви про видачу судового наказу заявником не надано доказів, що малолітня дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходиться на утриманні матері. На виконання вказаної ухвали суду ОСОБА_1 було подано заяву та надано довідку Лиманської міської ради Донецької області виконавчого комітету відділу надання адміністративних послуг від 29.01.2002 року за № 520, в якій зазначено, що у будинку за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані: заявниця, неповнолітня дитина ОСОБА_3 та боржник ОСОБА_2 . Відомостей про те, на чиєму утриманні (заявника чи боржника) перебуває неповнолітня дитина надана заявником довідка не містить.(а.с18). 18 березня 2020 року судом першої інстанції постановлено ухвалу про повернення заяви ОСОБА_1 без розгляду, у зв`язку з не усуненням ОСОБА_1 недоліків у поданій нею заяві(а.с.20-21.) ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню з таких підстав. МОТИВИ З ЯКИХ ВИХОДИВ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД, ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА Відповідно до частин першої, другої статті 367 ЦПК України (тут і далі в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017 року, якщо не зазначено інше ) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно п.6 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Відповідно до ст. 263 ЦПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Оскаржувана ухвала зазначеним вимогам не відповідає. Постановляючи ухвалу про повернення заяви ОСОБА_1 без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що заявником не надано відомостей про те, у кого на утриманні (заявника чи боржника) перебуває неповнолітня дитини, а надана заявницею довідка таких даних не містить. Проте з таким висновком суду першої інстанції погодитися неможна, оскільки суд дійшов його внаслідок порушення норм процесуального права, що згідно з п.4 ч.1 ст. 379 ЦПК України є підставою для скасування ухвали із направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Відповідно до ст. 167 ЦПК України:

1. Суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п`яти днів з дня її надходження, а якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, - протягом п`яти днів з дня отримання судом у порядку, передбаченому частинами п`ятою, шостою статті 165 цього Кодексу, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника.

2. За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу. Відповідно до п.1 ч.1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушенням вимог статті 163 цього Кодексу. Тобто, повернення судом заяви про видачу судового наказу заявниці суперечить нормам ст. ст. 165, 167 ЦПК України За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку про незаконність оскаржуваної ухвали суду першої інстанції про повернення заяви про видачу судового наказу заявниці. ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Відповідно до п.4 ч.1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Оскільки ухвала суду першої інстанції постановлена із порушенням норм процесуального права, вона підлягає скасуванню із направленням справи для продовження розгляду. Керуючись статтями 367, 374, 379. 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Краснолиманського міського Донецької області від 18 березня 2020 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови. Судді: