Постанова Донецький апеляційний суд № 237/1403/20

33/804/305/20 237/1403/20 Суддя 1-ої інстанції Сметаняк О.Я. Суддя доповідач Куракова В.В. Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 червня 2020 року м. Маріуполь Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Донецького апеляційного суду Куракова В.В., за участю представника ОСОБА_1 адвоката Богатченко В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Богатченко В.М. на постанову Мар`їнського районного суду Донецької області від 13 травня 2020 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, накладено стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10 200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, - УСТАНОВИЛА: Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 19.03.2020 року о 22-40 хв. на автодорозі Мар`їнка Вугледар, біля БП № 20010, керував транспортним засобом ВАЗ 2107 ЗНГ, номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння (почервоніння очей, хитка хода, невнятна мова, стійкий запах алкоголю з порожнини рота), після чого водій ОСОБА_1 був направлений на медичний огляд в КНП «Мар`їнська ЦРЛ» в установленому законом порядку, де було встановлено стан алкогольного сп`яніння. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху, чим скоїв адмністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. На постанову суду першої інстанції представник ОСОБА_1 адвокат Богатченко В.М. подала апеляційну скаргу, в якій вказує, що постанова суду першої інстанції незаконна та підлягає скасуванню. Зазначає, що поліцейські не запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу. Звертає увагу, що поліцейські повинні були зафіксувати відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу в присутності свідків та в присутності свідків провести медичний огляд на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я. Зазначає, що направлення на проведення огляду на стан сп`яніння складено працівниками поліції не по формі, затвердженій діючим законодавством; відеозапис, що вівся поліцейськими не можна визнати допустимим доказом, оскільки він не є безперервним. Вказує, що лікар, який проводив огляд на стан сп`яніння не пройшов тематичного удосконалення відповідно до чинного законодавства, а алкотестер, за допомогою якого було проведено огляд на стан сп`яніння не дозволений для використання. Звертає увагу, що наявний в акті медичного огляду остаточний діагноз ОСОБА_1 не має підтвердження у вигляді лабораторного аналізу. Зазначає, що під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 з боку поліцейських відбувався психологічний тиск на ОСОБА_1 . Просить постанову скасувати, провадження по справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши представника ОСОБА_1 - адвоката Богатченко В.М., яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити, вважаю, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін за таких підстав. З матеріалів справи вбачається, що суддя районного суду вірно прийшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Факт вчинення адміністративного правопорушення та винність ОСОБА_1 у його вчиненні підтверджуються: - протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ № 026171 від 20.03.2020 р. (а.с. 1); - висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 20.03.2020 р., відповідно до якого ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння (а.с. 6); - рапортом військовослужбовця ОСОБА_2 , зі змісту якого вбачається, що під час чергування на БП НГУ 2С010 він зупинив транспортний засіб ВАЗ 2107 д.н.з. НОМЕР_1 для перевірки документів, у водія були виявлені первинні ознаки алкогольного сп`яніння (а.с. 2); - рапортом інспектора СРПП Мар`їнського ВП Волноваського ВП ГУ НП в Донецькій області Рогача А. (а.с. 3); - відеозаписом подій 19.03.2020 року за участю ОСОБА_1 (а.с. 4); - свідоцтвом лікаря ОСОБА_3 про проходження підвищення кваліфікації до диплому НОМЕР_2 (а.с. 47); - направленням на проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння щодо ОСОБА_1 (а.с. 79); - актом медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 20.03.2020 р., відповідно до якого заключний діагноз ОСОБА_1 гостра алкогольна інтоксикація (а.с. 80); - свідоцтвом ДП «Донецький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 05/1/QM/1887 від 30 липня 2019 року, згідно якого за результатами повірки Alkoscan AL-9000L № FCG8Q0028 відповідає вимогам МП в ЕД; - свідоцтвом про уповноваження на проведення повірки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації та застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології № П-31-2019 від 03 липня 2019 року; - довідкою лабораторного відділення КНП «Наркологічний диспансер м. Краматорськ» № 176/1 від 28.03.2020 року, згідно якої в біологічному середовищі (сечі) ОСОБА_1 вміст алкоголю складає 2, 096 %. Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та прийшов до обґрунтованого правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення. Незадоволення судом першої інстанції клопотань адвоката не є підставою для скасування оскаржуваного рішення, оскільки суд оцінює всі докази безпосередньо і в сукупності. Показання свідків, рапорти поліцейських оформлені у встановленому законом порядку, підписані власноруч, викладені послідовно та узгоджуються між собою та з іншими доказами по справі, тому підстав піддавати будь-яким сумнівам ці показання немає, а отже та обставина, що вказані особи не були допитані в судовому засіданні не тягне за собою незаконність оскаржуваної постанови суду першої інстанції. Доводи апеляційної скарги відносно того, що ОСОБА_1 працівники поліції не пропонували пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу є необґрунтованими виходячи з наступного. Свідок ОСОБА_4 , який був допитаний в судовому засіданні суду першої інстанції, дав пояснення, зі змісту яких вбачається, що ОСОБА_1 пропонувалося пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, однак останній відмовився та виявив бажання пройти медичний огляд на стан сп`яніння. Дані відомості підтверджуються поясненнями самого ОСОБА_1 в ході судового засідання 13 травня 2020 року. За таких обставин дані доводи є безпідставними. Суд апеляційної інстанції не може погодитись з доводами апеляційної скарги відносно того, що факт відмови від проведення огляду на стан сп`яніння на місці зупинки при погодженні на проведення медичного огляду має відбуватися в присутності свідків виходячи з наступного. «Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції», затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 р. № 1376, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2015 р. за № 1496/27941, «Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затверджена спільним наказом МВС та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 р. та «Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103 встановлюють імперативну вимогу для залучення свідків для засвідчення факту відмови від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу. При цьому вищевказані підзаконні нормативно-правові акти не передбачають вимог щодо наявності свідків під час проведення медичного огляду на стан сп`яніння водія. Таким чином, доводи апеляційної скарги в цій частині є необгрунтованими. Доводи про невідповідність направлення на проведення медичного огляду вимогам чинного законодавства є необґрунтованими виходячи з наступного. «Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затверджена спільним наказом МВС та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 р. встановлює форму направлення на проведення медичного огляду в закладі охорони здоров`я. Разом з тим, імперативних вимог щодо наявності друкованого направлення, вищевказана Інструкція не містить. Направлення на медичний огляд ОСОБА_1 містить інформацію про водія, якого направляють на медичний огляд, вимогу поліцейського провести медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння та дані посадової особи (поліцейського), яка направила водія на медичний огляд. За таких підстав даний документ є допустимим та належним доказом, тож доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними. Посилання апеляційної скарги на те, що відеозапис, який вів поліцейський, не є безперервним, а отже не може вважатися допустимим доказом є необґрунтованими виходячи за наступного. Переглядом відеозапису подій за участю ОСОБА_1 встановлено, що поліцейськими на відеозаписі зафіксовано пояснення свідка військовослужбовця ОСОБА_2 про факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а також зафіксовано згоду ОСОБА_1 на проведення медичного огляду на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я. На відеозаписі, доданому до матеріалів провадження, також зафіксовано процедуру проходження медичного огляду ОСОБА_1 та зафіксовано показники алкоголю у видихаємому повітрі ОСОБА_1 . Та обставина, що дані записи не є безперервними не робить даний доказ недопустимим, адже з їх змісту можна встановити обставини справи, які підтверджуються іншими доказами в даній справі. Таким чином, дані доводи є безпідставними. Лікар ОСОБА_3 , яка проводила медичний огляд ОСОБА_1 , пройшла тематичне удосконалення на тему «Теоретичні та практичні питання огляду осіб на предмет виявлення стану алкогольного чи наркотичного сп`яніння» у Донецькому національному медичному університеті, що підтверджується свідоцтвом про проходження підвищення кваліфікації до диплому серії НОМЕР_2 (а.с. 47), тому доводи апеляційної скарги в частині не проходження лікарем, який проводив медичний огляд на стан сп`яніння ОСОБА_1 , тематичного удосконалення щодо медичного огляду водіїв є безпідставними. Під час апеляційного розгляду з КНП «Мар`їнська центральна районна лікарня» було витребувано документи на газоаналізатор, за допомогою якого ОСОБА_1 проходив медичний огляд на стан сп`яніння: - свідоцтво про уповноваження на проведення повірки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації та застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології № П-31-2019 від 03 липня 2019 року та свідоцтво ДП «Донецький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 05/1/QM/1887 від 30 липня 2019 року, згідно якого за результатами повірки Alkoscan AL-9000L № FCG8Q0028 відповідає вимогам МП в ЕД. Таким чином, даний засіб вимірювальної техніки є дозволеним для використання та повірений у встановленому законом порядку, тому доводи апеляційної скарги в цій частині є необгрунтованими. Під час підготовки до апеляційного розгляду з КНП «Мар`їнська центральна районна лікарня» було витребувано довідку лабораторного відділення КНП «Наркологічний диспансер м. Краматорськ» № 176/1 від 28.03.2020 року, згідно якої в біологічному середовищі (сечі) ОСОБА_1 вміст алкоголю складає 2, 096 %. В даній довідці було виставлено остаточний діагноз ОСОБА_1 . Таким чином, доводи апеляційної скарги про відсутність документу, що підтверджує лабораторне дослідження біологічного середовища ОСОБА_1 є безпідставними. Як вбачається з матеріалів справи, відібране в приміщенні КНП «Мар`їнська центральна районна лікарня» біологічне середовище ОСОБА_1 у відповідності до наказу Департаменту охорони здоров`я Донецької обласної державної адміністрації № 118 від 09.03.2016 року «Про організацію виконання «Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» в лікувально-профілактичних закладах Донецької області» було направлене для проведення лабораторного дослідження до КНП «Наркологічний диспансер м. Краматорськ» (який є правонаступником КЛПУ «Міський наркологічний диспансер м. Краматорська», який в свою чергу згідно переліку лікувально-профілактичних закладів, де проводяться лабораторні дослідження для встановлення станів алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції має право на проведення лабораторних досліджень в ході проведення медичного огляду на стан сп`яніння. З матеріалів справи про адміністративне правопорушення не вбачається, що ОСОБА_1 або його представник звертались зі скаргами на дії співробітників поліції під час оформлення останніми матеріалів про адміністративне правопорушення ані до їх безпосереднього керівництва, ані в порядку КАС України, тож доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими. Згідно вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, що і було зроблено судом першої інстанції при розгляді даної справи. В оскаржуваній постанові судом відповідно до вимог закону надано оцінку всім доказам по справі в їх сукупності, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП доведена «поза розумним сумнівом», незгода сторони з такою оцінкою не є підставою для зміни або скасування постанови суду першої інстанції. Суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 33 КУ¬пАП прийняв до уваги характер вчиненого правопорушення, його наслідки, обставини даної справи, а також дані про особу правопорушника, і наклав на правопорушника справедливе адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в сумі 10200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Постанова суду першої інстанції винесена з дотриманням вимог ст.ст. 283, 284 КУпАП, є законною та обґрунтованою, тому підстав для задоволення апеляційних вимог та скасування постанови суду першої інстанції немає. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Богатченко В.М. залишити без задоволення. Постанову Мар`їнського районного суду Донецької області від 13 травня 2020 року відносно ОСОБА_1 - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя В.В. Куракова