Постанова 4813 № 519/1374/19

Номер провадження: 22-ц/813/5503/20 Номер справи місцевого суду: 519/1374/19 Головуючий у першій інстанції Барановська З. І. Доповідач Драгомерецький М. М. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15.06.2020 року м. Одеса Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Драгомерецького М.М., суддів колегії: Громіка Р.Д., Дрішлюка А.І., при секретарі: Павлючук Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Южного міського суду Одеської області від 08 січня 2020 року по справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин, за участю заінтересованих осіб ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , - В С Т А Н О В И В: 20 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про встановлення факту родинних зав`язків, між нею, як племінницею (донькою брата) та померлим ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , як дядьком (братом батька). В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначає, що її батьком є ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а рідним братом батька, тобто її дядьком є ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті дядька ОСОБА_4 Комінтернівською районною державною нотаріальною конторою Одеської області заведена спадкова справа №58877336 та відкрилась спадщина у вигляді житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 7,2 га, що розташована на землях Любопільської сільської ради Комінтернівського р-ну, Одеської обл.. Спадкоємцем за законом, окрім ОСОБА_1 є її сестра ОСОБА_2 та брат ОСОБА_3 , як племінники померлого ОСОБА_4 .. Однак, в матеріалах спадкової справи відсутні документи, які підтверджують факт родинних зав`язків ОСОБА_1 з померлим ОСОБА_4 .. На підставі вищевикладеного, ОСОБА_1 звернулась до суду та просить встановити факт родинних зав`язків між нею, як племінницею та померлим ОСОБА_4 , як її дядьком. Ухвалою Южного міського суду Одеської області від 08 січня 2020 року ОСОБА_1 відмовлено у відкритті провадження у справі за заявою про встановлення факту родинних зв`язків, на підставі ч. 4 ст. 315 ЦПК України, оскільки із заяви вбачається спір про право. Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ОСОБА_1 звернулась до суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Южного міського суду Одеської області від 08 січня 2020 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду по суті позовних вимог. Передбаченим ст. 360 ЦПК України правом на подання відзиву сторони не скористались. Справу призначено до розгляду на 10 червня 2020 року із викликом учасників справи. Згідно Указу Президента України від 13 березня 2020 року №87/2020 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року «Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19: 1, на всій території України установлено карантин. Рада суддів України рекомендувала у період карантину встановити особливий режим роботи судів України, а саме: роз`яснити громадянам можливість відкладення розгляду справ у зв`язку із карантинними заходами (Лист Ради суддів України від 16 березня 2020 року, адресований Верховному Суду, Вищому антикорупційному суду, місцевим та апеляційним судам). Пунктами 1, 5 розпорядження Голови Одеського апеляційного суду від 16 березня 2020 року, зі змінами внесеними згідно із розпорядженнями Голови Одеського апеляційного суду за №3 від 02 квітня 2020 року та за №4 від 09 квітня 2020 року «Про тимчасові заходи з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену короновірусом COVID-19» передбачено, що тимчасово, на час установлення на території України карантину, зупиняється розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу та припинено їх пропуск до залів судових засідань на час вжитих заходів. Апеляційний суд розглядає цивільні справи, які не віднесені до справ, зазначених у частин першої, другої статті 369 ЦПК України, у відсутності учасників справи та осіб, які не залучалися до участі у справі судом першої інстанції, за наявності відомостей про їх повідомлення про дату, час і місце розгляду справи. У разі відсутності таких даних, а також у разі подання заяви (заяв) про бажання прийняти участь у справі особисто, суд відкладає судове засідання на іншу дату. Вказане розпорядження видано з метою забезпечення здійснення правосуддя Одеським апеляційним судом, забезпечення доступу громадян до правосуддя під час дії установленого державою карантину. На час розгляду справи заяви про відкладення розгляду справи від сторін не надходило. При цьому, від ОСОБА_2 та ОСОБА_1 надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності. Згідно приписів ст. 367 ЦПК України апеляційний суд переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги. Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. При цьому, явка сторін не визнавалась апеляційним судом обов`язковою. На підставі зазначеного, колегія суддів дійшла до висновку розгляд справи за відсутності сторін. Виходячи з вищевказаного, враховуючи строки розгляду справи, баланс інтересів сторін, освідомленість її учасників про розгляд справи, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності її учасників. Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Повне судове рішення виготовлене 15 червня 2020 року. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Згідно ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Статтею 293 ЦПК України, встановлено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Факти, що мають юридичне значення - це факти, з якими закон пов`язує виникнення, зміну або припинення правовідносин. Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду у порядку окремого провадження, зокрема, за умови, що факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав фізичних та юридичних осіб. Відповідно до ч. 1 ст. 318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено який факт заявник просить встановити та з якою метою. Відповідно до poз`яснень Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31 березня 1995 року, викладених у п. 1 постанови №5, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: - згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; - чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; - заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; - встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Згідно ч. 4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право. Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_4 Комінтернівською районною державною нотаріальною конторою Одеської області заведена спадкова справа №58877336 та відкрилась спадщина у вигляді житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 7,2 га, що розташована на землях Любопільської сільської ради Комінтернівського р-ну, Одеської обл.. ОСОБА_1 подала до нотаріуса заяву про відмову від прийнятті спадщини після смерті ОСОБА_4 на користь своєї сестри ОСОБА_2 .. Згідно листа державного нотаріуса Савицької О.В. №2602/02-14 від 01.10.2019р., у спадковій справі відсутні документи, що підтверджують родинні відносини ОСОБА_1 з спадкодавцем ОСОБА_4 .. На підставі вищевикладеного, ОСОБА_1 звернулась до суду та просить встановити факт родинних зав`язків між нею, як племінницею та померлим ОСОБА_4 , як дядьком, з метою подальшої відмови від прийнятті спадщини на користь своєї сестри ОСОБА_2 .. Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття. Крім того, згідно вимог ст. 1273 ЦК України, спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Відмова від прийняття спадщини може бути відкликана протягом строку, встановленого для її прийняття. Згідно роз`яснень, викладених в п. 2 постанови Пленуму Верховного суду України, «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30 травня 2008 року, справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з`ясується, що має місце спір про право, суд на підставі частини шостої статті 235 Цивільного процесуального кодексу України залишає заяву без розгляду та роз`яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах. Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного та обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для відмови у відкритті провадження у справі, на підставі ч. 4 ст. 315 ЦПК України. Оскільки встановлення факту родинних зв`язків ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , про які просить заявник, пов`язані з наступним вирішенням спору про право, оскільки на спадкове майно, яке залишилося після смерті спадкодавця ОСОБА_4 можуть претендувати інші спадкоємці ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , або спадкоємці про яких не зазначено у заяві та встановлення вищезазначеного факту, що має юридичне значення, може вплинути на їх спадкові права й обов`язки, а тому вищенаведені обставини підлягають доказуванню саме під час розгляду справи в порядку позовного провадження та можуть бути встановлені на підставі наданих сторонами доказів з дотриманням принципу змагальності і не можуть бути вирішені у порядку окремого провадження шляхом вирішення заяви про встановлення факту, що має юридичне значення. Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Відтак в кожному випадку заявник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства. Також, прецедентна практика Європейського Суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Відмова у відкритті провадження, як це передбаченого законом, а саме ч. 4 ст. 315 ЦПК України, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду. Апеляційний суд вважає за необхідне роз`яснити заявнику, що вона має право звернутися до суду з позовом в загальному порядку, оскільки вказана заява подана для подальшого юридичного оформлення спадщини, тобто існує спір про право, який не підлягає розгляду в порядку окремого провадження. З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що законних підстав для скасування ухвали суду першої інстанції немає, тому у відповідності до вимог п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 382 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, ухвалу Южного міського суду Одеської області від 08 січня 2020 рокузалишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст судового рішення складено: 15 червня 2020 року. Судді Одеського апеляційного суду: М.М. Драгомерецький Р.Д. Громік А.І. Дрішлюк