Постанова 4824 № 367/4577/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД справа №367/4577/19 головуючий у суді І інстанції: Линник В.Я. провадження №22-ц/824/8572/2020 головуючий у суді ІІ інстанції: Сушко Л.П. ПОСТАНОВА Іменем України 16 червня 2020 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: головуючого судді Сушко Л.П., суддів Іванової І.В., Сліпченка О.І., розглянувши у приміщенні Київського апеляційного суду у порядку письмового провадження матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 06 травня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю, визнання права власності на майно, ВСТАНОВИВ: У червні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю, визнання права власності на майно, в якому просить встановити факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 з померлим ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 19.12.2018 року; визнати майно, що внесене на поліпшення будинковолодіння за адресою АДРЕСА_1 у сумі 355 808 грн. 33 коп. спільною сумісною власністю подружжя; визнати право власності на 1/2 частину житлового будинку розміром 84 кв.м та на 1/2 частину земельної ділянки кадастровий номер 3210945900:01:012:0340. Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 17 квітня 2020 року заяву залишено без руху. Для усунення викладених в зазначеній ухвалі недоліків позивачу установлений 10-денний термін. Ухвалою Ірпінського міського суду Київської областівід 06 травня 2020 року визнано не поданою та повернуто позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю, визнання права власності на майно. Не погодившись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм процесуального права, просила ухвалу суду першої інстанції скасувати, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Вказала, що судом першої інстанції необґрунтовано повернуто позовну заяву, оскільки 29 квітня 2020 року скаржником подано заяву про усунення недоліків, у якій зазначила за якою адресою знаходиться будинок і земельна ділянка, право власності на які просить визнати за нею. ОСОБА_2 подала відзив на апеляційну скаргу, у якому просила суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з огляду на наступне. Постановляючи ухвалу про визнання неподаною, і повернення позовної заяви, суд першої інстанції виходив із ч. 3 ст. 185 ЦПК України, і вказав, що позивачем до заяви про усунення недоліків не додано позовної заяви, в якій було б зазначено обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, яке саме майно ОСОБА_1 просить визнати спільною власністю подружжя. Також за якою адресою знаходиться будинок і земельна ділянка, право власності на які ОСОБА_1 просить визнати за нею. Однак, такі висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам закону. Відповідно до частин 1-5 статі 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Відповідно до ст. 124 Конституції України закріплено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК установлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України визначено способи здійснення захисту цивільних прав та інтересів судом. Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до ч. 3 ст. 175 ЦПК України передбачені вимоги до форми і змісту позовної заяви. Так, обов`язковими складовими позову мають бути: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Встановлено, що у червні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю, визнання права власності на майно, в якому просить встановити факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 з померлим ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 19.12.2018 року; визнати майно, що внесене на поліпшення будинковолодіння за адресою АДРЕСА_1 у сумі 355 808 грн. 33 коп. спільною сумісною власністю подружжя; визнати право власності на 1/2 частину житлового будинку розміром 84 кв.м та на 1/2 частину земельної ділянки кадастровий номер 3210945900:01:012:0340. Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 17 квітня 2020 року позовну заяву залишено без руху. Для усунення викладених в зазначеній ухвалі недоліків позивачу установлений 10-денний термін. 29 квітня 2020 року до суду від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 надійшла заява в якій він просить визнати за ним право власності на Ѕ частину житлового будинку розміром 84 м.кв. та на Ѕ частину земельної ділянки кадастровий номер 3210945900:01:012:0340 за адресою АДРЕСА_1 . Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Ухвалою Ірпінського міського суду Київської областівід 06 травня 2020 року визнано не поданою та повернуто позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю, визнання права власності на майно. Суд апеляційної інстанції не погоджується із висновком суду першої інстанції про повернення позовної заяви позивачу, оскільки в ухвалі Ірпінського міського суду Київської областівід 17 квітня 2020 року не зазначено про необхідність подання нової редакції позовної заяви, та відсутні вимоги у ЦПК України, які визначають обов`язковість подання нової редакції позовної заяви на виконання ухвали суду про залишення без руху позовної заяви. Крім того, суд апеляційної інстанції вважає, що недоліки визначені в ухвалі від 17 квітня 2020 року є такими, що можуть бути усунені під час підготовчого провадження відповідно до ст.189 ЦПК України. Суд апеляційної інстанції доходить висновку про те, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції суперечить завданню цивільногосудочинства та не відповідає конституційним принципам щодо гарантованого судового захисту прав, а також доступу до правосуддя, закладеного, зокрема, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового та необґрунтованого висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви. Відповідно до статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Таким чином, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, висновки суду не відповідають обставинам справи, ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права, і підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. На підставі викладеного, керуючись ст.ст.374, 379 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 06 травня 2020 року скасувати повністю, як таку, що перешкоджає подальшому провадженню у справі. Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю, визнання права власності на майно, направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Повний текст постанови складено «16» червня 2020 року. Головуючий суддяЛ.П. Сушко СуддіО.І. Сліпченко І.В. Іванова