Ухвала КЦС ВС № 760/12354/17

Ухвала 11 червня 2020 року м. Київ справа №760/12354/17 провадження №61-8574ск20 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М. вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 17 вересня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 25 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» про стягнення майнової шкоди, інфляційних втрат та трьох процентів річних, ВСТАНОВИВ: У липні 2017 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 , приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (далі - ПрАТ «СК «Провідна») про стягнення майнової шкоди, інфляційних втрат та трьох процентів річних. 26 липня 2019 року ПрАТ «СК «Провідна» подало клопотання про призначення судової автотоварознавчої експертизи. Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 17 вересня 2019 року клопотання ПрАТ «СК «Провідна» задоволено частково, у справі призначено автотоварознавчу експертизу. ОСОБА_1 не погодилася з ухвалою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу. Постановою Київського апеляційного суду від 25 лютого 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 17 вересня 2019 року скасовано та постановлено нове судове рішення про відмову у задоволені клопотання про призначення експертизи. У червні 2020 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, у вступній частині якої просить скасувати ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 17 вересня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 25 лютого 2020 року. Разом із тим, у прохальній частині касаційної скарги ставить питання про скасування ухвали суду першої інстанції, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. Проаналізувавши доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що заявник незгодна з ухваленими у справі судовими рішення, а відтак предметом касаційного оскарження є ухвала Солом`янського районного суду міста Києва від 17 вересня 2019 року та постанова Київського апеляційного суду від 25 лютого 2020 року. У відкритті касаційного провадження слід відмовити з наступних підстав. За приписами пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Ухвали, на які можуть бути подані скарги окремо від рішення суду наведені в статті 353 ЦПК України. Зокрема, пунктом 12 частини першої статті 353 ЦПК України передбачено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо призначення експертизи. Стаття 389 ЦПК України визначає перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені у касаційному порядку після їх перегляду в апеляційному порядку. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку. Оскарження ухвал суду першої інстанції щодо призначення експертизи, після їх перегляду в апеляційному порядку, у статті 389 ЦПК України, яка є спеціальною нормою процесуального права, що регламентує право касаційного оскарження судових рішень у касаційному порядку, не передбачено. Пункт 8 статті 129 Конституції України як і пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України передбачають, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом. Європейський суд з прав людини в рішенні від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Отже, враховуючи норми ЦПК України та компетенційну складову у понятті що термін «судом, встановленим законом», Верховний Суд встановив, що повноваження розглядати питання, які виходять за межі компетенції суду касаційної інстанції є помилковим (Рішення Європейського суду з прав людини від 15 травня 2012 року ТОВ «Фірма Верітас» проти України). Ураховуючи викладене постанова Київського апеляційного суду від 25 лютого 2020 року, прийнята за результатами перегляду ухвали Солом`янського районного суду м. Києва від 17 вересня 2019 року не підлягає касаційному оскарженню у зв`язку з відсутністю пункту 12 частини першої статті 353 ЦПК України у переліку оскаржуваних ухвал за пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України. Керуючись пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 17 вересня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 25 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» про стягнення майнової шкоди, інфляційних втрат та трьох процентів річних. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: В. С. Висоцька І. В. Литвиненко І. М. Фаловська