Постанова Одеський апеляційний суд № 947/2632/20

Номер провадження: 33/813/655/20 Номер справи місцевого суду: 947/2632/20 Головуючий у першій інстанції Чванкін С.А. Доповідач Драгомерецький М. М. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09.06.2020 року м. Одеса Одеський апеляційний суд в складі судді судової колегії судової палати у цивільних справах Драгомерецького М.М., при секретарі Фабіжевській Т.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Лічмана Василя Леонідовича в інтересах ОСОБА_1 на постанову Київського районного суду м. Одеси від 21 квітня 2020 року по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - В С Т А Н О В И В: Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №327549, ОСОБА_1 27 січня 2020 року о 19.24 год., за адресою м. Одеса, вул. Чубаївська, керував автомобілем «Мерседес», д/н НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: порушення мови, порушення координації рухів, зіниці очей не реагують на світло. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України (а. с. 2). Постановою Київського районного суду м. Одеси від 21 квітня 2020 року ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік, також стягнуто судовий збір у розмірі 420,40 гривень (а. с. 32-34). Не погоджуючись з вказаною постановою суду, 27 квітня 2020 року адвокат Лічман В.Л. в інтересах ОСОБА_1 подав до суду апеляційну скаргу, в якій зазначає, що постанова Київського районного суду м. Одеси від 21 квітня 2020 року є незаконною, необґрунтованою та винесена з порушенням норм процесуального та матеріального права, тому просить її скасувати, а провадження по справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що жоден із відеозаписів, наявних в матеріалах справи не підтверджує факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а містить лише підтвердження факту відмови від проходження огляду на стан сп`яніння та незгоду із складеним протоколом. Також адвокат Лічман В.Л. зазначив, що 13 квітня 2020 року ознайомився з матеріалами справи та подав клопотання про закриття провадження у справі, у якому крім того зазначив про розгляд справи без його та ОСОБА_1 особистої участі, однак отримавши копію постанови Київського районного суду м. Одеси від 21 квітня 2020 року дізнався, що в судовому засіданні було допитано співробітників поліції, які склали протокол та свідка (а. с. 37-38). Будучи належним чином повідомленим про час і місце судового розгляду, ні ОСОБА_1 , ні його адвокат в судове засіданні до суду апеляційної інстанції не з`явились. 09 червня 2020 року адвокат Лічман В.Л. в інтересах ОСОБА_1 подав клопотання про відкладення розгляду справи до закінчення дії карантинного режиму в Україні. Однак, апеляційний суд не вважає доцільним відкласти розгляд даної справи та відмовляє у задоволенні вищезазначеного клопотання, з наступних підстав. Згідно постанови КМУ №211 від 11.03.2020р., «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», відповідно до статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 року, з 12 березня 2020 року на всій території України встановлено карантин, який неодноразово продовжувався. Востаннє продовжений до 22 червня 2020 року. Разом з цим, на підставі рішення зборів суддів Одеського апеляційного суду від 16 березня 2020 року, відповідно до ч. 2 ст. 29 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Указу Президента України від 13 березня 2020 року №87/2020 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року «Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», розпорядження голови Одеської обласної державної адміністрації від 18 лютого 2020 року №97-/од-2020 «Про заходи щодо запобігання занесенню і поширенню на території Одеської області гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом 2019-nCoV», з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19: тимчасово, на час установлення на території України карантину, зупинити розгляд справ за участю учасників судових процесів та припинити їх допуск до залів судових засідань. Скасувати особистий прийом громадян керівництвом суду. Однак, зазначені обмеження не стосуються розгляду: в) апеляційних скарг у справах про адміністративні правопорушення, якщо у разі відкладення розгляду справи закінчяться строки, передбачені ст. 38 КУпАП. Крім того, постановою Кабінету Міністрів України №343 від 4 травня 2020 року на території України послаблені карантинні заходи. Відповідно до вимог ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Неявка в судове засіданні особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформації про належне повідомлення цих осіб. Згідно ч. 4 ст. 294 КУпАП, апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду. Ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. У справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. З огляду на вищевикладене, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, можливого продовження карантинних заходів у майбутньому, апеляційний суд вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутності особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його адвоката, на підставі доводів, викладених в ній, а також доказів, які містяться в матеріалах справи. Слід також зазначити, що апеляційний суд ніяким чином не обмежує права ОСОБА_1 , оскільки останній скористався своїм правом на оскарження в апеляційному порядку судового рішення, скористався правом на захист, у тому числі скористався юридичною допомогою адвоката, у встановленому законом порядку своєчасно повідомлявся про час і місце розгляду справи. Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, за наступних підстав. У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у ст. ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо. Визнаючи виним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладаючи відповідне адміністративне стягнення, суд першої інстанції згідно вимог ст. ст. 245, 247, 251, 252, 280 КУпАП належним чином встановив чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, з`ясував всі фактичні обставин, що мають істотне значення для її розгляду, ухваливши законне та обґрунтоване рішення. Винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення встановлюється шляхом дослідження доказів. Згідно ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів. Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року №3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - ПДР). Пунктами 1.3 та 1.9. ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Пункт 2.5 ПДР України зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відмова водія від проходження огляду на стан сп`яніння має наслідком притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Проведення огляду на стан сп`яніння здійснюється в порядку, встановленому ст. 266 КУпАП, з дотриманням вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року №1452/735, а також Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103. Відповідно до вимог ст. 266 КУпАП, вищезазначених Інструкції і Порядку, особи, які керують транспортними засобами, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп`яніння, підлягають огляду на стан алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів , показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я. З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. Поліцейським на місці зупинки транспортного засобу проводиться огляд з використанням спеціальних технічних засобів, лише відносно осіб, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп`яніння. Апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 27 січня 2020 року о 19.24 год., за адресою м. Одеса, вул. Чубаївська, керував автомобілем «Мерседес», д/н НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: порушення мови, порушення координації рухів, зіниці очей не реагують на світло. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України. Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується, наявними в матеріалах справи доказами, а саме: 1)протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №327549 від 27.01.2020р., який складений уповноваженою особою, а його зміст повністю відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, при цьому протокол підписаний особою, яка його склала, двома свідками та безпосередньо ОСОБА_1 (а. с. 2); 2)направленням КНП «ООМЦПЗ» ООР на огляд водія транспортного з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 27.01.2020р. (а.с.3); 3)відеозаписом з нагрудних відеокамер працівників поліції (а. с. 6). Апеляційним судом, був досліджений наявний в матеріалах справи відеозапис з нагрудних відеокамер працівників поліції, з якого вбачається, що запис камери розпочинається після зупинки працівниками поліції автомобіля «Мерседес», на водійському сидінні знаходиться ОСОБА_1 , інших осіб в автомобілі немає. Під час спілкування із працівниками поліції ОСОБА_1 , не заперечує, що він є водієм, поліцейські попередили про проведення відеозйомки, зазначили, що є підозри що ОСОБА_2 знаходиться в стані наркотичного сп`яніння, та запропонували проїхати пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, та відповіли на запитання ОСОБА_1 щодо зазначеної процедури, останній зазначав, що втомився за цілий день на роботі та хоче скоріше додому відпочивати, але спочатку погодився пройти огляд, однак в подальшому категорично відмовився проходити огляд на стан наркотичного сп`яніння. Зазначений відеозапис події відповідає вимогам ст. 251 КУпАП, відповідно до якої доказом є показання технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису. Обов`язок збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення. Отже, надання поліцейським до суду доказів є виконанням покладеного на нього обов`язку і не свідчить про недопустимість таких доказів. Зазначений відеозапис стосується ОСОБА_1 , який на ньому зображений, та переданий до суду для розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо нього, він зроблений з метою забезпечення доказів у справі відповідно до ст. 251 КУпАП. Обсяг запису відображає із достатньою повнотою стан водія його поведінку та дотримання працівниками поліції вимог закону. Доказів, що цей відеозапис сфальсифіковано чи на ньому відображено інші обставини, стороною не надано. Запис є об`єктивним доказом по справі, незалежним від суб`єктивного сприйняття будь якої особи та на якому зафіксовано достовірну, повну та переконливу фіксацію відповідних подій. Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення та ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили. Відеозапис з нагрудних відеокамер працівників поліції, який є об`єктивним доказом, підтверджує обставини, викладенні в протоколі про адміністративне правопорушення, складеного відносно ОСОБА_1 , та обґрунтовано взятий судом до уваги. Таким чином, апеляційний суд не бере до уваги доводи апеляційної скарги відносно того, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, оскільки вони спростовуються матеріалами справи, зокрема відеозаписом з нагрудних відеокамер працівників поліції. Апеляційний суд також критично відноситься до доводів апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції в порушення чинного законодавства збирав докази, оскільки за своєї ініціативи викликав та допитав в судовому засіданні свідка ОСОБА_3 та працівників поліції Старікова К.О. і ОСОБА_4 , з наступних підстав. Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, згідно ст. 245 КУпАП, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. На виконання вимог ст. ст. 245 та 280 КУпАП, з метою своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом, судом першої інстанції було допитано в судовому засіданні свідка ОСОБА_3 та працівників поліції, які склали протокол ОСОБА_5 і ОСОБА_4 , зазначене не свідчить про збирання судом доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а з`ясуванню обставин викладених в протоколі про адміністративне правопорушення та письмових пояснень свідків, які підписані останніми дійсності, перевірка вищезазначених доказів на належність, допустимість та достовірність. Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за порушення ним вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України. Оскільки водій зобов`язаний на вимогу поліцейського пройти в установленому законом порядку медичний огляд з метою встановлення стану наркотичного сп`яніння. Доводи, наведені в апеляційній скарзі, висновку суду першої інстанції не спростовують, оскільки є необґрунтованими, спростовуються матеріалами справи та оцінюються судом як такий спосіб захисту, що має на меті безпідставне уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення. Відповідно до положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007р., Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Отже, наведені обставини вказують на відсутність в апеляційного суду підстав для скасування постанови Київського районного суду м. Одеси від 21 квітня 2020 року. У відповідності до ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін . Керуючись ст. 294 КУпАП, Одеський апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу адвоката Лічмана Василя Леонідовича в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Київського районного суду м. Одеси від 21 квітня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду М.М. Драгомерецький